Ангеліна Тимощук

учениця 1 класу

Терлецька Софія

учениця 1класу

Сікільчук Олександра 

1 клас

Рудий котик

    Жив собі котик. Він був руденький, мав зелені очі. Рудик дуже грайливий та веселий.

Він має чарівні антенки- це його вусики.

  Одного разу завдяки їм Рудик знайшов друга- мишку.

  Кожного разу, коли вони зустрічалися, то гралися в гру « Котик та миші». Мишка була весела, бігала та бешкетувала, а Рудику це подобалося.

  Вони ходили в гості та пригощали один  одного смаколиками. Рудик пригощав мишку  сиром, а вона його- сметанкою та молочком.

      Так вони і приятелювали.

           Аврамчук Кирило

Пес Копер

  У мене є Копер – це мІй песик. Я його дуже люблю. Він гарний друг. Кожен ранок він проводжає нас до автобуса, коли ми ідемо до школи та зустрічає зі школи. 

  Я люблю з ним гратися, а він мене облизувати.

 Його улюблена їжа – м’ясо та овочі, а ще він їсть горіхи. 

                                      Іваненко

Мій кіт Степан

    У мене вдома є кіт. Він дуже смішний і спритний. Котик рідко сидит ь на місці, любить грати  та стрибати. Я назвала його Степаном.

    У нього невелика  голівка з трикутними вушками і довгими чорними вусами. Хвіст великий і пухнастий.   

    Я люблю свого вихованця!

Клімчук Руслана

Кнопочка

  Моя  улюблена тваринка- морська свинка Кнопочка. Вона живе у своєму будиночку. Його змайстрував мій братик на уроках трудового навчання.

  Кнопочка полюбляє смачненько поїсти. Найбільше їй до смаку сіно, морква та капуста.

  Я люблю її гладити.  А ще дуже  хочу, щоб мама купила їй подружку, бо їй  сумно без мене.

 Сподіваюся, що  в будинку Кнопочки з’явиться ще одна свинка.                                                   

                                  Іваненко

Справжні друзі

  Мого домашнього улюбленця звуть Бім. Він дуже добрий, розумний та грайливий песик.      Ми з дідусем, жартуючи, звемо його Пес Патрон. Тому що він відважний і сміливий. Коли я приходжу зі школи, то він з радістю зустрічає мене і махає хвостиком. Ми любимо з ним гратися м’ячем.

 Мій песик полюбляєсмаколики, і я завжди пригощаю його.

Я і Бім – справжні друзі!

                        Прокошин Артем 

Принцеса та її подруга!

В одному маленькому, але дуже гарному королівстві, жила маленька принцеса, яку звали Катруся! Вона була дуже гарною, сміливою та слухняною. Всі її любили та балували! Але принцеса часто сумувала і ніхто не міг зрозуміти чому. Від смутку маленької принцеси королева не могла знайти собі місця! Вона ніяк не могла зрозуміти, що з її донькою!

Але, якось, гуляючи садами королівства, королева помітила, як її донька, посміхаючись, грається з улюбленцем своєї хрещеної феї! І тут вона зрозуміла, що саме не вистачає її доньці! Їй не вистачало вірного друга – песика!

Напередодні Дня народження маленької принцеси Катрусі, король з королевою прийняли дуже важливе рішення! Вони вирішили зробити самий гарний подарунок для своєї доньки!

Довго шукаючи вірного друга, вони почули легенду про пса Патрона, який рятував людей від ворогів… Їм настільки сподобалось слухати цікаві історії про Патрона, що вирішили подарувати доньці друга, який зможе її захистити…

Все королівство шукало маленького друга для принцеси!

І ось одного, осіннього дня, на світ з’явилось маленьке цуценя! Воно було настільки малесеньке, що поміщалося на долоні!

Король з королевою відразу зрозуміли, що це і є тей самий вірний друг і охоронець для їхньої доньки! Ось так, в королівстві, на Різдвяні свята, з’явилась маленька, але дуже важлива собачка, яку король назвав Нота!

З появою друга, а точніше подруги, принцесу було не впізнати! Вона завжди проводила свій час, граючись, з найкращою  подругою    –  Нотою!

Четверг Катруся

Сімба

   Мені на День народження подарували кицю. ЇЇ звати Сімба.       Вона грайлива, красива, мила, слухняна. Сімба завжди спить зі мною.

  Я її дуже люблю.

Козачук Кирило

Лапуля

  Я була дуже рада, коли тато подарував мені кошеня! Я назвала її Лапуля. Вона дуже смішна та швидка. Лапуля любить гратися зі мною та спати, а ще ковбасу.

 Я її дуже люблю.

Матвейчук Валерії

Ранчевський Максим

Кіт Шерхан, який мріяв стати лікарем

У маленькому містечку жив котик Шерхан. Не зважаючи на ім’я, він був дуже добрим та милим. У Шерхана була гарна та дружня родина, з якою він не любив розлучатися тому, як  тільки проводив  маленького господаря Максима в школу, відразу йшов на роботу до хазяїна, він працював лікарем-стоматологом. Котик також хотів вивчати медицину, тому весь вільний час проводив у стоматології, сподіваючись перейняти талант господаря та стати справжнім лікарем.

Одного разу, коли Шерхан повертався додому, то побачив на вулиці маленьке кошеня, яке лежало під деревом і сильно плакало.

Шерханчік підбіг до нього і запита:

• Привіт! Чому ти тут сам? Чому ти плачеш?

Кошеня відповіло:

• Привіт! Мене звати Мурчик, я загубився і не можу знайти свою маму. А ще у мене дуже болить зубчик, і я не можу нічого їсти.

Шерханчик дуже засмутився, адже він не лікар і не знав як допомогти кошенятку.

Але у цей час зі школи повертався його господар Максимчик, якому Шерхан все і розповів. Хлопчик, не довго думаючи взяв кошеня на руки і поніс до свого тата лікаря, який пролікував кошенятку зубчик і напоїв його молочком.

Мурчик посміхаючись сказав:

• Дякую, вам добрий лікарю. Ви мене врятували.

Лікар відповів:

• Не мені потрібно дякувати, це Шерхан тебе знайшов. Він теж мріє стати лікарем, щоб лікувати котиків.

• Я думаю, він стане найкращим лікарем.

Згодом Максим і Шерхан допомогли Мурчику знайти маму та повернутися додому. Мама була неймовірно щаслива бачити кошенятко вдома живим і здоровим.

А Шерханчик зрозумів, що необов’язково бути лікарем, щоб стати для когось героєм.

Герой живе у кожному з нас.