Мазепинське бароко

І.Мазепа –  барокова людина. Воїн і меценат. Українське бароко, або як ще його називають козацьке бароко досягнуло свого розквіту саме за часів Мазепи.

Свій авторитет Мазепа підніс активною меценатською діяльністю – зокрема, на його кошти було збудовано, відреставровано та оздоблено майже 50 церков і храмів.

Серед найвiдомiших із них – будiвлi в таких монастирях, як Києво-Печерська Лавра, Пустинно-Миколаївський, Братський Богоявленський, Золотоверхо-Михайлiвський, Чернiгiвський Троїцько-Iллiнський, Глухівський, Петропавлівський, Любецький; кафедральні собори у Києві – Святої Софії, Переяславі та Чернiговi, церкви в Батурині та iншi.

Гетьман фінансував не лише культове будівництво. На його кошти були споруджені новий корпус Києво-Могилянської академії,  Чернігівський колегіум, будинок київської ратуші, мур навколо Києво-Печерської лаври та Софійського собору з вежами і брамами.

Покровська церква в Батурині – один із храмів гетьманської столиці, сповідальня Івана Мазепи. Цей величний храм має досить складну історію: його двічі руйнували (1708 р. та 1936 р.), двічі він поставав із небуття (1789 р. та 2008 р.). Сьогодні це чинний храм, у якому відбуваються щотижневі богослужіння

В добу Мазепи друкарство на Україні доходило до найвищої ступені розвитку. Перед друкарського уміння веде Печерська Лавра в Києві, що на той час вважалася найкращою друкарнею цілого слов’янства і цілої Східної Європи. В Києві видавалися стоні поважних книг релігійного і світського змісту, прегарно оформлених і старанно зредагованих, часто друкованих у двох фарбах та з чудовими гравюрами.

В добі Мазепи в Україні було багато шкіл при монастирях, церквах та приходствах. Вчили в них монахи, священники та дяки. Вміли читати не тільки всі чоловіки, але й жінки, а латину та інші мови знали не тільки старшини й священники, але й звичайні ченці Києво-Печерської лаври. В церквах всі молилися з молитовників. Освіта йшла в парі з вихованням. Для цього видавалися спеціальні книжки, образки з притчами, казками й сміховинками.

Мазепа опікувався українською наукою, освітою, книгою, театром, архітектурою та мистецтвом. Це  була добре продумана й погоджена з іншими ділянками національного й державного життя НАЦІОВИХОВНА, НАЦІОТВОРЧА політика, що посилювала відчуття ОСОБЛИВОСТІ української культури.

Мабуть, саме це спонукало царську росію знищувати культурний спадок Мазепи….Знищували храми, школи, книги…

Минуло понад 300 років, а вони далі нищать ..