ЗЕЛЕНА АПТЕКА

Люди давно помітили, що багато рослин мають цілющі властивості. Є трави, які не тільки лікують хворобу, а й справляють благотворний вплив на весь організм у цілому.

У даній книзі представлено деякі лікарські рослини Сумщини. Особливу увагу приділено медичному аспекту.

Застосовувати самостійно допустимо тільки загальновживані, нешкідливі трави, які продаються в аптеках, а також звичайні плодово-ягідні й овочеві рослини.

По кожній рослині зазначено, при яких хворобах вона застосовується і які способи її вживання.

                                Дуб звичайний
Ботанічна характеристика.

Це велике дерево належить до сімейства букових. Воно сягає у висоту 40-50 м, а його крона відзначається міцністю. Коріння дуба  – дуже могутнє, інколи має округлість до 100 м в діаметрі. Кора молодих дерев и пагонів гладка, бура, згодом стає  сірою, сріблястою. Кора старих дубів з глибокими тріщинами має товщину до 10 см. Листя – продовгувате яйцевидне, перістолопасне, а квітки – одностатеві, однодомні. Чоловічі квітки в довгих звисаючих сережках, жіночі – сидячі. Плід яйцевидної форми, буро-жовтий жолудь, 1,5 -3 см завдовжки. На 1/3 жолудь оточений чашоподібною, лускатою плюскою. Дуб любить тепло, мало вимогливий до вологи, але не переносить надлишку її. Росте повільно: у молодому віці схильний до заморозків, страждає від сильних вітрів, яскравого сонця, але пізніше виростає в могутнє дерево. Росте в широколистяних змішаних лісах і дібровах, використовується в полезахисних лісонасадженнях, для озеленення міст і селищ. Цвіте у квітні-травні, плодоносить у вересні-жовтні. Поширений в середній і південній смузі Євразії на Кавказі. В Україні поширений практично у всіх регіонах. Крім дуба звичайного, для медичного використання дозволена також кора дуба скельного.

Збір лікарської сировини, використовувані частини.

Кору дуба заготовляють переважно на Україні, а також в Білорусії та деяких регіонах Росії (Башкирії і Татарстан). Збирають її навесні під час сокоруху (до розпускання листя) з молодих гілок і стовбурів до 10 см в діаметрі. На гілках роблять глибокі кільцеві надрізи ножем на відстані 30 см, потім після поздовжніх надрізів знімають трубчасті ділянки кори. Сушать під навісом або в закритому, захищеному від дощу, добре провітреному приміщенні. У гарну погоду сушать на сонці. Готова сировина являє собою висушені трубчасті шматки кори з блискучою, гладкою або злегка зморшкуватою поверхнею, зовні світло-бурого або світло-сірого, всередині жовтувато-бурого або червонувато-бурого кольору, без запаху, з сильно терпким смаком. Передбачається вміст вологи – не більше 15%, потемнілій кори – не більше 5%, старої кори – не більше 5%, кори подрібненої довжиною менше 3 см – не більше 3%, органічної домішки – не більше 1%, мінеральної – не більше 1%. Пакують сировину в тюки. Термін придатності сировини 5 років.

Фармакологічні властивості.

Відвари кори дуба мають в’язкими, денатуруючими білки властивостями, що забезпечує протизапальну дію при зовнішньому і внутрішньому застосуванні. При експериментальних дослідженнях дії відварів кори дуба, введених в шлунок, виявлено посилення моторики шлунка, зменшення соковиділення, зниження ферментативної активності і кислотності шлункового вмісту, уповільнення всмоктування слизовою оболонкою шлунка. Всі частини рослини надають дезінфікуючу дію. Галова кислота і її похідні володіють широкою фармакологічною активністю, аналогічною дії біофлавоноїдів: ущільнюють судинно-тканинні мембрани, підвищують їх міцність і знижують проникність, володіють протипроменевою і антигеморагічною властивістю. Протимікробна і протипротозойна дія пов’язана як з похідними галової кислоти, так і з наявністю катехінів. Водний відвар жолудів дуба, очищених від шкірки, і настоянка 1: 5 і 1:10 на спирті (з віддаленим спиртом) у кролів з алоксановим діабет знижують вміст цукру в крові, збільшують кількість глікогену в печінці і в серцевому м’язі.

