Культура, освіта, наука” Історія України”

Роки незалежності стали переламними в розвитку української культури. Для цього періоду характерні: -ліквідація перепон на шляху національної культури, -скасування цензурних заборон,

-звільнення від ідеологічних догм соціалістичного реалізму, -вільний доступ до здобутків світової культурної скарбниці.

Найпомітнішими є позитивні зрушення в галузі відродження історичної пам’яті, повернення забутої або забороненої культурної та мистецької спадщини, активізація культурного життя в регіонах, піднесення народної творчості тощо.

За останні десятиліття засновано багато фондів, асоціацій, товариств, які прагнуть відродити національні культурні традиції.

1. Мовна політика

Важливим аспектом культурної політики є її мовний складник. Конституція України визнає одну державну мову – українську. Перепис 2001 р. показав, що вона є рідною для 67,5 % населення України. Без спеціальної роботи в цьому напрямі українська мова занепадатиме, а це, безумовно, становитиме велику загрозу для національної безпеки. Тож утвердження суверенної й незалежної держави в Україні можливе лише за активної мовної політики, спрямованої на зміцнення української мови як державної.

25 квітня 2019 р. Верховна Рада ухвалила Закон України «Про забезпечення функціонування української мови як державної».

2. Розвиток науки

На початку 90-х рр. минулого століття Україна мала потужний науковий потенціал. У сфері науки, наукового обслуговування працювало 450 тис. осіб, налічувалося 1300 різноманітних наукових установ: науково-дослідних інститутів, вищих навчальних закладів, архівів, музеїв, бібліотек. Досягнення української науки пов’язані передусім із результатами діяльності Академії наук, яка в 1994 р. одержала статус національної. Згідно з класифікацією ЮНЕСКО за науковим потенціалом Україна в середині 90-х рр. 20 ст. посідала сьоме місце у світі.  Масовий відтік наукових кадрів: упродовж перших семи років незалежності за кордон виїхали понад 6 тис. учених, здебільшого молодих за віком. 1991-1998 рр. загальна чисельність працівників НАН України скоротилася на 45 %.

Упродовж багатьох десятиліть провідні позиції у світовому електрозварюванні посідає Інститут електрозварювання ім. Є. Патона. Наукові розробки його колективу використовують в усіх сферах технічної діяльності людини – у відкритому космосі, на землі та під водою. Одна з останніх новацій – зварювання живих м’яких клітин під час проведення хірургічних операцій. Уже виконано близько 50 тис. таких операцій.

Україна успадкувала від радянських часів розвинуте авіабудівництво. Вона й досі належить до п’ятірки країн, які забезпечують повний цикл у виготовленні літаків – від проектування до пуску. За 25 років незалежності створено 7 нових типів літаків, а 12 типів літаків модернізовано. На сьогодні літаки сімейства Ан експлуатуються у 78 країнах світу, авіаційні двигуни використовують на літальних апаратах у 105 країнах. Щоправда, досягнення, з огляду на потенціал авіаційної галузі, могли би бути значно більшими.  Це призвело до зниження науково-технічного і технологічного потенціалу авіаційної промисловості та її відставання від рівня розвинутих держав, а отже, відсутності достатнього портфеля замовлень на продукцію авіапідприємств, зокрема на літаки, як на внутрішньому, так і зовнішньому ринках.

У травні 2018 р. Кабінет Міністрів України схвалив Стратегію відродження українського авіабудування на період до 2022 року.

Мета Стратегії – відновити стабільний розвиток галузі авіабудування та забезпечити рентабельність високотехнологічного виробництва авіаційної техніки в Україні.

Серед рішень, які пропонує Стратегія відродження українського авіабудування:

• оптимізація та модернізація виробництва літаків Ан;

• модернізація і виробництво вертольотів Мі;

• імпортозаміщення комплектуючих з РФ;

• структурне реформування підприємств галузі авіабудування.

• Унаслідок реалізації Стратегії очікується:

• розроблення нових зразків транспортних літаків, вертольотів, безпілотних літальних апаратів, а також модернізація вже наявних моделей пасажирських і транспортних літаків і вертольотів;

• підвищення якості виробництва авіаційної техніки до рівня найкращих світових аналогів, а також упровадження міжнародних систем сертифікації продукції;

• розширення взаємодії між державним і приватним секторами, створення сприятливих умов для залучення інвестицій в авіабудування.

У грудні 1997 р. на космодромі імені Джона Кеннеді (штат Флорида, США) приземлився шатл «Колумбія». У складі інтернаціонального екіпажу був і представник України космонавт Леонід Каденюк. Він здійснив космічний політ, який тривав 15 діб, та провів 10 наукових експериментів з космічної ботаніки, що їх підготували вчені Національної академії наук України.

