Вступ

Дошкільна освіта є фундаментом, на якому будується подальший освітній шлях дитини. Саме в цей період формуються базові навички, цінності, світогляд, а також емоційне та соціальне середовище, яке супроводжуватиме людину впродовж усього життя. Однак доступ до якісної дошкільної освіти в Україні, як і в багатьох інших країнах, все ще залишається нерівномірним і нерідко залежить від місця проживання, соціального статусу, стану здоров’я дитини, а також наявності інфраструктури.

Ця книга присвячена осмисленню та аналізу ключових викликів, з якими стикаються батьки, діти, педагоги та управлінці у сфері дошкільної освіти. Ми звертаємо увагу на такі питання, як інклюзія, фінансування, кадрове забезпечення, доступність закладів у сільській місцевості, а також ролі державної політики у подоланні освітніх бар’єрів.

Мета книги — не лише окреслити існуючі проблеми, а й запропонувати реальні, практичні шляхи їх подолання. Ми спираємося на сучасні дослідження, міжнародний досвід, історії з життя та приклади успішних рішень, які можуть бути адаптовані до українських реалій.

Сподіваємося, що ця книга стане корисною як для освітян, науковців та управлінців, так і для батьків та громадських активістів, які не байдужі до питань справедливості, інклюзивності та рівного доступу до освіти для всіх дітей — незалежно від їхніх обставин.

Дошкільна освіта, як перша сходинка в системі безперервного навчання, відіграє вирішальну роль у становленні особистості дитини та її підготовці до майбутнього життя. Тож забезпечення якісної та доступної дошкільної освіти вимагає об’єднання зусиль не лише педагогічних колективів закладів дошкільної освіти, але й активної взаємодії з батьківською спільнотою, місцевими громадами та представниками бізнесу.

Хмельниччина має багатий досвід у налагодженні такого партнерства, де кожен учасник освітнього процесу відіграє важливу роль у створенні сприятливого середовища для розвитку дітей. У цьому розділі ми розглянемо успішні практики співпраці ЗДО Хмельниччини з батьками вихованців, територіальними громадами та бізнес-структурами, спрямовані на розширення можливостей для дошкільної освіти, підвищення її якості та забезпечення рівного доступу для кожної дитини.

Ми проаналізуємо конкретні приклади ефективної взаємодії, висвітлимо ключові чинники успіху та визначимо потенційні напрямки для подальшого розвитку партнерських відносин, що сприятимуть сталому розвитку дошкільної освіти в регіоні. Досвід Хмельниччини є цінним надбанням, яке може бути корисним для інших областей України у розбудові дієвої системи партнерства в сфері дошкільної освіти.

Авторка: Матковська Оксана Іванівна, директор Дашковецького ЗДО (ясла-садка) “Пізнайко” Віньковецької селищної ради.
Відепрезентація “Партнерство заради розвитку”

«Партнерство заради розвитку» – успішна взаємодія ЗДО з батьками, місцевими громадами та бізнесом для покращення доступності дошкільної освіти 

Авторка: Наталія КРИСЬКОВА

Директор Дунаєвецького ЗДО №5 «Усмішка»

          Внаслідок пандемії, викликів воєнного стану, в системі освіти Дунаєвецької міської ТГ виникла потреба у залученні додаткових фінансових ресурсів для розвитку матеріально-технічної бази закладів освіти.  Один із стратегічних пріоритетів Дунаєвецької міської територіальної громади, задекларованих в Стратегії розвитку громади до 2027 року – залучення грантових коштів на розвиток освітньої діяльності. Створена міжсекторальна група для роботи із проєктами. Якщо проєкт передбачає співфінансування із місцевого бюджету, то управлінням освіти після отримання підтвердження про перемогу проєкту в конкурсному відборі: 

• готується проєкт відповідного рішення; 
• проводиться розгляд проєкту рішення на засіданнях сесії міської ради;
• здійснюється оприлюднення проєкту рішення щодо виділення співфінансування;
• проєкт рішення виноситься на розгляд депутатів. 

Важливою складовою будь-якого проекту є звітування перед грантодавцем. 

 В нашому Дунаєвецькому закладі дошкільної освіти №5 «Усмішка» Дунаєвецької міської ради Хмельницької бласті  в 2024 році завдяки ГО «Асоціація жінок Дунаєвеччини» було реалізовано проєкт «Безпечне місце у небезпечному місті», спрямований на облаштування безпечного простору в дошкільному навчальному закладі.

Метою проєкту було створення безпечного та комфортного укриття для вихованців та працівників, забезпечення укриття необхідними ресурсами для тривалого перебування, підтримка психологічного комфорту та розвиток дітей у безпечному середовищі.

В рамках проєкту було проведено інформаційні семінари, майстер-класи.

Результат виконання проекту:   придбання необхідного обладнання, дитячих іграшок, меблів, засобів додаткового освітлення та живлення для забезпечення комфортного та безпечного перебування дітей у разі надзвичайних ситуацій (6 ламп на акумуляторних батареях та зарядний пристрій для мобільних телефонів),  

аптечки  першої допомоги, тонометра, кулера для питної води, мікрохвильовки,  4 диванів для відпочинку, 2 столів та 15 стільців для організації простору, 8 крісел-груша,   2 комплекти дитячих столиків та стільчиків, дитячі іграшки та розвиваючі матеріали, матеріали для творчості.

Не менш  важливим для комфортного перебування вихованців закладу та його належного функціонування  став проєкт БФ “Руки друзів”, спрямований на покращення безпеки та комфорту в дошкільному навчальному закладі. Проєкт передбачав облаштування водовідведення та теплопостачання в ЗДО, встановлення пожежної сигналізації  та монтаж вентиляційної системи в укритті.

Метою даного проєкту було: забезпечення безпечних та комфортних умов для дітей та персоналу , покращення інфраструктури , підвищення рівня готовності закладу освіти до реагування на надзвичайні ситуації, створення належних умов для перебування в укритті.

 Результатом проєкту було виконання таких робіт:

 Облаштування водовідведення та теплопостачання в ЗДО:

• проведено аналіз існуючої системи та розроблено план модернізації.
•  замінено старі труби та радіатори. 
• встановлено нову систему водовідведення. 
• проведено гідравлічні випробування та налаштування системи. 
• встановлення пожежної сигналізації в ЗДО: 
• розроблено проєкт пожежної сигналізації. 
• встановлено датчики диму, теплові датчики та кнопки ручного сповіщення.
• змонтовано центральний блок керування та систему оповіщення.
• проведено пусконалагоджувальні роботи та випробування системи.

Монтаж вентиляційної системи в укритті:

• проведено заміри та розрахунки для вибору типу вентиляційної системи.
• встановлено припливно-витяжну вентиляційну установку.
• змонтовано повітроводи та вентиляційні решітки.
• проведено налагодження та випробування системи.

 Результатом успішно реалізованого проєкту стало: покращення системи водовідведення та теплопостачання в закладі дошкільної освіти, що забезпечує комфортні умови для дітей та персоналу, встановлено надійну пожежну сигналізацію, що підвищує рівень пожежної безпеки в ЗДО, облаштовано ефективну вентиляційну систему в укритті, що забезпечує належний повітрообмін, значно підвищено рівень безпеки перебування дітей у ЗДО.

Облаштування водовідведення та теплопостачання, встановлення пожежної сигналізації та монтаж вентиляційної системи в укритті забезпечили створення безпечних та комфортних умов для дітей та персоналу ЗДО стало висновком успішної реалізації даного проєкту.

Авторка: Криськова Наталія Василівна 
Директор Дунаєвецького ЗДО №5 “Усмішка”
«Партнерство заради розвитку» з досвіду Дунаєвецького ЗДО N5 «Усмішка»

Авторка: Cавіцька Алла Анатоліївна, директор 

Зеленокуриловецького ЗДО “Промінчик” 

Кам’янець-Подільського району Хмельницької області 

Партнерство-заради розвитку щодо успішної взаємодії ЗДО з батьками, місцевими громадами та бізнесом для покращення доступності освіти

Існують десятки, сотні професій, спеціальностей, робіт. Але є найбільш універсальна, найблагородніша робота, єдина для всіх і в той же час своєрідна й неповторна в кожній родині – це створення людини

 Сім’я- перша школа людських взаємин, де діти з ранніх років засвоюють систему моральних цінностей, норм поведінки, культурних традицій. Саме в ранньому дитинстві, залежно від умов життя, у дитини виховується довірливе ставлення до світу, або ж постійне очікування прикростей від усього, що її оточує. Адже почуття, сформовані в дитинстві нерідко супроводжують людину все її життя, надаючи стосункам з іншими людьми особливого стилю і емоційного забарвлення: спрямованість на спілкування або бажання його уникнути, прагнення до співпраці або конфліктність, довірливість або замкненість, агресивність. У наш час виникла потреба підвищувати культуру сімейного виховання і водночас збагатити можливості громадського виховання.

Для цього колектив нашого закладу чітко визначив свої завдання у співробітництві з сім’єю.

Саме об’єктивний аналіз потреб сім’ї дає справжні орієнтири для визначення напрямків розвитку суспільного дошкільного виховання. Взаємини працівників дитячого садка і батьків на сучасному етапі одна із найскладніших проблем. Існують різні погляди батьків на співпрацю закладу і родини. Багато з батьків вважає що виховувати їхніх дітей повинен садочок. Є категорія батьків, які нехтують порадами педагогів. Окремі батьки вважають, що їх завдання полягає лише в тому, щоб дитина була сита, одягнена, а єдине заняття вдома- перегляд мультфільмів і прогулянка. Тому взаємодія ЗДО і батьків є однією з важливіших умов формування особистості дитини позитивних результатів у вихованні якого можна досягти при узгодженості дій та за умови розвитку інтересу батьків до питання виховання та навчання.

В. Сухомлинський підкреслював, що завдання виховання і розвитку можуть бути успішно вирішеними тільки в тому випадку, якщо дитячий сад буде підтримувати зв’язок з родиною і залучати її у свою роботу.

Ми розуміємо, що сім’я довіряє нам  дітей, а значить, у першу чергу, нас турбує: збереження здоров’я і забезпечення належних умов для розвитку

Навчання та виховання дитини- спільне завдання дошкільного закладу та родини. Батьки та педагоги – це живий організм, об’єднаний спільною метою, гуманними стосунками та високою відповідальністю.

