Інформаційне право

Київський університет

імені Бориса Грінченка

Наумов Арсеній Олександрович

ПВШм-1-20-1.4д

ІНФОРМАЦІЙНЕ ПРАВО ТА ІКТ В ГАЛУЗІ ПРАВА

Змістовий модуль  «ІНФОРМАЦІЙНЕ ПРАВО»

1. Опис навчальної дисципліни

2. Мета та завдання навчальної дисципліни

Метою курсу є засвоєння основних положень правового регулювання інформаційних відносин, з’ясування основних прав та обов’язків учасників інформаційних відносин, принципів інформаційного права, усвідомлення значення норм права, що регулюють пошук, одержання, виробництво та поширення інформації, нерозривний зв’язок норм права з їх практичним застосуванням відповідними органами.

Основними завдання дисципліни «Інформаційне право» є:

• ознайомлення з найважливішими джерелами інформаційного права;
• засвоєння принципів інформаційного права та вміння використовувати їх зміст при розв’язанні конкретних завдань;
• набуття досвіду роботи з відповідними юридичними документами;
• формування правової культури у сфері інформаційної діяльності.

Завдання навчальної дисципліни передбачають формування наступних компетентностей:

         Загальні компетентності (ЗК) –

ЗК-1. Здатність до абстрактного, логічного та критичного мислення, аналізу і синтезу.

ЗК-4. Знання і розуміння предмета та характеру професійної діяльності, природи етичних стандартів та здатність діяти на їх основі.

ЗК-7. Навички збору і аналізу інформації з національних і міжнародних джерел, оцінка її достовірності, використання сучасних інформаційних технологій і баз даних.

ЗК-8. Здатність проведення досліджень, уміння грамотно і точно формулювати та висловлювати свої позиції, належним чином їх обґрунтовувати, брати участь в аргументованій професійній дискусії.

ЗК-9. Здатність вчитися і оволодівати сучасними знаннями.

ЗК-10. Здатність бути критичним і самокритичним, визнавати та виправляти власні помилки.

ЗК-11. Вміння працювати самостійно, проявляти добросовісність, дисциплінованість, пунктуальність та відповідальність, а також працювати у команді колег за фахом.

ЗК-13. Цінування та повага різноманітності і мультикультурності.

Фахові компетентності спеціальності (ФК) –

ФК-3. Знання стандартів правничої професії.

ФК-6. Знання засад і доктрин міжнародного публічного права, а також змісту основних міжнародно-правових інститутів.

ФК-10. Уміння застосувати знання у практичній діяльності при моделюванні правових ситуацій.

ФК-11. Здатність визначати належні та прийнятні для юридичного аналізу факти.

ФК-12. Здатність аналізувати правові проблеми та формувати правові позиції.

ФК-13. Здатність застосовувати юридичну аргументацію.

ФК-14. Здатність виявляти проблеми правового регулювання і пропонувати способи їх вирішення, включаючи подолання юридичної невизначеності.

ФК-16. Навички консультування з правових питань, зокрема, можливих способів захисту прав та інтересів клієнтів, відповідно до вимог професійної етики, належного дотримання норм щодо нерозголошення персональних даних та конфіденційної інформації.

ФК-17. Навички самостійної підготовки проектів актів правозастосування.

ФК-18. Здатність до критичного та системного аналізу правових явищ і застосування набутих знань у професійній діяльності.

3. Результати навчання за дисципліною

СГ-1. Визначати вагомість та переконливість аргументів в оцінці заздалегідь невідомих умов та обставин.

СГ-4. Формулювати власні обґрунтовані судження на основі аналізу відомої проблеми.

СГ-5. Давати короткий висновок щодо окремих проблем з достатньою обґрунтованістю.

СГ-6. Оцінювати недоліки і переваги аргументів, аналізуючи відому проблему.

ДН-3. Самостійно визначати та формулювати ті питання, з яких потрібна допомога і діяти відповідно до рекомендацій.

ПС-1. Належно використовувати цифрову і статистичну інформацію, отриману з першоджерел та вторинних джерел для своєї професійної діяльності.

ПС-2. Вільно використовувати для професійної діяльності доступні інформаційні технології і бази даних.

ПС-3. Користуватися комп’ютерними програмами у межах стандартного програмного забезпечення з використанням електронних таблиць, графіків та інших можливостей.

ПС-4. Працювати в групі як учасник, формуючи власний внесок у виконання завдань групи.

ПР-1. Демонструвати знання і розуміння щодо визначення основних сучасних правових доктрин, цінностей та принципів функціонування національної правової системи.

ПР-2. Пояснювати природу та зміст основних правових інститутів та процедур національного права.

