Хитрий Їжак

Одного разу бігла лисиця до саду і зустріла по дорозі їжака:

-Добрий день, їжаче!

Відповідає їжак:

-Доброго здоров’я!

-Ходи разом зі мною у виноград.

А він каже:

-Ой страшно,лисичко,бо там господар понаставляв пасток, можемо попасти в біду.

-А я,- каже, не боюся, я школу закінчила, то дам собі раду!

І пішли.

Наїлися вони винограду і вже повертаються, тут лисичка попалася у сільце.

-Ей, каже- їжаче, братчику, рятуй!

-Ой ні, не поможу, бо я казав, що не знаю. А ти ж мені відповіла, що маєш школу закінчену.

-Ой, каже я зі страху геть усе забула.

Бачить їжак, що біда, і почав їй радити.

-Нічого каже не роби, лиш як газда прийде, а ти прикинься неживою, і може це вдасться.

Заходить господар. Став над лисицею і каже:

-От шкода, що я не був чотири дні у саду. Вже й смердить…

Узяв одною рукою за ніс, а другою лисичку за хвіст та й викинув її через пліт.

Але лисиці лиш цього було треба. Схопилася та й пішла додому.

Четвертої днини іде лисичка знову у виноград. Іде через їжакову нору і знову кличе його у товариство на виноград.

– То ти забула,що з тобою було?

-Ходи, ходи.

Наїлися вони знову винограду та й лише почали вертатися, їжак потрапив у пастку.

-Ей, каже – сестричко-лисичко! Рятував я тебе, порятуй і ти мене.

-Ну ,чим я тобі поможу? Я тобі не поможу нічим!

Тай іде геть.

-Рятуй, бійся Бога!

Але лисичка і не чує. Їжак заплакав:

-Сестричко! Дуже гарно ми жили,ходи хоч попрощайся зі мною.

Повернулася лисичка, обнялися.

-Ой, каже їжак – поцілуймося обоє, бо знаєш, що смерть мені зараз буде.

І лисиця вивалила язик, хоче їжака цілувати. Тоді їжак зловив лисицю зубами за язик і міцно тримає.

Почала лисиця пищати не своїми голосами так, що почув господар та й прибіг до саду.

Є на що подивитися!

Узяв він та й задав жару лисиці, а їжака акуратно витягнув із сільця і пустив у сад, та й від того часу дуже їжаків шанував.