Жила була жінка,у якої були дочки та пасербниця.Відколи Попелюшка переїхала до принца,а дочки повиходили заміж,жінка залишилась одна.

Кожний день Катерини Микитівни проходив однотипно:Вона лише їла та спала .Їй було лінь прибирати,а через свій чванливий характер у неї не було навіть друзів.

Єдині хто з нею жив-це миші.Гризуни з‘їдали всю їжу,яка залишилась на поличках.

Одного разу жінці набридло ділити їжу із мишами і вона взяла кота з притулку.Жінка думала,що так вона може вирішити проблему:і кіт буде мати ,що їсти,і вона .Але як виявилось Гарфілд був настільки ледачим,що миші лазили по ньому,а йому було байдуже.Тепер господарку об‘їдали не лише миші,а й кіт.Жінка була настільки вражена,що кіт товаришує із мишами їй набридло і вона сказала:«Ти паскудник,чому ж ти не ловиш мишей»Кіт глянув на неї та пішов геть.

Одного сонячного ранку,Катерина Микитівна пішла до душу,виходячи із ванни вона послизнулась на плитці та впала.Як виявилось жінка пошкодила ногу…Цілий місяць Катерина лежала майже не рухаючись,а Гарфілд та мишенята приносили їй їжу,яку вони крали у сусідських будинках.Тоді жінка зрозуміла,що найголовніше-це єдність та не важливо хто ти.Якщо суспільство вважає,що ти повинен бути із кимось вогором-це не означає,що так повинно бути.

Пройшов час..Катерина Микитівна одужала та вирішила влаштуватись на роботу.

Найперше,що зробила жінка,коли отримала заробітну плату-купила великий торт.

Прийшовши додому жінка накрила стіл,тепер уже для своїх друзів:Гарфілда та мишенят та подякувала їх.