Свята зимового циклу

Коли і кому годиться колядувати, щедрувати та посівати

Колядування

Як твердять фольклористи, колядувати можна, починаючи від Святвечора – 6 січня – аж до 15 лютого, тобто до свята Стрітення.

Щоправда, найпоширенішим для колядок є час напередодні Різдва: як тільки на небі являється перша зірка – розпочинається Свята Вечеря, а ближче до її завершення діти й підлітки збираються гуртом і йдуть вітати всіх колядками з народженням Христа.

Колядувати ходять від хати до хати, не оминаючи нікого. У великому місті, звісно, цього зробити не вдасться, але поколядувати під квартирами сусідів можна.

На початку слід запитати господарів, чи можна колядувати. Якщо вам відмовили – мовчки, без образ, підіть.

Колядки співаються повільно, протяжно. Рядки, які повторюються (рефрени), варто таки повторювати. Якщо ви не вмієте співати колядки, попросіть, щоби вам хтось допоміг вивчити кілька нескладних, таких, щоби ви могли їх «потягнути».

Кожна колядка має завершуватися віншуванням – побажанням родині достатку, але під цим розуміється, щоби родина була здоровою, щоб родили добрі врожаї, велася худоба, були мир, добро і злагода.

Добрий вечір тобі, пане господарю, радуйся,
Ой, радуйся, земле, Син Божий народився.
Застеляйте столи, та все килимами, радуйся,
Ой, радуйся, земле, Син Божий народився.
Кладіть паляниці з ярої пшениці, радуйся,
Ой, радуйся, земле, Син Божий народився.
Бо прийдуть до тебе три празники в гості, радуйся,
Ой, радуйся, земле, Син Божий народився.
А що перший празник – Рождество Христове, радуйся,
Ой, радуйся, земле, Син Божий народився.
А що другий празник – Святого Василя, радуйся,
Ой, радуйся, земле, Син Божий народився.
А що третій празник – Святе Водохреща, радуйся,
Ой, радуйся, земле, Син Божий народився…

Щедрування

Щедрівки, як і колядки, величають господаря, господиню та їхню родину, зичать достатку, багатого врожаю, приплдоду худоби, доброго роїння бджіл.

Щедрують із вечора до півночі в переддень Святого Василя, чи, як ще кажуть – Старого Нового року, тобто 13 січня.

За християнським календарем – це також день преподобної Меланії. Меланка-Вода приходить на щедрий вечір разом із Василем-Місяцем сповістити господарям про урочистості та справити гостини, які в народі так і називають – гостини Меланки.

Зранку цього дня господині готують другу обрядову кутю – щедру. Крім того, печуть млинці, пироги з сиром, варять вареники, щоб було чим гостити щедрувальників. На столі цього вечора також буде і скоромне – ковбаси, холодець, шинка.

До речі, щедра кутя є в основі багатьох звичаїв. Щоб помиритися, сусіди йшли одне до одного зі щедрою кутею, аби зустріти у злагоді Новий рік. Парубок, якому до того дівка викотила гарбуза, вдруге засилав сватів, сподіваючись на згоду.

Звечора до півночі щедрувальники обходять оселі. Щедрують переважно дівчата. А парубоцькі гурти «водять Меланку». Хлопці, вбрані у Меланку й Василя, Цигана, Смерть, Козу та інших персонажів, висловлюють добрі побажання, веселять піснями, танцями, жартівливими сценками.

Кожна щедрівка має неодмінний приспів: «Щедрий вечір, добрий вечір, добрим людям на весь вечір».

На цілий світ відомий «Щедрик» – щедрівка в геніальній обробці Миколи Леонтовича. Її виконують в Україні, мало не всіх країнах світу, а в Америці, Британії, Канаді вона стала лейтмотивом Різдва у багатьох відомих кінофільмах.

Щедрик, щедрик, щедрівочка,
Прилетіла ластівочка,
Стала собі щебетати,
Господаря викликати:
– Вийди, вийди, господарю,
Подивися на кошару,
Там овечки покотились,
А ягнички народились.
В тебе товар весь хороший,
Будеш мати мірку грошей.
Хоч не гроші, то полова,
В тебе жінка чорноброва.
Щедрик, щедрик, щедрівочка,
Прилетіла ластівочка…

Посівання

Наступного дня, 14 січня – на Василя – щойно починає світати, йдуть посівати зерном. Збіжжя беруть у рукавицю або в торбину. Спочатку йдуть до хрещених батьків та інших родичів і близьких. Завітавши до хати, посівальник сіє зерном і вітає всіх із Новим роком та святом Василя:

Сієм, вієм, посіваєм,
З Новим роком вас вітаєм!
На щастя, на здоров’я, на Новий рік,
Щоб вам вродило краще, ніж торік!
Коноплі під стелю, а льон до коліна,
Щоб вам, господарі, голова не боліла!
Будьте здорові з Новим роком та з Василем!
Дай, Боже!

Перший посівальник на Новий рік приносить до хати щастя. За народним віруванням, щастя до хати приносять лише хлопці, тому посівати дівчатам не годиться.

Посівальники завжди були бажаними гостями, їх запрошували до столу, обдаровували пиріжками, яблуками, бубликами та іншими ласощами. А найщедріші дарунки діставалися тому, хто увійшов до оселі першим.

Прислів’я та приказки про зиму

• Багато снігу – багато хліба.
• Взимку сонце крізь плач сміється.
• Влітку і качка прачка, а зимою і Тереся не береться.
• Держись, Хома, іде зима!
• До завірюхи треба кожуха.
• Зима без снігу – літо без хліба.
• Зима біла, та не їсть снігу, а все – сіно.
• Зимнє тепло, як мачушине добро.
• Зимня пора усе підбира.
• Зимою деньок, як комарів носок.
• Зимою поле чисте, та хліб не родить.
• Зимою сонце крізь плач сміється.
• Лиха тому зима, в кого кожуха нема, чоботи – ледащо і їсти нема що.
• Місяць лютий гостро кутий.
• Місяць лютий спитає, чи взутий.
• Мороз невелик, а стоять не велить.
• На новий рік прибавилось дня на заячий скік.

