Друга світова війна в об’єктиві кінокамери

Ми пам’ятаємо, яким страшним лихом для українців була Друга світова війна. Пам’ятаємо, що агресора зупинили спільними зусиллями Об’єднані Нації. Не забуваємо: той, хто захищає свою землю, завжди перемагає. Ця пам’ять робить нас сильнішими. Вона – запорука того, що в майбутньому подібна трагедія не повториться.

«Хайтарма» перший кримськотатарський повноформатний художній фільм і перша художня картина про депортацію кримських татар. Мало хто знає про історично реальну драму у житті кримських татар, що відбулася в 1944 році. У той рік буквально за три дні більша кількість татар за наказом Сталіна була депортована. Вся ця історія показана очима Аметхана Султана, двічі Героя Радянського Союзу. За збігом обставин, льотчик у травні 1944-го їде у короткострокову відпустку додому, в рідну Алупку. Вже на місці, герой і спостерігає всю цю страшну картину. Офіційною причиною було їх співпрацю з німецькими окупантами, зрада Батьківщині.

«Назви своє ім’я» –​ повнометражний документальний фільм режисера Сергія Буковського, знятий в 2006 році.

Продюсером стрічки був американський кінорежисер Стівен Спілберг та український бізнесмен Віктор Пінчук. Для Стівена Спілберга, який має українське коріння (його предки походять з Одеси), це був особливий проект. Саме завдяки йому він вперше відвідав Україну.

Фільм розповідає про трагедію євреїв у період Голокосту на території Україні під час нацистської окупації українських земель. Фільм базується на свідченнях очевидців трагедії, що їх зібрав Фонд Шоа і які зберігаються у Сполучених Штатах.

«Далекий постріл» описує події 1941 року. В часи Другої світової війни у німецькому полоні зустрічаються закляті вороги – боєць Червоної армії та вояк із лав Української повстанської армії. Вони обидва воюють за Україну, але кожен бачить її шлях по-своєму. Та потім стає зрозуміло обом, що їхні цінності спільні – це Україна. В описі до фільму вказано: «Стає зрозуміло, де справді цінують свободу, де справді воюють за Україну, де справді є друзі, які одне за одних не пошкодують життя, щоб звільнити з полону. З того, як закінчились їхні життя, можна зробити окремий висновок про жорстокість того часу»

Фільм «Червоний» режисера Зази Буадзе розповідає вже про післявоєнні часи, проте події 1947 року також актуальні в контексті того, що для українців війна була завершена двома роками раніше лише з одним з агресорів.

За сюжетом до ГУЛАГу потрапляють двоє українців. Головний герой — воїн УПА Данило Червоний. Інший українець — Віктор Гуров, радянський льотчик з Чернігова, літак якого було збито над позиціями ворога і його вважають дезертиром, який був у полоні. Гуров вважає Сталіна героєм і вірить у те, що військовий суд помилився. Обидва герої мусять пройти крізь пекло і нелюдські умови каторги, переслідування кримінальних ватажків, підлість, зраду і відчай. Данило знаходить в собі сили протистояти репресіям начальника табору і робить відчайдушну спробу вирватися на волю, піднявши перше повстання у таборі.

«Партизани в степах України»  — український радянський чорно-білий художній фільм 1942 року режисера Ігоря Савченка за однойменною п’єсою Олександра Корнійчука.

Знятий в роки радянсько-німецької війни на Київській (в евакуації) та Ашхабадської кіностудіях. Прем’єра фільму відбулася 2 березня 1943 року.