Роки незалежності стали переламними в розвитку української культури. Для цього періоду характерні 

• ліквідація перепон на шляху національної культури,
•  скасування цензурних заборон, 
• звільнення від ідеологічних догм соціалістичного реалізму, 
• вільний доступ до здобутків світової культурної скарбниця.        

 Сучасна українська культура вражає стильовим розмаїттям і багатством форм. Зросли можливості для розкриття й розвитку здібностей молоді.

За останні десятиліття засновано багато фондів, асоціацій, товариств, які прагнуть відродити національні культурні традиції.

Водночас на стані літератури та мистецтва несприятливо позначаються економічні негаразди.

РОЗДІЛ 1 

МОВНА ПОЛІТИКА 

Конституція України визнає одну державну мову – українську. Суперечливість розв’язання мовного питання в Україні полягає не в тому, що для третини населення рідною є російська мова. Тож утвердження суверенної й незалежної держави в Україні можливе лише за активної мовної політики, спрямованої на зміцнення української мови як державної.

Дії проросійських партій

• активно використовували гасло надання російській мові статусу другої державної. Реалізація цього гасла призведе до ліквідації статусу української мови як державної, оскільки розширення прав однієї мови завжди відбувається через утиски прав іншої.

25 квітня 2019 р. Верховна Рада ухвалила Закон України «Про забезпечення функціонування української мови як державної».

Цікаві відео на цю тему:

1 Канал ебаут “Чому мова (не) важлива | ебаут + Євген Клопотенко”

2 Канал Розмова “ТЕТЯНА МИКИТЕНКО: «РАГУЛІ мають бути для балансу» || РОЗМОВА” (з 17:25)

3 Канал Солов’їне шоу ( це для поеїкращення своєї мови)

4 Телаканал  D1 “Мова і закон. Філологічний патруль.”

5 Канал О!Подкаст “ШО ПО МОВІ? СУРЖИК, ФЕМІНІТИВИ, РЕПРЕСІЇ. Сленг та правила. О!ПОДКАСТ з філологинею Наталею Багнюк”

6 Канал ідея олександрівна ( Про діалкти та літературу)

7 канал Слей Шоу “Українська мова — позиція. Чи працює закон, слей поради, кейс ІванГая. Слей Шоу №7”

РОЗДІЛ: 2

НАУКА

На початку 90-х рр. минулого століття Україна мала потужний науковий потенціал. У сфері науки й наукового обслуговування працювало 450 тис. осіб, налічувалося майже 1300 різноманітних наукових установ: науково-дослідних інститутів, вищих навчальних закладів, архівів, музеїв, бібліотек. Досягнення української науки пов’язані передусім із результатами діяльності Академії наук, яка в 1994 р. одержала статус національної. Згідно з класифікацією ЮНЕСКО за науковим потенціалом Україна в середині 90-х рр. 20 ст. посідала сьоме місце у світі.

Упродовж перших семи років незалежності за кордон виїхали понад 6 тис. учених, здебільшого молодих за віком. Через дефіцит фінансів. Протягом 1991-1998 рр. загальна чисельність працівників НАН України скоротилася на 45 %.

Однак мережа наукових закладів майже не зазнала змін, окрім сфери прикладної науки. Оскільки від’їздять переважно молоді перспективні вчені, відбувається швидке старіння наукових кадрів.

Утім, попри істотні втрати, фундаментальні науки й далі забезпечують високий рівень досліджень. Цікаві й перспективні розвідки ведуться в галузях енергетики, екології, геології, клітинної біології, генної інженерії, щодо широкого спектра фізико-хімічних проблем. Відбулися великі зрушення в гуманітарних науках. Учені-гуманітарії зробили вагомий внесок у державотворчий процес. Упродовж багатьох десятиліть провідні позиції у світовому електрозварюванні посідає Інститут електрозварювання ім. Є. Патона.(ст. 13)

Авіабудування

Україна успадкувала від радянських часів розвинуте авіабудівництво. За 25 років незалежності створено 7 нових типів літаків, а 12 типів літаків модернізовано. Нагальною проблемою галузі залишається багаторічний дефіцит фінансових ресурсів для її розвитку та значне звуження потенційних ринків збуту. Це призвело до зниження науково-технічного і технологічного потенціалу авіаційної промисловості та її відставання від рівня розвинутих держав.