3. Реформи в освіті

У вересні 2017 р. Верховна Рада ухвалила Закон України «Про освіту». Новий закон є базовим – він розблоковує можливості для подальшого реформування сфери освіти, ухвалення законів «Про загальну середню освіту», «Про професійну освіту», «Про освіту дорослих», а також унесення змін до Закону України «Про вищу освіту». Закон «Про освіту» впроваджує трирівневу систему середньої освіти: початкова освіта – 4 роки, базова освіта – 5 років, профільна – 3 роки. Усього – 12 років.

Навчальний 2018/2019 рік став визначальним для освіти України, оскільки розпочав перехід загальної середньої освіти на 12-річне навчання – стартувала Нова українська школа (НУШ).

Новий Закон України «Про освіту» передбачає такі ключові компетентності:

• вільне володіння державною мовою;
• здатність спілкуватися рідною (у разі відмінності від державної) та іноземними мовами;
• математична компетентність;
• компетентності у галузі природничих наук, техніки і технологій;
• інноваційність;
• екологічна компетентність;
• інформаційно-комунікаційна компетентність;
• навчання впродовж життя;
• громадянські та соціальні компетентності, пов’язані з ідеями демократії, справедливості, рівності, прав людини, добробуту та здорового способу життя, з усвідомленням рівних прав і можливостей;
• культурна компетентність;
• підприємливість і фінансова грамотність;
• інші компетентності, передбачені стандартом освіти.

Найпопулярнішим жанром літератури стала художня публіцистика. Багато письменників активно долучилися до політичного життя, поєднуючи творчість із громадською й державною діяльністю. Це, зокрема, І. Дзюба, І. Драч, Р. Іваничук, Д. Павличко, Ю. Щербак, В. Яворівський та ін.

До читачів повернулися заборонені або замовчувані в попередні роки твори В. Винниченка, М. Зерова, М. Куліша, Є. Маланюка, Олександра Олеся, Є. Плужника, В. Стуса. Українське суспільство вперше отримало можливість ознайомитися з творчістю літераторів української діаспори: Івана Багряного, Василя Барки, Олега Ольжича, Уласа Самчука, Олени Теліги та ін.

Новий погляд на патріотизм знайшов утілення в романах Р. Іваничука «Бо війна – війною» (1991), «Орда» (1992). Проблемі відновлення історичної пам’яті присвячено роман Р. Федоріва «Єрусалим на горах» (1993).

Справжнє піднесення українська література переживає нині. Уперше за багато років твори українських митців видаються масовими накладами. Зокрема, найтиражнішими художніми творами стали романи В. Шкляра «Чорний ворон» (2009), у якому відтворено одну зі сторінок нашої історії – боротьбу українських повстанців проти радянської влади у 1920-х рр.; С. Жадана «Ворошиловград» (2010), екранізований 2018 р. (фільм «Дике поле»); перший прозовий твір Ліни Костенко – роман «Записки українського самашедшого» (2011).

Від кінця 1980-х рр. новим змістом наповнювалося музичне мистецтво України, активізувалося музично-концертне життя. Популяризації української естрадної музики, авторської пісні сприяло проведення у вересні 1989 р. в Чернівцях фестивалю «Червона рута». У змаганнях брали участь відомі тоді гурти «ВВ» (соліст О. Скрипка), «Брати Гадюкіни» (соліст С. Кузьмінський), «Зимовий сад» (соліст А. Тищенко), «Кому вниз» (соліст А. Середа), «Сестричка Віка» тощо.

На сучасній українській сцені популярна музика (поп-музика) представлена майже всіма музичними напрямами. З’являються нові яскраві виконавці, а вже відомі українські колективи створюють нові альбоми. Популярність серед публіки мають гурти ONUKA, «ДахаБраха», Dakh Daughters, Kozak System, «Бумбокс», KAZKA, «Океан Ельзи» та багато інших, які у своїй творчості активно експериментують з формою та виражальними засобами.

Представники поп-музики з 2003 р. гідно представляють Україну на конкурсі «Євробачення». За цей період українці двічі здобули перемогу. Під час пісенного конкурсу 2016 р., який відбувся у шведській столиці Стокгольмі, українська співачка кримськотатарського походження Джамала із піснею «1944», присвяченою депортації кримськотатарського народу сталінським режимом у 1944 р., здобула перемогу. А вперше Україна перемогла на «Євробаченні» у 2004 р. у Стамбулі (Туреччина). Тоді перше місце виборола Руслана Лижичко з піснею «Wild dances» («Дикі танці»).