КАЗКИ ПІД ЗВУКИ СИРЕН: Сухомлинський говорить серцем вихователь Петрова Аріса

Час не вибирають, у ньому  живуть…

На нашу долю і на долю наших дітей випали страшні випробування, які принесла війна в Україну.

На жаль, ні місяця, ні дня, ні години спаплюженого війною дитинства неможливо повернути, переграти чи пережити по-іншому.

Дітям будь-якого віку дуже важливо відчувати безпеку. Вони мають бути впевнені, що дорослі, які поряд, відчують, зрозуміють, підтримають та заспокоять.

Як зазначав Василь Сухомлинський, вихователь має стати
«лікарем дитячих душ». І це особливо актуально нині, бо наші діти стали ще вразливішими. Коли ми дивимося в сумні очі дитини, то бачимо і дитяче горе, і страждання, і біль дитячої душі.

Завдання педагога зробити все можливе, щоб малята відновили свій емоційний стан, упоралися з наслідками травмівних подій, здобували освіту, розвивалися та пізнавали. Дитина пізнає світ та саму себе не лише розумом, а й серцем, пізнає  саме через читання художніх творів.

Щоб допомогти дитині пережити страшні події сьогодення,  виховувати її, поступово вводити у світ складних людських взаємин, звертаємося до педагогічної спадщини видатного  вчителя  Василя Сухомлинського, зокрема до казок та оповідань.

В освітньому процесі педагогічну спадщину Сухомлинського  використовуємо як засіб духовного розвитку дітей, розкриваючи їх високу мудрість, життєствердний оптимізм.

Твори відомого педагога не втрачають актуальності. саме сьогодні вони стають своєрідним моральним та емоційним дороговказом,  допомагають:

1. Формувати моральні цінності
У своїх творах Сухомлинський звертав увагу на доброту, чесність, співчуття, взаємодопомогу та любові до рідних і Батьківщини. Це допомагає дітям розвивати внутрішню стійкість і правильне уявлення про добро та зло.

2. Психологічно підтримувати дітей
У часи стресу та невизначеності казки мають терапевтичний ефект. Вони заспокоюють дитину, дають їй відчуття безпеки та пояснюють складні речі простою мовою.

3. Розвити емпатію та гуманізм
Читаючи про добрі вчинки персонажів, діти вчаться співпереживати та підтримувати інших, що є надзвичайно важливим у складні часи.

4.Спрямовувати виховну діяльність на формування почуття патріотизму у дітей дошкільного віку
У багатьох творах Сухомлинського закладено любов до рідної землі, культури та народу, що є важливим для формування національної свідомості.

5. Просто та доступно зрозуміти текст твору

Його оповідання та казки легко сприймаються маленькими дітьми, адже написані зрозумілою мовою, містять яскраві образи та короткі, але змістовні історії.

Твори Сухомлинського стають своєрідним моральним та емоційним дороговказом, допомагаючи малечі зберегти віру в добро та людяність.

Казка Сухомлинського “А ПІСНЯ ЖИВА” допомагає дітям усвідомити, що сила духу і єдність в змозі подолати найважчі випробування.

Пісня – символ незламності, пам`яті та надії на мирне майбутнє.

Я, як вихователь, не ставлю за мету загострювати увагу дітей на темі війни, але за допомогою казки “А пісня жива” в доступній художній формі, діти усвідомлюють події, які відбуваються в нашій країні.

Ця казка торкає душу – і дитячу, і дорослу. Вона будить емоції, розвиває чуттєвість, співпереживання та інтерес до художнього рідного слова.

Рідна мова, рідна пісня —  духовне багатство, в якому народ живе, передає з покоління в покоління свою мудрість, славу, культуру, традиції.

Казка надихнула малят на творчість, ми взяли участь у II

Всеукраїнському конкурсові дитячо-юнацької творчості, присвячений пам`яті Марії Примаченко, “Чарівний світ українського мистецтва”, де зайняли II місце.

Яскраві кольори, фантастичні картини сприяють розвитку уяви, творчого мислення та національної свідомості у дітей.

У казці пісня залишилася з людьми, бо була для них дорогою. Так само дорогою є для нас Україна і ті, хто її захищає. Ми  знаємо, що добрі слова мають силу та можуть зігріти та підтримати тих, хто далеко.

