Класицизм (від латинського classicus – зразковий) – це стиль епохи. Це стиль літератури й мистецтва   XVI – початку XIX столітть.

У музиці зазнав розквіту у другій половині XVIII – на початку ХХ столітть. Цей стиль визначається гармонійністю світосприйняття, раціоналізмом, нормативністю, виваженістю творчих задумів, виструнченістю й вивершеністю форм, драматургії. У музичній культурі вершиною став віденський класицизм.

МУЗИЧНІ ЖАНРИ:

– СОНАТА

 – СИМФОНІЯ

 – КОНЦЕРТ

 – КВАРТЕТ

Вершиною усього музичного класицизму є творчість представників так званої віденської класичної школи.

ВІДЕНСЬКА КЛАСИЧНА ШКОЛА – художній напрямок в європейській музичній культурі другої половини XVIII – початку XX столітть

Найвидатніші представники віденської школи: 

   Австрійский композитор           Франц Йозеф Гайдн

   Австрійский композитор Вольфганг Амадей Моцарт 

   Німецький композитор         Людвиг ван Бетховен

Франц Йозеф Гайдн (1732 – 1809)

Австрійський композитор, представник віденської класичної школи один з основоположників таких музичних жанрів, як симфонія і струнний квартет  Для музики Гайдна характерною є широта фольклорних зв’язків. Він автор 104 симфоній, 83 квартетів, 52 фортепіанних сонат, ораторій («Створення світу», 1798; «Пори року» 1801), 14 мес, 24 опер. Автор музики гімну Австро-Угорщини  котра згодом стала за основу гімну Німеччини.

Стиль Гайдна органічно пов’язаний із культурою Відня, що сплавляла в собі італійські, південно-німецькі та інші культурні традиції.
Музична культура була представлена трьома значними пластами — строгий поліфонічний стиль церковної музики, італійський оперний стиль та міський фольклор.
Ці пласти стали чинником формування індивідуального, авторського стилю Й. Гайдна. Сам композитор вважав, що найбільше на нього вплинув Карл Філіп Емануель Бах, син Йоганна Себастьяна Баха.

https://www.youtube.com/watch?v=PInFC4b7gKc