Метою роботи колективу дошкільного закладу з батьками вихованців є:

• Створення єдиного освітнього простору                                  “ Сім’я- дошкільний заклад”;

• Встановлення партнерських відношень з сім’єю кожного вихованця;

• Створення атмосфери загальних інтересів;

• Надання допомоги сім’ї в питаннях розвитку дітей на основі діагностики;

Пріоритетними напрямками роботи педагогічного колективу з батьками є:

• Сприяння підвищенню психологічної та педагогічної компетентностей батьків щодо розуміння закономірностей розвитку дитини, а також питань виховання та навчання дошкільнят;
• Залучення батьків до співпраці у створенні належних умов для життєдіяльності та розвитку дітей;
• Всебічне вивчення родини та моделі взаємодії з ними для здійснення диференційованого підходу;

• Залучення батьків до активної участі в заходах, що проводяться в дошкільному закладі, формування в них почуття приналежності до колективу дитячого садка як однодумців і спільників;
• Формування усвідомленого розуміння батьками своєї відповідальності за максимальне забезпечення дитині повноцінного життя в майбутньому.
• Важливим напрямком своєї діяльності педагогічний колектив  вбачає у збагаченні знань  про сімейне виховання, поглибленні педагогічних знань батьків, досягненні єдності виховного впливу на дитину в сім’ї і в дошкільному закладі, удосконалювати роботу з батьками.                           У разі необхідності вносити зміни, які збагачують зміст і форми роботи, покращують різні її показники, роблять більш доцільною, сучасною, гнучкою. Процес удосконалення довготривалий та безперервний, його дошкільний заклад здійснює в різних напрямках:
• Гуманізація змісту і форм роботи з сім’єю;
• Гармонізація взаємин педагогів та батьків;
• Підвищення ефективності застосовуваних вихователем прийомів та засобів впливу на батьків.

Основоположним моментом у взаємодії з  батьками є вивчення сім’ї через анкетування, опитування батьків з метою визначення їх соціального статусу.

Створення соціального паспорту дає змогу визначити статус сімей в яких живуть вихованці. (повні сім’ї, неповні сім’Ї). Виявленню запитів батьків, їх проблем і труднощів у питаннях виховання та навчання дітей  сприяють особисті бесіди, анкетування.

Важливо залучити батьків у процес виховання і розвитку дітей, щоб вони стали активними його учасниками, а не пасивними слухачами.

З цією метою використовуються різноманітні форми роботи з ними як індивідуальні так і групові форми роботи з сім’єю.

До індивідуальних форм роботи відноситься–анкетування, попередні візити батьків з дітьми, співбесіди, консультації, телефонний зв’язок, відвідування вихованців удома.

Групові –це консультації, збори,засідання батьківського комітету, дні відкритих дверей.

Основна форма роботи з колективом батьків–батьківські збори. На яких обговорюють завдання на новий навчальний рік, результати освітньої роботи, питання фізичного виховання й проблеми літнього оздоровчого періоду й т.ін. На батьківські збори запрошуємо сімейного лікаря. Передбачаються виступи батьків.

Важливою формою роботи з батьками є відвідування сім’ї, Це дозволяє вихователю познайомитися з умовами, в яких живе дитина, з загальною атмосферою в сім’ї, з досвідом сімейного виховання. Також відвідування дають вихователю можливість спілкуватися і з іншими членами сім’ї, які часто беруть участь у вихованні дитини (з сестрами і братами, бабусями і дідусями т. д.).

Ефективною формою роботи з батьками є індивідуальні бесіди вихователя членами сім’ї.

проходили з ініціативи вихователя або батьків.

Консультації проводяться індивідуально або для підгрупи батьків. Бувають плановими (що намічають заздалегідь) і позаплановими (призначаються з ініціативи директора або вихователя, і на прохання самих батьків).

Однією з найголовніших тем бесід нашого колективу з батьками є тема виховання провідних властивостей особистості: працелюбності, самостійності, допитливості, самолюбства, розсудливості, організованості, креативності, цілеспрямованості та ін. Батькам надається можливість бути присутніми під час виконання малюками завдань певної складності. Усвідомлення батьками своєї визначальної ролі в становленні самостійної чи залежної поведінки дитини – необхідна умова оптимізації сімейного виховання.

У роботі з батьками використовуються різні форми, що зближують педагога і батьків, наближають сім’ю до дитсадка, допомагають визначити оптимальні шляхи виховного впливу на дитину. Однією з таких форм роботи є дискусія, анкетування батьків.

В процесі дискусії за круглим столом «Здоров’я дитини в наших руках» разом з батьками можна обговорити питання залучення дітей до здорового способу життя, організації спортивного дозвілля, спортивного гуртка в дитячому саду. Варто дати рекомендації по обладнанню спортивного куточка вдома. До уваги батьків представити фрагмент роботи з дітьми.

Анкетування батьків «Чи Знаєте ви свою дитину?», «Які ви батьки?», «Вплив сімейної атмосфери на розвиток дитини» сприятиме отриманню інформації про тих проблемах з якими батьки стикаються в повсякденному житті, виявити їх бажання та сподівання щодо майбутнього дитини.

Дієвою формою педагогічної пропаганди є спеціально підготовлене відвідування дитячого саду батьками.

День відкритих дверей дає можливість познайомити батьків з дошкільним закладом, його правилами, особливостями освітньо-виховної роботи, зацікавити нею й залучити до участі. Проводиться екскурсія по дошкільній установі з відвідуванням , де виховуються діти батьків, які прийшли. Показується фрагмент роботи дошкільної установи (колективна праця дітей, збори на прогулянку й ін.). Після екскурсії й перегляду  вихователь розмовляє з батьками, з’ясовують їхнє враження, відповідають на питання, які виникають. Цікавою формою налагодження довірчих відносин і взаєморозуміння ЗДО з сім’єю є виставки спільної творчості дітей, батьків та вихователів на різні теми. Проведення таких виставок, як: «Осінні фантазії», «Зимонька – зима», «Прихід весни», «Ах, літо, літо!» стало стимулом розвитку естетичних почуттів наших вихованців, стимулом до спільної діяльності дітей і батьків.

Систематична організація фотовиставок типу «Добре у нас в садочку» знайомить батьків з життям закладу, діяльністю їх дітей.

Важливою ланкою в системі спільної роботи дитячого садка і сім’ї є залучення батьків до безпосередньої участі у роботі дитячого садка, організації свят і розваг.

Необхідну інформацію з питань виховання і навчання дітей батьки отримують через наочно – інформаційний матеріал: стенди, папки – пересувки.

Також, на сучасному етапі, а особливо під час карантинів,широко використовуються такі форми, як батьківська пошта і телефон, або скринька довіри. Враховуючи зайнятість батьків, будь-який член родини має можливість у короткій записці висловити сумніви з приводу методів виховання своєї дитини, звернутися о допомогу конкретного фахівця тощо. Телефон довіри допомагає батькам анонімно з’ясувати які-небудь значимі для них проблеми, попередити педагогів про помічені незвичайні прояви дітей.

Важливою місією педагогічного колективу дошкільного навчального закладу є допомога сім’ї у відродженні, збереженні, підтримці традицій народної педагогіки.

Отже, використання різноманітних форм роботи з сім’єю дає змогу пробудити почуття прихильності і довіри батьків до дитячого саду.

Співпраця батьків і педагогів дозволяє краще пізнати дитину, подивитися на неї з різних позицій, побачити в різних ситуаціях, а отже допомогти в її розвитку. Зміцнення і розвиток тісного зв’язку і взаємодія дитячого садка і родини забезпечують сприятливі умови для життя і виховання дитини, формування основ повноцінної, гармонійної особистості.

У родинному вихованні батьки і педагоги як партнери взаємодоповнюють одне одного, співпрацюють, намагаються скоригувати недоліки, прорахунки у вихованні. Наша співпраця – це взаємна довіра, повага і доброзичливість. Педагоги допомагають родинам не лише у випадках, коли батьки відчувають труднощі й потребують кваліфікованих порад. Вони підтримують доброзичливі стосунки з дітьми та їхніми батьками при постійному спілкуванні; вихователь дає батькам певні знання з народної педагогіки, народознавства; навчає застосовувати набуті навички у вихованні дітей.

Основні завдання ЗДО

1. Налагодити тісний зв’язок закладу з батьками.
2.  Активізувати роботу батьківського сектора щодо роз’яснення законодавства України з питань освіти.
3. Виявити причини байдужого ставлення батьків до виховання та розвитку власних дітей ознайомлювати родину зі специфікою розвитку виховання й навчання дошкільнят;
4. Пропагувати педагогічні знання, що зумовлять підвищення педагогічної грамотності батьків.
5. Допомагати батькам в оволодінні системою умінь, необхідних для організації діяльності дитини вдома
6. Допомагати батькам усвідомлювати важливість періоду дошкільного дитинства та їх першочергову роль у вихованні дітей;
7. Розкрити роль дошкільного навчального закладу у всебічному розвитку;
8. Залучати батьків до активної участі у створенні розвиваючого середовища в дошкільному закладі та вдома;
9. Формувати у батьків відчуття належності до колективу дитячого садка, як однодумців і спільників

Реформування соціально-економічної та політичної систем розвитку України передбачає перебудову у сфері дошкільної освіти, що потребує змін у створенні належних комфортних умов організації освітньо-виховного процесу та перебування та гармонійного розвитку дошкільників. Тому одним з основних напрямів управлінської діяльності ЗДО є співпраця дошкільного закладу з громадськістю, яка базується на засадах  взаємоповаги, взаємодовіри, взаєморозуміння, партнерства й чіткого усвідомлення ролі суспільства та відповідальності в спільній взаємодії, любові до дитини, прийнятті і поваги її як особистості, розумінні її проблем.

 Відчутною та систематичною для нашого ЗДО була допомога депутата Верховної ради Володимира Мельниченка ,за допомогою його підтримки в ЗДО бла добудована внутрішня вбиральня. Надійним помічником у вирішенні поточних проблем закладу є батьки малюків ,сільський староста,агрофірма»Промінь Поділля»,які неодноразово надавали благодійну допомогу  дошкільному навчальному закладу.

