ТЕМА: «Українське питання в міжнародній політиці напередодні Другої світової війни»

Мета: 

• охарактеризувати геополітичні плани СРСР та Німеччини щодо України; розкрити різні точки зору щодо подій початкового етапу Другої світової й визначати власну позицію; показувати на карті напрямки наступу німецьких військ та місця основних бойових дій літа-осені 1941 року;
• формувати уміння давати оцінку історичним подіям, зіставляти різні погляди та робити висновки.
• виховувати учнів у дусі патріотизму, національної свідомості та гідності.

Цілі уроку та компетентності:

• охарактеризувати міжнародну обстановку в 30-ті роки, історичні умови прийняття пакту Молотова – Ріббентропа;
• розкрити та проаналізувати пункти таємного протоколу;
• навчити здобувачів освіти аналізувати й зіставляти історичні факти та події, робити висновки, формувати власну точку зору і вміти її відстоювати.

ХІД УРОКУ

І. Організаційний момент уроку

Привітання. Перевірка присутності і готовності до уроку. Настрій на позитив.

1. Актуалізація опорних знань

Бесіда

1. Охарактеризуйте політичну обстановку у світі напередодні Другої світової війни. Яке місце посідала Україна у міжнародних подіях кінця 30-х років?
2. До складу яких держав входили Східна Галичина, Північна Буковина та Закарпаття напередодні Другої світової війни?
3. Яким був статус західноукраїнських земель у складі цих держав?
4. Чи були у західноукраїнського населення підстави для незадоволення своїм становищем?
5. Як ви розумієте термін «українське питання» та що ви вкладаєте в його зміст?
6. Як Гітлер пропонував вирішити майбутнє України? Як ви вважаєте, чим був зумовлений його інтерес до «українського питання»?

Мотивація навчальної діяльності

Учитель. Як нам уже відомо, наприкінці 30-х років Версальсько-Вашингтонська система, не витримавши тиску з боку Німеччини, починає давати збій. Відбувається перегрупування сил у світі, виникає ціла низка суперечностей між провідними державами світу. За цих умов «українське питання» поступово висувається на одне з чільних місць у міжнародній політиці.

1. Сприйняття та усвідомлення навчального матеріалу

Українські землі станом на 1939 р. були у складі чотирьох держав: Польщі, Румунії, Чехословаччини (після розчленування — Угорщини), СРСР. Кожна з цих країн проводила самостійну політику щодо українських земель. Кожна з цих країн мала самостійний соціально-економічний розвиток.

Вправа «Мозковий штурм»

• Як ви розумієте термін «українське питання» та що ви вкладаєте в його зміст?

Напередодні Другої світової війни роз’єднаність українських земель, їх перебування у складі чотирьох держав, що мали різний соціально-політичний устрій, були важливим дестабілізаційним чинником політичного життя Європи. Це робило «українське питання» клубком серйозних суперечностей, а «українську карту» — козирем у великій дипломатичній грі. Напередодні Другої світової війни чітко визначилося три групи країн, зацікавлених у вирішенні «українського питання»:

Перша група — СРСР, Польща, Румунія, Чехословаччина — країни, у складі яких були українські землі. їхня основна мета — утримати підвладні землі й приєднати нові.

Друга група — Англія, Франція і частково США (тобто країни — творці Версальсько-Вашингтонської системи), які своїм втручанням у розв’язання українського питання або, навпаки, дипломатичним нейтралітетом задовольняли свої геополітичні інтереси.

Третя група — Німеччина, яка виборювала для себе «життєвий простір», претендуючи, серед іншого, на українські землі, і Угорщина, яка прагнула скасувати умови Тріанонського мирного договору 1920 р. і знову підпорядкувати собі Закарпатську Україну.

Відео за темою:

Українське питання в  міжнародній політиці

Пакт Молотова-Риббентропа