У травні 2018 р. Кабінет Міністрів України схвалив Стратегію відродження українського авіабудування на період до 2022 року. Мета Стратегії – відновити стабільний розвиток галузі авіабудування та забезпечити рентабельність високотехнологічного виробництва авіаційної техніки в Україні.

Рішеня, які пропонує Стратегія відродження українського авіабудування:

• оптимізація та модернізація виробництва літаків Ан;
• модернізація і виробництво вертольотів Мі;
• імпортозаміщення комплектуючих з РФ;
• структурне реформування підприємств галузі авіабудування.

Унаслідок реалізації Стратегії очікується:

• розроблення нових зразків транспортних літаків, вертольотів, безпілотних літальних апаратів, а також модернізація вже наявних моделей пасажирських і транспортних літаків і вертольотів;
• підвищення якості виробництва авіаційної техніки до рівня найкращих світових аналогів, а також упровадження міжнародних систем сертифікації продукції;
• розширення взаємодії між державним і приватним секторами, створення сприятливих умов для залучення інвестицій в авіабудування.

Космічна сфера

Україна співпрацює із США та іншими країнами в космічній сфері. Під керівництвом Державного космічного агентства України зусиллями багатьох інститутів НАН проводяться дослідження з освоєння космічного простору.

У грудні 1997 р. на космодромі імені Джона Кеннеді (штат Флорида, США) приземлився шатл «Колумбія». У складі інтернаціонального екіпажу був і представник України космонавт Леонід Каденюк.

У листопаді 2018 р. із космодрому Куру у Французькій Гвіані здійснено пуск європейської ракети-носія легкого класу «Вега».

Блок маршового двигуна ракети-носія розроблено Державним підприємством «Конструкторське бюро “Південне” імені М. К. Янгеля» та виготовлено Державним підприємством «Виробниче об’єднання “Південний машинобудівний завод” імені О. М. Макарова».

Цікаві відео на цю тему:

1 Канал Defense Express “Найголовніше у Програмі розвитку авіабудування України до 2030 року: інтерв’ю з Тарасом Коваленком”

2 Канал Сніданок з 1+1 “Біохімік Гліб Репіч розповів, в яких умовах працюють українські науковці”

3 Канал Nas of Ukraine ( інтерв’ю з різними науковцями країни)

4 Канал Мала академія наук України “Українці, які допомогли зробити Космічну Еру реальністю”

5 Канал FREEДOM “Перший космонавт незалежної України – Леонід Каденюк | Пишемо історію”

РОЗДІЛ 3 

ОСВІТА

У вересні 2017 р. Верховна Рада ухвалила Закон України «Про освіту».

Закон «Про освіту» впроваджує трирівневу систему середньої освіти: початкова освіта – 4 роки, базова освіта – 5 років, профільна – 3 роки. Усього – 12 років. Старша школа зазнає найбільших змін, адже основна мета запровадження 12-річної освіти – зменшити навантаження на учня, надати йому право обирати предмети у старшій школі та запровадити профільну старшу школу.

2018/2019 рік Нова українська школа (НУШ)

Наскрізними вміннями є: читання з розумінням, уміння висловлювати власну думку усно і письмово, критичне та системне мислення, здатність логічно обґрунтовувати позицію, творчість, ініціативність, уміння конструктивно керувати емоціями, оцінювати ризики, приймати рішення, розв’язувати проблеми, здатність співпрацювати з іншими людьми.

Уперше освітня реформа підтримана значним фінансовим ресурсом для старту

РОЗДІЛ 4

ЛІТЕРАТУРА ТА МИСТЕЦТВО

Література

Після здобуття незалежності емократичні зміни в українському суспільстві зняли ідеологічні обмеження попередньої тоталітарної епохи, відкривши
простір розвитку різних жанрів. Наприкінці ХХ — на початку ХХІ ст. українська література набуває транснаціонального характеру: українські автори тяжіють у своїй творчості до жанрів і тем, що домінують у світовій прозі. Вони вдаються до експериментаторських пошуків, критикують застарілі мистецькі канони, відходять від трафаретності.

Справжньою легендою української культури кінця 80-х – початку 90-х рр. минулого століття, як визнають літературознавці, стала різнопланова творча діяльність літературного гурту «Бу-Ба-Бу», створеного у Львові 1985 р. поетами Ю. Андруховичем, В. Небораком та О. Ірванцем. Поява «Бу-Ба-Бу» засвідчила радикальне оновлення літературно-мистецького процесу в Україні, його демократизацію, свободу творчої самореалізації, звільнення від цензури.

