Місяць – найближчий космічний «сусід» Землі, і природний супутник нашої планети. Це єдине небесне тіло за межами Землі, на яке ступала нога людини. Разом ми вже 4,6 мільярдів років, і хоча на небі люди можуть спостерігати його майже кожен день, ми знаємо про Місяць дуже мало, навіть якщо говорити про вчених.

 Період обертання Місяця навколо Землі становить 27,32 дня. Обертання навколо своєї осі і оборот навколо Землі збігаються за часом, що пояснює чому супутник нашої планети повернений до неї завжди однією стороною.

Відстань від Землі до Місяця складає 384 400 км, а від Місяця до Сонця – приблизно 149,5 мільйонів кілометрів.

Діаметр Місяця в 400 разів менший ніж в Сонця, але на земному небі вони виглядають для людини однаково, тому що Місяць в 400 разів ближче до Землі, ніж Сонце.

Як з’явився Місяць? Вчені досі не знають остаточної відповіді. Але найбільш вірогідною є гіпотеза «гігантського удару», згідно з якою, приблизно 4,5 мільярда років тому сталося зіткнення Землі з величезним космічним об’єктом розміром з Марс. З викинутих в космос в результаті удару уламків з часом і утворився наш природний супутник.

Оскільки на Місяці немає атмосфери, яка захищала б її від впливу зовнішніх сил, її поверхня відчуває екстремальні температурні перепади. В середньому, температура її поверхні становить –107 градусів Цельсія вдень,

і –153 градуса вночі.

Мі́сячне зате́мнення — астрономічне явище, яке відбувається, коли Земля перебуває між Сонцем і Місяцем і Місяць потрапляє в тінь чи напівтінь Землі.

Це єдине космічне тіло за межами Землі, куди ступала нога людини.

Місяць є п’ятим за величиною  з більше 190 супутників, які обертаються навколо планет Сонячної системи.

 Місяць віддаляється приблизно на 3,78 см від нашої планети щороку.

На Місяці є вода в стані льоду на полюсах. Докази цього були виявлені одним з орбітальних апаратів НАСА і індійським космічним зондом «Chandrayaan-1».

Поверхня цього небесного тіла відзначена ударами тисяч астероїдів протягом мільйонів років. Через відсутність атмосфери, ерозії поверхні практично немає, що дозволяє поверхні залишатися в незмінному вигляді протягом довгого часу. Це справжня знахідка для вчених в плані вивчення історії космосу.

Гравітаційна сила Місяця впливає на океани Землі, викликаючи припливи і відливи вод світового океану.

Хоча з тих пір як остання людина ходила по поверхні Місяця пройшло вже майже п’ять десятиліть, через відсутність вітрів і атмосферних опадів, сліди астронавтів, залишені на там, залишаються абсолютно недоторканими.

 На Місяці побували тільки 12 людей за всю історію цивілізації, і всі вони були американцями. Першою людиною, яка ступила на Місяць в 1969 році, став Ніл Армстронг (місія “Аполлон-11”), а останньою людиною, яка ступила на Місяць в 1972 році, був Джин Сернан (місія “Аполлон-17”). З тих пір його відвідують тільки безпілотні літальні апарати.

Хоча в нічному небі він виглядає ідеально круглим, насправді, Місяць ближчий до овалу і за своєю формою нагадує яйце. Це пов’язано з особливостями його формування мільярди років тому, а також, впливом гравітаційних сил Землі.

Серед залишених на поверхні нашого супутника астронавтами артефактів – два м’ячі для гольфу, мініатюрний малюнок Енді Уорхола і послання королеви Єлизавети II.

Американський геолог і планетолог Юджин Шумейкер – перша і єдина людина, чиї останки були поховані на Місяці. НАСА відправило його прах на поверхню Місяця за допомогою апарату Lunar Prospector в 1998 році.

Тіні на Місяці темніші, ніж на Землі. Це пов’язано з відсутністю атмосфери, яка б розсіювала світло. Тому, на його поверхні все, на що прямо не світить Сонце, стає повністю чорним. І коли астронавти йшли в тінь, вони нічого не могли бачити.