Гра “Теплі слова”

Мета: підтримати ідею доброти та взаємної допомоги.
Як грати: діти сидять у колі, і кожен по черзі називає тепле, добре слово для іншого учасника. Це можуть бути слова підтримки або просто добрі компліменти.

Після гри можна порівняти “теплоту” слів, сказаних під час гри, і порівняти їх з тими словами, які сказані в казці (наприклад, про пісню, що живе в серці).

Ця гра змотивувала дітей, вони щиро захотіли, щоб їхні теплі слова, слова підтримки залишилися не лише в стінах ігрової кімнати, а зігріли хоч трішечки серця наших захисників. Разом з дітьми написали авторського вірша,  виготовили патріотичні долоньки — символи добра й вдячності — і передали їх у підрозділ тата однієї з дівчаток, який зараз боронить Україну.

Діти отримали зворотний зв’язок від захисників – були раді та схвильовані. Такі щирі емоції ще раз довели, наскільки важливо ділитися добром і підтримкою. Це додало їм ще більше мотивації та гордості за участь у добрій справі.

Нехай тепло дитячих долоньок зігріває наших воїнів ще довго!

Під час війни щастя здається таким далеким і крихким. Але ми — педагоги — несемо його дітям: добрими справами, теплими словами, щирими обіймами, лагідною усмішкою, турботою.

Так і я веду малят дорогою добра — до казки В. Сухомлинського “Що таке щастя?”

Після читання казки доречно провести бесіду з дошкільнятами:

1. “Що робить мене щасливим/щасливою?”

Запитайте дітей:

Що вам найбільше сподобалося в казці?

Як ви розумієте слово “щастя”?

Коли ви відчуваєте щастя?

2. Запропонуйте дітям намалювати те, що для них означає щастя: родину, друзів, сонце, тваринку, улюблену іграшку.

3. Гра “Скринька щастя”

Візьміть коробочку, яку назвете “Скринькою щастя”, і нехай кожна дитина покладе туди малюнок або предмет (чи уявний), що символізує її щастя.

4. У нашій групі є “Дерево добра”, яке  квітне, незалежно від пори року, на ньому розміщені фото добрих справ малечі (пропонуємо поповнити новими світлинами).

5. Аплікація “Квітка щастя” – кожна пелюстка – відповідь, на питання: “Що мене радує сьогодні?”

Щастя – в миттєвостях. Рекомендую батькам частіше зупинятися, спостерігати й фіксувати ті чарівні моменти, коли сяють очі їхніх дітей. Адже ці фото та відео даруватимуть маленькі відчуття радості знову і знову. Це особливо важливо зараз, коли кожна усмішка має значення, коли ми так потребуємо добрих емоцій. Збережені щасливі миті стануть не лише спогадами, а й джерелом натхнення, підтримки та тепла для всієї родини.

Казки та оповідання Василя Сухомлинського, сповнені щирості, взаємоповаги та добрих вчинків, стали для дітей не лише джерелом натхнення, а й прикладом для наслідування. Поступово в них виникло бажання створювати власні, у яких вони виявляли своє бачення добра, чесності й взаємодопомоги.

Створення власних казок і оповідань є надзвичайно цінним для дошкільнят. Це не лише розвиток мовлення, уяви та творчого мислення, а й спосіб самовираження, формування моральних орієнтирів. Дитина осмислює добро і зло, навчається співпереживати, шукати вихід зі складних ситуацій. Через власні історії вона вчиться слухати інших і бути почутою.

Кожна дитяча казка чи історія – це відображення внутрішнього світу малюка. Пропоную зануритись у чарівний світ дитячих історій, в яких оживає їхня фантазія та добрі серця.

Казка, яку складдля друзів Святослав Кушніренко “Щира білочка”, вчить, що добро починається з простих вчинків – варто ділитися, допомагати, бути уважним один до одного.

Такі казки формують основу для єдності та взаємопідтримки, які так потрібні у важкі часи.

Після слухання казки “Щира білочка”, яку розповів наш маленький автор, ми вирушили у гру, що допомогла нам краще зрозуміти доброту й щедрість. Так з’явилася чарівна гра “Скарб щирості”.

Гра «Скарб щирості»

Мета: розвивати емпатію, вміння ділитися, закріпити сюжет казки.

Матеріали: кошик або коробочка («скриня»), всередині — пластикові або картонні горішки (можна зробити з паперу), у кожному — маленьке завдання або комплімент.

