Продукти харчування в літературних творах

Лисичка і Журавель

Українська народна казка

Лисичка з Журавлем у велику приязнь зайшли, навіть десь покумалися. От Лисичка і кличе Журавля до себе в гості.

— Приходи, кумцю! Приходи, любочку! Чим хата багата, тим і погощу.

Іде Журавель на прошений обід, а Лисичка наварила кашки з молочком, розмазала тонесенько по тарілці та й поставила перед кумом.

На другий день приходить Лисичка, а Журавель наварив м’яса, бурячків, фасольки, картопельки, покраяв усе те на дрібні шматочки, зложив у високе горнятко з вузькою шийкою та й поставив на столі перед Лисичкою.

— Живися, кумонько! Не погордуй, люба моя, — припрошує Журавель.

ХАРИТЯ

М.Коцюбинський

А Харитя й справді заходилася коло вечері. Змила в мисчині жменьку пшона, вкинула щіпку солі та зо дві чи зо три картоплини, налила в горщик води і приставила його до вогню. З печі збігав куліш.

Вірш про кашу

Зеновій Винничук

Жартувала колись мама:

Каша наша, татів борщ,

Від малого мандрувала

Каша з нами в спеку й дощ.

Каша панська з рису біла,

Ще й з домашнім молоком.

І, звичайно, гречна панна.

Гречка з м’ясом і смаком.

Каша пшонка, каша манна

Для маленьких і старих

Ще й крутенька «березова

Каша» для дітей «пустих»

Гарбузова добра каша:

З дині, тикви, кабачків

Не зіпсувати маслом каші

Мудрість з глибини віків.

Каша держить нас у силі,

З кашею наш дружить рід,

Добре їсти кашу вранці,

Ввечері і на обід.

НІЧ ПЕРЕД РІЗДВОМ

Микола Гоголь

Тут помітив Вакула, що ні галушок, ні діжки перед ним не було; а замість них стояли на долівці дві дерев’яні миски; одна була повна вареників, друга сметани. Думки його і очі мимохіть звернулися на ці страви. “Подивимось”, казав він сам до себе, “як це буде Пацюк їсти вареники. Нахилятись він, певно, не схоче, щоб сьорбати, як галушки, та й не можна: бо треба вареника спершу вмочити в сметану”.

Тільки він устиг подумати це, як Пацюк роззявив рота; подивився на вареники і ще більше роззявив рота. Тоді вареник вискочив з миски, шубовснув у сметану, перекинувся на другий бік, підскочив угору і якраз потрапив йому в рот. Пацюк з’їв і знову роззявив рота, і вареник таким самим способом помандрував знову. А його тільки й роботи було, що жувати та ковтати.

“Бач, яке диво!” подумав коваль, роззявляючи від здивування рота, і ту ж мить помітив, що вареник лізе і йому в рот і вже помастив губи сметаною. Відіпхнувши вареник та втерши губи, коваль почав роздумувати про те, які дива бувають на світі та до яких тільки мудростей доводить людину нечиста сила, зауваживши при тому, що один тільки Пацюк може допомогти йому.

Юлія Овчаренко – Пахарчук

З’їм смачний матусин супчик,

І котлету, і голубчик

Стану дужим та красивим,

Більш не буду вередливим ….

*********************

Ложечка і вилочка на столі лежать

Я сиджу на кріслечку – буду смакувать.

З’їм спочатку кашку я, потім пиріжок.

Потім хліб із маслечком, іще галушок

Полуницю з цукром, сметанку і сирку.

Все, досить, бо вже лопну.

Піду я ще посплю.