Kulʹturno-osvitnye zhyttya

Перша світова війна, революції та національно-визвольні змагання, збройні
військові втручання з боку різних держав украй несприятливо позначилися
на матеріальних виявах тогочасного українського життя. Проте культурний
процес в умовах революційної ситуації не уповільнився, а, навпаки, пришвидшився

Культурна діяльність Центральної Ради, Гетьманату та Директорії УНР, попри деяку декларативність, була послідовною й мала історичну тяглість. Найбільш сприятливі умови для розвитку культури склалися в Українській
Державі П. Скоропадського.

Урочисте відкриття Академії відбулося 22 листопада (5 грудня) 1917 року в приміщенні Української Центральної Ради. 5 (18) грудня того ж року Українська Центральна Рада ухвалила Закон про Українську Академію Мистецтв, а також її Статут.

18 січня 1919 р. 1. Державною мовою в Українській Народній Республіці вважається Українська мова. Через те вона обов’язкова для вжитку в армії, фльоті й всіх урядових та загальних громадських публічноправних установах.

У березні 1917 р. Товариство українських поступовців звернулося до громадян
України із закликом «закладати українські школи, насамперед народні, українізувати теперішні». Впроваджувати українську мову у школах було складно
насамперед через гострий брак українськомовних підручників, українськомовних учителів загалом і викладачів української мови зокрема. У листопаді 1917 р.
Центральна Рада виділила «Товариству шкільної освіти» та Єврейському демократичному товариству на видання підручників відповідно 200 і 50 тис. карбованців.

1 січня 1919 р. Директорія УНР затвердила ухвалений Радою народних міністрів закон про державну мову в УНР. Українська мова ставала обов’язковою для вжитку в армії, на флоті, в усіх урядових, загальногромадських і публічно-правових установах.

Практичні результати запровадження української мови як державної та їх широка суспільна підтримка змусили більшовиків, які спочатку відкидали ідею державності української мови, підтримати її. Адже це був найефективніший спосіб утвердити свою владу на українських теренах.

Більшовики намагалися використати надзвичайний потяг мас до культури у
власних інтересах. Пов’язуючи ідеологію й культуру, партія В. Леніна обирала
найпродуктивніший шлях до зміцнення своєї диктатури.
Ідеологізація культури почалася зі створення в лютому 1919 р. Наркомату
агітації і пропаганди в українському радянському уряді. З кінця того самого
року функції управління агітацією та пропагандою перейшли до комітетів
КП(б)У. Політичні агітація та пропаганда відтоді стають функціональними
обов’язками парткомів усіх рівнів.

Зауважте

До кінця 1920 р. в Україні діяло близько 15 тис. культурно-освітніх установ різного типу. Серед них було 1300 клубів, 5000 хат-читалень, близько 4000 «Просвіт». У всіх великих містах працювали палаци культури.

Пам’ятник у сквері на бульварі ім. Т. Шевченка в Ромнах на Сумщині – перший в історії повнофігурний пам’ятник Кобзарю, відкритий у 1918 р. Нині цей пам’ятник є візитівкою міста. Його автор – відомий український скульптор Іван Кавалерідзе.

У січні 1919 р. в Наркоматі освіти УСРР було створено Всеукраїнський кінокомітет (ВУФКУ). Він узяв під суворий контроль виготовлення й прокат фільмів, кіноапаратуру, запаси імпортної плівки. У кіновиробництві надавали перевагу хронікальним журналам і агітаційним стрічкам.

Працівники агітпотяга роздають літературу. Київ. 1920 р.

Зауважте

У 1920/21 навчальному році в республіці працювало 22 тис. шкіл з 2 млн 250 тис. учнів. Майже в половині навчання здійснювалося українською мовою.

У 1920 р. в Україні відкрилося 20 інститутів, 48 технікумів і близько сотні курсів педагогічного профілю. Наприкінці 1920 р. працювало 38 інститутів, у яких навчалося 57 тис. студентів. За цей рік вищу освіту з різних спеціальностей здобуло 3 тис. осіб.

Ліквідація університетів обмежила можливості провадження наукових досліджень у вищій школі. Розвиток науки зосередився в Українській академії наук. У листопаді 1918 р. наказом гетьмана були призначені перші 12 академіків. Президентом Академії наук став Володимир Вернадський, ученим секретарем – Агатангел Кримський.

УАН була поділена на три відділи. Перший відділ очолювали Д. Багалій, С. Єфремов, А. Кримський. Об’єктом його досліджень було духовне життя й культура українського народу. У другому відділі УАН зосереджувалися установи фізико-математичного та природничого профілю.

Третій відділ УАН мав соціально-економічний напрям досліджень. У 1919 р. розпочав діяльність Демографічний інститут під керівництвом Михайла Птухи – перша у світі науково-дослідна установа з демографії.               

Помітний поштовх для розвитку образотворчого мистецтва дала Українська державна академія мистецтв. Вона була створена Центральною Радою в грудні 1917 р.

Українська державна академія мистецтв – перша українська вища мистецька школа. Ректорами Академії упродовж 1917-1920 рр. були Василь та Федір Кричевські, Георгій Нарбут, Михайло Бойчук.