Сонце-найближча зоря

Фізичні характеристики Сонця

Діаметр: близько 1,39 млн км (приблизно 109 земних діаметрів).

Маса: близько 1,99 × 10³⁰ кг (у 330 000 разів більше за масу Землі).

Температура на поверхні: приблизно 5 778 К.

Температура у ядрі: близько 15 млн К.

Спектральний клас: G2V (жовтий карлик).

Світність: близько 3,83 × 10²⁶ Вт.

Період обертання: 25 днів на екваторі, близько 35 днів на полюсах.

Будова Сонця та джерела його енергії

Сонце складається з кількох шарів:

Ядро – центральна частина, де відбувається термоядерний синтез: водень перетворюється на гелій, виділяючи величезну кількість енергії.

Зона променистого переносу – область, через яку енергія передається у вигляді фотонів. Цей процес може тривати тисячі або навіть мільйони років.

Зона конвекції – зовнішня частина, де енергія передається потоками гарячої плазми.

Фотосфера – видима поверхня Сонця.

Хромосфера – тонкий шар над фотосферою, де спостерігаються спалахи й протуберанці.

Корона – зовнішня атмосфера, температура якої досягає кількох мільйонів градусів.Джерело енергії Сонця – це термоядерні реакції у його ядрі, головним чином перетворення водню на гелій за протон-протонним циклом.

Реєстрація сонячних нейтрино

Нейтрино – це елементарні частинки, що виникають під час термоядерних реакцій. Вони майже не взаємодіють з речовиною й проходять крізь всю товщу Сонця, досягаючи Землі за 8 хвилин.
Реєстрація сонячних нейтрино дає змогу вченим перевірити теоретичні моделі роботи зорі. Перші експерименти у 1960-х роках показали, що кількість виявлених нейтрино була меншою за очікувану. Це явище пояснили осциляцією нейтрино (переходами між різними типами).

Прояви сонячної активності та їхній вплив на Землю

Сонце має складну магнітну активність, яка проявляється у таких явищах:

Сонячні плями – області на фотосфері з пониженою температурою, пов’язані з сильними магнітними полями.

Сонячні спалахи – потужні викиди енергії, що супроводжуються викидами рентгенівського та ультрафіолетового випромінювання.

Протуберанці – гігантські дуги плазми, які утримуються магнітними полями.

Корональні викиди маси – викиди величезних хмар заряджених частинок у міжпланетний простір.Ці явища можуть впливати на Землю:

Викликати магнітні бурі, що впливають на роботу супутників і радіозв’язок.

Посилювати інтенсивність полярних сяйв.

Впливати на самопочуття людей, чутливих до геомагнітних коливань.Отже, Сонце – це не просто джерело світла, а складна й динамічна зоря, від якої залежить життя на Землі.