Давні слов’яни

Терміни:

Слов’яни – це велика група європейських народів.

Велике переселення народів – це переселення слов’ян, що відбулася в Європі в другій половині V-VII ст. під час Великого переселення народів, коли слов’янські племена з’явилися в Подунав’ї.

Слов’яни – є предками 15 сучасних європейських народів, в тому числі й українською, з’явилися протягом ІІ-І ст. до н.е. на лісистих просторах від Вісли до Дніпра. Ці терени – прабатьківщина слов’ян.

Спільні риси слов’ян:

• поселення розташовувалися групами на близькій відстані одне від одного на схилах річок;
• жили вони в напівземлянках чи землянках із плетеними чи складеними зі зрублених стовбурів стінами і вогнищем, з V ст. н.е. – з кам’яною піччю на долівці;
• померлих праслов’яни здебільшого спалювали;
• керамічні вироби ліпили руками без гончарного круга;
• своєрідними були знаряддя праці та прикраси.

Свідчення про слов’ян:

• І-ІІ ст. римські історики Пліній Старший, Тацит й олександрійський географ Птолемей (ІІ ст.) називали слов’ян венедами, які мешкали на схід від Вісли;
• VI ст. готський історик Йордан писав “венеди походять від одного кореня і сьогодні відомі під трьома назвами: венедів, антів, склавинів…” За Йорданом, венеди мешкали в басейні Вісли, анти – у Подніпров’ї, склавини – між Дністром й Дунаєм.

IV ст. – слов’ян підкорив Германаріх.

375 рік готів підкорили гуни.

Середина V ст. слов’яни рушили на землі Східної Римської імперії – розпочалося Велике переселення слов’ян.

Йордан говорив “Тепер вони (слов’яни) бушують повсюди”.