Хід гри:

1. Вступ

Вихователь каже:
– Білочка поділилася горішками, бо була доброю та щирою. А тепер вона залишила для нас «Скарб щирості». Хочете дізнатися, що всередині?

2. Основна частина: діти по черзі дістають «горішок» зі скрині.

Усередині горішка завдання: «Скажи щось хороше сусідові», «Подаруй усмішку комусь із друзів», «Обійми того, хто сидить праворуч»,

або прості компліменти: «Ти — добрий друг», «Твоя усмішка як сонечко».

3. Руханка-доповнення (опціонально): уявіть себе білочками — пострибайте по “деревцях”, сховайте горішки, помахайте хвостиками, пригорніть мишку.

4. Підсумок.

Запитайте дітей: – Як ви почувалися, коли ділилися добрими словами?
– Хто ще сьогодні був щирим, як білочка?

Казка “Марійчина квітка”, яку пропонує до нашої уваги Черненко Марія, відкриває нам світ, де турбота та доброта здатні оживити навіть маленьку, тендітну квіточку. Щоб глибше зрозуміти цю чарівну історію, спробуймо оживити її у грі – через рух, уяву та щирі емоції.

1. Гра”Що мені розповіла квіточка?”

(гра-театралізація + розвиток уяви)

Дітям пропонується уявити, що квіточка, яку посадила Марійка, вміє розмовляти.

Кожна дитина бере на себе роль квітки й «розповідає» щось дівчинці — наприклад, про сонце, про дощ, про свої сни або про свій аромат.

Можна використовувати шапочки-квіточки, м’які подушки у формі пелюсток або зробити з тканини «квітковий трон».

Гра розвиває:  мовлення, фантазії, вміння виражати емоції.

2. “Квіткова поштова станція”
Креативна гра + комунікація

Створюємо «поштову скриньку» (з коробки), діти — «квіточки», які пишуть або малюють листа для Марійки: за що дякують, що хочуть подарувати їй у відповідь за турботу.

Потім кожен кладе листа в скриньку, а один із дітей — «листоноша-бджілка» — розносить «пелюсткову пошту».

Листи можна зачитати або наклеїти на «квіткову галявину» на стіні.

Гра розвиває: емоційну грамотність, уяву та соціальні навички

Основна ідея казки, яку розповідає маленький автор, Дашукевич Матвій,  це важливість турботи та співчуття до беззахисних істот. Казка показує, як доброта й увага можуть створювати дружні стосунки та допомогти відкрити серце іншим.

Від казки до гри, де вже всі разом навчимося турбуватися та будувати дружні стосунки з тими, за кого ми відповідаємо, і зрозуміємо, як важливо бути підтримкою для інших у будь-якій ситуації.

1. Сюжетно – рольова гра «Ветеринарна клініка»

Мета: розвивати уяву, соціальні навички.
Опис: діти по черзі грають ветеринара, господаря, кошеня. Використовуйте іграшки або малюнки, бинти, стетоскоп (іграшковий), мисочки.

Обговоріть, як піклуватися про тварин, як лікувати.

2. Гра «Малюнок для кошеняти»

Мета: розвивати творчість

Опис: після слухання казки можна запропонувати дітям створити малюнки для кошеняти, щоб показати, як вони його люблять та турбуються. Кожен малює те, чим кошеня може гратися, що йому потрібно для комфортного життя, або як виглядає його новий дім.

У своїй казці Запорожченко Богдан, розповідає, як слово  “будь ласка” допомагає людям знаходити спільну мову, створювати дружні стосунки та розв’язувати конфлікти. Це слово має велику силу, бо приносить взаєморозуміння і гармонію у стосунках з людьми. У складні для нас часи воно наділене рушійною силою для єдності у суспільстві.

Переконатися у магії цього слова нам допоможуть цікаві завдання.

1. Гра “Чарівне слово — ключ”

Мета: закріпити вживання ввічливих слів.
Хід гри:
Дорослий — «сторож замку». Діти по черзі підходять до «замку» і просять відчинити двері. Відчинити їх можна тільки тим, хто правильно скаже: «Відкрий, будь ласка». Якщо не сказали «будь ласка» — двері не відкриваються.

2. Гра-квест “Поверни чарівне слово”

Сюжет: злий троль викрав слово «будь ласка» з країни Ввічливості, і його треба повернути!
Завдання: діти мандрують станціями (по залу чи кімнаті), де виконують завдання:

-сказати чарівну фразу,

-відгадати загадку про ввічливість,

-допомогти одному з персонажів (ляльці, іграшці)           ввічливо попросити щось.
У кожному пункті — частинка літер або зображення чарівного слова. Наприкінці — слово складене, і «магія» повертається!