Заклад Успішно співпрацює з:

• Новоушицьким відділом поліції;
• Учнями місцевого  ліцею, які допомагають у зміцненні матеріально-технічної бази закладу (проведенні ремонту іграшок, канцтоварів, білизни, подарунків на свята тощо) та організації дозвілля дошкільнят;

Наше партнерство у досягненні позитивних результатів сприяє створенню належних соціально-педагогічних умов для забезпечення гармонійного розвитку вихованців; забезпеченню організаційно-педагогічних, науково-методичних передумов для розвитку дошкільної освіти; підвищенню якості дошкільної освіти, основними характеристиками якої є компетентністна спрямованість освітньо-виховної роботи, зорієнтованість на виховання здорової, інтелектуально та творчо розвиненої, духовно багатої особистості з активною громадянською позицією; підвищенню конкурентоспроможності та оновлення матеріально-технічної бази закладу.

Отже, плідна співдружність та ефективна взаємодія з громадськістю – одне з першочергових завдань дошкільного навчального закладу «Промінчик», який розташований в мальовничому куточку України – біля Дністра.

Авторка Любов Бойко, Песецький ЗДО “Сонечко”

Дошкільна освіта, як перша сходинка в системі безперервного навчання, відіграє вирішальну роль у становленні особистості дитини та її підготовці до майбутнього життя.

Дошкільна освіта є невідємним складником та першим рівнем у системі освіти, стартовою платформою особистісного розвитку дитини.

Удосконалення змісту дошкільної освіти передбачає запровадження принципу педагогіки партнерства, що грунтується на співпраці дитини, вихователя і батьків або осіб, які їх замінюють.

Упровадження  зазначеного підходу до організації освітнього процесу передбачає пріоритет щасливого проживання дитиною сьогодення. Це і є передумовою її повноцінного подальшого життя, визначення самоцінності дошкільного дитинства, його особливої ролі в розвитку особистості.

Але розвиток дитини відбувається не лише у стінах ЗДО, сімя є природним середовищем для фізичного, духовного, інтелектуального, культурного, соціального розвитку дитини.

Відвідування ЗДО  не звільняє батьків або осіб, які їх замінюють від розвитку їх дитини.

Це чудово розуміють всі  учасники освітнього процесу Песецького закладу дошкільної освіти «Сонечко» Новоушицької ОТГ. У нашому садочку працює пять працівників, троє з яких педагогічні працівники. ЗДО відвідує 17 дітей, функціонує різновікова група. Також діє інклюзивна група, яку відвідує дитина з порушенням аутичного спектру. У нашому закладі велику роль у розвитку дитини, її вихованні, а також навчанні відіграє партнерство, адже партнерство між ЗДО і сімєю – це більші можливості досягти розвитку дитини, її знань, умінь, навичок.

Участь батьків у розвитку компетентностей дитини, залучення сімей до освітнього процесу ЗДО утверджує позиції про те, що кожен з батьків є відповідальним за розвиток дитини, за збереження її життя, зміцнення її здоровя та  усвідомленого ставлення до до здорового способу життя, формування почуття людської гідності.

Сімя виступає дієвим, моделюючим, соціальним, комунікабельним, культурним інститутом виховання, навчання і самореалізації особистості.

Зазначене вище збільшує роль партнерської взаємодії педагогічних працівників Песецького закладу лошкільної освіти з родинами вихованців.

Взаємодія ЗДО з родинами дітей як учасниками освітнього прцесу спрямована на формування високого рівня  психологічної культури всіх учасників освітнього процесу і на рівні знань та настанов і на рівні повсякденного спілкування.

Задля успішної взаємодії ЗДО «Сонечко» та батьків колектив ініціює різні форми  участі батьків в освітньому процесі.

Щоб досягти єдності в поглядах на розвиток дітей  ми ознайомлюємо батьків на батьківських зборах зі змістом програми «Українське дошкілля» за якою працює ЗДО, формами освітньої діяльності. Інформацію також  батьки отримують на засіданнях круглого столу, індивідуальних консультаціяях.

Головне завдання нашого ЗДО-зруйнувати бар’єр між дитсадком і батьками. Взаємодія повинна будуватися на принципах спільної діяльності.

Гра –прекрасне джерело зміцнення фізичного,духовного та емоційного самопочуття дитини. Спільна гра дитини з дорослим не тільки основний засіб розвитку маленької людини, але й інструмент, який сприяє взаєморозумінню різних поколінь. Грі у нашому садочку приділяється велика увага.Оскільки можливості придбати нові ігри в умовах обмежених ресурсів малі,ми пішли іншим шляхом. Під час проведення зустрічей за круглим столом, колектив ЗДО і батьки виготовили багато дидактичних ігор: 

-геометричні фігури;

-знайди колір;

-менше-більше;

-види транспорту;

-свійські та дикі тварини;

-знайди подібне;

-знайди пару ;

-настільні ігри для розвитку мовлення та інші.

Також у садочку було проведено спільне свято з батьками «Розвиваємось разом» до якого був оголошений конкурс на виготовлення гри-розвивалки. Головною умовою було створення гри спільно з дітками.

Щорічно практикується проведення з батьками «Дня Здоровя».

Співпраця батьків і педагогів-запорука успіху у розвитку дошкільнят. Для покращення умов перебування на свіжому повітрі ,що є запорукою фізичного розвитку дітей,колектив спільно з батьками обдаднав ігровий майданчик з підручних матеріалів. Обладнано гойданку для найменших, спортивні східці для підіймання вверх,вниз. Із покришок «ромашку» для стрибків, «класики», пісочницю з накриттям, бігову доріжку.

У груповій кімнаті завдяки батькам створили умови для ігор з піском та водою, елементи гірського водопаду у куточку природи.

У Песецькому ЗДО «Сонечко» працює вихователь з багаторічним стажем роботи, яка знає всі тонкощі підходу до навчання та виховання дітей. Тетяна Василівна залюбки ділиться своїми знаннями із молодими батьками під час індивідуальних консультацій, під час проведення круглих столів.

У нашому садочку практикується залучення батьків до освітнього процесу,а саме:

на початку навчального року та в кінці ми проводимо відкриті заняття, на які запрошуємо батьків, вчителя молодших класів;

протягом року батьки мають змогу відвідувати щоденні заняття, особливо це практикується з батьками ,діти яких мають погану звуковимову.

Також у садочку  протягом року проводиться розяснювальна робота з родинами дітей, як учасниками освітнього процесу на такі теми:

– адаптація дітей до садочка;

– любити природу разом з батьками;

– компютерна залежність,як запобігти;

-поради щодо логіко-математичного мислення у дітей та інші.

Уже стало традицією засідання круглого столу «Любити природу разом з батьками» проводити  на майданчику, спільно з дітками (висаджуємо квіти, підбілюємо дерева, розповідаємо про користь зелених насаджень)

У закладі дошкільної освіти проводились батьківські збори за темами: «Взаємодія ЗДО та сімї з метою збереження та зміцнення фізичного та психічного здоровя дітей», “Сьогодні ми дошкільники а завтра школярі», “Безпека життєдіяльності вашого малюка” де батьки також могли поділитися інформацією про особливості розвитку своєї дитини що допомагає вихователеві краще зрозуміти сильні та слабкі сторони дітей, що дозволяє зробити більш ефективною програму розвитку дітей.

Для покращення партнерських відносин між батьками і ЗДО, більшого залучення батьків до умов  розвитку дітей в закладі освіти, створена сторінка у вайбер групі, де постійно висвітлюється життя садочка. Батьки мають змогу спостерігати за роботою садочка та розвитком своїх дітей.

Важливим субєктом реалізації дошкільної освіти є громада,яка спрямовує зусилля на ефективне функціонування мережі закладів дошкільної освіти.Єдність зусиль державно-громадського та державно-приватного партнерства в організації та керівництві дошкільної освіти забезпечує потреби таких ЗДО, як наш.

На території нашої громади функціонують такі агрофірми, як «Промінь Поділля» та фермерське господарство «Астра Плюс», діяльність яких відіграє дуже велику роль у покращенні доступності освіти, зміцненні матеріально-технічної бази нашого садка. Керівники агроформувань ніколи не стоять осторонь наших проблем. Завдяки старості села, розумінню керівника АФ “Промінь Поділля» для фізичного розвитку дошкільнят, для занять у приміщення було придбано» Дитячий спортивний комплекс». Територіальна громада  забезпечила ЗДО “Дитячим майданчиком» для ігор на вулиці.

Для покращення розвивального середовища АФ “Промінь Поділля» придбала дитячі стінки для сюжетно-рольових ігр «Дитяча кухня», «Перукарня».

Харчування дітей також є невідємною складовою повсякденного життя садочка та відіграє  велику роль у розвитку дитячого організму. Для дотримання санітарно-гігієнічних вимог під час приготування їжі АФ “Промінь Поділля» закупила столовий посуд,морозильну камеру.

Для комфортного перебування дітей в ЗДО ФГ “Астра Плюс» у 2024 році придбало в ігрову та спальну кімнату вертикальні жалюзі, лавочки в роздягальню.

Ми живемо у час нових компютерних технологій. І дуже важливо навчати і ознайомлювати дітей із цим. АФ “Промінь Поділля» придбала для нас ноутбук і кольоровий принтер, що значно допомагає вихователю у підготовці та проведенні занять, а також веденні ділової документації. Садочок у свою чергу запрошує працівників агроформувань на святкові ранки, вітає їх з професійними святами (день працівника сільського господарства, обжинки)

Під час проведення «Тижня безпеки» вихованці ЗДО відвідують пожежне депо,яке знаходиться на території агрофірми,знайомляться з роботою пожежників і пожежної машини.

Партнерство-це узгоджені, злагоджені дії учасників спільної справи.Це взаємні відносини,основані на рівноправності,співпраці сторін,від якої виграють усі.

Директор Песецького ЗДО «Сонечко» Любов БОЙКО

Авторка: Бровчук Ірина Федорівна – директор ЗДО №6 “Ромашка” Красилівської міської ради
 «Партнерство заради розвитку» –  щодо успішної взаємодії ЗДО №6 «Ромашка» Красилівської міської ради з батьками, для покращення доступності освіти

презентація
https://docs.google.com/presentation/d/16oMq-Bc_ppSE4m2Hbw3LhNQ21Ku5g8ci/edit?usp=sharing&ouid=112192642781271567691&rtpof=true&sd=true
виступ
https://docs.google.com/document/d/1rzMOOpszvNr4-XWlznmydDhu-rnGSqDO/edit?usp=sharing&ouid=112192642781271567691&rtpof=true&sd=true

Авторка: Бровчук Ірина Федорівна,

 директорка ЗДО №6 “Ромашка” Красилівської міської ради
 

СТАТТЯ

«Партнерство заради розвитку» –  щодо успішної взаємодії закладу дошкільної освіти №6 «Ромашка» Красилівської міської ради з батьками, місцевими громадами та бізнесом для покращення доступності освіти

В умовах воєнної агресії  в  Україні, як ніколи, дітям потрібна стабільність і єдність у підходах до виховання від батьків та педагогів. Дошкільнята мають бачити модель здорових соціальних стосунків, аби не втратити базову довіру до світу. Для цього батьки, педагоги й громадськість мають навчитися вести діалог і будувати співпрацю на основі партнерства. 

