КУЗЬКА ІДЕ В ДИТЯЧИЙ САДОК

Жило-було маленьке кошеня на ім’я Кузька. Він був сіренький і тільки вушка біленькі. І була у Кузьки мама – велика смугаста кішка Мурка.

Якось мама каже Кузі:

– Завтра ти вперше підеш у дитячий садочок для кошенят.

– Дитячий садок? А що це таке? – трохи злякавшись, прошепотів Кузька.

– Дитячий садок це таке місце, де маленькі кошенята разом граються, сплять та їдять, – посміхнулась мама-кішка.

– Матусю, а мій товариш Гавкунчик теж там буде?

– Ні, Гавкунчик ходитиме в дитячий садок для цуценят. Але ввечері та у вихідні ви будете зустрічатись та розповідати одне одному, як ви гарно проводили час у дитячому садочку, чого нового дізнались та в які ігри грали, – пояснила мама.

Кузька уважно слухав маму, все зрозумів, але в нього не було ніякого бажання йти до садочка. Він не міг уявити, як зможе  довго залишитись без матусі. А ще там не буде Гавкунчика. Кошеня довго не могло заснути, перекочувався з боку набік та все міркував про дитячий садок.

– Кузенька, прокидайся, вставай, пий молочко,почисть зубки та  ходімо до садочку! – почуло кошеня мамин голос. Вставати з ліжка зовсім не хотілось, але й засмучувати маму теж.

Насправді, Кузька сподівався, що матуся передумає  і, замість того, щоб йти у садочок, піде з ним на прогулянку. По дорозі мама розповідала про друзів, яких він знайде у дитячому садочку.

– Мамусю, але в мене є друг – Гавкунчик! Навіщо мені інші друзі?

– Так це ж гарно – мати багато друзів! Це не означає, що ти забудеш Гавкунчика!

В ций момент вони підійшли до садочка. Їм назустріч вийшла пухнаста сіра кішка.

– Доброго ранку! Давай знайомитись. Я – твоя вихователька, мене звуть Пушинка, – промовила вона. – Дивись он там на майданчику інші кошенята, з ними можна потоваришувати та погратись.

Раптом до Кузі підбігло чорненьке кошеня:

– Привіт! Мене звуть Мурзик! Побігли грати в доганялки! – та потягнув за собою.

Мама Мурка помахала синочкові та пішла по справах. Кузі стало сумно, але Мурзик вже квапив його розпочати гру.

Спочатку вони грали в доганялки та схованки, потім в м’яча. Після ігор вихователька Пушинка розповіла цікаву казку “Хто сказав “Мяу”?”, потім кошенята попили молочка та лягли відпочивати. Після сну кошенята знов грались. Кузька познайомився з іншими кошенятами – їм було так весело та цікаво один з одним, що Кузька не помітив як прийшов час повертатись додому.

– Мамо, це так гарно – ходити в дитячий садок! – радісно говорив Кузька по дорозі додому. – Треба розповісти про садочок Гавкунчику!

– Я вважаю,що і йому є що тобі розповісти, – сказала мама-кішка.

І дійсно, Гавкунчик вже чекав Кузьку, щоб розповісти про свій день. Вони наввипередки розказували один одному про нових друзів, цікаві ігри та іграшки. Потім до самого вечора грали, але не забули вчасно лягти спати, щоб вранці своєчасно прокинутись та не запізнитись у садочок.

Наступного ранку Кузя встав раніше за маму, попив молочка, почистив зубки і приготувався йти в садочок. Він знав, що його чекає новий незабутній день.