3. Капсула часу “Чарівні слова майбутнього”

Ідея: діти  малюють, у якій ситуації в майбутньому вони обов’язково скажуть “будь ласка”.
Фішка: скласти всі ці обіцянки в коробку — “капсулу часу” — яку “відкриють” за тиждень та перевірять, чи використовувалися ввічливі слова.

Залучаючи батьків до освітнього процесу, педагог дає можливість краще зрозуміти родині роль своєї  участі у формуванні особистості дитини, створює атмосферу партнерства та взаємної підтримки.

Спільна діяльність батьків з дітьми протягом дошкільного

дитинства сприяє підвищенню якості освіти та реалізації

потенційних можливостей кожної дитини.

Батьки краще розуміють потреби своїх дітей, виявляють їх сильні сторони та підтримують у розвитку тих аспектів, які потребують уваги.

Саме родина є основним джерелом емоційної підтримки та

стабільності для дітей дошкільного віку. Батьки є першими

взірцями для наслідування: їх поведінка, ставлення до

світу і взаємодія з іншими людьми формують основні

життєві цінності та норми у дітей.

У складний для нашої країни час, діти часто бачать втому,

сльози, переживання на обличчі самої рідної людини –

мами.

Казка В.Сухомлинського “Найгарніша мама”, допомагає

дітям усвідомити, що краса матері не в зачісці чи сукні,

краса наших мам це тепло, любов, підтримка та захист.

Після слухання казки, виконання творчої роботи, з дітьми проводимо бесіду:

1. Чи втомлюється твоя мама?

• Чому ти вважаєш свою маму найгарнішою?

• Як можна допомогти мамі, коли вона сумна, втомлена?

• Що ти любиш робити разом з мамою?

2. Вправа на емоційне розвантаження “Обійми для матусі” – кожна дитина уявляє, як обіймає  свою маму, передає їй тепло та любов.

3. Листівка для мами “Тепло моїх долоньок” (малювання)

4. Провести маленьке інтерв’ю “Що я люблю в мамі?” – діти називають риси характеру своєї матусі (лагідна, ніжна, терпляча, добра, весела…)

Пояснити дітям, що мами також працюють на перемогу: захисниці,  медики, волонтери, берегині роду.

Тому матусі, як пори року можуть бути мінливими. То тихими, сумними, трохи втомленими, як осінь.

У їхніх очах -дощик- слізки. Мамі буває важко, вона захищає, працює, хвилюється, але завжди найдобріша та найгарніша.

Осінь щедро дарує натхнення, фарби і тепло. Діти милуються її красою, фантазують, творять разом із найріднішими. А хто ж, як не мама, завжди поруч у ці миті ніжності та затишку? Недарма кажуть, що мама — як осінь: тепла, щедра, турботлива, наповнена любов’ю до кожного дня.

Саме в маминій любові та турботі діти знаходять спокій і надію, що після осінньої тиші обов’язково настане весна – і мама розквітне, як перші квіти, засяє теплом і усмішкою.

Гра “Осінній листочок для мами”

Мета: розвивати емоційний інтелект, уяву, зв’язок з мамою та естетичне сприйняття природи.

Хід гри:

1. Підготовка: дітям роздаються “листочки” (вирізані з

паперу або справжні, засушені).

2. На кожному листочку — завдання або питання:

“Скажи, за що ти любиш маму?”

“Зроби комплімент, якого мама ще не чула.”

“Придумай, якою квіткою мама буде навесні.”

“Зроби мамі «сонячну усмішку» — обійми та посміхнись.”

“Намалюй маму-осінь або маму-весну.”

Читаючи дітям казки та оповідання В. Сухомлинського про природу, такі як “Внучка старої вишні”, “Любов і жорстокість”,  “Покинуте кошеня”, “Хлопчик і дзвіночки конвалії” тощо, діти вчаться бачити красу навколо, співпереживати живому, берегти живу та неживу природу.

Ці твори пробуджують любов до рідного краю і формують перші екологічні цінності через добрі серця героїв та щирі емоції. Діти пізнають, що всі частини природи взаємопов’язані, і від них залежить наше життя.

