Дослідницько-експериментальна діяльність дітей 2022 р.

“Світ допитливих малюків” 

Завдання сенсорно-пізнавального виховання дітей середнього дошкільного віку

Ознайомлення з формою

• Відрізняти геометричні фігури: трикутник, чотирикутник, квадрат, круг із словесним поясненням.
• Визначати форми реальних предметів на основі співставлення з геометричними фігурами.
• Проводити серіацію предметів за формою.

Ознайомлення з величиною

• Упорядковувати предмети за товщиною, шириною.
• Упорядковувати об’єкти в напрямку зростання (зменшення) певної ознаки (широкий – вужчий, вузький – ширший – найширший).    Орієнтування у просторі
• Засвоїти поняття: між, посередині, усередині, поза; напрямків руху: зліва направо, справа наліво.

Орієнтування в часі

• Засвоїти поняття: ранок, день, вечір, ніч, доба; відношення: швидше – повільніше.

Формувати уявлення про числа і цифри

• Лічити предмети у межах 5 (кількісна і порядкова лічба).
• Називати числа у межах 5 у прямому і зворотному напрямку.
• Знати, що наступне число утворюється шляхом додавання 1 до попереднього числа.
• Визначати місце кожного числа в ряді чисел від 1 до 5.
• Використовувати терміни: між, перед, за.
• Співвідносити цифри з числом і числа з цифрою в межах п’яти.
• Упорядковувати числові картки у межах п’яти в порядку збільшення та зменшення.
• Обводити контури цифр, клітинок пальчиком, олівцем.

Формування уявлень про множину

• Порівнювати групи предметів за кількістю (більше, менше, стільки ж)
• Засвоїти терміни: однаково, порівну, стільки, скільки, так само.
• Практично вправлятися у вмінні вилучати частини предметів за будь-якою ознакою із множинами (в межах п’яти).

Значення дослідницько-експериментальної діяльності в освітньому напрямі «Дитина в сенсорно-пізнавальному просторі»

Дослідницько-експериментальна діяльність відіграє важливу роль в ознайомлені дітей з явищами та об’єктами навколишнього світу.

За допомогою експериментів і дослідів  діти 4-го року життя   порівнюють  схожі на вигляд  предмети: шуба – пальто, чай – кава, туфлі – босоніжки. Також вони активно використовують

досвід практичної діяльності, ігровий досвід (Чому пісок не розсипається?).

Дослідницько-експериментальна діяльність сприяє формуванню у дітей уявлень про:

• способи дослідження об’єкта, наприклад: як заварити чай, як зробити салат, як зварити суп);
• світ речей (одяг, взуття, транспорт, іграшки, фарби для малювання тощо).

Під час експериментування словник дітей поповнюється словами, що позначають сенсорні ознаки, властивості, явища або об’єкти природи (колір, форма, величина; згинається – ламається; високо – низько; близько – далеко; м’який – твердий; теплий – холодний тощо).

За допомогою експериментів і дослідів діти 5-го року життя активно використовують  досвід ігрової і практичної діяльності  (Чому калюжі вночі замерзають, удень – розтають? Чому м’ячик котиться?); навчаються  класифікувати  об’єкти за функціональними ознаками (Для чого потрібне взуття? Посуд? Для чого це використовується?); навчаються класифікувати об’єкти і предмети за видовими ознаками (посуд чайний, одяг сезонний).

Дослідницько-експериментальна діяльність сприяє формуванню у дітей уявлень про:

• матеріали (глина, дерево, тканина, папір, метал, скло, гума, пластмаса);
• світ речей ( іграшки, посуд, взуття, транспорт, одяг і т.д.);
• геометричні еталони ( круг, прямокутник, трикутник, призма);
• людину (мої помічники – очі, ніс, вуха, рот і т. д).

Під час експериментування словник дітей поповнюється завдяки словам, що позначають властивості об’єктів і явищ. Крім цього, діти ознайомлюються з походженням слів (таких, як цукорниця, мильниця тощо). У цьому віці активно використовуються будівельно-конструктивні ігри, що допомагають дітям визначити ознаки і властивості предметів порівняно з геометричними еталонами ( круг, прямокутник, трикутник і т.д.)

Приклади дослідів і експериментів для дітей середнього дошкільного віку за освітнім напрямом «Дитина в сенсорно-пізнавальному просторі»

Дослід №1

Тема: «Легкий, важкий».

Мета: показати дітям, що предмети бувають різної ваги, легкі і важкі, визначати вагу і групувати предмети по вазі.

Матеріал: предмети різні за вагою легкі і важкі, вішалка, 2 прозорих пакета.

Мовний матеріал: легкий, важкий.

Хід заняття:

На столі перед вихователем лежать різні за вагою предмети, вихователь пропонує дітям доторкнутися предмети, визначити, який із них легкий, а який важкий. Потім вихователь пропонує зважити предмети, показує, як це можна зробити за допомогою вішалки. Підкладають таблички легкий, важкий, діти наближено називають їх.

Дослід №2

Припущення: Легкі предмети плавають, важкі тонуть.

Хід досліду

У прозору посудину, користуючись умовною міркою, опустити піску, глини, дрібних камінців, по 2-3 предмети однакової форми та об’єму, але з різного матеріалу (дерева, скла, пластмаси, паперу, тканини, воску ), використовуючи послідовні дії. Вчити дітей пояснювати поведінку цих предметів у воді. Чому деякі з них плавають, інші тонуть.

Дослід № 3

Припущення: Тканина під вологою не може залишатись сухою.

Хід досліду.

Засуньте тканину в склянку настільки щільно. щоб вона не могла випасти, якщо склянку перевернути. Перевертаємо склянку і держимо її прямо, опускаємо в миску з водою. А тепер піднімаємо склянку. Тканина мокра? Тканина суха. Так відбувається тому, що склянка заповнена повітрям. Що відбудеться, якщо склянку нахилити? Більшість предметів на перший погляд порожні, а насправді вони заповнені повітрям. Щоб заповнити ці предмети, вода повинна витиснути повітря. Отже припущення не підтвердилося

Використані джерела:

1.Базовий компонент дошкільної освіти нова редакція 2021р. м. Київ.

2. Методичні рекомендації до Базового компоненту дошкільної освіти нова редакція 2021. м. Київ

https://lisichanskdnz.usite.pro/katrusya/2-ditina_v_sensorno-piznavalnomu_prostori.pdf

http://sadik-marinka.in.ua/2018/09/21/%D0%BE%D1%80%D0%B3%D0%B0%D0%BD%D1%96%D0%B7%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F-%D0%B5%D0%BA%D1%81%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B8%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE-%D0%B4%D0%BE%D1%81%D0%BB%D1%96/

Виконала студентка групи 1РДЛ Рибак Дарія

“Непосиди”

    Дослідницької діяльності дітей у природі друга молодша та середня групи 

                  Ознайомлення з об’єктами неживої природи

Мета: продемонструвати педагогам проведення деяких видів експерименту з водою, піском, льодом в театралізованій формі з дітьми дошкільного віку.

Практичне значення: майстер-клас може бути цікавим для вихователів, які працюють по темі пошуководослідницької діяльності дітей. В ході театралізованої діяльності педагоги зможуть використати експериментування в
своїй роботі, знайти щось нове; зрозуміють який це цікавий і захоплюючий досвід.

Основний зміст досліджень включає в себе формування уявлень у дошкільнят про: матеріали (пісок),природні явища (дощ), про закономірності в природі.