Застосування.

Відвари кори дуба (1:10) застосовують при гострих і хронічних запальних захворюваннях порожнини рота у вигляді полоскань, аплікацій на яснах при стоматитах, гінгівітах і т.д. Як протиотруту при отруєннях солями важких металів, алкалоїдами, грибами, блекотою, дурманом, при харчових токсикоінфекціях та інших отруєннях застосовують 20% відвар кори дуба для повторних промивань шлунка. При опіках і відмороженнях також використовують 20% відвар кори дуба у вигляді аплікацій салфеток, змочених холодним відваром, на уражені місця в першу добу. При захворюваннях шкіри, що супроводжуються мокненням, при дитячих діатезах відвар кори дуба застосовують у вигляді загальних місцевих ванн, обмивань, аплікацій; при пітливості стоп рекомендують місцеві ванночки з 10% відвару кори дуба або відвару кори дуба навпіл з відваром шавлії. При гінекологічних захворюваннях (кольпіти, вулвовагініти, опущення стінок піхви, випадання піхви і матки, ерозії шийки матки і стінок піхви) призначають спринцювання 10% відваром. Рідше кору дуба використовують при гастроентероколітах, дизентерії, невеликих шлунково-кишкових кровотечах (всередину 10% відвар), при проктитах, парапроктитах, тріщинах заднього проходу, геморої, випаданні прямої кишки (лікувальні клізми, обмивання, аплікації, сидячі ванни). Відвари кори дуба готують у співвідношенні 1:10. Кору подрібнюють до величини часток не більш 3 мм, поміщають в емальований посуд, заливають гарячою кип’яченою водою, закривають кришкою, нагрівають на киплячій водяній бані при частому помішуванні протягом 30 хвилин, охолоджують 10 хвилин, проціджують, віджимають. Об’єм отриманого відвару доливають кип’яченою водою до 200 мл.

                            Ромашка лікарська

Однорічна рослина, що широко відома своїми лікувальними властивостями та часто застосовується для лікування та профілактики багатьох станів та захворювань.

Рослина росте на всій території України та вирощується спеціально на плантаціях лікарських рослин з дотриманням, визначених законодавством, норм.

Окрім застосування у медицині, ромашка використовується у виробництві парфумерної продукції та порцеляну.

Фармакологічна дія

Лікарську ромашку можна сміливо назвати найпопулярнішою рослиною у фітотерапії. Оскільки спектр її дії дуже широкий, а протипоказань майже немає, її використовують навіть для діток.

Лікувальні властивості та застосування

Лікарська ромашка має широкий спектр дії та часто застосовується для профілактики захворювань та у якості додаткової терапії.

Гастроентерологія

Завдяки своїм протизапальним та знеболювальним властивостям гастроентерологи часто застосовують відвари ромашки як засіб додаткової терапії. Відвари приймають внутрішньо задля полегшення болю внаслідок травматизації слизової оболонки шлунка.

Пульмонологія

Ромашку використовують для проведення інгаляцій при гострих респіраторних вірусних інфекціях, бронхіальній астмі, бронхіті та запаленні легень.

Глікозиди у хімічному складі мають атропіноподібну дію та здатні розслабляти гладку мускулатуру бронхів – покращують процес відкашлювання.

Офтальмологія

Відвари ромашки застосовують при запальних захворюваннях очей. Зокрема, кон’юнктивіт та ячмінь успішно лікується промиванням відварами ромашки.

Дерматологія

Зовнішньо застосовують ромашку як протизапальний засіб, що покращує загоєння ран та ерозій. Рослину додають у фітозбори, де вона в комплексі з іншими лікарськими рослинами покращує процес загоєння.

Чай з ромашки володіє заспокійливою дією, добре впливає на нервову систему та покращує процес засинання.

Фактори ризику

• індивідуальна непереносимість рослини;

• застосування у період вагітності лише після консультації лікаря;
• антацидна форма гастриту.

Перевіримо, як ти засвоїв нові знання, отримані із цієї книги: https://learningapps.org/view3114219