Ігри та вправи, які використовуємо:

1. “Рятуємо річку” –  ознайомити з важливістю води для життя. Діти рятують умовну річку від сміття, рятують риб.

2. “Разом для природи” челендж для родин вихованців. Висаджуємо рослини.

3. “Ланцюжок живої природи” – показати зв’язок між живими істотами в природі.

4. Малювання “Еко містечко”. Діти малюють місто мрії.

5.”Екологічні загадки” – розвивати пізнавальний інтерес до природи”.

6. ГРА “Сортуємо сміття”.

7. Складання пазлів екологічного на тему.

Цікаві ігри та пізнавальні відео на

ЮТУБ каналі Аріса Петрова

Сортувати сміття — це як гра в чарівні скриньки: папір до паперу, пластик до пластику — і вуаля, сміття перетворюється на скарби!
Малюки вчаться, що бананова шкірка і пляшка — це зовсім не одне й те саме. Один — у компост, інша — на переробку!
Так вони стають супергероями чистоти, які знають: планету можна врятувати — почавши з власного відерця для сміття.

У дітей розвивається економне мислення, формується  розуміння: кожен їхній вчинок має значення.

Дітям подобаються ігри, які я створюю  на платформі https://learningapps.org. Вони допомагають дітям засвоювати матеріал у цікавій, інтерактивній формі, розвивають логіку, увагу, пам’ять та сприяють ключовим компетентностям через гру.

Гра “Щаслива планета”/ “Сумна планета” допомагає малечі у захопливій формі зрозуміти, як їхні дії впливають на довкілля. Це спосіб перетворити екологічні знання на суперсилу! Кожен вчинок — як чарівна паличка: прибрав сміття — планета усміхається, зламав гілочку — їй стало сумно.
Граючи, діти не просто навчаються — вони стають героями для своєї планети. Адже навіть найменші кроки малюють велике зелене майбутнє!

35Изображение viber 2023-02-15 20-14-46-048

Складання екопазлів (працюю на сайті https://www.jigsawplanet.com) — це пригода, де кожен шматочок відкриває дітям світ природи! Малюки вчаться піклуватися про довкілля, тренують увагу, мислення та уяву, водночас “складаючи” любов до Землі по частинках!

Екопазли перетворюють маленьких дослідників на справжніх захисників природи.

У кожної дитини в душі – свій чарівний сад, де проростають доброта, любов, сміливість та мудрість. Казки В. Сухомлинського, мов теплі промінчики ,що допомагають цим паросткам розквітнути, особливо у важкі часи, часи нашого сьогодення.

Таким промінчиком є казка В. Сухомлинського “Камінь”, яка вчить дітей, що кожен вчинок має свою вагу і наслідки. Вона нагадує: обираючи шлях, ми несемо відповідальність за свої дії – навіть маленькі пустощі – можуть вплинути на зміну чогось важливого.

Казку “Камінь” діти переказували за допомогою мнемо таблиці, яка допомагала малюкам швидко запам’ятати текст та  відтворити його при переказі.

Пояснити дітям, що казка вчить  берегти те, що здається звичним та буденним. Запропонувати ігри, через які дошкільнята краще зрозуміють, як важливо бути уважним до природи та до своїх вчинків.

1. Гра «Передай краплинку»

Мета: формувати уявлення про те, що воду потрібно

берегти.

Хід гри:

Передається синя кулька або м’ячик — “краплинка води”.

Діти передають її по колу під музику. Коли музика

зупиняється — той, у кого краплинка, розповідає, як він

використовує воду вдома або як її можна зберігати.

2. Гра «Чиста – брудна»

Мета: формувати розуміння важливості чистої води.
Хід гри:
Показуєте малюнки/картки: чиста річка, брудне озеро, крапля дощу, калюжа, питна вода в склянці тощо. Діти розділяють на дві групи: “чиста вода” і “брудна вода”. Можна доповнити поясненням, чому не всю воду можна пити.

3. Гра-експеримент «Хто тоне, а хто плаває?»

Мета: ознайомити з властивостями води.
Хід гри:
Налийте у прозору ємність воду. Запропонуйте дітям по черзі кидати предмети (камінчик, листочок, ложку, кульку, олівець тощо) і спостерігати, що тоне, а що — плаває.

4. Рухлива гра «Крапельки та сонечко»

Мета: розвивати уявлення про природні явища (випаровування, колообіг води).
Хід гри:
Діти — крапельки, бігають по майданчику. Коли вихователь каже “Сонечко!” — крапельки ховаються (зникають). Коли чують “Дощик!” — знову починають стрибати, ніби падають на землю.

