Поліграфія

Автор: Литвин Марія

Опис:

1.Поліграфічні терміни

2.Модульна сітка: призначення та види

3.Шпальта

4.Основні поняття в поліграфії

5.Комп’ютерні шрифти

6.Типи шрифтів

7.Накреслення

8.Правила композиції

Поліграфічні терміни

Книжка

1) Те, що виходить друком (зазвичай, великим накладом): наукові праці, літературні твори, поезії, підручники, посібники, довідники тощо.

2) Також слово книжка використовується в назвах документів (трудова, ощадна, членська, розрахункова тощо).

Книга 1) Речі вищого штибу (Книга Буття, Книга Пошани), часто рукописні, проваджені здебільшого в одному примірнику.

2) Багатосторінкова друкована продукція спеціального призначення (книга відгуків, на скарги, бухгалтерська, головна, касова, домова тощо).

3) Том (книга перша, книга друга).

Видання

1) Окремий друкований твір, випущений у світ,

2) Сукупність тотожних примірників книжки, виданих одночасно (наклад).

Примірник

Кожна самостійна одиниця видання.

Наклад

Загальна кількість примірників одного видання (тираж); Сукупність тотожних примірників книжки, виданих одночасно (видання).

Формат видання

Розмір готового видання, що визначається шириною i довжиною сторінки видання у міліметрах чи шириною і довжиною аркуша паперу видання в сантиметрах із зазначенням i частини, яку займає на ньому сторінка видання. Наприклад, книжка формата A5 позначається як 60х84/16.

Обкладинка

Зовнішне покриття видання, що з’єднується з книжковим блоком без форзаців

Палітурка

Зовнішне покриття видання, що з’єднується з книжковим блоком за допомогою двох форзаців і, можливо, корінцевого матеріалу.

Форзац

Подвійний аркуш цупкого паперу, що з’єднує блок з палітуркою. Може бути частиною оформлення книжки.

Початкова сторінка

Перша сторінка видання чи його рубрики

Кінцева сторінка

Остання сторінка видання чи його рубрики.

Шпальта

Частина сторінки видання, відокремлена від іншої шпальти по вертикалі проміжками чи лініями. Рядки, розташовані один під одним так, що вони становлять вертикальну смугу на сторінці.

Гарнітура шрифта

Комплект однакових за рисунком, але різних за накресленням і кеглем шрифтів.

Кегель шрифта

Розмір шрифта в друкарській системі вимірювання, що визначається відстанню між верхньою і нижньою стінками літери.

Модульна сітка: призначення та види.

Модульна сітка– система горизонтальних, вертикальних, діагональних ліній, які дають змогу гармонійно розташувати між собою елементи видань.

Призначення: прискорення роботи, забезпечення балансу і пропорційності, одноманітність верстки. Її використовують найчастіше в газетах, журналах, альбомах.

Види:

• Одношпальтна модульна сітка. Такі прості сітки застосовуються для книжок, документів. У них дизайн зображень та заголовків не надто різноманітний, але застосування графічних елементів, ініціалів, ліній, проміжків дає можливість акцентувати й пожвавлювати сторінки.

• Двошпальтна. Сторінка має більш витончений вигляд, застосовується для брошур, журналів, бюлетенів, довідників, словників, каталогів. Важливе значення тут має ширина середника. Вузькі шпальти дають можливість зменшити текстовий кегль при збереженні зручності читання. Вузькі поля можуть мати привабливий вигляд завдяки невеликому формату сторінки, великому інтерліньяжу i простору навколо блоків тексту та заголовків. Зображення у двошпальтних макетах можуть бути розміщені посеред шпальт з обтіканням текстом. При цьому висота зображень може бути довільною.

