“Розвиток музейної справи в Олександрівську “

Вивчення археологічних старожитностей у Запорізькому краї ведеться з кінця XVIII ст. Перші розкопки в 1837 р. провів у Приазов’ї німецький колоніст І.Корніс. У цей же час відомий дослідник П.Кеппен вперше оглянув унікальну природно-історичну  пам’ятку  –  Кам’яну  Могилу  в  заплаві ріки Молочної на північ від міста Мелітополя.

Яків Павлович Новицький (1847 -1925) – історик, педагог, вчений-етноргаф, археолог, статистик, член-кореспондент Всеукраїнської Академії Наук. На початку становлення наукової кар’єри працював земським учителем у с.Вознесенка, слободах Іванівці та Ольгівці (1868 -1871), активно захоплюється історією краю, збирає колекції мінералів, рослин, побутових речей, вивчає козацтво.

Новицький був засновником музейної справи на Півдні України. З самого початку своєї краєзнавчої роботи він приділяв багато уваги  поповненню колекцій у різних містах України.

У 1902 р.  Яворницького запросили на посаду директора обласного музею ім. О. Поля у Катеринославі. З директорством Яворницького починається відродження, а фактично — становлення цього музею, який, завдяки Яворницькому, перетворився на один з провідних музеїв України, справжню скарбницю пам’яток української історії та культури. Музей став найбільшим у світі сховищем запорозької старовини.

У 1930-х Яворницький керував комплексною науково-дослідною експедицією на Дніпробуді, яку він очолював протягом 1927-1932 рр. Коли стало відомо про те, що внаслідок спорудження греблі Дніпрові пороги будуть затоплені, посилився потік відвідувачів сюди, щоб подивитися на окрасу Дніпра. Д. Яворницькому належить ґрунтовне видання «Дніпрові пороги»,

Серед археологів України він був рідкісним вченим, свого роду фанатом – розвідником археологічних пам’яток. В колекції обласного краєзнавчого музею є багато експонатів О. Бодянського, є вони також і в Дніпровському історичному, і національному музеї історії України в Києві, і в інституті археології, заповіднику Хортиця. Це десятки тисяч різних археологічних знахідок. І вони не просто випадкові, вони всі професійно описані. У Бодянського був дуже дрібний академічний почерк, він писав необхідні дані на кожному знайденому предметі.

Георгій Шаповалов багато років очолював археологічну секцію у Запорізькому Товариство охорони пам’яток історії та культури. Завдяки його наполегливості було створено “Територію старий Олександрівськ”, взято під охорону держави річку Дніпро на всій території області. Г. Шаповалов є одним із засновників у 1997 році Запорізького наукового товариства імені Якова Новицького. У  2003 році, що був роком культури в Україні, Запорізький обласний краєзнавчий музей визнано одним з найкращих у державі.

У Запорізькій області на сьогодні діють 26 музейних закладів, в тому числі  музеї у двох національних заповідниках. 2014 р. відкрито експозицію нового районного Розівського краєзнавчого музею. В музеях Запорізького краю зберігається майже 403 тис. предметів основного фонду.

Дійсно, музеї сьогодні -це не просто традиційні спеціалізовані заклади для зберігання, експонування та дослідження предметів старовини, якими їх звикли бачити у минулому столітті. У сучасній культурі музеї – це те, без чого неможлива спадкоємність власної культури, її розвиток, її сходження до нових істин.