Українська література 9 клас (поглиблене вивчення (додаткові матеріали))

Поезія ІІ половини ХІХ століття

Творчість Михайла Старицького

¢Сторінки біографії. Формування світогляду.

¢Громадська діяльність. Внесок М.Старицького в розбудову українського театру.

¢Літературна спадщина.

¢Драма „Талан”: проблематика, особливості конфлікту, образ Марії Лучицької, особливості мовних партій.

Біографія, впливи на формування світогляду

¢Михайло Петрович Старицький народився 14 грудня 1840р. у с. Кліщинці Золотоніського повіту на Полтавщині в родині дрібного поміщика.

¢Батько — в минулому ротмістр царської армії.

¢Мати походила зі знаменитої родини Лисенків.

¢ Дитинство серед мальовничої природи, вплив діда — О. Лисенка, колишнього полковника, який брав участь у Вітчизняній війні 1812р. і був для свого часу людиною дуже освіченою.

¢У роки навчання у Полтавській гімназії Старицький залишився круглим сиротою (1852) (у п’ять років хлопчик втратив батька, а у дванадцять – матір).

Саме ця гімназія давала учням не лише знання із загальноосвітніх дисциплін, а й при­щеплювала прогресивні погляди на суспільне життя. Попри всі заборони, українська мова не зазнавала в цій гімназії таких гонінь, як скрізь

Родина Лисенків у житті Старицького

З 1852 року турботи про виховання Михайла взяв на себе двоюрідний брат його матері — В. Р. Лисенко, батько М. В. Лисенка.

Освіта

¢У 1858 році разом з Миколою Лисенком Старицький вступає на фізико-математичний факультет Харківського університету.

¢У 1860 році вони переводяться до Київського університету, де Михайло Петрович через деякий час надає перевагу юридичній освіті.

¢На час навчання М. Старицький і М. Лисенко були вже добре обізнані з сучасною російською та українською літературою.

¢Разом з Лисенком Старицький створює у Києві аматорський гурток, силами якого на вечорі пам’яті Шевченка в лютому 1864р. було показано “Наталку Полтавку”.

Громадська діяльність, участь у організації і роботі першого українського професійного театру

¢З 1871р. Старицький веде велику громадсько-культурну роботу, організовує разом з Лисенком Товариство українських сценічних акторів.

¢З 1883 року співпрацює з першим товариством російсько-українських акторів (театром корифеїв).

¢Старицькому довелося стати й режисером, вийти на сцену в якості актора. Це сталося в 1885 році, коли трупа поділилася на два колективи.

¢Старицький став одним із організаторів Російського театрального товариства, яке в 1897 році скликало Перший з’їзд сценічних діячів, де митець виголосив доповідь і мав великий успіх.

Літературна діяльність

¢Поезія – збірка «З давнього зшитку. Пісні та думи»

¢Проза (переважно російською мовою) – «Осада Буші», «Богдан Хмельницкий», «Последние орлы», «Разбойник Кармелюк»

¢Переклади  — Шекспіра «Гамлет», 30 казок Андерсена, байки Івана Крилова, сербські народні думи і пісні.

¢Багато зробив Старицький і як видавець.  Два числа альманаху «Рада» (1883, 1884)

Драматургія

¢Драми – «Не судилось», «Талан», «У темряві», «Ой не ходи, Грицю, та на вечорниці», «Богдан Хмельницький».

¢Драматичні переробки творів:

ØІ. Нечуя-Левицького «На Кожумяках» – «За двома зайцями»

ØМ. Гоголя «Ночь перед Рождеством» – «Різдвяна ніч» + «Сорочинський ярмарок».

ØЮ. Крашевського «Хата за селом» – «Циганка Аза»

ØЕ. Ожежко «Зимовий вечір» – «Зимовий вечір»

ØЯ. Кухаренка «Чорноморський побит на Кубані» – «Чорноморці»

Михайло Старицький

Монологи про кохання
(Уривок)

II

Не захвати солодкого зомління,
Не пестощів пекучая жага
З’ясують нам ті чарівні боління,
Які любов у серця вимага.
Кохання — спів, зальот душі — не тіла,
Зоря з-за хмар, веселка дощова;
Вона ростить у нас незримі крила
І до країн незнаних порива.
Душа у нас болить від самотини,
Рвучися все з земних важких заліз,
Вона жада поради і дружини,
Жада розкош в багатті спільних сліз…
Зі мною ти, моя красо-богине, —
Що мовити? Душа у нас одна —
І цілий мир в очу твоєму гине,
І світ новий, баєчний вирина…
О люба ніч! Ти появляєш мрії
Й невиразні краси в зористій млі…
Як чарівно ген промені блідії
Мереживом срібляться по землі!
В обіймища сплелись сутінів зграї,
Отрутою пашать нічні квітки,
І шепотять про втіхи в темнім гаї
До місяця закохані мавки…
Все повно чар і виростає з міри,
Минулеє з прийдешнім ізлилось;
Душа зорить в дитиннім сяйві віри,
Бажається незбутнього чогось…
Зріднили нас незмислені хвилини
І захвати розкошів неземних;
Вчуваються і пісні янголині,
І тихий дзвін струн легких, золотих.
Моя красо! Моє святе кохання,
З тобою я зіллю своє буття —
Тобі віддам усі свої бажання,
В тобі знайду весь світ, всі почуття!

 Проаналізуйте поезію М. Старицького

“Не захвати солодкого зомління”

Рід –

Жанр –

Вид лірики –

Мотив –

Ідея –

Ліричний герой –

Художні особливості твору: