Емоції

Емоції (від фр. émouvoir — «хвилювання», «збудження») — це біологічно обґрунтовані психологічні стани, що виникають у результаті нейрофізіологічних змін, по-різному пов’язані з думками, почуттями, поведінковими реакціями і ступенем задоволення чи страждання.

Ключові елементи емоцій

Розуміння емоцій вимагає розуміння їхніх ключових компонентів:

• Фізіологічна реакція
• Поведінкова реакція
• Когнітивна інтерпретація

Фізіологічна відповідь стосується тілесних реакцій, викликаних емоцією, наприклад, прискорене серцебиття, коли людина налякана.

Поведінкова реакція охоплює зовнішні дії та реакції, такі як посмішка, коли людина щаслива, або насупленість, коли вона засмучена.

Когнітивна інтерпретація — це те, як ми сприймаємо й осмислюємо емоцію. Це наше особисте розуміння і маркування емоції, на яке може впливати минулий досвід, переконання і культурні норми.

Емоції — це безпосередня реакція на певні стимули, і зазвичай вони короткочасні. Наприклад, радість від отримання подарунка, страх при перегляді жахів, здивування від несподіваної новини.

Почуття, з іншого боку, є свідомим осмисленням та інтерпретацією емоцій, вони часто тривають довше емоцій. Наприклад, відчуття щастя після проведеного часу з рідними, відчуття тривоги перед важливою подією, відчуття незадоволення від результатів роботи або почуття кохання від … від багатьох факторів, іноді не дуже очевидних, про це напишемо окремо.

Настрої — це узагальнені емоційні стани, не обов’язково пов’язані з конкретним стимулом, і можуть зберігатися протягом тривалого часу. Наприклад: загальний настрій радості або оптимізму, відчуття меланхолії або печалі без конкретної причини, стан розсіяності або спокою.