Правління Ярославичів

Після смерті Ярослава Мудрого у 1054 році правління було розподілено між його синами: 

Київ – Ізяслав

Чернігів – Святослав

Переяслав – Всеволод

Володимир – Ігор

Смоленськ – В’ячеслав

У 1054 році старші Ярославичі об’єдналися в союз – тріумвірат – правління трьох осіб.

Битва на Альті — одна з перших битв руських князів з половцями, що відбулася у 1068 році та мала значні політичні наслідки.

На початку вересня половці напали на Переяславську землю. Переяславський князь Всеволод Ярославич звернувся за допомогою до своїх братів Ізяслава Ярославича, київського князя, і Святослава Ярославича, чернігівського князя, з якими ще 1054 створив тріумвірат, що спільно правив Київською Руссю до початку 1073. Кожен з братів привів свою дружину, а Ізяслав — й київське ополчення. Битва з іще не відомими тоді на Русі половцями відбулася на півдні Переяславської землі, на річці Альті й завершилася поразкою Ярославичів. Ізяслав і Всеволод втекли до Києва, а Святослав — до Чернігова, де зумів налагодити оборону від кочовиків. Київське ополчення повернулося до Києва, зібрало віче на Подільському торгу і стало вимагати від князя Ізяслава коней і зброю, щоб поквитатися з половцями. Князь відмовив їм, певно, остерігаючись озброїти вороже налаштованих до нього городян. Тоді «люди київські» підняли повстання і вигнали Ізяслава. Лише через півроку він з польською допомогою повернувся до Києва і жорстоко помстився повсталим.

Велика Лаврська церква була збудована у 1073-1078 роках стараннями Феодосія Печерського, коштами київських князів Ізяслава та Святослава Ярославичів. Таким чином, вона була старшою майже на сторіччя від величного Нотр-Даму.

У «Патериці Печерському» згадується, що закладання церкви супроводжувалося багатьма знаменнями.

Урочисте закладання собору відбулося 1073 році, в присутності преподобного Феодосія з усіма печерськими ченцями. Князь Святослав не тільки подарував землю під церкву та 1000 гривень золотом, а й власноруч копав рів під фундаменти.