Електротехніка

Електроте́хніка — галузь науки і техніки, пов’язана із застосуванням електричних і магнітних явищ для перетворення енергії, добування і зміни складу речовин, виробництва та обробки матеріалів; галузь, що охоплює питання отримання, розподілу, перетворення і споживання електроенергії.

Електротехніка та електроніка належать до тієї галузі природничих наук, в якій процес пізнання вимагає нерозривному зв’язку теоретичного аналізу та експериментальних досліджень.

Електротехніки повинні все знати про магніти та їх властивості.

Електротехніка дозволяє в невеликих кількостях накопичувати і зберігати електричну енергію в спеціальних пристроях, які називаються акумуляторами. Однак додаткові витрати, пов’язані з цим, великі. Для того щоб оцінити їх, досить зіставити плату за електричну енергію, одержувану з мережі і від акумуляторів будь-якого типу. Істотними є додаткові витрати і при створенні акумулюючих електростанцій.

Електротехніка та основи електроніки – одна з перших інженерних дисциплін, яку вивчають студенти більшості спеціальностей втузів.

Електротехніка як загальнотехнічний предмет, грунтуючись на загальноосвітніх предметах, в свою чергу, є базою для спеціальних дисциплін і виробничого навчання. Поряд з цим багато завдань безпосередньо пов’язані зі спеціальною технологією, виробничим навчанням, електро-матеріало- веденням.

Електротехніка як загальнотехнічний предмет, грунтуючись на загальноосвітніх предметах, в свою чергу, є базою для спеціальних дисциплін і виробничого навчання. Поряд з цим багато завдань безпосередньо пов’язані зі спеціальною технологією, виробничим навчанням, електро-матеріалбведеніем.

Електротехніка є галуззю прикладних знань, які вивчають засоби і способи застосування електричних і магнітних явищ для практичних цілей.

Електрика стала об’єктом наукових досліджень, принаймні, з початку XVII століття. Першим інженером-електротехніком вважається Вільям Гілберт, який винайшов версоріум — прилад, який фіксував наявність статичної електрики на предметах. Крім того, він був першим, хто зміг провести чітку межу між магнетизмом і статичною електрикою та дати визначення електриці. Однак лише в XIX столітті вчені стали інтенсивно досліджувати електрику і явища, пов’язані з нею. Провідними вченими в цьому напрямі були Георг Ом, який в 1827 році розрахував залежність між електричним струмом і напругою в провіднику, Майкл Фарадей, що відкрив явище електромагнітної індукції в 1831 році, і Джеймс Клерк Максвелл, котрий опублікував в 1873 році «Трактат про електрику і магнетизм», де виклав власну електромагнітну теорію світла.

Видатні українці.