Культурно-освітнє життя

1. До яких заходів вдавалися уряди УНР і української Держави для українізації освіти та створення національної школи.
Досить довгий час українські громадські діячі намагалися розповсюдити рідну мову і навчати нею дітей- це відбувалося на хвилі революційних подій у Російській імперії 1905-1907рр. Березень 1917р. до громадян України із закликом “закладати українські школи, насамперед народні, українізувати теперішні” звернулось Товариство українських поступовців. Центральна рада у листопаді 1917р. виділила гроші “Товариству шкільної освіти” та європейському демократичному товариству на видання підручників.

Встановили закон”Про обов’язкове навчання української мови і літератури, а також історії та географії України по всіх середніх школах”, також з серпня 1918 року вимагав обов’язкове викладання української мови не тільки всіх типах шкіл, а й в учительки та духовних семінарах. 1918 року восени в Україні налічувалося близько півтори сотні українських гімназій. Було створено українізований кафедри-української мови, літератури, історії і права в Київському, Харківському й Одеському університетах.

1919 р.1 січеня Директорію УНР було затверджено і ухвалено Радою народних міністрів закон про державну мову в УНР. Українська мова була обов’язковою в армії, флоті, загально громадянських і публічних установах. Ці заходи українізації набули директивного підтвердження більшовицькою владою.

2. Як відбувалася комуністична ідеологізація

культури.
У власних інтересах більшовики намагалися використати потяг мас до культури. Вони пов’язували ідеологію й культуру, у партіях Леніна складався найпотужніший шлях до зміцнення своєї диктатури. Тоді в Україні почалася швидка розбудова культурно-освітніх закладів, метою яких була популяризація, а саме поширення й нав’язування комуністичних ідей та більшовизації “Просвіт”.

В тей час, і газети, і журнали видавалися як, і українською, так, і російською. Було засновано Всеукраїнське державне видавництво, яке розповсюджувало матеріали для пропагандистів і широких мас. Великого значення більшовики надавали монументальні пропаганді, ідеї яких пов’язували з національною традицією. Тоді ж в Україні будувалися пам’ятники Шевченку і Маркусу.

1919 року у січні було створено всеукраїнський кінокомітет(ВУФКУ). Він займався виготовленням й прокатом фільмів, кіно апарату і записами з імпортної плівки. Комуністична партія хотіла виростити нове покоління атеїстами, тому хотіла зовсім винищити церкви.

3. Якими були особливості освітньої політики

більшовиків.
РКП(б) КП(б)У величезного значення надавала ліквідації неписьменності. Більшовики мали за мету навчити кожного читати газети, листівки й відозви. Наркомат освіти отримав право залучати до навчання неписьменних на засадах трудової повинності всіх грамотних громадян, звільнених від военної мобілізації. З 1920 року весни розгорнулася організація шкіл та гуртків лікнепу.

Червень 1920рік Наркомос УСРР видав постанову «Про запровадження в життя єдиної трудової школи». Шкільні заклади різних типів, перетворювалися на державні установи із семирічним навчанням. Якщо в Росії технікум був підготовчою школою для інститутів, то в Україні інститут і технікум визнавалися як рівноправні форми вищої школи.

В тому ж році університети ліквідували та поділили на кілька самостійних навчальних закладів. Робітники мали пільги до вступу в заклади вищої школи, тому відбувалось масове oробічення вишів. Та незважаючи на це рівень робітників був низький. Вони працювали за програмою тих предметів, які відвідали профілю вишу. Робітфахівців забезпечували гуртожитками й виплачували стипендії.

4. Як і коли було створено Українську

академію наук.
В Українській академії наук зосередився розвиток, створена була 1917 р. Центральною радою. Її президентом став Володимир Вернадський, а ученим секретарем- Агатангел Кримський. УАН була поділена на три відділення. Перший очолював Д. Баталій, С. Єфремов, Кримський. Об’єктом його досліджень було Духовне життя й культура українського народу. У другому відділі УАН зосереджувалися установи фізико-математичного та природничого профілю.

Третій відділ мав соціально-економічний напрям. У 1919 році демографічний інститут розпочав діяльність під керівництвом Михайла Птухи- перша у світі науково-дослідна установа з демографії. Найпродуктивніше працював перший відділ УАН. Працювали комісії зі складання словника живої української мови, видання пам’яток та новітнього письменства.

5. Що визначало розвиток образотворчого

мистецтва.
Поштовхом для розвитку образотворчого мистецтва послугувала Українська державна академія мистецтв, яка була створена Центральною радою в 1917 році. Це перша українська вища мистецька школа. Упродовж 1917-1920 років ректорами академії були Василь та Федір Кричевські, Георгій Нарбут, Михайло Бойчук.

Г. Нарбут більшу частину свого життя провів у Петербурзі. Його знахідки були важливими для наукового значення. Був фундатором нової української школи в Україні. Виконував художнє оформлення різноманітних державних паперів на замовлення УНР і Української Держави. Саме він є автором українського герба і печатки та багатьох ескізів військової форми. Помер в 1920 році у Києві, під час короткочасної окупація польськими військами.

М. Бойчук народився в Галичині та закінчив Академію мистецтв у Кракові. Завдяки йому бойчукізм визнано у малярстві окремим стилем. Він творчо поєднував традиції мозаїки, фрески, давньо Київської доби, раннього західноєвропейського Відродження і багатьох різних стилей.