Відповідно до Закону  України «Про дошкільну освіту»  засадами державної політики та принципами освітньої діяльності у сфері дошкільної освіти є пріоритет сімейного виховання дитини, педагогічне партнерство сім’ї та закладу дошкільної освіти.

Партнерства досягти не так важко, важливо прагнути стати однодумцями, навчитися поважати думки і прагнення інших, довіряти, при цьому бути самому відповідальним. Прагнути до позитиву, бачити і будувати красиве, створювати навколо себе гармонію.

Змінюється суспільство, змінюється садочок і відповідно змінюються погляди батьків на освіту і виховання дітей. Їх мало цікавить нудні зустрічі, а більше цікавить розвиток їх дітей. Для реалізації цієї потреби педагоги нашого садочка  застосовують технологію «включення батьків в освітній процес».

І  реалізовується ця технологія  завдяки  проєкту «Дошкільний заклад – сім’я»

Мета проєкту: підвищити авторитет і роль сім’ї у вихованні і соціалізації дітей дошкільного віку, формувати сучасну педагогічну культуру батьків.

Завдання:

– забезпечити участь батьків у формуванні освітньої політики ЗДО,

– підвищувати рівень професійної компетентності педагогічних працівників із   питань організації взаємодії закладу і сім’ї,

– підвищувати рівень педагогічної культури батьків,

– реалізовувати освітню роботу з дітьми на підставі особистісної та соціально орієнтованої моделі спілкування у тріаді «педагог – дитина – батьки».

Пріоритети:

– піднесення на якісно новий рівень роботи педагогічного колективу закладу дошкільної освіти з батьками вихованців.

Очікувані результати:

– піднесена на якісно новий рівень робота педагогічного колективу з батьками вихованців,

– належний рівень педагогічної культури батьків,

– зорієнтованість батьків на виховання і розвиток дитини,

– наявність доброзичливої атмосфери між працівниками закладу дошкільної освіти і батьками.

Заходи з реалізації проєкту:

– «Ефективне спілкування батьків з дітьми» психологічні тренінги,

– участь батьків у святах, розвагах,

– батьківська конференція «Готовність сім’ї та дитини до навчання в школі»,

– акція «Плекаємо сад» оформлення ландшафтного дизайну території закладу,  

– «Клуб сімейного дозвілля».   

– «Ефективне спілкування батьків з дітьми» спортивні активності,  

–  діяльність консультативного центру  «Світ дитинства»: майстер-класи, круглі столи, практикуми, тренінги, консультації,

– «Батьківські родзинки для кожної дитинки» робота родинної майстерні,

– залучення батьків до створення музею «Українська світлиця»,

–  спільні конкурси, виставки, акції.

В умовах сьогодення, головною метою освітнього процесу стало не лише надання освітніх послуг, але і психологічна підтримка дітей і батьків. Щоб допомогти дітям та їхнім батькам знизити рівень стресу, впоратися з емоційним навантаженням  ми запропонували батькам осучаснити розвивальне середовище нашого закладу дошкільної освіти завдяки створення фотозон.  

Будь-яке свято у садочку супроводжується гарними фотографіями, враженнями і теплими спогадами. І все це може дати одна красива фотозона. Вона занурює в абсолютно новий чудовий світ, народжує політ фантазії і дарує справжній вибух емоцій! Фотозона стає центром тяжіння гостей і задає тон всьому заходу.

Фотозона з доповненою реальністю ‒ це справжній WOW-ефект, порція радості і пам’ятного відео з фотографіями, яке отримують батьки та діти після заходу.

Кожний садочок  хоч і працює за програмою, відповідно до Закону України «Про дошкільну освіту»,  Базового компонента дошкільної освіти, все ж має своє обличчя, свій внутрішній устрій і, звичайно, свої традиції. Одні досить консервативні, а інші оригінальні і надсучасні. Але будь хто: креативщик, педагог-експериментатор чи постановник скаже, що іноді для нової геніальної ідеї потрібен просто «апгрейд» якоїсь нової концепції.

Останнім часом у моду ввійшло все те, що іменують хенд-мейдом (від англ. hand made – ручна робота), ось цю ідею ми застосовуємо у створенні фотозони, а батьки нам  у цьому допомагають.

Більшість фотозон робляться з підручних матеріалів без використання специфічного обладнання. Приклавши неабияке зусилля ми отримуємо прекрасне рішення для створення креативних фотографій на різні свята.

З метою  формування позитивного іміджу, який викликає інтерес до всього, що відбувається в стінах садочка, ми створюємо відкриті арт-майданчики, де всі учасники освітнього процесу, гості  можуть об’єднатися і створити якісний фотопродукт, який залишиться на пам’ять про той чи інший захід.

Фотозона може бути встановлена у приміщенні або на вулиці, та оформлена за різними темами або ідеями.

Фотозона може мати одну ідею, але змінювати тематику, завдяки елементам (наприклад: дерево прикрашають відповідно до пори року).   

Для оформлення фотозони елементи можуть використовуватись  кілька разів, але в різних інтерпретаціях (зображення овочів в корзині, овочі в одязі, зміна фону, тощо…)

Фотозони можна створювати за допомогою фотографій, малюнків, які намалювали батьки з дітьми, виробів з природнього матеріалу, квіткових композицій.  

Зони  для фотографування створюють затишок в нашому садочку. Вони ж слугують свого роду оформленням частини садківської рекреації до важливої події в житті  закладу дошкільної освіти.

Наявність таких змінних фотозон робить перебування в закладі більш комфортним. А фотозона, створена власноруч, значно цікавіша і може стати справжньою родзинкою будь-якого заходу.

Ми створюємо фотозони для дітей використовуючи лише свій талант, фантазію і творчість!

БРОВЧУК Ірина Федорівна

директор 

Інклюзивний простір ЗДО: створюємо комфортні умови для кожної дитини

Сучасна освітня парадигма ґрунтується на принципах інклюзії, визнаючи право кожної дитини, незалежно від її індивідуальних особливостей та потреб, на якісну та доступну освіту. Особливого значення набуває створення інклюзивного простору в закладах дошкільної освіти (ЗДО), адже саме в ранньому віці закладаються основи соціальної інтеграції, толерантності та взаєморозуміння.

Розділ «Інклюзивний простір ЗДО» присвячений актуальним питанням створення комфортних та сприятливих умов для розвитку і навчання дітей з особливими освітніми потребами. Ми розглянемо ключові аспекти організації інклюзивного середовища, починаючи від архітектурної доступності та адаптації освітнього процесу, і закінчуючи психолого-педагогічним супроводом та налагодженням ефективної взаємодії між усіма учасниками освітнього процесу: педагогами, батьками та фахівцями.

У цьому розділі буде представлено теоретичні засади інклюзивної освіти, практичний досвід ЗДО щодо створення універсального дизайну навчання, використання спеціальних навчальних матеріалів та обладнання, а також стратегії формування позитивного мікроклімату в колективі, де кожна дитина почувається цінною та прийнятою. Метою цього розділу є надання практичних рекомендацій та натхнення для педагогів та адміністрацій ЗДО у їхній важливій місії – забезпеченні рівних можливостей для розвитку кожної дитини, формуванні інклюзивної культури та побудові дійсно відкритого та доброзичливого освітнього простору.

Відеопрезентація на тему: “Інклюзивний простір ЗДО”, авторка Тетяна Ситар, Дунаєвецький ЗДО №3 “Берізка”.

Салюк Світлана Іванівна, вихователь дошкільного підрозділу Крачанівської гімназії Грицівської селищної ради.

Презентація доступна за покликанням: https://docs.google.com/presentation/d/1plxsCMDhm37ED8_5vs1ZCmE916pmHuvZ/edit?usp=drivesdk&ouid=109852366438940284185&rtpof=true&sd=true

Дунаєвецький Центр розвитку дитини «Пролісок» ДМР вихователь-методист Алла Завальська

«Ресурсна кімната в закладі дошкільної освіти – крок назустріч дитині з особливими потребами»

Презентація доступна за покликанням:

https://docs.google.com/presentation/d/1OtJTl-eklwT42B3oyufm-E3kfYpGeBoF/edit#slide=id.p2

Дунаєвецький Центр розвитку дитини «Пролісок» ДМР вихователь-методист Алла Завальська

СТАТТЯ

Ресурсна кімната в закладі дошкільної освіти – крок назустріч дитині з особливими освітніми потребами

Анотація: у статті розкрито роль ресурсної кімнати в організації корекційно-розвиткового та навчально-виховного процесу для дітей з особливими освітніми потребами.
Ключові слова: інклюзивне навчання, ресурсна кімната
Головна мета інклюзивного навчання – реалізація права дітей з особливими освітніми потребами на отримання освіти у відповідності з їх можливостями і здібностями за місцем проживання, їх соціальна адаптація та інтеграція в суспільство, підвищенні ролі сім’ї у вихованні і розвитку дитини.
Інклюзивне навчання в закладах дошкільної освіти вимагає створення відповідних умов з метою забезпечення виконання корекційно-розвиткового та навчально-виховного процесів дітей з особливими потребами [1].
Батьки чи опікуни дитини мають право обирати дошкільний заклад, який розташований найближче до місця проживання. Рішення про відвідування ЗДО приймають батьки на основі висновку ІРЦ. На підставі заяви, відповідних документів та попереднього погодження з керівником закладу створюється інклюзивна група.
Створення таких груп – це крок назустріч дитині через новий підхід до виховання та навчання. Важливим є те, щоб не дитина підлаштовувалась під систему, а щоб система враховувала її потреби. Перш за все, потрібно правильно облаштувати простір в інклюзивній групі, забезпечити рівні умови перебування для всіх дітей та виконання корекційно-розвиткового та навчально-виховного процесів, організувати психолого-педагогічний супровід.
Тож для якісного впровадження інклюзивної освіти необхідно облаштувати ресурсну кімнату. Ресурсна кімната – це спеціально обладнаний освітній простір, спрямований на гармонійний емоційний, психічний та фізичний розвиток, що дає змогу кожній дитині реалізувати своє право на освіту, максимально розкрити освітній і особистісний потенціал та подолати
бар’єри соціалізації. Це додатковий інструмент для адаптації психологічного та фізичного здоров’я дітей з ООП, що дозволяє емоційно розвантажити дитину, зняти нервове напруження, знизити рівень тривожності, активізувати мозкову діяльність, займатися зі спеціалістом в індивідуальному порядку. 