• Триштальтний макет найбільш поширений. Його застосовують у журналах, бюлетенях, каталогах. Така популярність обумовлена тим, що забезпечується значна свобода модифікації сторінки, розміщення текстів, зображень, заголовків, рекламних оголошень на одну-три шпальти. При цьому матеріал можна розбивати на невеликі фрагменти чи модулі, застосовувати різноманітні графічні засоби для позначення важливості розділів і демонстрації звязків між ними. Щоб ефективно розмістити текст у коротких рядках, застосовують досить дрібний кегль, який легко читається завдяки збільшенню інтерліньяжу. На трьох шпальтах зручно розміщувати як маленькі, так і великі зображення.

За основою: квадратна, складена з квадратів; прямокутна.

Шпальта

Шпальта, в поліграфії —- скомпонована частина набірної форми, що включає в себе заголовки, кліше, колонцифри, формули та інші елементи, що дає на папері відбиток сторінки видання – газети, журналу, книги; часто під шпальтою розуміють сторінку видання. Після 90-х років ХХ ст. верстається в основному на комп’ютері за допомогою відповідного програмного забезпечення.

Основні поняття в поліграфії

Кегль, або розмір шрифту, визначається його висотою, виміряною в типографських пунктах:

12 пунктів = 1 піці або 4,23 мм, 6 пік=1 дюйму або 25.4 мм. Оскільки поняття кегля склалося в епоху металічного набору, кеглем вважається величина площадки, на якій розміщується буква. Наприклад, кегль 10 пунктів становить 3,76 мм, але сам розмір букви трошки менший, бо необхідно передбачити місце для підрядкових і надрядкових елементів.

Шпація —- величина пробілу між словами при ви ключці рядків, в абзацних відступах, при

виділенні тексту розрядкою та ін.. Шпації можуть мати товщину від 1 до 20 пунктів. Кругла

шпація, напівкругла шпація, тонка шпація дорівнюють ширині великих букв М, N і маленької

букви і відповідно.

Інтерліньяж —- відстань між базовими лініями сусідніх рядків. Звичайно інтерліньяж становить 120% від кегля. Символи в рядку розташовані в межах заданої лінії (базова лінія), а самі рядки можуть бути вирівняні вліво, вправо або центровані. Таке вирівнювання називаеться виключка. Таким чином, виключка буває по правому краю, по лівому краю, по формату, повна і по центру.

Кернінг —- процес зміни відстані між окремими парами букв з невеликим кроком, величина якого залежить від кегля шрифту. Звичайно кернінг роблять в бік зменшення пробілу таким чином, що частини однієї букви, що виступають, заходять в простір другої букви. В результаті розміщення символів стає більш рівномірним в зоровому сприйнятті. Кернінг є одним із самих ефективних способів підвищити якість тексту.

Трекінг —- відстань між буквами, використовується для зміни густини текстового блоку. Чим більша розрядка між буквами, тим світліший текст. Зменшення трекінгу підвищує густину тексту і робить публікацію більш темною.

Насиченість шрифту визначається відношенням товщини основного штриха знаків до висоти великих букв. Наприклад, для світлих штрихів 10-го кегля це відношення має бути не більше 23%.

Густина шрифту визначається відношенням ширини знаків типу «н», «п», «и» великих до їх висоти у відсотках. Для нормальних шрифтів десятого кегля це відношення становить від 60% до 85%.

Комп’ютерні шрифти

Шрифт – це набір символів певного розміру і написання. Гарнітура – це набір символів одного малюнку всіх розмірів, насиченості і написання. Елементи шрифту складові частини малюнка буква, цифр і знаків шрифту, які визначають його призначення для окремих видів літератури і роль у виданні (текст, заголовок та ін..). Кожний елемент шрифту полегшує його процес його упізнання, сприяє прискоренню та покращенню умов читання.

Елементи шрифту —- складові частини малюнка буква, цифр і знаків шрифту, які визначають його призначення для окремих видів літератури і роль у виданні (текст, заголовок та ін..). Кожний елемент шрифту полегшує його процес його упізнання, сприяє прискоренню та покращенню умов читання.

