ЙЄНА -ПЛАН-ШКОЛА П.ПЕТЕРСЕНА.ЦІКАВІ ФАКТИ

Міністр освіти Тюрингії, яка перебувала у
складі тодішньої НДР, заборонила своїм наказом (1950)
рух «Йєна-плану» як «реакційний і політично дуже небезпечний». Таке рішення було прийнято з ідеологічних міркувань, передусім тому, що цей рух почав набирати сили у ФРН, активно відкривалися школи та дитячі садки подібного типу в Голландії.

П. Петерсен виступав за те,
щоб школу «слова і балаканини» з її масовим навчанням замінити школою «життя і праці», в якій без примусу й покарань використовувалися б різноманітні зорієнтовані на дитину форми навчання

П. Петерсен виступав проти оцінок та свідоцтв, які, на його
думку, «псують власну робочу лінію дитини і порушують
власне моральне судження», створюючи неправильну мотивацію до учіння.У школах, які працюють за технологією «Йєна-план»,
усі роботи дітей виставляються на публічний огляд і оцінюються учнями (взаємно), а також викладачами, відвідувачами («про себе»), адже вже самі роботи красномовно свідчать про індивідуальну успішність.

Домашні завдання діти отримують не кожний день,
а відразу на цілий тиждень. Вони передбачають
розв’язання кількох задач і прикладів, написання твору, розповіді, виготовлення саморобки, підготовку малюнка тощо. Порядок виконання завдань учень обирає
самостійно.

Символом багатьох сучасних шкіл, які працюють за
«Йєна-планом», став «Бонкелар» — вітряковий механізм. Як відомо, у його перехресті є коліщатко, без якого вітряк не міг би працювати — молоти зерно. Аналогічно в душі дитини, стверджують педагоги, які сповідують принципи педагогічної технології «Йєна-план»,
існує особливий механізм: «Щойно дорослий відшукає
в її душі цей дивовижний механізм, заведе — і ось вже
дитина почала рости». Здійснити це завдання, пробудити внутрішні сили дитини може тільки педагог, який
відмовився від догматичних підходів, перебуває на позиціях гуманістичного виховання.