Культурно-освітнє життя

Культурно-освітнє життя

   Культурний процес в умовах революційної ситуації пришвидшився. Тому що революція знищила самодержавний лад – основне гальмо на шляху розвитку національної культури. Найбільш сприятливі умови для розвитку культури склалися в Українській державі П. Скоропадського. Було засновано Український національний архів, Український історичний музей та Українську національну бібліотеку, створено Українську академію наук, постали Національна опера, драматичний театр, державна капела, кобзарська школа.

   Комуністична партія намагалася використати народжене революцією культурне піднесення в інтересах зміцнення своєї диктатури. Надаючи матеріальну підтримку митцям, ученим, працівникам народної освіти, вона водночас здійснювала політичні репресії.

1. До яких заходів вдавалися уряди УНР і Української Держави для українізації освіти та створення національної школи

Запровадження української мови в освіті набуло широкої громадської підтримки. У березні 1917 р. Товариство

українських поступовців звернулося до громадян України із закликом «закладати українські школи, насамперед народні, українізувати теперішні». Центральна Рада виділила «Товариству шкільної освіти» та Єврейському

демократичному товариству на видання підручників відповідно 200 і 50 тис. карбованців. Уряд УНР опікувався створенням нових освітніх закладів з українською мовою навчання. У «Списку українських шкіл, що відкрилися в 1917 р.» зазначено, що на території УНР почали діяти 35 українських гімназій, 2 реальні школи, 6 учительських семінарій. Закон «Про обов’язкове навчання української мови і літератури, а також історії та географії України по
всіх середніх школах» від 1 серпня 1918 р. закріплював обов’язкове викладання української мови в усіх освітніх закладах. Восени 1918 р. в Україні налічувалося близько півтори сотні українських гімназій, у тому числі сільських. Українські уряди здійснювали масштабні заходи для утвердження української мови як державної в діяльності органів влади та управління.

1 січня 1919 р. Директорія УНР затвердила ухвалений Радою народних міністрів закон про державну мову в УНР. Українська мова ставала обов’язковою для вжитку в армії, флоті, всіх урядових, загальногромадських і публічно-правових установах. Заходи з українізації, започатковані Центральною Радою, Гетьманатом та Директорією УНР, набули директивного підтвердження більшовицькою владою.

2. Як відбувалася комуністична ідеологізація культури

Ідеологізація культури почалася зі створення в лютому 1919 р. Наркомату агітації і пропаганди в українському радянському уряді. В Україні почалася швидка розбудова мережі культурно-освітніх закладів, їхня мета була в популяризації, поширенні й нав’язуванні комуністичних
ідей. Створювалися палаци культури, народні університети, селянські будинки, клуби, хати-читальні. Влаштовувалися мітинги, лекції, диспути, концерти тощо. Ішов активний процес більшовизації «Просвіт», заснованих українською інтелігенцією у попередні
роки, починаючи з дореволюційних.

  Усі «буржуазні» газети були закриті.мГазети і журнали
видавалися російською і українською мовами.

При ВУЦВК було засноване Всеукраїнське
державне видавництво, яке випускало матеріали для пропагандистів і агітаційну літературу
для широких мас.

Більшовики надавали великого значення монументальній пропаганді, у якій революційні ідеї пов’язували з національною традицією. Зокрема, повсюдно в Україні зводилися пам’ятники К. Марксу і Т. Шевченку.

У січні 1919 р. в Наркоматі освіти УСРР було створено Всеукраїнський кінокомітет (ВУФКУ). Він узяв під суворий контроль виготовлення й прокат фільмів, кіноапаратуру, запаси імпортної плівки.

Комуністична партія поставила собі за мету підпорядкувати або й зовсім винищити церкву. Із суспільного життя було вилучено духовну музику, чимало шедеврів світової літератури, релігійну філософію, неперевершені досягнення живопису на релігійну тематику тощо.

3. Якими були особливості освітньої політики більшовиків

1. РКП(б) – КП(б)У величезного значення надавала ліквідації неписьменності (лікнепу).

З весни 1920 р. в Україні розгорнулася кампанія з організації шкіл та гуртків лікнепу.

2.  У червні 1920 р. Наркомос УСРР видав постанову «Про запровадження в життя єдиної трудової школи».

 3. Масове оробітничення.

 4. Створення робітничних факультетів.

4. Як і коли було створено Українську академію наук

За створенням науково-дослідної установи взялася у квітні 1917 року Центральна Рада. На загальних зборах Українського наукового товариства Михайло Грушевський порушив питання про створення Української академії наук.

Президентом Академії наук став Володимир Вернадський, ученим секретарем Агатангел Кримський.

Створено три відділи академії – історико-філологічний, фізико-математичний і соціально-економічний напрям досліджень. Перший відділ очолювали Багалій, Єфремов, Кримський.

В 1919 р. розпочав діяльність Демографічний інститут під керівництвом Михайла Птухи – перша в світі науково-дослідна установа з демографії.

Активно працював перший відділ. Вивчали проблеми всесвітньої і вітчизняної історії, географії, етнографії, філософії.

5. Що визначало розвиток образотворчого мистецтва

Українська державна академія мистецтв була створена Центральною Радою в грудні 1917 р.

Українська державна академія мистецтв – перша українська вища мистецька школа.Ректорами Академії упродовж
1917–1920 рр. були Василь та Федір Кричевські, Георгій
Нарбут, Михайло Бойчук. Факультетами керували: М. Бойчук (фрески і мозаїки), М. Бурачек (пейзаж), В. Кричевський (народне ми стецтво, орнамент, архітектура, композиція), Ф. Кричевський (портрет, скульптура, побутово-історичне малярство), А. Маневич (пейзаж), О. Мурашко (жанровий живопис), М. Жук (портрет), Г. Нарбут (графіка).

Г. Нарбут був одним із фундаторів нової графічної школи в Україні. На замовлення урядів УНР і Української Держави виконав художнє оформлення різноманітних державних паперів: банкнот, поштових марок, обкладинок до ратифікаційних актів, грамот з нагоди урочистих подій. Він є автором українського державного герба й печатки, багатьох ескізів військової форми.

Не менший вплив на українське образотворче мистецтво
справила творчість М. Бойчука (1882–1937).