Персональний комп’ютер, його основні складові

Схема реалізації інформаційних процесів у комп’ютері з використанням його пристроїв

Дані потрапляють до внутрішніх запам’ятовуючих пристроїв (внутрішньої пам’яті) комп’ютера через пристрої введення даних (клавіатура, планшет, мікрофон, миша, сканер тощо) або із зовнішніх запам’ятовуючих пристроїв (зовнішньої пам’яті) – пристроїв для роботи з жорсткими магнітними та оптичними дисками, флешнакопичувачів, флешкарт тощо.
З внутрішньої пам’яті дані потрапляють до процесора, відбувається їхнє опрацювання. Результати опрацювання даних знову передаються до внутрішньої пам’яті, а звідти – до пристроїв виведення даних (монітор, принтер, планшет, звукові колонки тощо) або до пристроїв зовнішньої пам’яті.

Опрацювання даних у комп’ютері виконується процесором
(мал. 2.2). Він є пристроєм, який забезпечує виконання комп’ютерних програм.
У процесорів, як у будь-якого виконавця алгоритмів, є свій набір команд.
Процесор комп’ютера є його основною складовою. Він містить пристрій керування, який забезпечує виконання команд комп’ютерної програми, та арифметично-логічний пристрій, який здійснює операції над даними. До складу сучасних процесорів входить ще й складова внутрішньої
пам’яті – так звана кеш-пам’ять.
Властивостями процесора є: тактова
частота роботи процесора, кількість
ядер, розрядність, обсяг кеш-пам’яті
тощо (табл. 2.1). Значення цих та інших
властивостей визначають швидкість опрацювання даних процесором.

Материнська, або головна, плата – основна складова сучасних персональних комп’ютерів, яка забезпечує  передавання даних між пристроями комп’ютера.

Пам’ять комп’ютера призначена для зберігання даних. Її поділяють на внутрішню та зовнішню (мал. 2.3). Основною властивістю всіх видів пам’яті є її ємність, яка вимірюється в байтах, кілобайтах, мегабайтах, гігабайтах, терабайтах.

Внутрішня пам’ять призначена для забезпечення роботи процесора. Її складові (оперативна пам’ять, постійна пам’ять, кешпамять), як і процесор, розміщуються на
материнській платі комп’ютера.

Оперативна пам’ять є основною в комп’ютері, у ній розміщуються програми й дані, які в подальшому опрацьовуються процесором. Щоб дані були опрацьовані процесором, вони попередньо повинні бути передані («завантажені») з пристроїв введення даних або запам’ятовуючих пристроїв до оперативної пам’яті.
Після вимкнення живлення комп’ютера всі дані з оперативної пам’яті зникають.

Зовнішня пам’ять

Зовнішня пам’ять призначена для довготривалого зберігання значних масивів даних. Від внутрішньої пам’яті її відрізняє не тільки призначення, але й відмінності в значеннях окремих властивостей:
– збільшений обсяг даних (у персональних комп’ютерах – до 25 ТБ);
– збереження даних після вимкнення комп’ютера (енергонезалежність);
– можливість приєднання окремих пристроїв зовнішньої пам’яті без вимкнення
комп’ютера тощо.
Основними носіями даних зовнішньої пам’яті є жорсткі магнітні диски та електронні схеми.