У ресурсній кімнаті мають бути навчально-пізнавальна та побутово-практична зона. В умовах нашого ЗДО, який був побудований раніше, складно було знайти приміщення, яке за розмірами відповідає вимогам Наказу Міністерства освіти і науки України No 414 від 23.04.2018 [2]. То ж, виходячи з наявних приміщень, у ресурсній кімнаті ми облаштували лише навчально-пізнавальну зону, а побутово-практичні навички діти набувають перебуваючи у груповій кімнаті.
У ресурсній кімнаті облаштовано робоче місце педагога, індивідуальні місця для навчання, сенсорний куточок, ігровий осередок, осередок відпочинку.
Робоче місце педагога обладнано демонстраційним оснащенням, меблями, допоміжними засобами та матеріалами.
Індивідуальні місця вихованців – столи, стільці, які регулюються за висотою;
Ігрова зона або зона відпочинку є однією з важливих ланок для збереження психологічного здоров’я. Вона поділена на декілька центрів діяльності: пізнавальний, художньо-творчий, ігровий.
Підбір дидактичних й розвиваючих іграшок та ігор здійснюємо з урахуванням індивідуальних та особливих освітніх потреб дітей.
Місце для ігор обладнується відповідними стелажами, килимком, мольбертами, магнітними дошками. Передбачили умови для пісочної терапії, сухий басейн, пуфи різних розмірів та кольорів.
Сенсорний куточок наповнили матеріалами для розвитку візуального сприймання, формування навичок сортування за кольорами та формами, візуального зіставлення за зразком, формування цілісного зображення з частин (різнокольорові контейнери, ідентичні предмети за формою, кольором, рамки – вкладиші, пазли, розрізані картки із зображенням тощо); матеріали для розвитку збережених аналізаторів, вміння діяти на
полісенсорній основі, формування обстежуваних дій (набори предметів з різною фактурою поверхні, природними матеріалами, тактильними дощечками, звуковими предметами тощо).
Доречними є ігри, які сприяють розвитку дрібної моторики, координації рухів, логічного мислення, мовлення, пам’яті, уваги, посидючості, комунікативних та соціальних навичок, обладнання й атрибути для рольових творчих ігор, моделі предметів навколишнього світу, конструкторсько-будівельні іграшки, іграшковий транспорт, атрибути, м’яконабивні іграшки різного розміру і виду, іграшкові інструменти, обладнання для театралізованої діяльності, демонстраційний та роздатковий матеріал. 

Правильна організація простору ресурсної кімнати та її комплектація якісним обладнанням сприяє ефективним заняттям та забезпечує позитивну психологічну атмосферу для дітей і педагогічного колективу [3].
В інклюзивних групах діти з особливими освітніми потребами залучені до навчального процесу. Вони спілкуються з однолітками, знаходять друзів, стають відкритими та почуваються впевненіше. Долучаються до спільних ігор та занять. Діти з типовим розвитком навчаються телерантності, вмінню співчувати, допомагати, підтримувати. Педагоги та фахівці краще розуміють потреби та особливості дітей, отримують новий досвід, оволодівають різними педагогічними методиками.

Список використаних джерел
1. Про дошкільну освіту: Закон України від 11.07.2001 р. No2628-III:
станом на 2 квіт. 2022 р.
2. Про внесення змін до наказу Міністерства освіти і науки України від
23 квітня 2018 року No 414: Наказ МОН України від 16.10.2020 р. No1281.
3. Калінчук А. Б. Ресурсна кімната – крок для пізнання себе і гармонізації
свого “Я”.

Виступ на тему: “Інклюзивний простір ЗДО”  Рудковецький ЗДО “Дзвіночок”  

Підготувала Любов Вашеняк, директор Рудковецького ЗДО «Дзвіночок» 

Сьогодні я хочу поговорити про дуже важливу та актуальну тему, що стосується нашої з вами роботи — інклюзивний простір у закладах дошкільної освіти, або ЗДО. Це не просто модне словосполучення, а реальна потреба, яка стає вагомою складовою сучасної освіти.

Інклюзія — це принцип, котрий передбачає рівний доступ до освіти та можливість навчатися для кожної дитини, незалежно від її фізичних, психічних чи соціальних особливостей. Діти з особливими освітніми потребами мають право на повноцінне включення в освітній процес разом зі своїми однолітками. І завданням нашого дошкільного закладу є створення умов, за яких кожна дитина почуватиметься комфортно та матиме можливість розвиватися нарівні зі своїми ровесниками.

Інклюзивний простір — це не тільки особливі методи навчання, але й фізичне середовище, яке повинно відповідати потребам кожної дитини. Простір повинен бути безпечним, доступним і стимулюючим для розвитку. Для дітей з особливими освітніми потребами важливо мати змогу рухатися, експериментувати, а також перебувати у середовищі, котре сприяє розвитку їхніх індивідуальних здібностей.

Перший аспект інклюзивного простору — це фізичне облаштування групових кімнат та території. Наприклад, для дітей з обмеженими фізичними можливостями важливо, щоб були зручні пандуси, просторі проходи, спеціально обладнані санвузли. Меблі повинні бути адаптовані до різних потреб — для дітей з вадами зору можна використовувати контрастні кольори, а для дітей з вадами слуху — спеціальні візуальні сигнали.

Другий аспект — це адаптація навчальних матеріалів. Вони мають бути доступними та різноманітними. Наприклад, для дітей з вадами зору — тактильні книжки або електронні планшети з великим шрифтом, а для дітей з вадами слуху — відеоматеріали з субтитрами, візуальні допомоги та жестова мова.

Третій аспект — це підготовка педагогів. Щоб створити інклюзивний простір, вихователі мусять володіти навичками роботи з дітьми, котрі мають різні особливості розвитку. Вони повинні бути готові до індивідуальних підходів, враховувати потреби кожної дитини та вміти підтримувати її в процесі навчання. 

У нашому Рудковецькому ЗДО «Дзвіночок»  організоване інклюзивне навчання. У інклюзивній групі є двоє дітей із розладами аутичного спектра. Для дітей розроблена індивідуальна програма розвитку згідно програми «Розквіт» та врахуванням індивідуальних особливостей дітей. У закладі об лаштований сенсорно – пізнавальний куточок із різними матеріалами та предметами ,які використовуються для корекційно – розвиткових занять з дітьми з ООП. 

Інклюзивне середовище — це також взаємодія між дітьми. Діти з особливими потребами мають право на спільну гру з однолітками, що сприяє розвитку емоційної та соціальної компетентності. Важливо, аби діти з нормотиповим розвитком розуміли, що всі мають свої сильні та слабкі сторони, та поважали одне одного.

Одним із важливих аспектів є також підтримка батьків. Вони повинні бути активно залучені в освітній процес, а також мати доступ до інформації та ресурсів, щоб допомогти своїй дитині адаптуватися до нового середовища.

Підсумовуючи, можна сказати, що створення інклюзивного простору в ЗДО — це не лише про фізичні умови, але й про атмосферу, котру ми створюємо для кожної дитини. Це середовище, що сприяє розвитку особистості, підтримує різноманітність і дає можливість кожному розкрити свій потенціал.

Наше завдання — створити такі умови, аби кожна дитина почувалася рівною серед рівних, незалежно від того, які труднощі вона має. Тільки так ми зможемо побудувати справжнє суспільство, яке буде приймати та підтримувати кожного.

Краща практика адаптації дітей ВПО в ЗДО: шлях до успішної інтеграції та підтримки

Війна в Україні спричинила безпрецедентну хвилю внутрішнього переміщення населення. Серед тих, хто вимушено покинув свої домівки, опинилася велика кількість дітей дошкільного віку. Заклади дошкільної освіти стали одним із перших безпечних просторів, де ці діти можуть знайти підтримку, відновити відчуття стабільності та продовжити свій розвиток.

Розділ «Краща практика адаптації дітей ВПО в ЗДО» присвячений висвітленню ефективних підходів, стратегій та методик, які успішно застосовуються в закладах дошкільної освіти для забезпечення плавної інтеграції та всебічної підтримки дітей, які мають статус внутрішньо переміщених осіб (ВПО). Ми розглянемо ключові аспекти цього процесу, починаючи від створення безпечного та прийнятного середовища і закінчуючи налагодженням емоційного зв’язку, наданням психологічної допомоги та залученням батьків до освітнього процесу.

У цьому розділі буде представлено практичний досвід педагогічних колективів, які проявили особливу чуйність та професіоналізм у роботі з дітьми ВПО, враховуючи їхні травматичні переживання та індивідуальні потреби. Ми проаналізуємо конкретні приклади успішної адаптації, поділимося дієвими інструментами та рекомендаціями, які можуть бути корисними для інших ЗДО, що приймають у свої стіни дітей, які пережили складні життєві обставини. Метою цього розділу є узагальнення кращого досвіду та надання практичного посібника для створення максимально сприятливих умов для розвитку та інтеграції кожної дитини ВПО в освітній простір ЗДО.

«Краща практика адаптації дітей ВПО в ЗДО» – щодо успішної інтеграції та підтримки дітей, які вимушено
переїхали

Ружицька Наталія Андріївна, директор закладу дошкільної освіти №10 “Золота рибка” Красилівської міської ради

Використання парціальної програми  “Про себе треба знати, про себе треба дбати” з основ здоров’я та безпеки життєдіяльності дітей дошкільного віку для роботи серед здобувачів освіти з ООП, що постраждали від війни.

З досвіду роботи Ізяславського ЗДО (ясла-садок) № 1 «Струмочок»

• Директор Альона ШАПОВАЛ  та практичний психолог Наталя БАТЮК

Презентація доступна за покликанням:

https://docs.google.com/presentation/d/1sYubfQoDb7CN9KY38WJTTYIFKsCvDQnq/edit#slide=id.p15

Ситуація, яка склалася останнім часом в Україні – анексія Криму, а зараз і повноцінна військова агресія, спричинили появу величезної кількості дітей – вимушених переселенців, біженців із зони бойових дій. Ці діти пережили психотравмуючі події, наслідки яких ще довго будуть відбиватися на їхньому психічному здоров’ї, поведінці, здатності будувати конструктивні соціальні зв’язки. 

