Цікаві факти із життя Шивченко Тараса Григоровича

Цікаві факти із життя Тараса Г.Ш.

200 років тому народився Тарас Шевченко, якого багато літературознавців вважають засновником літературної української мови. «Сонце української поезії»  був вихідцем із самих «низів», сином кріпосного селянина.

         ТАЛАНТ ЦІНОЮ В 2500 РУБЛІВ

Шевченко відомий, насамперед, як поет. Однак природа щедро обдарувала його різними здібностями. У 12 років він, рано залишившись сиротою, потрапив в артіль до «богомазів» (художники-іконописці), які навчили його елементарним прийомам живопису. Підліток виявився здібним учнем, тому в 1831 році поміщик Павло Енгельгардт відправляє свого кріпака Тараса Шевченка в Санкт-Петербург, де він сподівався «підтягти» його до рівня професійного живописця.

Саме в Санкт-Петербурзі Шевченко потрапляє в середовище культурної еліти того часу. Василь Жуковський, Карл Брюллов, Олексій Венеціанов – ці люди не тільки оцінили таланти молодого Шевченка, але й зробили все для того, щоб викупити його з кріпосного рабства. У підсумку за Шевченка поміщика Енгельгардта було заплачено 2500 рублів – величезна на ті часи сума, за яку можна було придбати фільварок.

    У 1838 році Брюллов написав портрет Жуковського і продав його за 2500 рублів. За ці гроші і був викуплений Шевченко. Здобувши свободу, Тарас Григорович вступив до Академії мистецтв.

Шевченко безмежно багатогранний («дідусь у кожусі», так само, як і «франт-аристократ у фраку» — ганебно збіднюють образ Поета), Шевченко — ненависник імперій і взагалі деспотизму в усі часи, пат –

ріот і український націоналіст, який, проте, мав багато щирих друзів серед шляхетних росіян (ніякого заперечення тут немає!).

    Цікавий факт про поховання Тараса Ш.

На свій останній день народження Тарас Григорович в розмовi з близьким другом художником Григорiєм Честахiвським висловив бажання, щоб в разі смерті, яку він передчував, поховали його в Каневi. Вранці 10 березня Тараса Григоровича не стало.

    Як відомо Тарас помер на чужині, а самі в Петербурзі і був полоханий на Смоленському кладовищі, але все таки його воля збулася і поет через два роки був перепохований у Каневі.

Гнів Миколи I на образливі випади Шевченка вилилися в те, що його не тільки відправили на заслання рядовим солдатом в “оренбурзьку глушину”, а й заборонили йому писати і малювати. Це, звичайно, було жорстоке покарання для талановитого поета. Втім, в Росії того часу найжорстокіші покарання найчастіше викупалися добросердям їх виконавців. Офіцери, у підпорядкуванні яких служив рядовий Шевченко, зробили його життя цілком стерпним. Він спав і харчувався окремо від інших солдатів, нерідко відвідував «звані обіди» та інші «аристократичні посиденьки».

Про те, він не дотримувався їхньої заборони на творчість тому, що більшість своїх повістей Тарас Григорович написав саме під час заслання.

“Кобзар” Тарас Г.Ш.

“Кобзар” став найзнаменитішою книгою Шевченка. Тільки за його життя він перевидавався 4 рази. А в радянський час загальний тираж “Кобзаря” перевалив за 8 мільйонів. Вірші з цієї збірки перекладені більш ніж на 100 мов світу. У місті Черкаси у 1989 році відкрився єдиний у світі музей, присвячений одній книзі. І цією книгою став «Кобзар».

Не одними віршами

За своє життя поет створив кілька сотень картин.

З них до наших часів збереглися 835 малюнків.

Талановитий митець створював шедеври тушшю, простим олівцем, аквареллю і т.д.

Варто зазначити, що лише невелика частина картин мають авторський підпис Шевченка.

Усі українці знають про пам’ятне місце на Чернечій горі біля Канева, де розташована могила Тараса Григоровича.

Та насправді спершу поета поховали на Смоленському кладовищі в Санкт-Петербурзі.

Останки Шевченка доправили до України лише за два місяці після похорон у Росії.

Зображення поета площею понад 500 м²  намалювали в знаковому для України місті.

На стіні харківської 17-поверхівки художники створили портрет, що згодом занесли до Книги рекордів України.

Зараз залишається тільки сподіватися на те, що малюнок висотою 43 метри й шириною 12 метрів уціліє від обстрілів ворожих військ.

Зараз залишається тільки сподіватися на те, що малюнок висотою 43 метри й шириною 12 метрів уціліє від обстрілів ворожих військ.

Рекордна кількість пам’ятників

На момент своєї смерті письменник і уявити собі не міг, як сильно його шануватимуть потомки.

Люди по всьому світу звели 1384 пам’ятники Тарасові.

Звісно, більша їх частина розташована в Україні – 1256 монументів.

Інші статуї розмістили в США, Китаї, Бразилії і т.д.

Найменше видання Кобзаря

Рекорди, присвячені Шевченкові, ніколи не перестануть дивувати.

Український майстер Микола Сядристий вирішив створити символічне видання знаменитого “Кобзаря” розміром близько половини квадратного міліметра.

Гортати сторінки можна тільки за допомогою тоненького волоска й під лупою.

Тарас Шевченко мріяв, що в майбутньому, Україна, як і інші слов’янські держави, повинна отримати якийсь автономний статус «слов’янської федерації». І допускав, що саме Київ, а не Москва стане столицею цієї багатонаціональної держави. Подібні ідеї він висловлював, будучи членом Кирило-Мефодіївського товариства. У післямові до поеми “Гайдамаки” він писав: “Нехай житом-пшеницею, як золотом покритим, що не розмежованою останеться навіки од моря і до моря слов’янська земля”.