Вода

Завдання. Ознайомити дітей з тим, що вода потрібна для людей, рослин, тварин. Вчити визначати і називати основні її ознаки та властивості (чиста – брудна, кольорова, холодна – тепла, розливається, ллється, капає). Розвивати здатність встановлювати найпростіші зв’язки і взаємозалежності в стані речовини.

Під час спостережень вихователю слід супроводжу­вати розповідь демонстрацією тих ознак і властивос­тей, які доступні малятам для сприймання, розуміння і засвоєння.

Дослід 1. У дві прозорі склянки налити воду з  водопровідного крана та дощову.  Запропонувати дітям порівняти її.

У склянку з водою покласти кілька кришталиків марганцевокислого калію. Якого кольору стала вода? Аналогічно проробити дослід, добавляючи інші барвники (два-три). Діти роблять висновок про залежність кольору води від кольору барвника (можна скористатись прозорим посудом різного кольору – висновок аналогічний).

Пісок

Завдання. Розширити та поглибити уявлення дітей про властивості піску (сухий, сипкий, вологий). Спостереження слід проводити в різну погоду, під час прийому дітей на свіжому повітрі та на прогулянках.

Дослід 1. Кожній дитині запропонувати взяти щіпку піску, покласти на долоні і розтерти. Що відчу­вається? Чому не розтирається пісок? З чого він скла­дається? Якого розміру окремі піщинки? Якого кольору? Чи скріплюються вони в грудку?

Лід

 Завдання. Продовжувати розширювати знання про деякі властивості води — під впливом низьких тем­ператур вона перетворюється на лід. Він слизький, хо­лодний, крихкий, важкий, від нагрівання перетворюється на воду.

Запропонувати вихованцям поковзати по льодяних доріжках.

Обстежити разом з малятами льодяну кульку або бурульку на дотик.

Продемонструвати, як, падаючи з висоти льодяна бурулька розбивається або занурюєть­ся в пухкий сніг.

Довести за допомогою дослідів, що лід утворюється від замерзання води. Нагріваючись, перетворюється на воду. Колір води визначає колір льоду. Форма посудини визначає форму льоду; при перенесенні в примі­щення під впливом високих температур лід перетворюється  на воду; в сонячну морозну погоду льодяні бурульки тануть під сонячним промінням. Зaпропонувати дітям виготовити снігові споруди. Облити їх водою різно­го кольору

Висновки
Будь-яка діяльність, пов’язана з освітньо-виховним процесом, повинна мати свої результати і способи перевірки
досягнень дітей

Особливість системи дослідницько-експериментальної діяльності як структурного компонента організації
життєдіяльності полягає в тому, що у дітей формуються здібності розглядати конкретні природні об’єкти. Діти
не лише сприймають їх властивості, а й виділяють, оцінюють справжні необхідні умови здійснення природних
процесів.

Джерела:

Організація і зміст дослідницької діяльності дітей у природі

file:///C:/Users/User/Downloads/%D0%92%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BD%D1%8E%D0%BA%20%D0%A2.

Корчова Валерія Олексіївна 1ОДП

” Я і світ природи навколо себе”

  «ДИТИНА У ПРИРОДНОМУ ДОВКІЛЛІ старша група”

Ознайомлення дітей з властивостями повітря.

1. Мета: продемонструвати наявність повітря навколо нас, у воді.
   Умови: звичайне приміщення.
   Хід досліду: Склавши трубочкою губи, з силою втягнути повітря. Повітряний потік “звучить” і відчувається на губах.
   Увімкнути вентилятор і дати дітям відчути рух повітря.
   Опустити сухий камінець у склянку з водою. На поверхні з’являться бульбашки, наповнені повітрям.
   Перекинути порожню склянку догори дном, та, тримаючи її дуже рівно, повільно занурити у воду. Чи потрапляє до склянки вода? Чому не потрапляє?
   Подмухати на паперовий човник. Чому він рухається?
   Зважити на вагах дві повітряні кульки (одна надута, інша ні). Яка з них важча? Чому?
2. Мета: навчити розрізняти якісний стан повітря.
   Умови: весняна або літня днина.
   Хід досліду:
   Звернути увагу дітей на повітря навколо, підкреслити, що воно прозоре. Запропонувати відчути, чим воно пахне.
   Звернути увагу на повітря після того, як проїхала машина.
   Висновок: чисте повітря прозоре, має приємний запах або не має жодного запаху. Забруднене повітря не прозоре, воно може мати неприємний запах. Дихати бажано чистим повітрям.
3. Мета: продемонструвати потребу у повітрі людей, тварин.
   Хід досліду: Запропонувати дітям на короткий час затулити носа й рота рукою, а потім глибоко вдихнути повітря та відчути, як це приємно. Покласти руки на груди й відчути, як вони ритмічно рухаються під час дихання. Зробити те саме під час спостереження за кішкою, кролем.

Базовий компонент дошкільної освіти нова редакція 2021р. м. Київ.

Методичні рекомендації до Базового компоненту дошкільної освіти нова редакція 2021. м. Київ

https://mon.gov.ua/ua/osvita/doshkilna-osvita/profesijna-skarbnichka/doslidi-ta-eksperimenti-z-ditmi

Ознайомлення з природою

https://ezavdnz.mcfr.ua/

Присташ Анна 1- РДЛ)

” Країна експериментування ”

«Організація експериментально-дослідницької діяльності  дітей дошкільного віку»

1. Експериментально-дослідницька діяльність сприяє формуванню у дітей пізнавального інтересу, розвиває спостережливість, розумову діяльність.

2. Під час експериментальної діяльності створюються ситуації, які дитина вирішує за допомогою досліду і, аналізуючи,робить висновок, самостійно пізнаючи той або інший закон чи явище.

3. Головне завдання дошкільного закладу – підтримати і розвинути у дитини інтерес до досліджень, відкриттів, створити необхідні для цього умови.Дослідницько- експериментальна діяльність виникає в старшому віці на основі попередніх знань.
   

   Характерні ознаки:

   —       дитина діє відповідно до схем, що визначають умови й зміст діяльності;

   —       має усвідомлену мету й гіпотезу (власне припущення);

   —       дослід є засобом уточнення і розширення раніше засвоєної інформації;

   —       діяльність потребує спеціально створених умов та обладнання. Знаючи умови проведення досліду, його можна повторити, оскільки він має чіткий алгоритм.

   Основне обладнання для дитячого експериментування: 

     

Дослідницько-експериментальна діяльність в освітньому напрямі “Дитина в сенсорно пізнавальному просторі” 

Завдяки експериментам та дослідам діти старшого віку можуть:

– встановлювати  залежність  між числами натурального ряду, величинами, просторовими ознаками;

– володіти основними одиницями вимірювання часу, величини;

– здатна спрямовувати сенсорні процеси відчуття, сприйняття, увагу на пізнання об’єктів довкілля;

– диференціювати сенсорні еталони за ознаками форми, величини, кольору, просторового розташування;

– здатна за допомогою власної сенсорної системи досліджувати предмети й об’єкти дійсного світу, виявляти в них спільне і відмінне;

– використовувати різні способи обстеження, раціональні прийоми порівняння, набуті у процесі взаємодії з дорослими і однолітками;

– доцільно, усвідомлено використовувати елементарні математичні знання в знайомих та нових пізнавальних ситуаціях;

– знаходити різні варіанти розв’язання логіко-математичних завдань;

– аналізувати, узагальнювати, класифікувати, групувати предмети, об’єкти за ознаками форми, величини, кількості, кольору;

– робити висновки та узагальнення, самостійно виправляти помилки, оцінювати результати власної роботи, наполегливо досягати кінцевої мети у розв’язанні логіко-математичних, пошуково-дослідницьких завдань.

