Aвтор-Є.Гуцало

Тема

Зображення боротьби добра й зла в протистоянні світу людей та світу тварин.

Ідея

Уславлення мужності, хоробрості, співчуття, бажання допомагати іншим та охороняти дику природу; обурення жорстокістю та користолюбством.

Сюжет оповідання

Лось людей не боявся, жив у заповіднику. Раніше він був диким і жив у тайзі. З часом звик до людей. Одного разу навесні, коли було ще багато на річці криги, лось почав тонути. Він боровся, але ні річка, ні міцна крига його не відпускали. Двоє хлопчиків бачили боротьбу лісового красеня за життя. Зрозумівши, що важкий лось сам не зможе врятуватися, хлопці кинулися на допомогу. Тільки брати встигли визволити тварину з льодяного полону, як пролунав постріл. Хлопці не відразу зрозуміли, що куля влучила саме у врятованого ними лося. Незабаром з’ясувалось, що вбивцею лісового красеня із сусіднього заповідника став їх рідний дядько Шпичак. Коли дядько зрозумів, що брати не в захопленні від його здобичі, то злякався, що хлопці можуть повідомити в заповідник про його ганебний вчинок. Спробував їм погрожувати, щоб хлопці мовчали, пропонував за мовчанку м’ясо й роги, але діти, нічого не відповівши, пішли до своїх саней. Розгублений Шпичак дивився на мертве тіло лося і йому, як це нещодавно було з дітьми, страшенно хотілося, щоб «лось підняв голову, звівся на свої стрункі міцні ноги й неквапно побіг до лісу, як він ще недавно біг, поки дороги йому не перетнула куля», але лось так і не ворухнувся.

Висновок

Оповідання “Лось” наштовхує на роздуми про добро і зло. У лося багато ворогів: ведмідь, рись, вовк, але іноді й людина. У творі це дядько Шпичак. Хлопці ж хоч і малі, але сміливі: не злякалися погроз дядька, а подалися в заповідник, щоб заявити охороні. Дуже жаль лося. Природу людина повинна охороняти, а не знищувати. Збереження фауни і флори рідного краю залежить від людини, її совісті. Ставлення до природи – це мірило моралі. Справжня любов до рідної землі повинна бути не лише споглядальною, а й активною, дієвою, спрямованою на захист і примноження багатства краю.