ПР-3. Демонструвати необхідні знання та розуміння суті та змісту основних правових інститутів та норм фундаментальних галузей права.

4. Структура навчальної дисципліни

Тематичний план для заочної  форми навчання

5. Програма навчальної дисципліни

Змістовний модуль 1. Основні положення інформаційного права

ТЕМА 1. Предмет інформаційного права та його принципи.  Інформація: поняття, ознаки та юридичні властивості

Поняття, зміст та сутність інформаційного права. Історія розвитку інформаційного права. Концептуальні підходи щодо формування змісту інформаційного права. Інформаційна цивілізація: позитивні та негативні сторони. Поняття, сутність та співвідношення категорій «інформаційне суспільство», «кіберцивілізація», «комп’ютеризація» та «інформатизація». Інформаційні права і свободи. Принципи інформаційного права. Суб’єкти інформаційного права: загальна характеристика.

Співвідношення категорій «інформація», «відомості», «дані», «знання», «таємниця» та інших у суспільних правовідносинах. Особливості застосування їх у нормативних актах суб’єктами правотворчості в Україні. Види інформації за галузями застосування, її зміст. Класифікація інформації за правовим режимом доступу. Інформатизація як об’єкт інформаційних правовідносин. Поняття та сутність інформаційних ресурсів. Державна інформаційна політика як об’єкт правовідносин. Класифікація об’єктів інформаційних правовідносин за сферами законодавчого регулювання.

ТЕМА 2. Право на інформацію та правова інформованість

Співвідношення категорій  «правовий вплив» і «правове регулювання». Юридичний вплив права (правове регулювання) та неюридичний вплив (інформаційне). Інформаційна форма реалізації права. Джерела інформування про зміст норм права. Правова інформованість як результат реалізації інформаційної функції права. Правова інформованість як втілення законодавчих актів в практичні справи і вчинки людей. Правова інформованість особистості.

ТЕМА 3. Інформаційно-правові конфлікти (інформаційні правопорушення)

Юридичний (правовий) конфлікт як специфічна форма соціальної взаємодії. Причини, що викликають інформаційні конфлікти. Витоки правового конфлікту. Юридична конфліктологія. Конфліктні ситуації, що виникають в інформаційній сфері. Ефективне і оперативне вирішення інформаційно-правових конфліктів. Просторова межа інформаційно-правового конфлікту. Часова межа інформаційно-правового конфлікту. Суб’єктивна межа інформаційно-правового конфлікту. Інформаційні правопорушення. Надмірність інформації. Особливості сприйняття інформації. Комп’ютерні (інформаційні) злочини. Поширення шкідливих програм. Електронне шахрайство. Інформаційні злочини. Неправомірний доступ до комп’ютерної інформації. Створення, використання і поширення шкідливих програм для ЕОМ.

Методичні рекомендації до реалізації змішаного навчання

Організація освітнього процесу в інституті відбувається на основі застосування  технології змішаного навчання за допомогою Moodle (Модульне об’єктно-орієнтоване динамічне навчальне середовище), що є програмним комплексом для організації змішаного навчання через мережу Інтернет і призначена для об’єднання учасників освітнього процесу (студентів і викладачів) в одну надійну, безпечну та інтегровану систему для створення персоналізованого навчального середовища.

      ЗМІШАНЕ НАВЧАННЯ В ІНСТИТУТІ – це якісна, перспективна вища освіта за сучасними та престижними спеціальностями (спеціалізаціями), а також зручна й ефективна форма навчання, де має місце можливість навчатися без відриву від виробництва.  Навчальний процес забезпечується профільними кафедрами інституту за допомогою сучасних інформаційно-комунікативних технологій.

В Інституті застосовуються й інші технології змішаного навчання такі як:

• мережна технологія– навчання, що базується на використанні телекомунікаційних мереж та засобів мережі Інтернет для забезпечення студентів навчально-методичними матеріалами, інтерактивної взаємодії з викладачами-консультантами та організації змішаного освітнього процесу;
• кейс-технологія – вид дистанційної технології навчання, що базується на використанні наборів (кейсів) текстових, аудіовізуальних та мультимедійних навчально-методичних матеріалів для самостійного вивчення їх студентами при організації регулярних консультацій з викладачами та контролю знань дистанційним або традиційним очним (заочним) способами.

       Контроль знань у студентів передбачає такі заходи:

• поточний контроль здійснюється дистанційно безпосередньо із викладачем через лекційні, індивідуальні, семінарські, практичні заняття застосовуючи мережну технологію;
• модульний контроль здійснюється дистанційно в автоматизованому режимі у системі Moodle, основною формою якого є тестування;
• підсумковий контроль (семестровий контроль);
• іспити та заліки складаються студентами у формі тестування в період екзаменаційної сесії та/або за індивідуальним графіком, що визначається графіком навчального процесу та робочим навчальним планом спеціальності.

