Метод проєктів на уроках української мови та літератури

Метод проєктів на уроках української мови та літератури

Якщо ти народився без крил, не заважай їм рости.

                                                                       Коко Шанель

Зміст

Вступ

Богдан Лепкий. «Шевченкова верба»

Галина Кирпа. Життєвий шлях. Поезія «Мова моя»

Віктор Зубар. «Крила України»

Висновки і пропозиції

Вступ

Ключові слова: Державний стандарт базової середньої освіти,  інновації, проєкт, мовно-літературна галузь, компетентності в освіті,  соціалізація особистості, індивідуальна робота, робота в команді, українська мова, літературна освіта, виховання, естетичність, громадянська  позиція.

Постановка проблеми

  «Нова́ украї́нська шко́ла» дає академічну свободу педагогам у виборі навчальних модельних програм, підручників та у впровадженні інноваційних технологій згідно з Державним стандартом базової середньої освіти  щодо роботи з учнями, котрі  через діяльність набуватимуть  досвіду, знань в ухваленні мудрих рішень.  Допоможе здобувачам освіти успішно соціалізуватися навчання з мовно-літературної  галузі.

Актуальність проблеми  «Метод проєктів на уроках української мови та літератури»

  На часі гостро стоїть питання  української мови, яка є не лише засобом спілкування та пізнання, а й чинником національної ідентичності та безпеки України.

На уроках української мови та літератури педагог за допомогою інновацій (навчальних і виховних) розвиває здібності та інтереси учнів.  Такий підхід у роботі вчителя-наставника вимагає опрацювання додаткової літератури: гуманітарної, природничо-математичної – і зацікавлює школярів, мотивує їх до навчання, збагачує емоційно-чуттєвим  досвідом.

Метод проєктів на уроках української мови та літератури формує у здобувачів освіти цінності, які відповідають загальнолюдським та забезпечують інтеграцію знань та вмінь із різних освітніх галузей. Здобувачі освіти вчаться створювати до прочитаних творів, рекомендованих учителем, графічні та візуальні засоби передачі інформації з використанням комп’ютерних  програм.

Аналіз  досліджень показав, що  Концепція проєктивної освіти, на думку Г.Л.Ільїна, полягає у тому, що суб’єктом навчання стає людина, яка не лише отримує знання, а й сама створює бачення оточуючого світу, зокрема життєві проблеми вирішуються в освіті. О. Пехота підкреслював, що «результати виконання проєктів повинні бути «відчутні». Є. С. Полат наголошував, що навчальний  проєкт – об’єднана навчально-пізнавальна творча діяльність учнів-партнерів. А.І. Лебедєв вважає, що проєкт – це завжди творча діяльність.

Мета статті  визначає роль проєктів у вивченні мовно-літературної галузі та в реформі НУШ.

Виклад основного матеріалу.

Проєктні технології  у літературній освіті – це цілісний процес визначення мети, обгpунтування плану і програми дій, поєднання індивідуальної роботи та роботи в групі, у команді, це співробітництво учнів та вчителя, особливою умовою якого є  комунікативність і виховання толерантного ставлення один до одного всіх учасників проєкту.

Під час  створення проєктних робіт є важливою педагогіка партнерства: учень із допомогою педагога, батьків, а з часом і самостійно вчиться вирішувати проблеми, оцінювати ризики та приймати рішення.

Вважаю, що самоосвіта учнів дозволить їм успішно самореалізуватися в майбутньому.

Дотримуюся технології  роботи над проєктом, яка передбачає постановку певної проблеми та наступне її розв’язання.

Важливу роль у створенні проєктного продукту відводжу ключовим компетентностям, бо педагог має не лише навчити учня читати і розуміти прочитане, висловлювати думку усно і письмово, а й критично мислити,  логічно обґрунтовувати позицію, виявляти ініціативу, творити.

Обов’язково обговорюю з учнями ідеї та шляхи розв’язування проблеми, що передбачає використання різноманітних методів, засобів навчання та інтегрування знань із різних галузей.

Розвиваю в учнів уміння працювати з інформацією, знаходити необхідне джерело, застосовувати  потрібний матеріал на практиці, наголошую на правилах поведінки в мережі Інтернет.

Важливою умовою в створенні проєктної роботи є послідовність  дій, розподіл ролей, наявність завдань для кожного учасника проєкту, відповідальність за свою частину роботи, обговорення проміжних кроків та результатів. Вважаю, що, за бажанням, кожен учень має спробувати себе в тій чи іншій ролі.

Пріоритетним є діяльнісний підхід, бо він спрямований на формування комплексу різноманітних умінь та навичок, необхідних для дослідницької діяльності та розвитку творчих здібностей учнів, лідерських якостей.

У процесі роботи над проєктом не залишаю без уваги жодної дитини, допомагаю долати страх у розкритті свого «я», бо під ним  може бути цілий скарб.

Розвиваю творчі здібності здобувачів освіти: складаємо сенкани, акровірші, «пробуємо перо», досліджуємо місцевий  матеріал.

Плекаю в учнів любов до рідного слова, до Батьківщини, її природи, наголошую на екологічних питаннях, зацікавлюю до фольклорного надбання нашого народу та вивчення його історичного минулого, символів держави, бо українці – самобутня, неповторна нація.

Творча співпраця вчителя і учнів під час проєктної  діяльності забезпечує креативний підхід,  допомагає самовиразитися, задовольняє потреби в саморозвитку, сприяє досягненню вищих результатів у навчанні.

Богдан Лепкий «Шевченкова верба»

Галина Кирпа. Життєвий шлях. Поезія «МОВА МОЯ»

Віктор Зубар «Крила україни»

Висновки і пропозиції.

На сучасному етапі педагог має  проєктувати освітній процес цілеспрямовано згідно з Державним стандартом базової середньої освіти та відповідно до компетентнісного підходу, з орієнтацією на індивідуальні особливості учнів, їхні навчальні можливості, схильності та інтереси , тоді проєктування матиме варіативний характер.

Пошук моделей  проєктних технологій  дасть змогу зберегти в літературній освіті духовно-моральні та культурно-історичні традиції, а повага до української мови як державної та української літератури як культурного надбання нації, джерела формування естетичної та громадянської  позиції читачів, забезпечить гармонійне життя в Україні, буде запорукою сталого розвитку нашої держави.