5. Гра «Навіщо нам вода?»

Мета: розвивати логічне мислення, уявлення про значення води в житті.
Хід гри:
Дитині пропонуються картинки: рослини, людина, тварина, душ, чайник, мийка і т.п. Потрібно сказати, навіщо кожному вода (поливати, пити, митися, готувати їжу тощо).

Усвідомивши, що вода – це життя, дошкільнята захотіли поділитися  цим з іншими. Так з’явилася ідея провести у садочку екоакцію “Вода _ це життя”.

Втілюючи в освітній процес ідеї програми “Афлатот”, велику увагу приділяємо екологічному вихованню дітей, тож наш друг Афлатунчик був у захваті від цієї ідеї та допоміг втілити її у життя.

Екоакція «Вода — це життя» стала для нас справжньою казкою з мудрості Василя Сухомлинського: як крапля води оживляє квітку, так і добрі справи дітей дарують життя природі. Ми навчилися берегти воду не лише розумом, а й серцем — як герої його казок, що чули голос природи та відповідали добром.

Василь Сухомлинський багато писав про важливість емоційного сприйняття художнього тексту дитиною, і про те, як малювання, творчість, особисте переживання змісту твору допомагають дитині глибше усвідомити моральні цінності.

Ось одна з думок Сухомлинського:

“Читання без переживання, без творчості – це не читання, а механічне запам’ятовування слів. Дитина повинна не тільки слухати казку, а й переживати, малювати, грати, творити за мотивами”.

Казка “Покинуте кошеня” глибоко зворушила дітей. Уважно слухаючи твір, малята співпереживали головному героєві – беззахисному кошеняті, яке залишили на узбіччі дороги. В їхніх очах читалося хвилювання, смуток, бажання допомогти.

Після читання казки, пропоную дітям пограти в цікаві ігри, щоб краще зрозуміти, чому важливо піклуватися один про одного і не залишати друзів у біді.

1. Рольова гра «Як ми допоможемо кошеняті?»

Мета: формувати співчуття та відповідальність.
Хід гри:
Діти обирають ролі: кошеня, дитина, мама, лікар, продавець корму тощо. Розігрують ситуацію, як допомагають кошеняті.

2. Гра «Що відчуває кошеня?»

Мета: розвивати емоційний інтелект.
Хід гри:
Діти уявляють себе кошенятком і відповідають:

Що ти відчуваєш, коли тебе покинули?

А коли тебе приголубили і нагодували?
Можна використовувати картки з емоціями (сум, радість, страх).

3. Творча гра «Дім для кошеняти»

Мета: розвивати фантазію та турботливість.
Хід гри:
З конструктора, кубиків чи природних матеріалів діти будують затишний дім для кошеняти. Обговорюють, що потрібно для життя кошеняти.

4. Гра-обговорення «Я б так не зробив, бо…»

Мета: навчити висловлювати свою думку.
Хід гри:
Діти завершують речення:

Я б не залишив кошеня, бо…

Я б допоміг кошеняті, бо…

Після знайомства із зворушливою історією Василя Сухомлинського, діти відобразили у своїх малюнках головного героя — маленьке сіреньке кошенятко.

Малювання після читання стало не просто художньою діяльністю, а важливим кроком до формування морально ціннісного ставлення до світу.

Кошенята були чудові, а головне – врятовані.

Одним із важливих напрямків нашої роботи стало залучення батьків до читання казок і оповідань Василя Сухомлинського разом з дітьми вдома. Ми запропонували формат «читання з продовженням», коли після знайомства з твором дитина разом з дорослим вигадує продовження, домальовує ілюстрації або придумує альтернативну розв’язку.

Батьки активно долучилися:
– читали дітям твори перед сном;
– обговорювали вчинки героїв;
– допомагали записувати дитячі варіанти завершення історій;
– ділилися враженнями через фотозвіти, малюнки, відеоролики.

Такі спільні читання не тільки збагачують словниковий запас і фантазію дитини, а й сприяють формуванню моральних якостей: співчуття, доброти, відповідальності.

Відеозвіт до казки “Чому синичка плаче”.

Допомога пташкам взимку – наш обов’язок!