• Багато снігу – багато хліба.
• Взимку сонце крізь плач сміється.
• Влітку і качка прачка, а зимою і Тереся не береться.
• Держись, Хома, іде зима!
• До завірюхи треба кожуха.
• Зима без снігу – літо без хліба.
• Зима біла, та не їсть снігу, а все – сіно.
• Зимнє тепло, як мачушине добро.
• Зимня пора усе підбира.
• Зимою деньок, як комарів носок.
• Зимою поле чисте, та хліб не родить.
• Зимою сонце крізь плач сміється.
• Лиха тому зима, в кого кожуха нема, чоботи – ледащо і їсти нема що.
• Місяць лютий гостро кутий.
• Місяць лютий спитає, чи взутий.
• Мороз невелик, а стоять не велить.
• На новий рік прибавилось дня на заячий скік.

Народні прикмети про зиму

Про зиму і врожай

• Яка зима, таке і літо, а по ньому урожай.
• Після великого врожаю – сувора зима.
• Багато снігу взимку – багато хліба.
• Якщо на початку зими багато снігу випаде, то влітку часто дощитиме.
• Багато великих бурульок – до хорошого урожаю овочів.
• Снігу надує – хліба прибуде.
• Якщо сніг впритул до парканів привалив, літо буде погане; а якщо є проміжок – врожайне.
• Сніг поля покращує.
• Денний сніг не лежить. Перший надійний сніг випадає вночі.
• За ніч снігу намете, так і зимовий шлях стане.
• Сніг пухом валить (падає легкими сніжинками).
• Якщо у свій час сніг випав у нас, то і врожай Бог дасть.
• Сніжок підпав, і слід запав.
• Піде сніжок – залишить слідок.
• Снігу немає – і сліду немає.
• Сніг-завірюха – бо вже зима біля вуха.

Про погоду влітку

• Якщо наст утворився, то рік буде хороший, а якщо його немає – літо буде посушливе і неврожайне.
• Якщо взимку утворюються дуже міцні і високі насти, то влітку будуть бурі і грози.
• Велика кількість снігу взимку віщує велику кількість води і спекотне літо. Зима повинна бути морозна і сніжна, а ось тепла і малосніжна зима не віщує хлібного літа.

Зимові прикмети по тваринах

• Вовки зимою виють близько людського житла – мороз посилиться.
• Поки вовки в зграї не будуть зігнані справжня зима не настане.
• Зайці теж відчувають настання холодів і туляться до житла: «Зайці в сади прийшли – до суворої зими». Якщо ж косі йдуть в ліси і поля, погода буде теплою.
• Кінь перед настанням негоди фиркає, хропе, мотає гривою, трясе головою і закидає її догори. А ось якщо конячка на землю лягає, то скоро випаде сніг.
• Собака згорнулася і лежить колечком – на холод. Розтягується на землі і лежить черевом догори, розкинувши лапи, – на тепло.
• Зміни погоди вловлюють і кішки. Перед настанням холодів вони вибирають собі місце тепліше і вище, згортаються калачиком і, прикривши мордочку лапкою, сплять. Якщо мурка вилизує тіло і хвіст, дряпає кігтиками стіну – чекай негоди, лиже лапу – до вітру, на спину перевертається – на гарну погоду. Перед відлигою кішка лягає посеред кімнати, розтягується і спить.

Зимові прикмети по птахах

• Ворони взимку на верхівках дерев сидять, голосно каркають і чистяться – до снігу.
• Якщо ввечері птиці зграєю в небо здіймають і кружляють в повітрі, то піднімаючись, то опускаючись, не знаходячи собі місце для ночівлі, то вночі буде буря або заметіль.
• Ворони в повітрі в’ються – перед снігом, на землю сідають – до відлиги, розсілися на верхівках дерев або дахах будинків – до морозу, сидять на нижніх гілках дерев – на вітер.
• Уважно стежили не тільки за поведінкою ворон, а й інших пташок:
• Сорока під стріху (дах) лізе – бути хурделиці.
• Горобці багато цвірінькають – до хуртовини.
• Горобці збираються зграями, сідають зверху на хмиз і співають – до тепла. А ось якщо пташки в середину хмизу ховаються, то наближаються холоди. Взагалі, якщо горобці взимку неспокійно себе зведуть, голосно цвірінькають, ховаються під дах або в хмиз, то буде заметіль або мороз.
• Дятел довбає дерева знизу-вгору, здираючи практично всю кору – до сніжної і суворої зими.

• Снігур співає на хуртовину, сніг і сльоту.
• Півень ввечері заспівав раніше дев’ятої години – до відлиги.
• Петька вночі заспіває не в звичайний час – до негоди та зміні погоди.
• Якщо в сильний мороз кочети раніше звичайного заспівають, то настане тепліша і помірна погода.
• Півень посеред двору на одній лапі стоїть – до морозу.
• Кури рано на сідало сідають – до холоднечі, і чим вище піднімаються, тим холодніше буде.
• Курка взимку крилами махає і хвостом крутить – на заметіль, влітку – на дощ.
• Кури нахохлилися, пір’я підняли і одна до одної туляться – до холоднечі.
• Гуси мордочки під крила ховають – до морозу, крилами ляскають – до тепла.
• Якщо гусак взимку загогоче – чекай тепла, а якщо сидить, піджавши ноги, – до хуртовини або холоду.