Приклади дослідів і експериментів

“Кількість. Число та цифра”

Мета: формувати уявлення про числа і цифри; учити порівнювати різні за кількістю групи предметів; ознайомити дітей з утворенням чисел  і графічним написанням цифр. Закріпити поняття ” праворуч і ліворуч , вперед та назад ” . Вправлятися в уміння орієнтуватися в часі , послідовно називати пори року , називати три осінні місяці , орієнтуватися у днях тижня. Виховувати об’єктивне ставлення до виконаної роботи.

Обладнання: демонстраційний: гра ” Склади пазл” , коврик з цифрами , квитки з геометричними фігурами ,плакат з грою ” Порахуй” . Поїзд з цифрами.

«Навіщо потрібен парашут?» 

Мета. Ознайомити з властивостями повітря, як він утримує предмети. Матеріал. Два однакових аркуша паперу формату А4.

Хід експерименту. Один аркуш паперу зім’яв в тугий клубок, а інший залишимо як є. Одночасно опустимо обидва листи з однакової висоти. Чи не зім’ятий аркуш опустився плавно, повітря чинить опір падіння листа

«Чому листя різного розміру?»

Мета. З’ясувати, чому у рослини різні за розміром і формою листя.

Матеріал. Кущ якого – ні будь рослини (бузок, смородина, кімнатна рослина).

Хід експерименту. Розглянемо маленькі і великі листочки у рослини. Розглянемо, як листя розташовані на рослині, їх структуру. На одній рослині різні за розміром і формою листя. Листя допомагають рослині позбутися зайвої вологи.

«Як взяти в руки мильна бульбашка?» 

Мета. Визначити, чому мильний міхур не лопається.

Матеріал. Мильні бульбашки, вовняна рукавиця, рукавичка гумова, бавовняна рукавиця, папір.

Хід експерименту. Надуваємо мильні бульбашки. По черзі даємо можливість опуститися бульбашок на різні поверхні. Мильна бульбашка «впіймала» тільки вовняна рукавиця. Він не луснув. На вовняний рукавиці є багато ворсинок. Бульбашка від них трохи відштовхується і немов «зависає» в повітрі.

«Чому вода робить пісок рівним?»

Мета. Допомогти дітям зрозуміти, як вода вирівнює пісок.

Матеріал. Пісок, вода, деко, стакан, наполовину наповнений водою.

Хід експерименту. Піднесемо стакан з водою до рівної поверхні столу і звернемо увагу на те, що вода паралельна його поверхні. Злегка зволожує пісок на деко і намалюємо що – ні будь на ньому. По краю дека тонким струмком наллємо воду. Піщинки легко рухливі у воді і, змішуючись з нею, теж розташовуються рівно.

Використані джерела:

1. БКДО нова редакція (2021 р )
2. https://detkam.in.ua/kartoteka-doslidiv-dlya-ditej-starshogo-doshkilenogo-viku.html
3. http://leleka.rv.ua/index.php?m=content&d=view&cid=1858

Виконала студентка 1-РДЛ Йосик Христина.

Казковий світ фантастичного театру

Освітній напрям “дитина у світі мистецтва”

Основні завдання

• ♦закріплювати і розширювати уявлення дітей про театр та про гру акторів;

• ♦ознайомити з видами театрів:

*Настільний театр

*Стендовий театр

*Магнітний театр

*Тіньовий театр

*Театр рукавичок

*Театр маріонеток

*Театр живої ляльки

• ♦вчити дітей чітко, зрозуміло вимовляти скоромовки;

• ♦вчити дітей інтонаційно виразно передавати характер обраного персонажа і його емоційний стан;

• ♦розвивати у дітей виразність жестів, міміки, голосу;

• ♦розвивати пантомімічні навички.

  Значення театралізованої діяльності для гармонійного розвитку дошкільників.
  У Базовому компоненті дошкільної освіти зазначено, що метою діяльності дошкільного закладу є забезпечення гармонійного розвитку кожної дитини, створення сприятливих умов для її особистісного становлення та творчої самореалізації. Одним із ефективних засобів педагогічного впливу на розвиток творчої особистості дошкільника названо театралізовану діяльність. Вона сприяє естетичному вихованню дітей, прилучає їх до мистецтва, розвиває вміння бачити, чути, розуміти красу слова, дії.
  У змісті БКДО йдеться про те, що успішною дитяча театральна діяльність є тоді, коли дитина творчо застосовує художньо- мовленнєвий та музично-пісенний досвід у театралізованій грі, сценки, самостійно вигаданої казки, творів інших літературних жанрів».
  Театр — це усвідомлення власного «я» та можливість самовираження особистості.
  Отже, театралізована діяльність — це одна із провідних ліній у вихованні всебічно розвиненої
  особистості та один із ефективних засобів розвитку художньо-творчих здібностей дошкільника.
  Значення і специфіка театрального мистецтва полягають у співпереживанні, пізнавальності, комунікативності, впливі художнього образу на особистість.
  Театралізована гра – це дії в заданій художнім твором або заздалегідь обумовленій сюжетом реальності, тобто вона може носити репродуктивний характер. Театралізована гра близька до сюжетної грі.

  Приклади дослідів і експериментів для дітей середнього дошкільного віку за освітнім напрямом «Дитина в світі мистецтва»

  Досліл№1

  Тема: “Тінь”

  Мета: показати дітям, як утворюється тінь, як можна її використовувати, як та які можна фігури за допомогою рук зробити, як змінюються предмети переміщуючи їх до та від джерела світла .Ознайомити дітей із терміном “театр тіней”.

  Матеріал: ліхтарик, чистий листок А4, кілька вирізаних фігурок прикріплених до палички

  Хід заняття:

  Вихователь закріплює листок А4 ,імітуючи що це екран, заді листка ставить ліхтарик на відстані 20-30 см. Потім включає ліхтарик та бере фігурку на паличці , підносить її до ліхтарика і дітям видно тінь фігурки, потім переміщує фігурку від та до ліхтарика, та запитує “Що відбувається з тінню?”. Потім пропонує діткам і власноруч зробити тінь за допомогою власних рук.

  

  Дослід №2

  Тема: “Емоції”

  

   Мета:

  збагачувати внутрішній світ дитини. Гра сприяє кращому розумінню дитиною почуттів інших людей, розвиває навички зв’язного мовлення і спілкування.

   Хід роботи:

  Вихователь називає одну фразу (“до нас прийшли гості”), яку потрібно промовити усім , але з різною емоцією, яку на вушко назве вихователь особисто кожному вихованцю, який буде підходити до нього. Одному вихованцю потрібно промовити фразу з тією емоцією, що назвав вихователь, також можна допомагати жестами та мімікою, а іншим вихованцям потрібно відгадати, яка ж була емоція.

  Дослід №3

  

  “Забий гол “

   Мета: розвиток сильного безперервного видиху, розвиток губних м’язів.

  Обладнання: легкий кульку від настільного тенісу (поролоновий кульку і інше), ігрове поле.

  Хід гри: Сьогодні ми будемо футболістами і тобі потрібно забити якомога більше голів один одному.

  Витягуємо губи трубочкою і плавно дуємо на кульку, заганяючи її у ворота супергика. При цьому педагог своєю рукою може пересувати дракона тим самим створюючи труднощі в забиванні голи.

