М.А.Булгаков

Михайло Опанасович Булгаков народився 15 травня 1891 в Києві в багатодітній і дружній родині професора, викладача Київської духовної академії.

Закінчивши Першу Київську гімназію, Михайло, продовживши сімейні традиції, вступив до Київського університету на медичний факультет.

М.Булгаков захоплювався архітектурою та музикою.

У 1913 році майбутній письменник одружився з Тетяною Лаппа.

Навесні 1916 «ратником ополчення другого розряду» закінчив університет і пішов працювати в один з київських госпіталів. Влітку того ж року майбутній письменник отримав перше призначення і восени приїхав в маленьку земську лікарню Смоленської губернії, в село Нікольське. Тут він почав писати книгу «Записки юного лікаря».

У 1918 р він повернувся до Києва. Наприкінці серпня 1919 більшовики, залишаючи Київ, розстріляли сотні заручників. Булгаков, до цього всіма правдами і неправдами уникав мобілізації, відступав з білими. У лютому 1920 року, коли почалася евакуація Добровольчої армії, її звалив тиф. Отямився Булгаков в зайнятому більшовиками Владикавказі.

У 1921 році він переїхав до Москви, влаштувавшись в газету «Гудок». В цей час Булгаков пише дуже багато.
З 1923 року він був зарахований до Спілки письменників. Незабаром одружився на Л. Є. Білозерській.

1924 – 1928 – Булгаков Михайло Опанасович пише такі книги, як «Дьяволиада», «Фатальні яйця», «Собаче серце» (1925р), «Біла гвардія», «Зойкина квартира» (1926р), «Багряний острів» (1927р), «Біг» (1928р). І, звичайно ж, «Майстер і Маргарита», над якою він починає працювати в 1928-му році.

У 1929 році відбулася зустріч з Є. С. Шиловскою, яка з 1932 року стала третьою і останньою дружиною письменника. До 1930 року багато п’єс перестали друкувати і з’являтися на сцені.

Відносини Булгакова з Радянською владою складалися досить складно і неоднозначно. Чимало його творів побачили світ лише за часів правління Сталіна, який високо оцінював творчість Булгакова.

Помер 10 березня 1940 року в Москві від важкої спадкової хвороби нирок.

Історія написання роману “Майстер і Маргарита” доволі цікава, оскільки автор працював над нею більше 10 років. Перший варіант роману письменник спалив (усього було шість варіантів), що свідчить про прагнення автора до досконалості.

Задум «Майстра і Маргарити» і початок роботи над романом сам Булгаков відносив до 1928 року. До кінця 30-х років було завершено 15 глав роману (160 сторінок рукописного тексту).
Олена Сергіївна, дружина письменника, віднесла одну главу в газету та її надрукували. Послідувавша критика ясно дала зрозуміти, що про публікацію усього роману не може бути й мови. Булгаков намагався спалити рукопис роману. Однак йому не стало легше. Роман продовжував жити в думках письменника. Пророчими виявилися слова Воланда: «Рукописи не горять». Незабаром письменник відновив рукопис.

Автор перебрав кілька назв для свого твору: «Гастроль Воланда», «Чорний маг», «Копито інженера», але ні на одному не зупинився.

Перша повна редакція роману була розпочата восени 1932 року; до листопада 1933 року було написано 506 сторінок рукописного тексту, розбитого на 37 глав. До Наприкінці 1934 роки це редакція була начорно закінчена.

У наступні два роки Булгаков вносить в рукопис численні доповнення та композиційні зміни. Назва була «Князь темряви»

Роман був закінчений 22-23 травня 1938 року. Ця редакція займає шість товстих зошитів; текст разбитий на 30 глав.

14 травня 1939 були внесені важливі зміни в кінець роману і його епілог. Дізнавшись про смертельну хворобу, Булгаков почав диктувати дружині поправки до роману і продовжував працювати над ним до останніх днів свого життя.

Лише через 30 років, завдяки зусиллям тієї ж Олени Сергіївни, він був надрукований в скороченні в журналі «Москва» (1966-1967 гг.)

Цікаво, що сам Булгаков був упевнений, що роман «Майстер і Маргарита» ніколи не буде опублікований за радянської влади, диктування романа дружині було чимось на зразок спроби зв’язатися з далекими нащадками. Але письменник помилявся — хоч і з тридцятирічною затримкою, роман був опублікований, що викликало ефект бомби, яка вибухнула серед радянської інтелігенції.

Основні джерела роману Булгакова «Майстер і Маргарита»
• реальні факти життя письменника та історії СРСР 1920-1930-х рр.;

• творчість письменників М. Гоголя, Ф. Достоєвського, філософа В. Соловйова, Г. Сенкевича («Камо грядеши» («Куди йдемо»)), Й. Ґете («Фауст»), Данте Аліґ’єрі («Божественна комедія»), Е. Т. А. Гофмана («Малюк Цахес»);

• міфологічні твори (євангельські легенди про Ісуса Христа, Понтія Пилата, Іуду та ін., біблійні міфи про диявола, європейські, слов’янські міфи, апокрифи).

В епоху культивації атеїзму й тотальної боротьби із церквою звернення Булгакова до біблійного сюжету було надзвичайно сміливим.

Прийом, який використав письменник для створення враження, що перешкоди і в часі, і в просторі є відносними, називається «роман у романі» — роман Майстра про Єшуа. Звідси випливають і особливості твору, відповідно до яких «біблійні, єршалаїмські» розділи твору чергуються з «московськими» для того, аби в останній главі «зустрітися» і ніби злитися в місячну стежку, якою йтимуть Пилат і Єшуа Ґа-Ноцрі.

У романі «Майстер і Маргарита» глави, присвячені Понтію Пилату та Єшуа, вирізняються не лише сюжетно, але й стилістично. Емоційний, гострий стиль перших глав роману несподівано змінює чітка, стримана, точна прозова мова.