Реферат

Кожна рослина для свого розвитку споживає із ґрунту певний набір мікроелементів, від якого в майбутньому залежить ріст, величина рослини та якість урожаїв. Проте навіть якщо аналіз ґрунту показав, що у ньому присутні всі необхідні мікроелементи, а рослини все одно гинуть раніше, ніж потрібно чи з кожним роком дають все менше урожаю, то необхідно звернути увагу на такий важливий показник як кислотність ґрунту.

Ґрунт вважається нейтральним якщо показник pH дорівнює 7,0. Якщо рівень нижче 7,0, то ґрунт кислий, якщо вище – лужний. Проте кожна рослина має свій сприятливий показник кислотності. При окисленні в ґрунті з’являються сполуки і речовини, недоступні для поглинання корінням і культури їх не «бачать», продовжуючи «голодувати».Кислотність ґрунту, що обумовлена менш рухливими іонами водню, які витісняються при обробітку ґрунту гідролітично лужною сіллю, є гідролітичною кислотністю.

Надмірна кислотність ґрунтів також пригнічує діяльність корисних мікроорганізмів, що беруть участь у розкладанні гною, торфу, компостів і інших форм органічних решток для вивільнення із них доступної для рослин форми поживних речовин. На коренях рослин, що ростуть у дуже кислому середовищі, погано розвиваються бульбочкові бактерії, через що засвоєння бобовими культурами азоту з повітря значно погіршується. За таких передумов не відбувається збагаченняним ґрунтів і не задовольняються потреби рослин, що необхідно враховувати при розробці стратегії удобрювання.На дуже лужних ґрунтах (рН 7,5-8,5), навпаки, спостерігається значне зниження доступності для рослин таких елементів як залізо, марганець, фосфор, мідь, цинк, бор та більшості мікроелементів. Порушення їх засвоєння в даному випадку пов’язане із утворенням їх нерозчинних гідроокисів, які рослини не можуть поглинати у такому вигляді. Оптимальна для рослин реакція ґрунтів з рН 6,5 дає можливість більшості поживних сполук лишатися у доступній для рослин формі у ґрунтовому розчині, що зазвичай профілактує їх нестачу.

Ефект рН ґрунту впливає на розчинність мінералів або поживних речовин. 14 з 70 основних рослинних живильних речовин отримуються із ґрунту. Перед тим, як живильна речовина може використовуватися рослинами, вона повинна бути розчинена в ґрунтовому розчині. Більшість мінералів та поживних речовин більш розчинні або доступні в кислих ґрунтах, ніж у нейтральних або слабокислих ґрунтах.Але деякі рослини, такі як азалії, рододендрони, чорниця, біла картопля та хвойні дерева, переносять сильні кислотні ґрунти й добре ростуть. Тим не менш, злегка лужний (рН 7,4-7,8) або більш високий рН ґрунту може спричинити проблему наявності заліза у вигляді дуба та декількох інших дерев, що може призвести до хлорозу листків, яке може знищити дерево. РН ґрунту може також впливати на ріст рослин шляхом його впливу на активність корисних мікроорганізмів.

Ґрунти, як правило, стають кислими внаслідок:

– вимивання дощовою водою основних іонів (кальцію, магнію, калію та натрію);

– розчинення коренів у ґрунтовому розчині для утворення слабкої органічної кислоти;

– утворення сильних органічних та неорганічних кислот, таких як азотна та сірчана кислоти, з розкладанням органічної речовини та окислення амонієвих та сірчаних добрив. Сильнокислі ґрунти є результатом дії цих органічних та неорганічних кислот.

Вапно, як правило, додають до кислотних ґрунтів, щоб збільшити рН ґрунту. Додавання вапна не тільки замінює іони водню та підвищує рН ґрунту, тим самим усуваючи найбільш важливі проблеми, пов’язані з кислими ґрунтами, але також забезпечує надходження двох ґрунтових речовин, кальцію та магнію.