  Увага! Стежити, щоб дитина не надував щоки. При необхідності їх можна притримувати пальцями.

  Джерела

  1.Базовий компонент дошкільної освіти нова редакція 2021р. м. Київ.

  2.Методичні рекомендації до Базового компоненту дошкільної освіти нова редакція 2021. м. Київ

  3. https://topuch.ru/vidi-teatriv-v-dnz/index.html

  4. https://rozrobka.in.ua/konspekt-zanyattya-teatr—ce-svyato.html 

  Безвенюк Олена 1ПДЛ

«Дитина у природному довкіллі” з елементами пошуково -дослідницької  діяльності з дітьми старшого дошкільного віку.

  Тема: Вода на кожному кроці.

  Програмовий зміст: формувати вміння емоційно реагувати на природні явища та об′єкти , отримувати позитивні враження від спостережень за ними; розширювати знання про кругообіг води в природі; поглиблювати уявлення про одну з найпоширеніших речовин у природі – воду, про її  різні агрегатні стани; уточнювати знання про значення води для всіх живих об′єктів на Землі; розширювати уявлення про кругообіг води в природі, властивості води; закріплювати вміння проводити досліди, фіксувати результати, робити висновки.

Вправа №1

Мета: розказати дітям трішки більше про використання води та про те кому вона потрібна.

Вчені підрахували, що одна людина за добу використовує до   10 відер води.

Як саме ми з вами  використовуємо воду щодня?

Вода – надійний помічник, який допомагає нам бути чистими і здоровими. Кому, крім людей потрібна вода? (Комахам, птахам, тваринам, рибам). Вода необхідна всьому живому. І як мовиться в народі: «Без води – ані туди, ані сюди».

№2

Мета: пригадати пісні , приказки , загадки та вірші про воду.

Люди з давніх-давен знали про життєдайну силу води, тому берегли і шанували її. Про воду є багато пісень. Віршів, загадок, прислів′їв, приказок… Які ви знаєте пісні, де згадується вода? («Ой у полі криниченька, там холодна водиченька», «Несе Галя воду»).

Дитина декламує знайомі віршовані рядки:

Без води не зможе мама зготувати нам обід,

Без води не зможуть дітки личко вимити, як слід.

Риби в морі, звірі в лісі жити не можуть без води;

Жабки в озері не будуть вже співати, як завжди…

Пригадування дітьми приказок про воду:

«Чиста вода – хворобі біда»,

«Щоб спрагу вгасити, треба води попити»,

Вода – основа життя і здоров’я. Вона є всюди. Навіть у нашому тілі.

Дослід  №1

Хід досліду 

А як ви думаєте, чи є вона в повітрі? Спробуємо перевірити. Для цього ми  взяли суху банку і наповнили її кубиками льоду. Візьмемо клаптик сухої тканини і протремо банку, вона мокра. Крапельки води утворилися на зовнішньому боці банки тому, що водяна пара, яка є в повітрі охолодилася льодом; її частинки зібралися в краплі, настільки великі, що їх можна побачити.

Висновок: у повітрі є вода.

Отож, ми пригадали і переконалися, що вода може бути і рідка, і тверда, і як пара (газоподібна). Недарма її називають чарівницею. (На магнітній дошці виставляються  умовні символи різних агрегатнихстанів  

Пальчикова гімнастика «Дощик»

Скільки знаю я дощів

Порахуй мерщій:

Дощик з вітром,

Дощ грибний,

Дощ з веселкою – дугою,

Дощик з сонцем,

Дощ із градом,

Дощик з рудим листопадом.

Дощ із снігом,

Дощ з грозою,

Дощ холодний,

Проливний! Ось як багато є дощів.

Використані джерела:

1)Базовий компонент дошкільної освіти нова редакція 2021 р. м. Київ.

2)https://romachka2012.jimdofree.com/методична-сторінка/

3)https:/zanatta-z-rozdilu-ditina-u-prirodnomu-dovkilli-z-elementami-posukovo-doslidnickoi-dial

Медяна Юлія 1РДЛ

Допитливі пальчики :)

“Освітній напрям” Дитини в сенсорно-пізнавальному просторі

Дослідницька компетентність – це здатність дитини використовувати власну сенсорну систему в процесі дослідницької діяльності

Першоосновою формування дослідницької діяльності є створення інтерактивного розвивального середовища, як ігрового поля для активної діяльномті дитини-дошкільника.

За Базовим компонентом дошкільної освіти:

Емоційно-ціннісне ставлення:

• мотивована на дослідження об’єктів і явищ, пізнання нового;

• виявляє стійкий інтерес до дослідницького пошуку, як у спеціально створених проблемних ситуаціях, так і у вільній діяльності;

• виявляє внутрішню пізнавальну потребу виконувати дослідницькі завдання,

• демонструє інтерес до самостійного розв’язання цих завдань;

• відчуває задоволення від інтелектуальних труднощів, докладає вольових зусиль для їх подолання.

Сформованість знань:

• виявляє сформованість логіко-математичних уявлень у предметно практичній і дослідницькій діяльності;

• знає і розуміє елементарні правила безпеки під час проведення простих фізичних експериментів.

Навички:

• здатна спрямовувати сенсорні процеси відчуття, сприймання, увагу на пізнання об’єктів довкілля;

• диференціювати сенсорні еталони за ознаками форми, величини, кольору, просторового розташування;

• здатна за допомогою власної сенсорної системи досліджувати предмети й об’єкти дійсного світу, виявляти в них спільне і відмінне;

• використовувати різні способи обстеження, раціональні прийоми порівняння, набуті у процесі взаємодії з дорослими і однолітками;

• аналізувати, узагальнювати, класифікувати, групувати предмети ,об’єкти за ознаками форми, величини, кількості, кольору, здійснювати серіацію, елементарне кодування властивостей та якосте предметів, об’єктів за допомогою символічних позначень;

• робити висновки та узагальнення, самостійно виправляти помилки, оцінювати результати власної роботи, наполегливо досягати кінцевої мети у розв’язанні пошуково-дослідницьких завдань.

Отже, використовуючи свої сенсорні відчуття дитина досліджує та експериментує.

Хочу навести кілька дослідів з яскраво вираженим напрямом «Дитина в сенсорно-пізнавальному просторі» для дітей молодшої та середньої вікової групи.

ТЕМА «ЗЕМЛЯ»

Мета: навчити дітей розрізняти вологу та суху землю.
Матеріал: добре зволожена і суха земля.
Умови: літо – подвір’я, зима – куточок природи.
Хід досліду: Запропонувати дітям взяти в руки дві жмені землі – мокрої та сухої – і стиснути кулаки.
Висновок: волога земля м’яка, зліплюється в грудку, з неї можна витиснути воду. Суха земля тверда, при здавлюванні розсипається.

ТЕМА «ПІСОК»

Мета: розширити та погли6ити уявлення дітей про пісок – сипкий, вологий – з вологого піску можна ліпити, пісок стає вологим, якщо його полити, після дощу, вранці від роси; розвивати допитливість, 6ажання пізнавати взаємозалежності у стані речей під час їх взаємодії. Ще задовго до того, як дітей цілеспрямовано ознайомлять з властивостями піску, вони пізнають їх самостійно (або під керівництвом педагога) у другій групі раннього віку та у першій молодшій під час ігор з піском на груповому майданчику чи в груповій кімнаті. Однак ці уявлення мають стихійний, неусвідомлений характер. У процесі спостережень у другій молодшій та середній групах пояснення властивостей піску супроводяться діями вихователя і дітей, спрямованими на перехід піску з одного стану в інший. Спостереження варто проводити за різної погоди під час прогулянки дітей на свіжому повітрі.

