Case of methods

Кейс методів вчителя історії

1. Навмисна помилка або “Допоможи мені”.

Передбачає використання вчителем навмисно зроблених помилок з метою привернути увагу учнів, звернення до них за допомогою, що пробуджує почуття гідності (знайшов помилку вчителя), стимулює бажання вчитися.

2. “Круглий стіл”.

Бесіда, в якій беруть участь 5—6 учнів, котрі обмінюються думками як між собою, так і з аудиторією (рештою класу).

3. “Мозаїка”.

Клас поділяється на групи по 5 учнів для роботи. Учні розташовуються за столами, де напроти учасників лежать різнокольорові трикутники (кольори трикутників повторюються за кожним столом). Кожна група отримує завдання, що стосується різних аспектів теми.

4. Робота в малих групах.

Дозволяє учням набути навичок, що необхідні для спілкування та співпраці. Вона стимулює роботу командою. Ідеї, що виробляються у групі, допомагають учасникам та учасницям бути корисним одне одному. Висловлення думок допомагає їм відчути власні можливості та зміцнити їх.

5. Робота в парах. 

Однією з форм роботи в малих групах є робота в парах. Ставлю учням питання для дискусії або гіпотетичної ситуації. Після пояснення питання або фактів, наведених у ситуації, учням надається певний час для того, щоб продумати можливі відповіді або знайти рішення самостійно.

6. “Три речення”.

Основним завданням є – вміння виділити головне. Це вміння досягається за допомогою правила – повідомити це «головне»  трьома простими реченнями. Це може бути пункт параграфа або історичного джерела. Перемагає той, хто точно передає зміст прочитаного. Гра розвиває необхідне вміння – виділяти головне.

7. “Мозковий штурм”.

Мозковий штурм — це метод пошуку нових ідей і рішень. Суть його в тому, що учасники озвучують якомога більше варіантів, зокрема й найнеймовірніші, а потім з усіх обираються найкращі ідеї або рішення, які можна реалізувати на практиці.

8. “Аукціон”.

Застосування у п’ятому класі цієї методики є дещо обмежене, оскільки у 5 класі не йдеться про систематичний набір знань подій , дат, явищ та персоналій, а лише про елементарні уявлення. Гру, у якій «продаються» бали, а розрахунковою одиницею є історичні знання, можна застосувати  після вивчення теми «Козацька Україна». Кожен учень може придбати бал, назвавши історичну постать. Імена не повинні повторюватися, а фіксація «цін» – імен, здійснюється окремим учнем, який записує на дошці всіх названих діячів. Якщо після якогось імені наступає затишшя, учитель рахує до трьох. Якщо ж до третього удару іншого історичного діяча не було названо, хід аукціону припиняється й бал отримує учень, який останній назвав діяча даної епохи. Можна проводити аукціони подій, дат, предметів – атрибутів доби (наприклад козацьких владних символів.)

9. “Перекладач”.

У цій грі учням пропонується певну історичну фразу, термін  перевести з наукової мови на «доступну» Наприклад: «Кріпацтво – втрата селянами права самовільно залишати місця свого мешкання, їхня особиста залежність від пана – особиста залежність селянина від пана».

10. “Шпаргалки”.

Учням пропонується прочитати текст. Необхідно передати його зміст з допомогою малюнків, умовних позначень або схем. Ці шпаргалки (підписані) віддаються вчителю. За бажанням учні підходять до вчителя і витягують шпаргалку. За цією шпаргалкою потрібно відтворити текст. Відзначаються найкращі шпаргалки та доповідачі.

11. Гра-подорож.

Подорож по темі – одна із форм проведення уроку, що полягає у змаганні учнів на швидкість проходження маршруту, подоланні перешкод у вигляді завдань. Гра-подорож дає багато можливостей для фантазування, розвитку уяви. У грі-подорожі учень відчуває себе головною дійовою особою, пробує і розвиває свої нахили.

12. “Мікрофон”. 

Метод дає можливість кожному висловлювати думку, швидко, по черзі, відповідаючи на запитання.

13. Гра “Реставратор”

Основна мета – реставрувати пошкоджений історичний текст у якому бракує слів, дат, певних назв.

14. Кросворди.

Кілька груп учнів на підставі вивчених тем заповнюють кросвордну решітку, при цьому можуть бути закладені одне слово або ціле речення. Завдання полягає в тому, щоб на підставі заповненого кросворда, користуючись підручником, або без нього, учні інших груп(кросворди передаються по колу) знайшли пояснення названих проблем, дали формулювання понять, назвали дати та імена учасників подій. Використовується також класичний спосіб, коли предметний кросворд не заповнений і необхідно за допомогою підручника та довідників або без них заповнити чисті клітинки.

15. Дискусія.

Вільний вербальний обмін знаннями, ідеями чи думками між тренером та учасниками групи. Дискусія як метод тренінгу має тенденцію обмежуватись одним питанням або темою та будується в певній послідовності. Дискусія у багатьох стосується емоційної сфери учасників групи.

16. “Хто поставить крапку?”.

Актуалізація опорних знань на уроках, де вивчається новий матеріал та на повторювально-узагальнюючих уроках. Суть гри полягає в тому, що вчитель пропонує школярам дати певний перелік складових якого-небудь, умовно кажучи “історичного явища”, з умовою, що кожен учень називає тільки одну складову, а перемагає у грі той, хто останнім дасть правильну відповідь. Якщо відповідь якимось із учасників гри буде дана неправильно або ж хтось із них повторить відповідь, дану уже раніше, то такий учень вибуває з подальшої участі у цій грі. У залежності від рівня підготовки класу і часу, який відводиться для проведення гри, про яку йде мова, а також у залежності від типу уроку кількість правильних відповідей може коливатися від 7 до 20.

17. “Живий ланцюжок”.

На аркуші паперу подано 10 завдань, на які в письмовому вигляді треба дати відповіді. Відповіді короткі, як правило не більше трьох слів. По одному такому аркушу паперу на кожний ряд у класі на задню парту видається одночасно і учні з кожної парти мають письмово відповісти максимум на два, а мінімум на одне запитання і передати завдання далі по ряду. Перемагає той ряд, який першим правильно відповість на всі запитання. Ступінь складності завдань залежить від рівня підготовки класу. Це можуть бути як чисто репродуктивні завдання так і творчі, які за ступенем складності наближаються до брейн-рингу. Завдання у цій грі можуть бути найрізноманітнішими. Можна перевірити при виконанні цього завдання знання школярами імен історичних діячів, діячів культури, знання історичних термінів тощо.