        Особливо вразливими до наслідків війни є діти з особливими освітніми потребами. Їхні реакції на вимушену зміну місця проживання та звичного оточення, на зміни у житті, які пов’язані з війною, вцілому вкрай негативно впливають на життя, здоров’я та розвиток малюка.

        Емоційні розлади дітей та дорослих, що психологічно постраждали в наслідок війни, характеризуються такими аномальними емоційними станами, як страх, фобія, тривога, стрес, переживання. Ці стани тісно пов’язані між собою. Вони порушують психоемоційне благополуччя та адаптаційні можливості дитини і, з часом, можуть призводити до  емоційної нестабільності, до переживання таких станів, як надмірна тривожність, постійне напруження,  дратівливість, агресивність, нав’язливість, депресія та ін.

Актуальність використання програми з безпеки життєдіяльності у роботі з дітьми ООП та ВПО

Найважливіше завдання дошкільної освіти сьогодні – це визнання пріоритету охорони життя, збереження, зміцнення і формування фізичного, психічного, соціального та духовного здоров’я, стимулювання виникнення адекватних реакцій на різноманітні чинники ризику.

Актуальність програми «Про себе треба знати, про себе треба дбати» у роботі з дітьми, що постраждали від війни та її наслідків полягає в тому, що вона розглядає здоров’я людини як  запоруку її активної життєдіяльності, самореалізації, розвитку власного творчого потенціалу. Тому формування, збереження, зміцнення та відновлення здоров’я молодого покоління, убезпечення його життєдіяльності – одне з основних завдань держави.  

Основними напрямами роботи з програмою “Про себе треба знати, про себе треба дбати”  є:

• оздоровчо-профілактична робота; 

• інтеграція завдань валеологічного виховання і безпеки життєдіяльності в педагогічний процес; 

• формування спільно з родиною цілісності здоров’я особистості в дошкільному віці. 

Мета створення програми – формування у дітей знань про основи здоров’я та безпеку життєдіяльності, вмінь і навичок раціональної поведінки щодо збереження здоров’я, життя та безпеку особистості в середовищі проживання.

Дана програма визначає складники комплексного поняття        “здоров’я” та “безпека”:

Поняття “здоров’я”:

• Фізичне здоров’я. 

• Психічне здоров’я.

• Психологічне здоров’я.

• Моральне здоров’я.

• Соціальне здоров’я.

    Поняття “безпека”:

• Безпека життєдіяльності.

• Фізична безпека.

• Соціальна безпека.

• Психологічна безпека.

Заходи безпеки для збереження здоров’я дітей (матеріально-технічне забезпечення, оздоровче обладнання, осередки в ігрових кімнатах) :

• Обладнання в групі  розміщуємо так, щоб діти могли вільно переміщатися і не ушкоджуватися. 

• Меблі, іграшки, матеріали не  мають гострих країв. Діти не користуються зламаними іграшками. 

• Діти не мають доступу до небезпечних для їхнього здоров’я матеріалів, у тому числі й до медичних препаратів. 

• Електропроводка – полагоджена. 

• Вихователі та помічники вихователів  вміють надавати першу медичну допомогу. 

• У кожній груповій кімнаті є аптечка для надання першої медичної допомоги (вата, бинт, зеленка, пінцет і т. ін.). 

• В груповій кімнаті та на майданчику відсутні отруйні ягоди, гриби, рослини.

Відповідно до розділів програми діти отримують нові знання: 

• Про своє тіло;

• Про особисту та соціальну гігієну;

• Про збереження та зміцнення фізичного здоров’я;

• Про збереження та зміцнення ментального здоров’я та психологічного благополуччя;

• Про особисту безпечну поведінку та соціально сприятливу, безпечну поведінку у соціумі.

Розділи програми “Про себе треба знати, про себе треба дбати”:

• Власне тіло я вивчаю і його оберігаю. 

• З чистотою назавжди буду я рости. 

• Хворобам запобігаю і здоров’я маю. 

• Сонце, повітря, вода – мої супутники життя. 

• Здоров’я плекати допомагають мама й тато. 

• Вдома і в садку за розпорядком я живу. 

• Я в гармонії зростаю й небезпеки уникаю. 

«Фізичні та емоційні стани людини взаємопов’язані і тому здатні взаємовпливати один на одного. Під час напружених емоційних станів у дитини змінюється міміка, темп мовлення, з’являється метушливість, змінюється дихання, пульс, колір обличчя, можуть з’явитися сльози тощо. 

       В жорстоких реаліях воєнного стану в Україні перед освітянами стоїть важливе завдання – об’єднання зусиль педагогічної та громадської спільнот на засадах взаєморозуміння, співробітництва щодо захисту прав та свобод, оволодіння дітьми універсальними цінностями та моделями поведінки, які складають основу світової культури. Відповідно до Закону України «Про освіту», Концепції Нової української школи виховання є невід’ємною складовою освітнього процесу, є наскрізним процесом, охоплює усі сфери шкільного життя і має ґрунтуватися на цінностях». 

Згідно додатку 1 до листа Міністерства освіти і науки України від 10.08.2022 №9105-22 Інформаційні матеріали щодо організації виховного процесу в закладах освіти у 2022/2023 навчальному році

Програма “Про себе треба знати, про себе треба дбати” повністю відповідає викликам, які ставить перед сучасною освітою війна, є актуальною для ефективної роботи педагога з дітьми ООП та ВПО в умовах війни. 

Основні засади та дидактичні принципи роботи за програмою:

• Основними засадами роботи за програмою  є такі: гуманізація, інтегративність, динамічність, неперервність та практична цілеспрямованість. 

• Освітній процес з формування у дошкільників основ здоров’я та безпеки життєдіяльності  будується  на таких дидактичних принципах: 

• науковості; 

• доступності; 

• наочності; 

• системності; 

• урахування індивідуальних особливостей дітей; 

• активності особистості.

Основні завдання, які реалізує Програма:

• Забезпечення охорони життя і зміцнення та збереження здоров’я дітей.
• Формування у дошкільників уявлення про будову тіла, основне призначення, функції та дію органів, потребу збереження власного здоров’я. 
• Виховання навичок громадської та особистої гігієни. 
• Формування уявлень про ознаки здоров’я і хвороби та шляхи запобігання їй. 
• Культивування бажання до загартовування вдома та в дошкільному навчальному закладі. 
• Підвищення рівня опірності дитячого організму до впливу несприятливих чинників навколишнього середовища. 
• Ознайомлення з правилами безпечної поведінки у довкіллі та в екстрених ситуаціях, розвиток усвідомлення їх дотримання. 
• Пояснення закономірностей вікових змін в організмі, його розвитку, впливу різних чинників на тривалість і якість життя. 
• Формування навичок життєдіяльності за природними ритмами (режимом дня) та основ культури поведінки. 
• Ознайомлення з помічниками і друзями здоров’я – природними і соціальними чинниками, які допомагають, а які можуть і зашкодити життю та здоров’ю. 
• Виховання позитивного ставлення до антропометрії, медичних обстежень, профілактичних щеплень. 
• Забезпечення стабільності особистісного зростання дітей, їхніх соціальних та індивідуальних потреб, комфортних умов. 
• Розвиток доброзичливих взаємин з однолітками у процесі спільної діяльності. 
• Формування позитивних емоцій, почуттів, моральних і вольових рис характеру. 
• Ознайомлення зі значенням здорового способу життя та формування поведінкових реакцій, спрямованих на безпечне поводження у навколишньому.

У сучасній освітній практиці парціальна програма “Про себе треба знати, про себе треба дбати” з основ здоров’я та безпеки життєдіяльності дітей дошкільного віку є однією з найбільш актуальних для практичного використання у роботі з дітьми, що постраждали від наслідків війни. 

У європейському просторі саме українські психологи та педагоги мають найбільший досвід з використання інноваційних освітніх програм з лікувальною, корекційною та розвиваючою метою для психологічного відновлення та профілактики проблем ментального, фізичного та соціального здоров’я.

Шановні колеги! Тема мого виступу — «Адаптація внутрішньо переміщених дітей до умов закладу дошкільної освіти». У теперішніх умовах війни тисячі родин були змушені покинути домівки. Діти втрачають знайоме оточення, друзів, звичний ритм життя. Саме заклади дошкільної освіти можуть стати для таких дітей простором безпеки, розвитку та відновлення. Наше завдання — створити умови для м’якої адаптації кожної дитини до нових обставин.

Актуальність теми
– Велика кількість ВПО в Україні
– Важливість стабільного середовища для дитини
– Роль ЗДО у формуванні безпеки та довіри
Кількість внутрішньо переміщених дітей постійно зростає. Більшість із них мають досвід втрати, розлуки, травм. ЗДО — це перше соціальне середовище після родини, яке може стати для дитини стабільною опорою. Педагоги мають бути готовими до нових викликів і працювати в тісному контакті з родиною та психологами.

Мета та завдання
-Мета: створити умови для успішної адаптації дітей ВПО до ЗДО
Забезпечення емоційного комфорту
– Соціалізація дітей у новому колективі
– Робота з батьками
– Підготовка педагогів
Мета нашої роботи — створення психологічно комфортного, доброзичливого середовища, що сприятиме адаптації дитини. Серед основних завдань: забезпечення емоційної підтримки, соціалізація, адаптація до режиму, співпраця з батьками та професійний розвиток педагогів.

Етапи адаптації
– Попередній: знайомство з дитиною та родиною
– Початковий: перші тижні в ЗДО
– Активний: поступова інтеграція в колектив
– Стабілізація: повноцінна участь у житті садочка
Адаптація відбувається у кілька етапів. Спершу — знайомство з дитиною і родиною. Далі — перші дні перебування в новому колективі. Активна фаза включає залучення до ігор, спілкування. На етапі стабілізації дитина почувається впевнено, розкриває свої інтереси та таланти.

Психологічні особливості дітей ВПО
– Тривожність, страх розлуки
– Можливі порушення сну, поведінки
– Гіперактивність або замкненість
– Потреба у підвищеній увазі
– Проблеми пов’язані зі спілкуванням
– Порушення взаємовідносин у сім’ї
ВПО-діти можуть бути дуже різними: дехто — замкнутий і тривожний, інші — навпаки, збуджені, непосидючі. Часто вони пережили стрес або втрати. Тому важливо з розумінням ставитися до будь-яких проявів емоцій і не змушувати їх швидко пристосовуватись.