1. Хід досліду: Кожній дитині запропонувати взяти трішки сухого піску, покласти на долоні й розтерти. Чому розтирається пісок? 3 чого він складається? Якого розміру oкpeмі піщинки? Якого кольору? Чи скріплюються вони у грудку?

2. Хід досліду: Взяти трішки сухого піску й з висоти піднятої руки висипати його на дощечку для ліплення. Що сталося з піском? Чому? Чому на майданчику пісок розсипався по всій ділянці? Сухий пісок – сипкий.

3. Хід досліду: Кожен насипає гірку піску на дощечку і змочує водою. Пісок ліпиться? Чому? А глина? Висновки діти ро6лять самостійно. Для закріплення та погли6лення знань дітей доцільно використовувати кадри діафільму «Про глину і пісок».

Джерела:

https://mon.gov.ua/ua/osvita/doshkilna-osvita/profesijna-skarbnichka/doslidi-ta-eksperimenti-z-ditmi

file:///C:/Users/%D0%90%D0%BB%D1%96%D0%BD%D0%B0/Downloads/6050be86b4f68482865820%20(1).pdf

https://mon.gov.ua/storage/app/media/rizne/2021/12.01/Pro_novu_redaktsiyu%20Bazovoho%20komponenta%20doshkilnoyi%20osvity.pdf

Санду Аліна 1ОДП

” Маленькі дослідники”

“Організація експериментально-дослідницької діяльності дітей дошкільного віку”

1.Експериментальна діяльність розширює кругозір,вчить встановлювати причинно-наслідкові зв’язки.

2.Пробуджує допитливість,вчить спостерігати,робити висновки.

3.Вчить дотримуватися правил безпеки.

Дослідницько-експериментальна діяльність в освітньому напрямі “Дитина в сенсорно пізнавальному просторі” 

Завдяки експериментам та дослідам діти можуть:

– встановлювати  залежність  між числами натурального ряду, величинами, просторовими ознаками;

– володіти основними одиницями вимірювання часу, величини;

– здатна спрямовувати сенсорні процеси відчуття, сприйняття, увагу на пізнання об’єктів довкілля;

– здатна за допомогою власної сенсорної системи досліджувати предмети й об’єкти дійсного світу, виявляти в них спільне і відмінне;

– аналізувати, узагальнювати, класифікувати, групувати предмети, об’єкти за ознаками форми, величини, кількості, кольору;

– робити висновки та узагальнення, самостійно виправляти помилки, оцінювати результати власної роботи, наполегливо досягати кінцевої мети у розв’язанні логіко-математичних, пошуково-дослідницьких завдань.

Обладнання для експериментів:природні матеріали,пробірки,мисочки,відеречка,чашки,піпетки,лійки,колби,штативи,мікроскоп.

Дослід :

Мета. Навчити розрізняти стан води ( тепла, гаряча, холодна).

Матеріал. Три закриті пляшки з водою різної температури.

Хід досліду

Розглянути три пляшки з водою. Чи однакова в них вода? Запропонувати перевірити на дотик(холодну, теплу і гарячу. Гаряча в межах норми, щоб до неї можна було доторкнутись).

Висновок. Вода може бути різної температури.

Дослід:

Мета. Навчити розрізняти вологу і суху землю.

Матеріал. Суха і мокра земля.

Хід досліду.

Запропонувати дітям взяти до рук суху і зволожену землю, стиснути її в кулак.

Висновок. Волога земля м’яка, зліплюється в грудку. Суха земля тверда, розсипається.

Джерела:

http://pavlivka-vin.dytsadok.org.ua/

Яковенко Ольга 1- РДЛ

“Допитливі чомусики”

Середній дошкільний вік

Основою дослідницько-експериментальної діяльність та ключем до формування духовно багатої, цілісної, творчої
особистості дитини – є формування пізнавального інтересу, коли дитина виступає як своєрідний дослідник, який
самостійно впливає різними способами на навколишні явища і предмети для ефективнішого їх пізнання і освоєння.
Оскільки дослідницька діяльність є формою ознайомлення дітей з природою вона дозволяє сформувати у дітей уявлення про явища природи, виявити їх причини і взаємозв’язки.

Дослідницька діяльність дітей сприяє формуванню елементарних знань та навичок пошукової роботи, підвищенню інтересу до явищ живої і неживої природи, активізації самостійної розумова діяльність дошкільників.

       Дидактичний матеріал

• Книжки пізнавального
характеру;
• тематичні альбоми;
• колекції: насіння
різних рослин, шишки,
камінчики, колекції
«Подарунки (зими,
весни, літа, осені)»,
«Тканини», «Папір»,
«Ґудзики»; міні-музей
(«Камені», «Чудеса зі
скла» тощо).

        Обладнання

• Пісок, глина;
• набір гумових і пластмасових іграшок для ігор у воді;
• матеріали для ігор із мильною піною;
• барвники – харчові і нехарчові (гуаш, акварельні фарби тощо);
• насіння бобів, квасолі, гороху;
• деякі харчові продукти (цукор, сіль, крохмаль, борошно);
• лупи, ємності для води, «ящик відчуттів» (чарівний мішечок),
люстерко для ігор із сонячним зайчиком, контейнери з
«кіндерсюрпризів» з отворами, всередину поміщені речовини і
трави з різними запахами;
• мотузки, шнурки, тасьма, котушки, дерев’яні, прищіпки.

        Примітка

• На видному місці
вивішують правила
роботи з матеріалами,
доступні дітям цього
віку;
• картки-схеми проведення
експериментів
(заповнює вихователь):
ставиться дата, дослід
супроводжується
малюнками дітей.

Дослід № 1
Тема: «Різні ґрунти»
Мета: розширити знання дітей про властивості ґрунтів: колір, зв’зність, сипучість, набухання, пластичність.
Матеріал: різні види ґрунтів, пісок, вода, папір, різні формочки.
Припущення: чи всі ґрунти однакові?
Висновок: волога земля, глина м’яка, зліплюється в грудку, з неї можна витиснути воду, суха – тверда, при здавлюванні розсипається; пісок, земля пропускає воду, а глина ні – утримує її. Ґрунти сипучі, можуть заповнювати різні ємкості, складаються з піщинок, різні за кольором.

Дослід № 2
Тема: «Фарби на городі та в саду»
Мета: познайомити дітей з природними барвниками.
Матеріал: буряк, морква, синя капуста.
Припущення: чи можна фарбувати соком овочів?
Висновок: у овочах є сік яким можна фарбувати.

Дослід № 3
Тема: «З чого складається тканина»
Мета: дати дітям поняття про те, що тканина складається з ниток.
Матеріал: збільшувальне скло. однакові клапті різних видів тканин, різні ємкості.
Припущення: тканина складається з ниток? Чи однакові нитки
Висновок: тканина складається з ниток, які переплетені між собою. Товщина тканини залежить від товщини нитки, легша, тонка тканина займає менше простору, об’єму, ніж цупка; тонку тканина легше зім’яти.

Досліди № 4
Тема: «Веселка»
Мета: розширити поняття дітей про воду та її властивості.
Матеріал: ємкості з водою, серветки паперові, барвники.
Припущення: чи зможе вода перетікти в іншу ємкість?
Висновок: вода знаходить собі прохід між волокнами паперу перетікаючи з однієї ємкості в іншу, папір номакає від води.