Медіаграмотність дошкільнят під час воєнного стану є важливим аспектом їхнього розвитку, адже діти вразливі до інформації, яку вони отримують з різних джерел. Використання казок Василя Сухомлинського може бути ефективним способом формування медіаграмотності. Його казки мають глибокий зміст, який  здатен допомогти дітям усвідомити важливість правдивої, коректної та конструктивної інформації.

Сухомлинський часто використовував у своїх казках ситуації, де герої стикаються з етичною дилемою. Обговорення таких ситуацій допомагає дітям розрізняти правдиву та неправдиву інформацію, а також з’ясовувати, як правильно реагувати на складні ситуації.

Для розвитку критичного сприйняття та уяви можна створювати завдання, в яких діти повинні змоделювати нові закінчення казок, що враховують нинішні реалії, або придумати альтернативні шляхи розв’язання проблем, з якими стикаються персонажі.

Таким чином, казки Василя Сухомлинського є потужним інструментом для розвитку медіаграмотності у дошкільнят, особливо в умовах воєнного стану, оскільки вони допомагають виховувати відповідальність, моральність і критичне ставлення до інформації.

Для дітей 5-6 років казка  В. Сухомлинського “Фіалка і бджілка” може бути цікавою і корисною в контексті медіаграмотності через прості, але важливі поняття:

1. Роль комунікації та довіри:

Важливо підкреслити, як фіалка і бджілка взаємодіють і як фіалка, знаючи, що буде дощ, передає корисну інформацію бджілці. Це можна порівняти з тим, як в медіа важливо обирати правильні джерела інформації та довіряти тим, хто дійсно знає, як допомогти. Діти можуть обговорити, чому фіалка знає, що буде дощ, і чому бджілка їй довіряє.

2. Важливість вміння слухати та шукати корисну інформацію:

Фіалка дала бджілці корисну пораду, а бджілка послухала її, щоб повернутися додому до дощу. Це можна пов’язати з тим, як важливо вміти слухати інформацію, яку ми отримуємо, і бути уважними до порад і попереджень, що надходять від надійних джерел. Це вчить дітей правильно сприймати й реагувати на інформацію з медіа.

3. Медіа як засіб передбачення або попередження:

Казка може стати основою для обговорення того, як медіа допомагають людям дізнаватися про майбутні події (як, наприклад, прогнози погоди). Діти можуть навчитися, що в сучасному світі ми отримуємо інформацію через різні джерела, і важливо вміти визначити, чи є ця інформація надійною.

4. Обговорення безпечної поведінки:

Як бджілка слухала фіалку і діяла за її порадою, так і діти можуть зрозуміти, що іноді важливо слухати надійні джерела інформації (наприклад, навчальні матеріали, інформацію в інтернеті), щоб уникнути неприємних ситуацій.

5. Навчання критичному мисленню через казку:

Казка вчить дітей критично підходити до інформації: коли фіалка сказала, що буде дощ, це допомогло бджілці зберегтися від негоди. Так само в медіа діти можуть навчатися, як важливо перевіряти правдивість інформації, щоб зробити правильні рішення.

Цей підхід дозволяє дітям не тільки краще зрозуміти казку, але й навчитися важливих основ медіаграмотності, які вони можуть використовувати в повсякденному житті.

Наша казка ожила на сцені! Ми не лише театралізували історію про Фіалку та Бджілку, а й створили до неї віршики, що зворушують серце. А ще підготували яскравий танок, який доповнив чарівну атмосферу. Це було справжнє свято творчості, добра та весни!

Казка  формує розуміння природи, сприяє розвитку емоційного інтелекту, розвиває критичне мислення, прокладаючи місток між серцем дитини та чудесами природи, розкриває перед малечею нескінченні можливості для творчості та співпраці з оточенням.

Казки Василя Сухомлинського – це джерело добра, любові, співчуття й сили духу. У важкий час війни вони стають для наших дітей світлим маяком, що допомагає відчути важливість добрих вчинків, підтримки один одного, любові до рідної землі. Через прості й зворушливі історії малята вчаться співпереживати, критично мислити,  допомагати ближньому, берегти природу та цінувати мир.

У час, коли лунають сирени, а серця дітей потребують спокою, казки Сухомлинського стають тихим голосом надії й тепла. Вони допомагають малюкам зрозуміти: навіть у темні часи завжди є місце для добра, дружби та віри в краще. Саме через такі казки ми виховуємо сильних, добрих і мужніх українців — тих, хто любитиме свій край і зростатиме з мрією про щасливе, мирне майбутнє.