Богдан Хмельницький

***

Гетьман Війська Запорозького, талановитий воєначальник і полководець, який отримав ряд великих перемог, що увійшли в історію. Підняв українські землі на визвольну війну проти Речі Посполитої у 1648-1657 роках. Заявив, що його мета – звільнення всього українського народу від польської неволі та об’єднання українських земель у незалежну державу.

***

   Богдан Хмельницький народився близько 1595 року (Чигирин) у сім’ї чигиринського сотника Михайла Хмельницького. Ті, кому пощастило спілкуватися з ним, звертали увагу на тонкий розум, ерудицію, вміння передбачати розвиток подій, сталеву волю гетьмана. Богдан був дуже освічений. Він володів латинською, польською, турецькою та французькою мовою. Освіту він здобув у єзуїтів – чоловічого чернечого ордену Римо-католицької церкви, заснованого в 1534 році.

***

  У грудні 1647 року Богдан подався на Запоріжжя. Тут 19 квітня 1648 року був обраний козацькою радою гетьманом. Звідси звернувся він до всіх знедолених виступити на боротьбу з панами. На його заклик з усієї України почали сходитися невдоволені та бідні люди. Вже 22 квітня 1648 року він виступив за свободу України. Перед цим кроком Хмельницький, як дипломат заручився підтримкою кримського хана, який пообіцяв йому допомогу. З того часу татари були союзниками Богдана Хмельницького на протязі усієї визвольної війни.

***

  Щоб вистояти в боротьбі з Річчю Посполитою і Османською імперією, підписав з Москвою Переяславські домовленості у 1654 році, які гарантували Україні, в першу чергу, військову допомогу з боку Росії.

Укладаючи договір, гетьман не передбачив стратегічної поразки від “обіймів” Москви, яка, почала вважати українські землі “своїми”, насаджуючи своїх воєвод і свої порядки, призначаючи своїх гетьманів. В підсумку після смерті Богдана Хмельницького на українських землях почалася 30-річна “Руїна” (1657-1687). 10 гетьманів після його смерті безуспішно намагалися позбутися влади Москви.

***

 Помер гетьман у Чигирині 27 липня 1657 р. (6 серпня за новим стилем).
Пам’ять про Богдана зосталася на віки живою і дорогою для козацького війська і нащадків усього народу українського. Народ не забув того добра, що хотів для України славний гетьман. Він оспівав Богданові діла в піснях і думах, як ні одного з гетьманів.