Дослід № 5
Тема: «Ожеледиця»
Мета: показати як утворюється ожеледиця і як рятуватися, щоб не падати.
Матеріал: сніг, ємкість з водою, пісок, сіль.
Припущення: лід стає менш слизьким, якщо його посипати піском.
Висновок: сніг тане, перетворюючись на воду, а за низьких температур знов перетворюється на лід, пісок, сіль – має піщану структуру, що дозволяє зменшити слизкість льоду.

                                   Висновок
Будь-яка діяльність, пов’язана з освітньо-виховним процесом, повинна мати свої результати і способи перевірки
досягнень дітей
Досліди – це важливий шлях пізнання. Цінність їх полягає в тому, що для власної діяльності діти не отримують
готових знань від педагога. Досліджуючи те чи інше явище, дитина отримує знання у певній логічній послідовності.
Особливість системи дослідницько-експериментальної діяльності як структурного компонента організації
життєдіяльності полягає в тому, що у дітей формуються здібності розглядати конкретні природні об’єкти. Діти
не лише сприймають їх властивості, а й виділяють, оцінюють справжні необхідні умови здійснення природних
процесів.

Використані джерела:

• http://xn--80aimudjk4g.xn--j1amh/content/90/1sistema-roboti-z-formuvannya-samost-jno-eksperimentalno-dosl-dnicko-d-yalnost-d-tej-doshk-lnogo-v-ku/1/

• https://dnz1kp.jimdo.com/app/download/14071681533/%D0%92%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BD%D1%8E%D0%BA+%D0%A2.%D0%9E.%D0%94%D0%BE%D1%81%D0%BB%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%B8%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%BE-%D0%B5%D0%BA%D1%81%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B8%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0+%D0%B4%D1%96%D1%8F%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C+%D1%8F%D0%BA+%D0%B7%D0%B0%D1%81%D1%96%D0%B1+%D1%84%D0%BE%D1%80%D0%BC%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F+%D1%86%D1%96%D0%BD%D0%BD%D1%96%D1%81%D0%BD%D0%B8%D1%85+%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%94%D0%BD%D1%82%D0%B8%D1%80%D1%96%D0%B2+%D1%88%D0%BB%D1%8F%D1%85%D0%BE%D0%BC+%D0%B7%D0%B0%D0%BB%D1%83%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F+%D0%B4%D1%96%D1%82%D0%B5%D0%B9+%D0%B4%D0%BE+%D1%80%D1%96%D0%B7%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D0%BD%D1%96%D1%82%D0%BD%D0%B8%D1%85+%D0%B2%D0%B8%D0%B4%D1%96%D0%B2+%D0%B4%D1%96%D1%8F%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96.pdf?t=1553805996

Присяжна Єлізавета 1-ОДП

Весна, чудова пора року.

Освітній напрям « дитина у природному довкіллі»

Основні завдання:

Закріпити знання та уявлення дітей про одну з пір року, весну;

Ознайомитись з:

-умовами розвитку рослин;

-особливостями весняних рослин;

-особливостями зміни погоди;

-місяцями цієї пори року.

Навчати та виховувати:

-навчати дітей цінувати та оберігати природу;

-доглядати за рослинами та тваринами;

-виховати у дітей любов та повагу до природи.

Природне довкілля займає велике значення у розвитку та навчанні дитини.

У Базовому компоненті дошкільної освіти 2021 року зазначено, що природничо-екологічна компетентність – це здатність дитини до доцільної поведінки в різних життєвих ситуаціях, що грунується на емоційно-цілісному ставленні до природи. Знання її законів та формуються у просторі пізнавальної. Дослідницько, трудової, ігрової діяльності.

Приклади дослідів і експериментів для дітей середнього дошкільного віку за освітнім напрямом «Дитина у природному довкіллі»

Дослід№1

Тема «Рослини»

Мета: показати значення води для росту рослин.
Матеріал: дві прозорі банки (з водою та без води), дві однакові цибулини.
Хід досліду: Довготривале спостереження за змінами, що відбуваються з цибулинами у банках.
Висновок: для росту рослин необхідна вода.

Дослід№2

Тема «Рослини»

1. Мета:продемонструвати необхідність тепла для росту рослин.
   Матеріал: дві однакові гілочки вишні (або іншого дерева), дві вази з водою.
   Умови: місяці лютий, березень.
   Хід досліду: Поставити одну вазу з гілочкою в кімнаті, другу – в прохолодному місці (між рамами). Спостерігати за змінами, порівнюючи стан гілочок, порівнювати зі станом дерев на подвір’ї.

2Дослід№3

Тема «Тварини»

    Мета:з,ясувати дію органів яуття тварин.

Матеріал: різні види корму( залежно від того яка тварина задіяна в досліді).

Хід досліду: Розкласти перед кішкою (чи іншою твариною) закриті пакетики з рибою, м’ясом, печивом, морквою. Спостерігати, до якого з них вона підійде. Пошепки покликати тварину. Спостерігати за її діями.

ДЖЕРЕЛА:

https://mon.gov.ua/ua/osvita/doshkilna-osvita/profesijna-skarbnichka/doslidi-ta-eksperimenti-z-ditmi

https://mon.gov.ua/storage/app/media/rizne/2021/12.01/Pro_novu_redaktsiyu%20Bazovoho%20komponenta%20doshkilnoyi%20osvity.pdf

Василінич Юлія 1ПДЛ

Дитина у  дослідницько-експериментальній діяльності

Значну роль у дослідницько-експериментальній діяльності займає художня література (казки, вірші, загадки,
забавлянки, заклички), вона містить не лише цікаву інформацію, а й має у собі емоційний заряд, котрий формує
ставлення до певного явища, а творчі завдання та ігри – формують в дітей дбайливе ставлення до довкілля. Значна
частина проведення експериментів побудована на іграх-драматизаціях, в яких діти в тих чи інших ролях демонструють
різні форми екологічної поведінки, реалізовують свої екологічні знання, а потім оцінюють їх. Отже в експериментальнодослідницькій діяльності дитина виступає як своєрідний дослідник, який різними способами впливає на явища і
предмети довкола, щоб краще їх пізнати чи зрозуміти. Тому в елементарні досліди для дітей я вводила такі явища і
об’єкти природи, які наочно виражені, зв’язки між якими доступні осмисленню дітьми. Це – встановлення зв’язків між станом води і температурою повітря, залежності росту рослин від зміни тепла, світла, добрив, вологи тощо.

Результатом дослідницько-експериментальної діяльності є те, що малюк здобуває знання сам в певній логічній
послідовності, а не отримує їх у «законсервованій» готовій формі від дорослого. У дітей розвинене емоційне сприйняття
бажання активно включатися до дослідницької діяльності засобами творчої діяльності. Крім того, під час проведення
дослідів у природі, дошкільнята набувають неоціненного естетичного досвіду, адже мають змогу відчути красу природи,
побачити в ній початок життя (листочка, квітки), зрозуміти чому змінюється напрямок вітру, вода перетворюється на
лід, куди зникає сонячний зайчик та багато інших таємниць

Дослід

Як рослини п’ють воду

Що знадобиться для досліду:

• Однакові прозорі ємності для рідин (баночки, пляшки, одноразові стаканчики).
• Вода.
• Харчові барвники.
• Ложки.
• Свіжі рослини.

