Культурно-освітнє життя

Важливі події:

грудень 1917 р. УЦР заснувала Українську державну академію мистецтв.

серпень 1918 р. Ухвалено Закон «Про обов’язкове навчання українськоЇ мови й літератури, а також історії та географії України по всіх середніх школах»

листопад 1918 р. У Києві створено Українську академію наук

січень 1919 р. Директорія ухвалила закон про державну мову в УНР

червень 1920 р. Наркомос УСРР затвердив постанову «Про запровадження в життя єдиної трудової школи»

травень 1920 р. Лесь Курбас заснував Київський драматичний театр

Перша світова війна, революції та національно-визвольні змагання, збройнівійськові втручання з боку різних держав украй несприятливо позначилися на матеріальних виявах тогочасного життя. Проте культурний процес в умовах революційної ситуації не уповільнився, а, навпаки, пришвид-шився.

Найбілыш сприятливі умови для розвитку культури склалися в Українській Державі П. Скоропадського. Окрім українізації освіти, відкриття українських шкіл, вищих навчальних закладів, було засновано Український національний архів, Український історичний музей та Українську національну бібліотеку, створено Українську академію наук. Тоді ж таки постали Національна опера, драматичний театр, державна капела, кобзарська школа.

1.До яких заходів видавалися уряди УНР і Українськой Держави для українізації освіти та створення національної школи?

Українські громадські діячі впродовж тривалого часу домагалися права навчати дітей рідною мовою. Тож від початку Української революції запровадження української мови в освіті набуло широкої громадської підтримки.
У березні 1917 р. Товариство українських поступовців звернулося до громадян України із закликом «закладати українські школи, насамперед народні, українізувати теперішні».У листопаді 1917 р. Центральна Рада виділила «Товариству шкільної освіти» та Єврейському демо-кратичному товариству на видання підручників відповідно 200 і 50 тис. карбованців Уряд УНР опікувався створенням нових освітніх закладів з українською мовою навчання.

Закон «Про обов’язкове навчання украінської мови і літератури,  а також історії та географії України по
всіх середніх школах» від  серпня 1918 р. закріплював обов’язкове викладання української мови в школах, учительських семінаріях, інститутах, духовних семінаріях.Восени 1918 р. в Україні налічувалося близько півтори сотні українських гімназій, у тому числі сільських.

 1 січня 1919 р. Директорія УНР затвердила ухвалений Радою народних міністрів закон про державну мову в УНР. Українська мова ставала обов’язковою для вжитку в армії, флоті, всіх урядових, загальногромадських і публічно-пра-
вових установах.

2.Як відбувалася комуністична ідеологізація культури?

Ідеологізація культури почалася зі створення в лютому 1919 р. Наркомату агітації і пропаганди в українському радянському уряді. В Україні почалася швидка розбудова мережі культурно-освітніх закладів. Влаштовувалися мітингиб, диспути, концерти тощо.  Водночас зі створенням нових культурно-освітніх заклалів ішов активний процес більшовизації “Просвіт”. Усі «буржуазні» газети були закриті.
Проте радянська влада подбала про регулярний випуск
До кінця 1920 р. Білышовики надавали великого значення монументальній пропаганді. Повсюдно в Україні зводилися пам’ятники К. Марксу і Т. Шевченку. У січні 1919 р. було створено Всеукраїнський кінокомітет (ВУФКУ).У попередні періоди важливим елементом духовної культури народу була релігія. Комуністична партія хотіла винищити церкву. Тож із суспільного життя було вилучено духовну музику, чимало шедеврів світової літератури, релігійну філософію, неперевершені досягнення живопису на релігійну тематику тощо.

3.Якими були особливості освітньої політики більшовиків?

Велике значення надавала ліквідація неписемнностію Одним із головним завданням більшовиків було кожного навчити читати газети, листівки й відозви. 1920 р. в Україні розгорнулася кампанія з організації шкіл та  гуртків лікнепу. У червні 1920 р. Наркомос УСРР видав постанову «Про запровадження в життя єдиної трудової школи». Шкільні заклади різних типів, зокрема приватні гімназії та ліцеї, перетворювалися на стандартизовані державні установи із семирічним навчанням. 1920 р. університети ліквідували, поділивши їх на кілька самостійних навчальних заклалів. Вихідці з робітників мали пільги під час вступу до вищої школи, а отже, відбувалося масове оробітничення. Рівень більшості робітників був надзвичайно низький, при вишах створювали робітничі факультети. Робітфаківців забезпечували гуртожитками й виплачували їм державні стипендії.

4.Як і коли було створено Українську академію наук?

Розвиток науки зосередився в Українській академії наук. Ще навесні 1917 р. ЦР почала роботу над її створенням. У листопаді 1918 р. було знайдено перших 12 академіків, а президентом академіки став Володимир Вернадський.

Академія наук

УАН була поділина на три відділи:

-перший очолювали Багалій, Єфремов, Кримський (духовне життя й культура українського народу);

-другий (фізико-математичні та природні профілі);

-третій (соціально-економічний);

5.Що визначало розвиток образотворчого мистецтва?

Поштовхом для розвитком образотворчого мистецтва дала Українська державна академія мистецтв (перша вища мистецька школа). Вона була створена Центральною Радою в грудні 1917 р.