Елементи буквених знаків —- основні і з’єднувальні штрихи, висота великих та маленьких знаків, засічки, над і підбуквенні знаки, елементи, що звисають та виступають, внутрі і міжбуквенні просвіти, лінія шрифту та ін.

Засічка (серіф) —- поперечний елемент на кінці основного штриха букви (знаку). Засічка може мати форму трикутника, трапеції або лінії різної товщини.

Типи шрифтів

1. Шрифти з засічками або антиквенні, бо такі елементи букв вперше застосували стародавні римляни. Величина засічок по відношенню до основного штриха буки може змінюватися.

2. Шрифти без засічок або рублені не містять завершу вальних елементів на кінцях штрихів.

3. Рукописні шрифти імітують текст написаний від руки і служать для декоративних цілей.

4. Декоративними називають ті шрифти, які не входять в жодну з перерахованих вище груп Їх використовують для надання незвичайності, індивідуальності.

Накреслення 

Гарнітура складається з декількох шрифтів. Ці шрифти мають загальні особливості дизайну, що відрізняють їх від шрифтів іншої гарнітури. Однак самі вони також розрізняються —- за товщиною штрихів, нахилом, співвідношенням ширини й висоти. Ці параметри визначаються накресленням.

• Накреслення —- це параметр шрифту в гарнітурі. Воно однозначно визначас вид шрифту. Найбільш розповсюджені накреслення Bold (Напівжирний) i Italic (курсив). Основне накреслення гарнітури часто називають Normal (Звичайний). Накреслення містить у собі різні характеристики.

• Пропорційність —- відносна ширина знаків шрифту. Гарнітура може включати звичайне, широке, вузьке накреслення (condensed) (рисунок 3.3). Зустрічається й більш тонкий розподіл шрифтів за пропорційністю.

• Насиченість —- відносна товщина штрихів символів. Чим більш насичений шрифт, тим темніше буде виглядати текст ним набраний. Накреслення можуть бути світлими, напівжирними, жирними, звичайними.

• Нахил. Якщо шрифт не мае нахилу, він називається прямим. Похилий шрифт утворюється нахилом символів звичайного накреслення

• Курсив —- особливе накреслення, характерне для шрифтів із зарубками. Літери в курсивному накресленні мають подібність із прямими за стилем, але рисунок їх зовсім інший, і нагадує рукописний шрифт

• Капітель —- це особлива зміна регістра тексту, при якому великі букви не змінюють вигляд, а всі маленькі замінюються великими зменшеного кегля. Набір капітеллю застосовується для заголовків, колонтитулів і текстових виділень.

Комп’ютерні шрифти

Для формування зображень літер тексту на дисплеї, принтері та інших пристроях використовуються комп`ютерні шрифти

Комп’ютерний шрифт — це програма, що може бути використана у всіх додатках Windows/MacOS X. Шрифти входять у комплект системи. Вони розробляються виробниками додатків (особливо графічних векторних програм) і поставляються разом із ними.

За способом подання літер шрифти розподіляються на три класи:

• растрові, в яких кожна літера являє собою зображення з точок, готове для друку на принтері

або відображення на екрані;

• векторні, в яких кожна літера подана набором команд для виконавчого механізму (пера, друкуючої головки тощо) відповідного пристрою, які формують зображення елементів літер;

• контурні, які містять математичні описи форми контурів символів.

Правила композиції

Цілісність —- у правильній композиції жоден з елементів не можна вилучити, додати або пересунути без шкоди для цілого. Для знаходження цілісної композиції звичайно розглядають майбутне зображення як набір плям силуетів окремих елементів, які компонують на

площині до досягнення необхідного ефекту. Всі елементи композиції повинні бути пов’язані чим-небудь воедино стилем рисунка, вирівнюванням, кольорами, розмірами й т.д.

