Комунікативні невдачі

Максимально ефективна комунікація, що уможливлює досягнення мовцем своєї стратегічної мети за умов комунікативного комфорту, є ідеальною моделлю.

Людська комунікація здійснюється під впливом різних чинників, що нерідко ускладнюють процес передавання інформації та обміну  нею і призводять до негативного результату.

Комунікацію вважають успішною та ефективною, якщо вона адекватна, тобто досягається більш-менш повне, але обов’язково достатнє, з погляду комунікантів, порозуміння. В іншому ж разі йдеться про неуспішну комунікацію.

Ознакою неуспішної комунікації є комунікативний збій (недостатнє розуміння партнера по комунікації) або комунікативний провал (неадекватна комунікація, повне нерозуміння комунікантами один одного).

Непорозуміння, що виникають під час комунікації, найчастіше окреслюють терміном «комунікативна невдача».

Комунікативна невдача – негативний результат комунікації, недосягнення адресантом комунікативної мети, відсутність взаєморозуміння та згоди між комунікантами.

Сучасний американський психолінгвіст Герберт Кларк виокремлює чотири етапи мовленнєвого спілкування, на яких трапляються збої та провали. Дослідник наголошує, що неуспішність мовної комунікації може бути зумовлена тим, що:

-адресат не отримав повідомлення;

-адресат не сприйняв отриманого повідомлення;

-адресат не зрозумів отриманого повідомлення;

-адресат не поділяє поглядів адресанта щодо реалізації обговорюваної ситуації.

Основні причини комунікативних невдач:

-порушення комунікативного кодексу (законів, постулатів, максим);

-невідповідна атмосфера;

-порушення паритетності;

-недотримання формул етикету;

-невідповідність процесів вербалізації та розуміння;

-порушення принципу комунікативної контактності.

Типи комунікативних невдач

Комунікативні невдачі, спричинені  адресантом

1. Порушення підготовчих умов комунікації через: 

небажання адресанта починати комунікативний акт;

неготовність адресанта починати комунікативний акт;

неврахування неготовності чи небажання адресата слухати адресанта;

очікування від адресанта іншого комунікативного акту.

2. Створення адресантом недоречних і несвоєчасних комунікативних актів.

3. Створення адресантом незбалансованого комунікативного акту через:

неправильну ідентифікацію адресата;

нечіткість виокремлення адресата або групи адресатів;

розбіжність світоглядних орієнтацій адресанта і адресата;

неврахування фізичного стану адресата;

неврахування ментальності адресата;

неврахування рівня обізнаності адресата з конкретною ситуацією;

неврахування адресантом когнітивних чинників особи адресата.

4. Створення адресантом дезорієнтованого комунікативного акту унаслідок:

побудови адресантом непослідовного комунікативного акту;

невміння адресанта побудувати комунікативний акт відповідного жанру;

побудова незрозумілого адресатові комунікативного акту.

Комунікативні невдачі, спричинені  адресатом

1. Невдачі в неочікуваних адресатом комунікативних актах через непідготовленість до комунікації.

2. Невдачі в очікуваних комунікативних актах унаслідок:

підміни адресатом пресупозицій (базових тведжень) адресанта власними;

приписування адресанту невластивих пресупозицій;

відмінність у сприйнятті світу.

Комунікативні невдачі, пов’язані  з мовним кодом

1. Повне нерозуміння учасників комунікації через незнання мови.

2. Часткове нерозуміння через неправильну побудову висловлень унаслідок незнання правил, накладання фраз чи їх усічення.

3. Неправильне співвіднесення виділених смислів із мовними структурами у результаті невдалого вибору формальних засобів утілення глибинних смислів.

Комунікативні невдачі, спричинені  процесом комунікації

1. Невмотивована зміна комунікативних стратегій учасниками спілкування через перехід від одного тону до іншого.

2. Недотримання постулатів кооперативного спілкування унаслідок:

формування мовцем висновків із недостатнім висвітленням логіки думок;

недостатньої мотивованості мовцем оцінки об’єкта мовлення.

3. Недотримання постулатів етикетності спілкування унаслідок нехтування усталеними у певному суспільстві засобів висловлення, наприклад максим такту.

4. Створення атмосфери, яка ускладнює комунікацію через невідповідність психічних станів учасників спілкування.

5. Деформація інформації в каналах комунікації через видозміну інформації на шляху від адресанта до адресата під впливом комунікативного шуму (як один із варіантів).