Методи на уроках історії

Поговоримо про методи на уроках історії. Самих же методів існує декілька класифікацій які діляться ще на менші. Стосовно вибору цих самих методів на уроках історії, то як на мене найголовнішим буде метод бесіди, оскільки він дозволяє ну сухо вклисти інформацію на опрацювання дітям, а дає можливість включити дітей у обговорення теми, зрозуміти проблемні моменти теми, змістити центр уваги на ті частни теми які подобаються дітям більше. Бесіда дозволяє дітям виступити, не дає їм засумувати і підтримує увагу дітей на темі набагато більше і краще ніж лекція.

Самі ж бесіди можуть бути різні, наприклад:

1.Вступна – метою якої є підвести учнів до вивчення нового матеріалу
(розділу, теми, окремих питань);
2.Аналітично-узагальнювальна – спрямована на осмислення матеріалу, що
вивчається, поглиблення та розширення знань учнів;
3.Заключна – проводиться з метою підбиття підсумків навчального
матеріалу, його закріплення;
4.Повторювально-узагальнювальна – проводиться для узагальнення раніше
вивченого матеріалу;
5.Контрольно-перевірочна – метою якої є перевірка рівня засвоєння нового
матеріалу, ступеня його розуміння.

Не менш важливим методом уроку стане дискусія, вона дозволяє побачити не тільки знання учнів, а й тип їх мислення побачити як саме апелюють вони цими фактами. Учням дискусія допомагає навчитися говорити, боротись за свою точку зору.

Дискусія також може бути різна, наприклад:

1.Панельна дискусія. Обрана група з 3-5 учнів дискутує за вибраною і
підготовленою темою перед іншими учасниками. Решта активно долучається до
дискусії пізніше, висловлюючись з даної теми або ставлячи запитання.
2.6*6*6. У 6 групах (в кожній по 6 учнів) протягом 6 хвилин обговорюють
проблему, потім ведучий створює 6 нових груп у такий спосіб, щоб у кожній з
них був учасник, який працював у першій дискусійній групі. Після цього групи
висловлюються зі своєю позицією стосовно порушеної проблеми.
3.Дискусія-симпозіум. Двоє-троє учнів, які краще за інших знають
означену тему, один за одним виступають зі стислою, концентрованою
промовою, після якої відбувається загальна дискусія. Різновидом може бути
дискусія-презентація.
4.Дискусія-дебати. Використовується під час обговорення суперечливих
тем. Кожна група подає свої «за» і «проти», щоб у такий спосіб переконати
решту учасників. Після цього відбувається обговорення.
5.Концентричні кола. Має початок панельної дискусії – невелика група
дискутує між собою, залучаючи інших. Потім групи міняються місцями.
6.Дискусія в балах. 6-8 учнів дискутують між собою, решта учнів
втручаються в дискусію. Учитель присуджує бали тим, хто бере участь у
дискусії, залежно від особистого внеску.

Дискусія і бесіда дають чудові результати, особливо якщо їх поєднувати між собою, але найголовніше для дітей особливо меньших класів то це наочність. Карти, картини, різноманітні відео все це привертає увагу дітей навіть якщо вони не сильно зацікавлені у навчанні. Використовуючи додаткові засоби можна створити чудові умови для навчання. Використання можливо різних предметів того часу, монети, прибори, тарілки, зброя, що завгодно аби діти могли взяти це в руки та потримати,відчути дух єпохи на собі, це дасть величезний плюс до уваги.

Діти не полюбляють просто сидіти та слухати, саме тому вони починають розмови та биття байдиків. А подібна активість з різними засобами по типу карт, відео, та предметів. Приверне їх увагу до уроку.