Найпопулярнішим жанром літератури стала художня публіцистика. Багато письменників активно долучилися до політичного життя, поєднуючи творчість із громадською й державною діяльністю (І. Дзюба, І. Драч, Р. Іваничук, Д. Павличко, Ю. Щербак, В. Яворівський та ін.).

До читачів повернулися заборонені або замовчувані в попередні роки твори В. Винниченка, М. Зерова, М. Куліша, Є. Маланюка, Олександра Олеся, Є. Плужника, В. Стуса. Українське суспільство вперше отримало можливість ознайомитися з творчістю літераторів української діаспори: Івана Багряного, Василя Барки, Олега Ольжича, Уласа Самчука, Олени Теліги та ін.

Справжнє піднесення українська література переживає нині. Уперше за багато років твори українських митців видаються масовими накладами. Зокрема, найтиражнішими художніми творами стали романи В. Шкляра «Чорний ворон» (2009), С. Жадана «Ворошиловград» (2010), екранізований 2018 р. (фільм «Дике поле»); перший прозовий твір Ліни Костенко – роман «Записки українського самашедшого» (2011).

Розвивається українське образотворче мистецтво. Щодалі більше уваги привертають твори художників-концептуалістів. Помітне місце в їхній творчості посідає інсталяція – просторова композиція, яка сконструйована з різних матеріалів і побутових предметів.

Твори художників популяризуються на виставках, кількість яких неухильно зростає. Мистецькі галереї пропагують творчість талановитих митців.

Збільшується кількість театрів, переважно завдяки появі популярних нині театрів-студій. Творча самостійність художніх колективів сприяє збагаченню тематики театрального мистецтва. Попри жорстку конкуренцію з телебаченням, театр не втрачає популярності.

Від кінця 1980-х рр. новим змістом наповнювалося музичне мистецтво України, активізувалося музично-концертне життя. Популяризації української естрадної музики, авторської пісні сприяло проведення у вересні 1989 р. в Чернівцях фестивалю «Червона рута».

З’являються нові яскраві виконавці, а вже відомі українські колективи створюють нові альбоми. Популярність серед публіки мають гурти ONUKA, «ДахаБраха», Dakh Daughters, Kozak System, «Бумбокс», KAZKA, «Океан Ельзи» та багато інших, які у своїй творчості активно експериментують з формою та виражальними засобами.

Представники поп-музики з 2003 р. гідно представляють Україну на конкурсі «Євробачення». За цей період українці тричі здобули перемогу.

Події Революції Гідності, війна на сході України докорінно змінили український телевізійний та радіопростір: значно зменшився обсяг російськомовного контенту, поступившись місцем українському продуктові, і це спричинило розквіт української популярної музики. У 2016 р. Верховна Рада ухвалила закон, що встановлює мовні квоти і регулює контент радіо в Україні.

Музика

Гурти Мертвий півень, Лінія Мангрейма, Лівінстон, Один в каноє, Жадан і собаки, Пирятин, Бумбокс, Schmalgauzen, Zwyntar, Renie Cares, Did`Ko, Цвях, Джозерс, Діти інженерів, Танок на майдані Конґо, Rohata Zhaba, Epolets, Карна, Balkon, Відчай….

Виконавці: Структура Щастя, Макс Пташник, Колос, Паліндром, Хейтспіч, Артилерія, Ігор Кайдаш, Фіолет, Hate Optimists, Міша Правильний, I Hate Myself Because, Tery, Vivienne Mort….

Відео на цю тему

1 Канал Zhuli Eich “ТОП-5 найдорожчих художників України | Українське сучасне мистецтво, найвідоміші художники України”

2 Канал Фантастичні Українці “Фантастичні українці. ВІЗУАЛЬНЕ МИСТЕЦТВО | Документальний серіал”

3 Канал МІТЄЦ – сучасне мистецтво України “ХРАМ. Українська самоідентифікація: Анатолій Криволап, Ігор Ступаченко”

4 Телеканал ДІМ “ВОВКУН — про Львівську національну оперу, колектив театру та мистецтво під час війни | Точка опори”

5 Сніданок з 1+1 “День театру: як рік повномасштабної війни змінив театр в Україні”