Проблеми дезаптації дітей переселенців

– Психологічна інкапсуляція
– Сімейна групова ізоляція
– Соціальна дезорієнтація

Практичні методи підтримки
– Арт-терапія (малювання, ліплення)
– Казкотерапія
– Ігри на довіру
– Сталі ритуали, режим дня
Практика показує: арттерапія, казкотерапія, пісочна терапія — дієві засоби налагодження контакту з дитиною. Також добре працюють ігри на знайомство, колективні завдання, ритуали привітання, сталий режим дня.

Роль педагога
– Джерело стабільності для дитини
– Позитивне емоційне тло
– Спостереження за станом дитини
– Співпраця з родиною
Педагог — це приклад для дитини. Спокій, відкритість, щирість вихователя допомагають дитині розслабитися. Потрібно вміти аналізувати поведінку дитини, помічати її потреби, створювати атмосферу довіри. Важливо не забувати про власний емоційний ресурс.

Співпраця з родиною
– Зустрічі та бесіди з батьками
– Анкетування та спільні заходи
– Поради для адаптації вдома
– Створення довіри
Батьки — наші союзники. Вони теж пережили стрес, тому потребують підтримки й порад. Анкетування, індивідуальні консультації, спільні свята та зустрічі — усе це допомагає сформувати довіру та спільно працювати на користь дитини.

Висновки та рекомендації
– Адаптація — процес тривалий і тонкий
– Терпіння, розуміння, підтримка
– Спільна робота педагогів і батьків — ключ до успіху
Адаптація — це процес, що вимагає часу. Ми не можемо змусити дитину адаптуватися, але можемо створити умови для цього. Терпіння, розуміння, системна робота з родиною — ось запорука успіху. Дякую за увагу!

Наталя БАТЮК

 практичний психолог Ізяславського ЗДО 

                                                  (ясла-садок) № 1 «Струмочок»

Профілактика і корекція дезадаптації, попередження формування дитячих страхів та фобій у дітей ВПО в ЗДО в умовах воєнного часу

Анотація: у статті висвітлюється питання профілактики та корекції дезадаптації, попередження формування дитячих страхів та фобій у дошкільників як одного з основних напрямків психолого-педагогічної роботи з дитиною, що пережила/переживає психотравмуючі події в умовах воєнного часу.

Ключові слова: діти ВПО, дезадаптація, психотравмуючі події, стрес, посттравматичні стресові розлади, корекція, профілактична робота, дитячі страхи, фобії, військова агресія, психолого-педагогічна робота в умовах воєнного часу.

  Надходження дитини до ясельної групи дитячого освітнього закладу зазвичай викликає у молодих батьків і членів родини малюка певну стурбованість. Для малюка починається період перших складнощів у житті: період звикання, пристосування до нових життєвих умов, тобто, адаптація. Потрібно врахувати, що маленька дитина повинна звикнути і пристосуватись одразу до багатьох змін: 

• до необхідності довгий час перебувати у дитячому садочку без батьків;
• до нових дорослих людей у своєму житті та необхідності побудувати з ними близькі, приязні стосунки; 
• до великої кількості однолітків навколо себе та все тієї ж необхідності порозумітись з ними, взаємодіяти, поладнати. 

Навіть однієї з цих складових, у мирний час, вже багато для дитини 2-4 років, яка до цього дня перебувала у родинному колі. Ситуація, яка склалася останнім часом в Україні – анексія Криму, а зараз і повноцінна військова агресія, спричинили появу величезної кількості дітей – вимушених переселенців (ВПО), біженців із зони бойових дій. Ці діти пережили психотравмуючі події, наслідки яких ще довго будуть відбиватися на їхньому психічному здоров’ї, поведінці, здатності будувати конструктивні соціальні зв’язки. Також збільшилась кількість дітей, які виховуються у сім’ях, де чоловіки приймають участь у захисті рідної держави від воєнних дій, довгий час перебуваючи за межами родини.  

Змінюється сам формат розуміння терміну «неповна сім’я». Теоретично така сім’я вважається повною, але фактично – мати виховує малюка самостійно, ще й перебуваючи у стані пролонгованого стресу, у тривозі за життя та здоров’я свого чоловіка. Маленька дитина завжди дуже чутливо реагує на усі процеси, які відбуваються у родині, особливо на ті, що пов’язані з мамою і татом. Тому багато малюків потребують особливого піклування, допомоги з боку дорослих, розуміння однолітків. Завдання із забезпечення комфортного перебування таких дітей в умовах дитячого садочка покладається в першу чергу на вихователя та практичного  психолога. 

Слід відзначити, що посттравматичні стресові розлади зустрічаються у дітей і в благополучні мирні часи: є і завжди були діти, у яких процес звикання до відвідування дитячого садочка довший і складніший, ніж у інших. Це може бути викликано цією низкою причин. Але загальна картина адаптації дитини до відвідування дитячого освітнього закладу значно ускладнюється якщо до усього вище переліченого додаються проблеми сім’ї, яка змушена була покинути своє звичне рідне місто чи село: сім’ї переселенців із зони проведення активних бойових дій, біженців, або якщо малюк зовсім недавно втратив одного з близьких членів родини, чи коли мама або тато дитини отримали серйозну шкоду для здоров’я і  вже не можуть фізично приділяти  їй стільки ж уваги та догляду як приділяли раніше.  Діти переживають психологічну травму через смерть близьких, розлучення батьків, аварії, пожежі, землетруси та інші природні й соціальні катаклізми. Однак тільки війна, бойові дії травмують таку велику кількість дітей, які потребують допомоги широкого кола спеціалістів.

У сучасній психологічній науці питання страхів та фобій розглядається у контексті проблеми емоційних явищ (В. Вілюнас, Б. Додонов, К. Ізард, Н. Кряжева, Л. Куліков та ін.); у руслі емоційних розладів особистості (І. Дубровіна, В. Гарбузов, О. Захаров, О. Ковальова, Ф. Березін та ін.); як певні психічні стани особистості: тривожність, страх, фобія, стрес, переживання (Г. Сельє, О. Новікова, О. Кочубей, І. Фурманов та ін.); як прояв індивідуальних відмінностей у поведінці (Л. Собчик, Є. Ільїн та ін.). Дошкільна педагогіка у питаннях профілактики дитячих страхів і фобій ґрунтується на положеннях науковців, які їх розглядають: у контексті поведінки, яка має відхилення від загальноприйнятих норм (І. Кон, О. Захаров, О. Змановська, В. Лебєдінський, О. Головко, В. Котирло та ін.); як наслідок дії соціальних, генетичних та біосоціальних факторів у розвитку  дитини (А. Валлон, З. Ніколаєва, М. Раттер, А. Співаковская та ін.); як вікове  явище у розвитку дитини, яке необхідно своєчасно діагностувати та  здійснювати відповідну психопрофілактику (О. Захаров, С. Тищенко,  О. Бодальов, Р. Беляускайте та ін.); як результат прийняття-неприйняття  вимог навколишньої дійсності у період дошкільного віку (Н. Татенко, О. Долинна, Н. Толстих та ін.).

Важливим завданням сучасного закладу освіти є формування гармонійно розвиненої, фізично та психічно здорової особистості. Проте на успішність розв’язання цього завдання сьогодні негативно впливають ряд чинників: проблеми нестабільного соціально-економічного становлення держави, складність соціальної ситуації розвитку дитини, внутрішньо сімейна атмосфера та особливості взаємин батьків, відсутність спеціалізованих програм навчання для батьків, щоб вчасно реагувати на зміну емоційного та психічного стану дитини, відсутність уваги батьків щодо дозвілля дитини, рівень професійності та психологічної освіченості педагогів, складність адаптації дитини в суспільстві, різноманітні соціальні впливи, емоційні нестабільність та вразливість дітей, вікові, індивідуально-типологічні властивості тощо. Окремі з цих чинників зумовлюють появу у дітей дошкільного віку психоемоційного стресу, який, при відсутності належної психологічної корекції, адекватних змін умов навчання та виховання, може формуватись у стійкі властивості особистості та деформувати її подальший розвиток, стати причиною погіршення успішності навчальної діяльності, поведінки, зумовити порушення взаємин з учнями, стати причиною серйозних порушень здоров’я.

Захист прав та інтересів дітей, надання психологічної та соціально-педагогічної підтримки всім учасникам освітнього процесу відповідно до цілей та завдань системи освіти у воєнний час — мета, заради якої об’єднано зусилля освітян. В непередбачуваних умовах, які поширює Україною воєнна агресія ворожої держави, психопрофілактика як педагогічне, соціально-психологічне явище має бути реалізована педагогом та психологом, перш за все, у створенні максимального комфорту для дитини. Вихованці, насамперед, повинні відчути всебічну підтримку з боку дорослих. Зрозуміло, що діти з сімей, що вимушено покинули свої домівки і рідний край через небезпеки та загрози війни, потребують особливо посиленої уваги і турботи. Саме ці діти багато втратили у зв’язку з війною, і наше завдання потурбуватись про полегшення адаптаційного періоду для них, зміцнення і відновлення ментального здоров’я дітей ВПО.

Питанням створення позитивної психологічної атмосфери навколо дитини мають бути охоплені насамперед найближчі до дитини люди: батьки, педагог та психолог. Не менш важливим для створення комфортного, психологічно безпечного простору є співчуття та толерантне ставлення однолітків, інших учасників дитячої групи. І цей аспект виховної роботи дитячого колективу повністю залежить від педагога. Одним зі складових цього напрямку профілактичної роботи з турбота,  іншими словами створення умов підтримки психологічного здоров’я підростаючої особистості. Цій меті відповідає супровід (підтримка) дітей, які мають проблеми емоційного характеру, зокрема і з тими, що пов’язані з воєнними діями в Україні. На сьогодні така ціль реалізується за допомогою цілої науки відповідних технологій [5, с.59-64 ]. 

В основу корекційних програм практичного психолога покладено прогнозований результат: попередити прояви тривожності, стресу та формування фобій у дошкільників за умови своєчасної діагностики та їх профілактики/корекції у дітей протягом періоду перебування малюків у ясла-садку за допомогою різноманітних адаптаційних вправ. 

