Білочка та її ліс

Білка — рід гризунів родини вивіркових. Вивірка пристосована до життя на деревах. Вивірки належать до групи немишовидих гризунів. Білка відноситься до ссавців, загін гризунів і сімейства болючих. Вона має подовжений тулуб, верхня губа розділена; задні кінцівки довші за передні; моляри горбкуваті; ступні п’ятипалі; гнучкий пухнастий довгий з волосками, спрямованими з боків хвіст. У білки довгі вуха у вигляді трикутника з пензликами або без них на кінці. Забарвлення шерсті коливається від темно-бурого до рудого, живіт світлого забарвлення. У зимову пору року білка може змінювати колір на сірий. Колір шерсті ссавця залежить від місця проживання. Линька всього тіла відбувається два рази за рік, але хвіст може линяти не більш ніж один раз на рік. Навесні тварина линяє – квітень-травень, а восени – вересень-листопад.

Самця білки можна розпізнати за розміром, так як самець може бути більший самки по вазі і по довжині хвоста. Представники роду — лісові жителі, які живляться переважно насінням та плодами. Вони в основному денні й проводять більшу частину свого часу на деревах, зрідка спускаючись на землю в пошуках їжі. Вони будують свої гнізда зазвичай у вигляді сферичної конструкції гілок і листя в порожнинах дерев або у розгілках. Вони практично не докладають зусиль при перестрибуванні з одного дерева на інше. В процесі стрибка тварина допомагає собі хвостом і лапами. Залежно від типу лісу змінюється зовнішній вигляд місця проживання: •в листяних лісах гризун живе в дуплі, дно якого вистилає сухими травами або лишайником; •в хвойних лісах вони майструють собі гнізда, яке будують з гілок, на дно викладають шерсть, мох, сухе листя.

                           Загадки

Спритний майстер у стрибках:
На деревах, по гілках.
Вся руда, пухнастий хвіст,
Рідний дім для неї – ліс.
(Білка)

З гілки на гілку,
Швидкий, як м’яч,
Скаче по лісі
Рудий циркач.
Ось на льоту він шишку зірвав,
Стрибнув на стовбур
І там її сховав
(Білка)

Що за дивна непосида?
На стежинку шишки кида?
З гілки пригає на гілку.
Упізнали, друзі, це ж
(Білка)

                    Віршики про білку

***
Хвіст трубою, спритні ніжки –
Плиг із гілки на сучок!
Носить білочка горішки
В золотий свій сундучок.
В неї очі, мов горішки,
Кожушинка хутряна,
Гострі вушка, наче ріжки,
У дуплі живе вона.

***
Білочка для онучати
випрала брудні штанята.
Каже: – На сосну залізь
і на сонечку повісь.
Повернулось білченятко,
в лапах – мокрі штаненятка.
Від дверей – одразу в плач:
– Ой, бабусенько, пробач!
І була ж мені морока:
Та сосна така висока,
видирався – ледь не впав,
А до сонця не дістав.

                    Пісенька про білку

Білка спритна, чарівна,
З хвостиком пухнастим,
У погодний день вона,
Все збирає яство.

Приспів:
Шишки, грибочки,
Донькам і синочкам,
Жолуді та ягідки,
Діточкам удаленьким.

Тільки сонечко зійшло,
Білка вже стрибає,
І для діточок в дупло,
Шишки знов збирає.

Приспів

Білка спритна, чарівна,
Руки, хвостик, вушко,
Все старається вона,
І запаси сушить.

Приспів (2)

Жолуді та ягідки,
Діточкам удаленьким.

Ля, ля, ля, ля
Ляля-ляля ля
Ля, ля, ля, ля
Ляля-ляля (2)