Які рослини обрати? Ті, які швидко та у великій кількості поглинають воду та дадуть можливість успішно провести дослід. Якщо ви обираєте для експерименту квіти, то як рослини п’ють воду, найкраще продемонструють суцвіття білого кольору. Задля цікавості ви можете поексперементувати з різними видами рослин.

Мета експерименту

Продемонструвати, що рослини завжди поглинають воду нижніми частинами – це корінь. У зрізаних рослин цю функцію виконають стебла. Вода завжди буде поглинатися знизу, а потім розноситися в усі частини рослинки.

Підготуйте таку кількість ємностей, скільки ви маєте харчових барвників. Важливо обрати якнайбільшу кількість. Це цікаво та дуже показово.

У кожну ємність наберіть чисту воду та додайте ложками різні харчові барвники. Не шкодуйте пігментів – вода повинна бути дуже концентрованою та насиченою за кольором. Чим більше барвників ви насипите у воду, тим ефектніше буде результат вашого природничого експерименту.

У кожен стаканчик чи баночку опустіть по стеблині однакової рослини. Квіти чи стебла повинні простояти тривалий період. Найкраще залишити їх на цілу ніч. Або провести дослід вранці, а вже в кінці шкільного дня побачити результат.

Висновки експерименту “Як рослини п’ють воду”

Вода потрібна рослинкам для життя. Вони разом з нею поглинають усі корисні речовини, розчинені в воді. У нашому випадку це були барвники. Поглинаючи воду з грунту за допомогою коріння, рослина піднімає її вгору по стеблу – до листя, квітів, плодів. Це добре видно, адже забарвилися усі частини рослини. У пекінській капусті добре видно, що найяскравіші виявилися жилки – по них і рухається вода з розчиненими фарбами.

ДІТИ + ПРИРОДА = ЛЮБОВ

Особливе значення для розвитку особистості дошкільника має усвідомлення взаємозв’язку між природою і людиною та різноманітних зв’язків у природі. Оволодіння засобами практичної взаємодії з довкіллям забезпечує становлення світогляду дитини, її особистісне зростання. Пошуково дослідницька діяльність відіграє щодо цього істотну роль, оскільки дає дітям можливість спілкуватися з однолітками, з дорослими, здійснювати з об’єктами різноманітні перетворення, виявляти їхні приховані істотні зв’язки з явищами природи, з життєдіяльністю людини, вчити аналізувати й самостійно робити висновки.

Різні форми пошуково дослідницької діяльності спонукають дитину до творчості, самостійного пошуку причинно наслідкових зв’язків, засобів дій, що стимулює дитячу активність, створює умови для особистісного зростання й психічного розвитку.

Організація пошуково – дослідницької діяльності.

Завдання:

• Формувати в дітей конкретні уявлення про об’єкти та явища живої й неживої природи, про людину як живу істоту, що існує серед живої й неживої природи, предметний рукотворний світ.
• Розвивати різні аналізатори та сприяти засвоєнню сенсорних еталонів.
• Учити проводити елементарні досліди й експерименти.
• Активізувати мовленнєве спілкування.
• Учити користуватися в мовленні складними та поширеними реченнями.
• Виховувати допитливість, інтерес до довкілля.

Шляхи реалізації поставлених завдань:

• Постійне спілкування з довкіллям (природним і соціальним).
• Спостереження за об’єктами та явищами природи за діями і працею людей.
• Проведення спеціальних ігор – занять з елементами пошуково – дослідницької діяльності.
• Проведення різних видів ігор, загадування загадок.
• Проведення елементарних дослідів і експериментів та створення умов для цього.
• Обговорення результатів дослідів та експериментів.

Тематичний розподіл змісту роботи НЕЖИВА ПРИРОДА

Вода

Мета: ознайомити дітей з властивостями води: прозора; не має запаху; ллється; тече; в ній розчиняються деякі речовини; має вагу; на холоді замерзає; в твердому стані (лід) набирає форму ємкості, в якій міститься.

Методи і прийоми: спостереження, досліди, ігри з водою, перетворювальна діяльність (виготовлення кольорових крижинок, розчинення цукру, солі тощо).

Повітря

Мета: показати дітям, що повітря «живе» скрізь (у поліетиленовому пакеті, в людині, в повітряній кульці тощо); навчити знаходити повітря в деяких об’єктах.

Методи і прийоми: спостереження, ігри – загадки, досліди, ігри з повітряними кульками, соломинками, бесіди, експерименти (чи потрібне людині повітря?), перетворювальна діяльність (надимання мильних бульбашок).

Світло

Мета: ознайомити дітей зі значенням світла, з джерелами світла сонце, ліхтарик, свічка, лампа); показати, що світло не проходить крізь непрозорі предмети.

Методи і прийоми: спостереження, гра «День і ніч», ігри – загадки, ігри – описи, досліди, експерименти, бесіди.

Колір

Мета: ознайомити дітей з можливістю отримання кольорів змішуванням двох фарб (Червоний, жовтий дає оранжевий; синій і червоний – фіолетовий; синій і жовтий -зелений).

Методи і прийоми: ігри з фарбами; експерименти; піктограми із зображенням кольорових плям; казка про фарби і чарівний пензлик; перетворювальна діяльність (малювання квітів, метеликів на галявині в техніці кляксографії.

Вага

Мета: Показати дітям, що предмети бувають важкі й легкі; навчити визначати вагу предметів і групувати їх за вагою.

Методи і прийоми: спостереження, бесіди, ігрові ситуації (подарунки для Крокодила Гени і Чебурашки); ігри з різним природнім матеріалом (пісок, каміння, листя, солома, пух, тощо.); досліди; експерименти; змагання (хто сильніший?);перетворювальна діяльність (зроби пісок важким – намочити).

Звук

Мета: навчити дітей знаходити предмет за звучанням, визначити походження звуку, розрізняти музичні та шумові звуки.

Методи і прийоми: спостереження; дидактичні ігри; ігри з музичними інструментами; ігрові ситуації; досліди; експерименти; ігри з предметами; перетворювальна діяльність(виготовлення озвучених коробочок).

Тепло

Мета: навчити дітей визначати температурні властивості речовин та предметів.

Методи і прийоми: спостереження; за гартувальні заходи; досліди; експерименти; бесіди; дидактичні ігри з лялькою; ігри – описи ; ігри з предметами.

Жива природа

Рослини і тварини – живі організми

Мета: дати дітям поняття про живі організми, чим вони відрізняються від неживих (рухаються, ростуть, розмножуються, живляться, дихають…)

Методи і прийоми: ігри-загадки; спостереження; дидактичні ігри; бесіди; ігри драматизації, сюжетно – рольові і рухливі ігри; розгляд ілюстрації, картин тощо.

Використані джерела

http://orihivka-dnz.edu.poltava.ua/metodichna_skarbnichka/organizaciya_doslidnicjko-poshukovoi_diyaljnosti_v_ekologichnomu_vihovanni_ditej/

https://mon.gov.ua/storage/app/media/rizne/2021/12.01/Pro

_novu_redaktsiyu%20Bazovoho%20komponenta%20doshkilnoyi%20osvity.pdf

Кучер Альона 1- ОДП

Природний світ: дитина у світі природи

Вік: старша група.

Діти у віці 6 відбуваються зміни в уявленнях дитини про себе. Ці уявлення починають включати не тільки характеристики, яки ми дитина наділяє себе справжню в даний відрізок часу, але й якості. якими вона хотіла б або, навпаки, не хотіла б володіти в майбутньому, і які існують поки як образи реальних людей або казкових персонажів.