МОЖЛИВОСТІ ТА ПЕРЕВАГИ ЗМІШАНОГО НАВЧАННЯ

• Гнучкість: студенти, в основному не відвідують регулярних занять, а навчаються у зручний для себе час та у зручному місці. Незначна за часом та обсягом частина навчального процесу змішаного навчання може здійснюватись за заочною формою (складання іспитів, практичні, лабораторні роботи тощо). Кількісні та змістовні показники цієї частини залежать від напрямку підготовки (спеціальності) та етапу розвитку змішаного навчання
• Модульність: в основу програми змішаного навчання покладається модульний принцип; кожний окремий курс створює цілісне уявлення про окрему предметну область, що дозволяє з набору незалежних курсів-модулів сформувати навчальну програму, що відповідає індивідуальним чи груповим потребам.
• Паралельність: навчання здійснюється одночасно з професійною діяльністю (або з навчанням за іншим напрямком), тобто без відриву від виробництва або іншого виду діяльності. Змішане навчання дає можливість отримати освіту всім тим, хто велику частину дня зайнятий на роботі, з дітьми або з сім’єю. Отримувати освіту можна паралельно з побудовою кар’єри і не ризикуючи втратити хорошу роботу або будучи в відпустці по догляду за дитиною.
• Економічність та фінансові можливості: ефективне використання навчальних площ та технічних засобів, концентроване і уніфіковане представлення інформації, використання і розвиток комп’ютерного моделювання призводить до зниження витрат на підготовку фахівців. Змішане навчання дає можливість студентам заощадити значні кошти порівняно з іншими формами навчання, отримавши при цьому якісні знання та диплом про освіту державного зразка.
• Технологічність: використання в навчальному процесі нових досягнень інформаційних технологій, які сприяють входженню людини у світовий інформаційний простір.
• Соціальна рівність і фізичні можливості одержання освіти незалежно від місця проживання, стану здоров’я і соціального статусу. Сучасні інформаційно-комунікативні технології, що використовуються в дистанційній освіті, дають можливість отримати освіту особам, які мають медичні обмеження для одержання освіти за традиційними формами, особам з особливими потребами.
• Інтернаціональність: можливість одержати освіту у навчальному закладі – іноземним громадянам і співвітчизникам, що проживають за кордоном.
• Територіальна віддаленість від навчальних закладів. Змішане навчання – це можливість отримати освіту для тих, хто живе у віддалених регіонах країни або за кордоном. Змішане навчання дає унікальну можливість отримувати знання не виїжджаючи за межі своєї країни, області, міста.
• Позитивний вплив на здібності студента: підвищення творчого та інтелектуального потенціалу людини, що одержує освіту, за рахунок самоорганізації, прагнення до знань, використання сучасних інформаційних та телекомунікаційних технологій, вміння самостійно приймати відповідальні рішення.
• Якість: змішане навчання не поступається якістю очній формі навчання, оскільки для підготовки дидактичних засобів залучається найкращий професорсько-викладацький склад і використовуються найсучасніші навчально-методичні матеріали; передбачається введення спеціалізованого контролю якості освіти на відповідність її освітнім стандартам.

ТЕМА 2. Право на інформацію та правова інформованість

План

1. Співвідношення категорій  «правовий вплив» і «правове регулювання».
2. Юридичний вплив права (правове регулювання) та неюридичний вплив (інформаційне).
3. Інформаційна форма реалізації права. Джерела інформування про зміст норм права.
4. Правова інформованість як результат реалізації інформаційної функції права.
5. Правова інформованість як втілення законодавчих актів в практичні справи і вчинки людей.
6. Правова інформованість особистості.

Завдання, що виносяться на самостійне опрацювання

Завдання 1.

Здійснити пошук в мережі Інтернет відомостей щодо джерел інформаційного права. Результати пошуку обробити аналітично.

Завдання 2.

У відповідних джерелах, в тому числі – у мережі Інтернет здійснити пошук поняття «інформація».

Завдання 3.

Проаналізуйте та виділіть схематично основні ознаки теорій формування та розвитку інформаційного суспільства М. Кастельса, Ф. Махлупа та Г. Шиллєра.

Завдання 4.

Назвіть передумови формування та динамічного розвитку інформаційного права. Чи можна вважати структуру та зміст системи інформаційного права сформованими? Яких недоліків формування даної галузі права дає змогу уникнути виділення загальної та особливої частини інформаційного права? Відповідь обґрунтуйте.