Виразність —- неформалізована якість композиції, яка проявляється в тім, що зображення швидко захоплює увагу глядача, ясно показує процеси, які дизайнер хотів відобразити. Фактично – це відповідність ідеї й форми, знайденої для її вираження. Коли глядачі не розуміють вашу ідею швидше за все кульгає композиція, а не сприйняття глядача. Виразність проявляється у вмілому використанні контрастів по кольорах, світлості, розмірах. Наприклад, ефектно виглядають об’ємні фігури (контраст відблисків і тіні предмета).Контраст тим виразніший, чим більше він відповідає ідеї зображення.

Зорове сприйняття —- починається з виділення загальних структурних особливостей об’єкта. У першу чергу сприймається відношення предметів і простору. Потім освоюються відношення між предметами, потім між деталями предметів. І створюється чітке уявлення про ціле. Ця особливість зорового сприйняття враховується при композиційній побудові вебсторінки з метою забезпечення впорядкованого його сприйняття.

Домірність. Усі елементи композиції сторінки повинні займати площу, розмірну з їхнім значенням у композиції як єдиному цілому. Однаковість елементів по кольорах, розміру або інших якостях викликає монотонність. Неначебто бразильські серіали. Подивившись дві серії, можна впевнена сказати, що буде в третій. А дивитися нудно. Але іноді подібний повтор цілої композиції використовується дуже вдало у вуличній рекламі, особливо політичній. Багаторазовий повтор одного плаката створює певний ефект впливу.

Контрастність. Ефективний спосіб привернути увагу до одного певного елемента використати контрастні кольори, розмір або стиль. Наприклад, використати негатив (біле на чорному), чорно-біле оголошення в червоній рамці або незвичайний стиль шрифту, що контрастує зі звичним. Послідовність. Мається на увазі стильовий взаємозв’язок даної композиції (сторінки) з усіма сторінками сайта. Це досягається застосуванням одного й того ж формату, стилю, тональності, постійного використання єдиних прийомів: логотипа, рисованого персонажа, помітного девізу.

Єдність —- це поєднання всіх елементів у єдине ціле. Незважаючи на те, що композиція складається з багатьох різних частин, вони повинні бути так взаємозалежні, щоб композиція в цілому робила гармонійне враження. Свій внесок у досягнення єдності можуть зробити рівновага, переміщення, пропорційність, контраст і кольори. Крім цих, можуть бути використані й інші прийоми.

Чіткість і простота. Будь-який елемент, від відсутності якого композиція не постражда повинен бути прибраний. Перевантаженість різними стилями шрифту, занадто дрібними буквами, негативами, ілюстраціями або непотрібним текстом, ускладнює й захаращус композицію. Сторінка стає важкою для сприйняття, і її ефект знижується.

Пробіли —- це частина оголошення, не зайнята іншими елементами. Ця назва зберігається, навіть якщо ці частини зафарбовані чорним або іншим кольорами. Пробіли відіграють важливу роль у створенні образу, тому що пауза в музиці теж музика.

Історія поліграфії насправді налічує не одне століття. Більш того, задовго до появи перших способів друкарства люди робили написи на камені, дереві, шкірі і подібних матеріалах. З появою паперу з’явилися і рукописні книги, а згодом процес вдалося оптимізувати. Ми в Evopack знаємо про друк та поліграфію все. І сьогодні хочемо коротко розповісти про етапи їх розвитку.

Зародження книгодрукування

Неможливо говорити про поліграфію і не згадати історію друкарства в цілому. Переломним моментом стало використання штампів, на які наносили фарбу і робили відбитки. На початку виготовлення друкованих форм було дуже витратним і трудомістким, але вже незабаром процес показав куди більш високу продуктивність, ніж переписування тексту. А ще – велику надійність і точність.

