«Лебідь, Щука і Рак»

Леонід Глібов

Ілюстрації – П.Рєпкін

Февраля 2 дня, 1853. г. Нежин

У то-ва-ри-стві лад — у-сяк то-му ра-ді-є;
Дур-не без-лад-дя ли-хо ді-є,
І ді-ло, як на гріх,
Не ді-ло — тіль-ки сміх.

Ко-лись-то Ле-бідь, Рак та Щу-ка
При-ста-вить ху-ру у-зя-лись.
От тро-є ра-зом за-пряг-лись,

Смик-ну-ли — кат-ма хо-ду…

Що за мо-ро-ка? Що ро-бить?

А й не ве-ли-ка, бач-ся, шту-ка,-
Так Ле-бідь рветь-ся під-ле-тіть,

Рак у-пи-ра-єть-ся,

а Щу-ка тяг-не в во-ду.

Хто ви-нен з них, хто ні — су-дить не нам,
Та тіль-ки ху-ра й до-сі там.