Науковці ствержують, що для психічного розвитку дошкільниківі надзвичайно важливе значення має експериментально-дослідницька діяльність. Пов’язано з тим, що засвоюють знання набагато міцніше, коли діти спостерігають за певними явищами та обєктами, досліджують їх, а так збирають інформацію самостійно, а потім роблять певні виснови.

Треба памятати! Що дитина народжується дослідником, вона зачулена до тей самої пошукової діяльності практично постійно. Адже у дітей є жага до нових вражень, допитливість, прагнення спостерігати та експериментувати, шікати нові відомості про навколишній світ, відчувати себе дослідником в дітей виникає у ранньому дитинстві та такі триває упродовж всього життя.

     Головною метою дослідницького навчання – формувати здатність дитини самостійно, творчо створювати нові способи діяльності й використовувати в будь-якій сфері життя.

Вихователь в дослідницько-експериментальній діяльності має навчити дітей:

  формувати узагальнення уявлення про природу нашої планети;

  ознайомити з моделею Землі- глобусом, картою світу та України, ілюстрованими атласами;

  формувати ціннісне ставлення до природи планети Земля як джерела добутку людей, краси довкілля,натхненя митців, вчити досліджувати доступні для сприймання об’єкти та явища природи;

  формувати навички роботи на природі, поважне ставлення до результатів своїє праці та інших.

                        Природа планети Земля

Змістом і завданням освітньої діяльності є:

Формувати в дітей узагальнені уявлення про неживу природу;

уміння виділяти, розрізняти та визначати в мовленні загальні якості об’єктів і явищ природи

учити тонкої диференціації ознак, групування та класифікації об’єктів і явищ, установлювати причинонаслідкові зв’язки між об’єктами та змінами в неживій природі.

Метою є ознайомити дітей з природою, випадами, пори року, істотними ознаками рослиного та твариного світу.

Провідна функція – уява

Поглиблювати знання про навколишній світ
Діти вивчають пори року, вони знають що є:
осінь;
зима;
весна;
літо.

Діти знайомляться з сонцем який продовжує формувати у дітей уявлення про вплив сонячного тепла та світла, також на сезонні зміни в природі та життя людей. Якось знайомиться з вітром де вони знають що вітер це є рух повітря вивчають характерні особливості.

Шо він є:

сильний,

слабкий,

поривчастий,

восени холодний.

З опадами формується уявлення про грози дощ, сніг грому та блискавки, а також туман- це дрібні крапельки води, що зависли у повітрі, та приморозки.

Дослід №1:«Повітря.Вітер. Користь і шкода»

Мета: розвивати увагу, спостережливість, зорову пам’ять, дрібну моторику рук, мислення, мовлення; розширювати знання дітей про значення повітря і вітру в природі, для людини; виховувати бережливе ставлення до навколишнього світу.

Вихователь запитує:

Для чого потрібен вітер в природі?

Як вітер допомагає людям?

Дослід №2. Запропонувати, вихованцям попробувати воду на смак, доторкнутися до посудини з трохи нагрітою водою, з водою кімнатної температури і принесеною з холоду. Від чого залежить температура води?

Мета: узагальнити поняття про те, що вода буває різна на смак; формувати та розвивати у дітей культуру мислення; збагачувати предметно-практичну діяльність; розвивати інтерес до води, її властивостей, якостей і способів використання, увагу, допитливість; виховувати організованість.

Дослід№3 . Запропонувати подути в соломинку або в тоненьку трубочку, один кінець якої занурений у склян­ку з водою. Чому з’являються бульбашки?

https://www.pedrada.com.ua/article/2326-programa-ditina

Організація і зміст дослідницької діяльності дітей у природі

Блажко Олена 1-ОДП

Пізнавальна діяльність дітей раннього віку

Грайтеся разом із дитиною і не лише її іграшками, а й предметами побуту, адже дитину раннього віку більше приваблює те, із чим «граються» дорослі:

крани у ванній кімнаті

посуд

комп’ютер

татові інструменти

дідусеві газети

мамина косметика тощо. Так дитина, наслідуючи поведінку дорослих, вивчатиме способи застосування предметів, які її оточують. Саме під час дослідницької діяльності формуються такі базові якості: самостійність допитливість упевненість у собі. Задовольняйте допитливість дитини, беріть участь у процесі вивчення об’єкта, який зацікавив дитину. Створіть безпечне середовище. Для цього перемістіть усі небезпечні речі в недоступне для дитини місце. Окрім небезпечних предметів, у недоступному для дитини місці заховайте цінні речі, щоб убезпечити її від гніву дорослих, наприклад, через розлиті парфуми чи зіпсовані документи.

Забезпечте сенсорно-пізнавальне середовище, яке стимулювало б її активність, насичувало маленького дослідника враженнями від відкриттів та проявів самостійності. Підтримуйте дослідницький імпульс дитини. Наприклад, допоможіть дитині, якщо вона хоче відкрити щось, підстрахуйте за потреби залізти кудись чи дістатися чогось. Не перетворюйте допомогу на підказку або виконання дій замість неї. Підтримуйте малюка в складних ситуаціях, коли щось не виходить. У такому разі не лише втішайте та розраджуйте, а й покажіть, як можна зробити те, що не виходить. Стежте за поведінкою дитини раннього віку, адже саме поведінка сигналізує про порушення розвитку. Насторожіться, якщо дитина: не проявляє пізнавальної активності тривожиться, коли потрапляє в нові місця або їй пропонують нову діяльність постійно влаштовує істерики під час діяльності віддає перевагу руйнуванню, розкидає речі, утікає туди, де небезпечно, хоча і знає про небезпеку. Найчастіше такі прояви поведінки з’являються, коли дорослі надто обмежують дитину в її дослідницьких пориваннях, коли вони ставляться до того, що відбувається, із тривогою або роздратуванням. Діти «зчитують» усе, що відбувається навколо, й одразу, наче маленькі дзеркала, показують дорослим їх самих.

Джерело: https://www.pedrada.com.ua/article/1901-yak-spriyati-pznavalny-dyalnost-ditini-rannogo-vku

Федина Юлія, група 1-ПДЛ

   “Все хочу знати” 

«Дитина в сенсорно-пізнавальному просторі»

 передбачає сформованість доступних для дитини дошкільного віку уявлень, еталонів, що відображають ознаки, властивості та відношення предметів і об’єктів довколишнього світу. Показником сформованості цих уявлень є здатність дитини застосовувати отримані знання у практичній діяльності (ігрова, трудова, сенсорно-пізнавальна, математична тощо), оволодіння способами пізнання дійсності, розвиток у неї наочно-дієвого, наочно-образного, словесно-логічного мислення. Сенсорно-пізнавальна освітня лінія спрямована на інтеграцію змісту дошкільної освіти, формування у дітей пошуково-дослідницьких умінь, елементарних математичних уявлень, цілісної картини світу, компетентної поведінки в різних життєвих ситуаціях.

 -чи важко створювати ігри на сенсоне пізнання ?

Звичайно ж ні ,є багато різних ігор ,починаючи з перебирання різних круп ,що також гарно розвиває моторику рук ,какінчуючи цікавими сенсорними торбинками ,та коробочками ,які можна створювати ,та не одноразово використовувати

приклади сенсорних коробок

також є багато різноманітних ,цікавих ігор на сенсорні пізнання ,на засвоєння кольорів ,смаків ,уявлень про природу ,та багато іншого

ось,до прикладу,гра на засвоєння кольорів

0