У якості друкарського преса використовували пласкі плити. На одну встановлювали друковану форму, потім накочували фарбу, розкладали папір, створювали тиск і видаляли відбиток. Все це робилося вручну в спеціальних майстернях. Але пізніше були винайдені літери і набір тексту. А в 1886 році була винайдена набірна машина – лінотип.

20 століття – століття поліграфії

Століттям поліграфії по праву стало 20 століття. Саме тоді з’явилися нові швидкі технології друку, і найпопулярніший його різновид – офсетний.

Технологія літографічного друку привела до розвитку друку за допомогою циліндрових або ротаційних машин. Циліндри обертали м’яким гумовим полотном для підвищення якості зображення, але виявилося, що зображення на цьому полотні підходять для друку набагато більше за циліндри. Саме так поступово з’явилася перша офсетна машина – трициліндрова.

У 1920-х роках гостро стояло питання захисту від підробки банківських квитанцій. І ось з’явилася технологія сухого офсету. Літографську форму замінили на високий друк, що не вимагало зволоження. Цей принцип використовується досі. Наприклад, для ексклюзивних поліграфічних матеріалів, де принципово важлива висока якість. Тут потрібні спеціальні фарби і умови їх використання.

У той же час в 20 столітті сформувалася і сучасна тріадна техніка кольорового друку, яка передбачає використання чорного і ще трьох основних кольорів. Процес кольороподілу був автоматизований, а більш сучасні прилади дозволили підвищити якість такого друку. Так зародився і ілюстративний друк.

У 40-х роках створено фотонабір, а в 1965 в конструкції фотонабірної машини з’явилися електронно-променеві трубки. Продуктивність росла на очах і досягла тисячі символів в секунду. Крім того, паралельно в Америці з’явилася техніка ксерокопіювання.

Нові технології 21 століття

Ринок і його потреби стрімко змінювалися. Перед поліграфією теж з’явилися нові завдання. З одного боку з популяризацією інтернету тиражі багатьох видів друкованої продукції почали падати. З іншого – зростав їх асортимент і вимоги до якості. Терміни на випуск стають все меншими.

Так поступово з’явилися технології друку на вимогу. Почала активно розвиватися рекламна, сувенірна і інформаційна поліграфічна продукція. З’явилися незвичайні формати і форми, на кшталт гігантських банерів або художніх плакатів. На перший план вирвалася цифровий друк, але в той же час розвивалися технології, що дозволяють перенести зображення на будь-яку основу. Процес активного розвитку і вдосконалення продовжується до цих пір.

Поліграфія: Топ-7 цікавих відомостей

Виділимо пару цікавих фактів зі світу поліграфії:

1. Перший друкарський верстат був розроблений і створений в 1040 році. Таким чином, ще в 10 столітті коваль з Китаю зумів перенести на папір відбиток.
2. Найпоширеніший вид друкованої продукції – це візитка. Прообразом цього товару служать невеликі картки, які в п’ятнадцятому столітті використовувалися в Піднебесній в якості запрошень на ділові зустрічі.
3. Старі картриджі є одним з найбільших джерел забруднення планети. На сьогоднішній день порожніми картриджами реально обернути Землю приблизно три рази.
4. Cambridge University Press – це найстаріша друкарня, яка продовжує свою діяльність. Вона була відкрита в 1584 році і з тих пір працює безперервно.
5. Леонардо да Вінчі – автор найдорожчої книги в світі. Його роботу придбав Біл Гейтс за 24 мільйони доларів і передав в американський музей мистецтв.
6. Найважча надрукована книга зараз знаходиться в музеї мистецтв Лондона, її вага дорівнює 320 кілограмам.
7. Згідно з дослідженням компанії TNS Research Global, друкована реклама легше запам’ятовується, ніж електронна. Крім того, подібний вид рекламної продукції вважається більш довірчим. Дана галузь продовжує розвиватися.

Додаткові джерела:

https://evopack.com.ua/korotko-pro-etapy-rozvytku-poligrafiyi/

Поліграфія: цікаві факти