Острозька академія

ЗАСНУВАННЯ

1576 р. могутній князь Василь-Костянтин Острозький у своєму стольному граді Острозі заснував Академію — першу вищу школу всієї Східної Європи, яка показала гідний приклад і зробила перший крок на ниві затвердження освітньої традиції на українських теренах. Створення школи вищого типу, подібної до західноєвропейських університетів та академій, дало значний імпульс до відродження й оновлення культури та освіти на руських землях.

Будучи одним із найбагатших магнатів свого часу, князь В.-К. Острозький опікувався матеріальним забезпеченням наукового центру в Острозі. Вагому фінансову допомогу Академії надала племінниця князя — княжна Гальшка Острозька. Підтримавши ідею свого дядька, вона заповіла на розвиток Острозької академії «…Шість тисяч кіп грошей лічби литовської», завдяки чому увійшла в історію як перша жінка-меценатка вищої освіти в Україні.

Для навчання студентів князь В.-К. Острозький вперше зібрав вчених із різних країн Європи, в тому числі випускників Ягеллонського і Падуанського університетів. В Острозькій академії вперше в українському шкільництві було впроваджено викладання латиною, грецькою та церковно-слов’янською мовами. Острозькі спудеї перші на українських теренах почали вивчати сім вільних мистецтв — науки, які становили основу тогочасної європейської освіти. Знання з граматики, риторики, діалектики, арифметики, геометрії, астрономії та музики готували студентів до освоєння вищих наук — богослів’я, медицини та філософії. Вихованці Академії ставали вчителями, літераторами, друкарями, церковними діячами, котрі поширювали здобуті в Острозі знання в Україні й за її межами.

ВИДАТНІ ВИКЛАДАЧІ 

Викладацькою діяльністю в Академії займалися літератор Дем’ян Наливайко — брат Северина, ватажка козацько-селянського повстання 1593 — 1596 рр.; грецький вчений та релігійний діяч, випускник Падуанської академії Кирило Лукарис (певний час ректор академії, згодом Александрійський, а пізніше — Константинопольський патріарх); астроном, математик, доктор медицини, випускник Краківського і Падуанського університетів Ян Лятош; грецький вчений та релігійний діяч Еммануїл Мосхопуло; випускник Падуанської академії Никифор Парасхос-Кантакузен та інші.

Першим ректором Академії був Герасим Смотрицький — видатний освітній та культурний діяч, педагог, письменник-полеміст, поет.

Випускники

 Гетьман війська Запорозького Петро Конашевич-Сагайдачний; перший ректор Київської Братської школи (з якої постала Києво-Могилянська академія) Іов Борецький; лаврський архімандрит Єлисей Плетенецький, котрий розвинув книгодрукування в Києві; видатний учений, письменник, автор першої граматики церковнослов’янської мови Мелетій Смотрицький; творець знаменитої «Палінодії» Захарія Копистенський; відомий церковний і культурний діяч Ісакія Борискович та ін.

ПЕРШІ ВИДАННЯ ОСТРОЗЬКОЇ ДРУКАРНІ

Для потреб Академії та наукового гуртка князь Василь-Костянтин Острозький запросив до Острога відомого друкаря Івана Федоровича. Острог став містом гідного застосування його хисту. З ініціативи князя В.-К. Острозького разом з Академією активну діяльність розгорнули друкарня й гурток вчених, які гідно подвизалися на ниві перекладу біблійних текстів церковнослов’янською мовою.

Книги, які побачили світ в Острозі, були першими у своєму роді й дуже прогресивними на той час:

• Острозький Буквар, 1578 р
• Книга Нового Завіту, 1580 р.
• «Книжка (книжиця) собрание вещей нужнейших», 1580 р.
• «Хронологія» Андрія Римші, 1581 р.
• Острозька Біблія, 1581 р. 

На жаль, після смерті її фундатора в 1608 р. Острозька академія почала
занепадати й у 30-х рр. XVII ст. припинила своє існування. Однак культурні традиції, закладені Василем-Костянтином Острозьким у своєму “домоначальному” місті, не зникли. У 1909 р., завдячуючи місцевій інтелігенції, виникло
Братство імені князів Острозьких, що мало на меті збереження, вивчення та
відбудову пам’яток острозької старовини. Важливим чинником збереження
пам’яті про діяльність князів Острозьких та Острозьку академію став
історичний музей.

І у 1994 році – відновлення Острозького колегіуму.