Запропоновані МОН України програми занять цікаві не тільки у ракурсі оптимізації особистісної взаємодії та результативності освітнього процесу, заняття за цією програмою сплановані за принципом багатопланової роботи, із залученням різних сфер діяльності заради розвитку дитини у різних напрямках і одночасної корекції її внутрішніх станів, позбавлення від внутрішньої напруги під  час переживання дитиною стресової ситуації – будь-то зміна звичних умов домашнього виховання на нові умови перебування та виховання у дитячому ясла-садку,  або більш широкого спектру негативного стресового впливу на малюка: якщо до усього вище переліченого додаються проблеми сім’ї, яка змушена була покинути своє звичне рідне місто чи село. 

Представлений також діагностичний інструментарій на оцінку рівня розвитку дитячих страхів та тривожності: анкети для батьків та вихователів, проективні, малюнкові методики для дітей (як для індивідуальної, так і для групової роботи), які дозволяють зрозуміти  відносини між дитиною та навколишніми людьми в найбільш складних чи психотравмуючих для дитини життєвих ситуаціях. 

Висвітлені найбільш ефективні методи психокорекційної роботи з дитячими страхами, зокрема метод казкотерапії, використання нетрадиційних технік малювання, основні завдання яких – зменшення дитячої тривожності, загальної боязливості, усунення страхів, профілактика формування фобій, підвищення впевненості в собі. Їх основу становлять різні прийоми, які дозволяють організувати ефективну та доцільну діяльність, розвивати необхідні здібності малюків, позитивні шляхи спілкування, комунікації.

Натомість у інших дослідженнях акцентується увага на необхідності здійснювати профілактику проявів афективного явища. Профілактична робота працівників психологічної служби – це система заходів, спрямованих на охорону психічного здоров’я; попередження неблагополуччя у розвитку людини, групи, суспільства; створення психологічних умов, сприятливих для розвитку особистості. Профілактична робота працівників психологічної служби спрямована на створення у закладі освіти таких умов навчання та виховання, які сприятимуть гармонійному психічному та особистісному розвитку здобувачів освіти. 

У своїй діяльності практичні психологи ЗДО застосовують значну кількість просвітницько-профілактичних програм, а саме: «Дорослішай на здоров’я», «Корисні звички», «Цікаво про корисне», «Безпечне середовище: як навчити дитину захищатись», «Вчимося жити разом», «Я вдосконалююсь, я розвиваюсь», «Розквіт», «Україна – моя Батьківщина», «Зерно любові», тощо [1]. Профілактична робота психолога має носити також комплексний характер [6] [7]. Питанням створення системи співпраці та взаємодії роботи фахівців освітнього закладу з цих питань має займатись, у першу чергу, психолог. Він розробляє заходи дій власне для дітей, для представників їх родини, а також для педагогічних працівників. Діяльність фахівця має бути урізноманітнено різними формами і методами, які несуть у собі психопрофілактичний потенціал, найбільш ефективний для певного контингенту учасників. Першочергові цілі, які мають бути досягнені – зняття напруженості та озброєння малюків ефективними тактиками дій у тих нестандартних ситуаціях, які вони переживають у період воєнного стану.

О. Кононко орієнтує нас на формування у дітей особливого особистісного ресурсу, призначення якого полягає у реалізації на рівні практичної діяльності (поведінки) ефективних тактик і стратегії у плані боротьби зі емоційними негараздами [8, ст.24-25].  Ці можливості малюків містять у собі: пізнавальні аспекти, дозволяючи диференціювати потенційну та реальну небезпеку стосовно себе, чітко розрізняти обставини ситуації, розуміти їх, прогнозувати розгортання; морально- вольові процеси та властивості, уможливлює високу міру довільної регуляції, оптимальну працездатність, прийняття ефективних рішень, підтримання афективної сфери у балансі, найбільш доцільному [3, с.28;]; [4]. Формування означених можливостей, на її думку, стає можливим за рахунок проведення профілактичної дій щодо створення особливих умов у дошкільній установі. Передбачувані заходи мають активізувати та удосконалити механізми самосвідомості підростаючої особистості й оптимізувати на рівні практичних дій активність малюка, надаючи йому емоційну підтримку [4]. 

Основною метою психолого-педагогічної роботи з профілактики та корекції дезадаптації попередження формування дитячих страхів та фобій у дошкільників в умовах воєнного часу, перш за все полягає у вихованні в дитини таких якостей: оптимізм, впевненість у собі, самостійність. Воєнний період, який переживає наша держава, крім загальних знань, які мають формуватись в дитини відповідно до вікових параметрів розвитку її особистості, вимагає від неї додаткових знань про реальні небезпеки і загрози, які є для кожного у період активних військових дій, і ставитись до цього адекватно. Відповідно, мету роботи можна рахувати досягнутою, якщо результатом психолого-педагогічної профілактики страхів у дошкільників є їх зменшення, а не знищення, і для цього потрібно виробити у дитини засоби саморегуляції. Дитина повинна адекватно сприймати реальні небезпеки, які несе у собі військовий період, та мати напрацьовані навички саморегуляції внутрішніх станів та знання про реагування на небезпечні для неї події/явища. 

Профілактична психолого-педагогічна робота з дитячими страхами може проводитись як з підгрупами дітей, так і індивідуально. Система ігрової психолого-педагогічної профілактики дитячих страхів включає: 

• релаксаційні ігри з елементами медитації; 
• народні ігри; 
• сюжетно-рольові ігри; 
• дидактичні ігри; 
• ігри-драматизації, театралізації, етюди (арт-терапевтична профілактика); 
• музично-ритмічні ігри (музикотерапія); 
• рухливі ігри (афектносенсомоторна профілактика); 
• спортивні ігри (сенсомоторна терапія) [2, ст. 77].

Реалізація психолого-педагогічної профілактики дитячих страхів та попередження формування фобій у здобувачів дошкільної освіти передбачає системну взаємодію практичного психолога, дитячого соціального педагога, вихователя і батьків (сім’ї, в якій дитина зростає), спрямовану на підвищення інформаційної компетентності усіх дорослих суб’єктів цього процесу та привертання уваги до найактуальніших питань у цій сфері. Психолого-педагогічна корекція мікросередовища дитини у період воєнного часу передбачає: 

• підвищення фахової компетентності як психолога, так і вихователя у сфері діагностики як природних, так штучно створених несприятливим соціальним середовищем, дитячих страхів і стратегій подолання цих страхів дітьми; 
• підвищення інформаційно-просвітницької компетентності вихователів, фахових носіїв знань для батьків щодо природи і джерел дитячих страхів; 
• підвищення інформаційно-просвітницької компетентності батьків, усвідомлення ними значення природних вікових страхів та страхів, пов’язаних з періодом активних військових дій на території України у житті старшого дошкільника та усвідомлення ними власних можливостей із надання належної підтримки дитині, яка не здатна впоратися з власним страхом перед тим чи іншим явищем або життєвою ситуацією, у якій вона опинилась[2, ст. 78-79].

Українська освіта сьогодні переживає складні часи, пов’язані з багатьма чинниками. Найбільш руйнівною обставиною як для держави в цілому, так і для освітньої галузі є збройний конфлікт в Україні. У зв’язку з цим проблеми різного ступеню важкості мають і дорослі, і діти. Вони переживають і розв’язують їх по-різному. Справляються чи не справляються з ними. Але однаково потребують професійної допомоги психолога. Важливим складником роботи спеціаліста з дітьми, які пережили травматичні події, з внутрішньо переміщеними особами, які на собі відчули збройний конфлікт та його наслідки, є формування життєстійкості, інформаційної компетентності та командна робота психолога і педагога щодо профілактики і корекції дезадаптації, попередження формування дитячих страхів та фобій у дошкільників в умовах воєнного часу. Така робота має великий потенціал в сучасній складній ситуації в країні, та має бути спрямована і вже спрямовується на надання відповідей тим викликам, які ставить перед психологічною службою освітнього закладу суспільство і сьогодення.

Список використаних джерел та літератури:

1. Лист Міністерства освіти і науки України від 02.08.2022 № 1/8794-22.
2. Кононенко Л., Підберезня Я. «Соціально-педагогічна профілактика дитячих страхів у дошкільному віці»: навч. посібн. Полтава, 2018
3. Кононко О.Л, Навчаємо старших дошкільників відрізняти реальні страхи від уявних. Вихователь-методист дошкільного закладу. 2016. №7. С. 25-31.
4. Кононко О.Л. Соціально-емоційний розвиток особистості в дошкільному дитинстві: навч.посібн. Київ: Освіта, 1998. 255 с.

5. Пауль В.С. Психолого-педагогічна підтримка дітей, які пережили психотравматичні події: рекомендації для педагогів. Київ: Освіта, 1998. 251 с.

6. Томчук С.М. Генеза негативних психічних етапів молодших школярів та їх корекція: автореф. дис. канд. психол. наук. Нац. пед.у-т ім. М.П. Драгоманова. Київ, 2006. 20 с. 7.Томчук С.М., Томчук М.І. Психологія тривоги, страху та агресії  особистості в освітньому процесі: монографія. Вінниця: КВНС «ВАНО», 2018. 200 с.

8. Храпова О.О. Дитячі страхи та їх профілактика в сім’ї та дошкільному закладі автореф. дис. канд. психол. наук. Нац. пед.у-т ім. М.П. Драгоманова. Київ, 2006. 28 с.

Психологічна допомога учасникам освітнього процесу у профілактиці та подоланні депривіаційні кризи (кризових ситуацій)за допомогою копінг-стратегій.
З досвіду роботи практичного психолога Ізяславського ЗДО (ясла-садка) № 1 «Струмочок» Наталії БАТЮК

Презентація доступна за покликанням: https://docs.google.com/presentation/d/1LI0BfL9PDcN2l_qSrXTFdkQO9uDDcVi0/edit#slide=id.p2

У хвилини всепоглинаючого страху людина здатна полюбити кожного, хто розділить з нею цей страх.

Досить бути поруч. Хто б це не був.

(Януш Леон Вишневський)

Поняття «криза» та «критичний період»
Криза (від грецького kreses – рішення, поворотний пункт, результат) у психології визначається як важкий стан, викликаний будь-якою причиною або як різка зміна статусів персонального життя.
Синоніми поняття «криза» в психологічній літературі є «критичний період» (Т. Шибутані), «перелом», «перехід» (Г. Шихі), «поворотний етап життєвого шляху» (С. Рубінштейн), «розрив» (Л. Виготський), «критична ситуація » (Ф. Василюк).

Основні кризи, з якими стикається практично кожна людина протягом життя:
• кризи розвитку (вікові кризи);
• деприваційні кризи (кризи втрати і розлуки);
• травматичні кризи;
• кризи відносин;
• кризи сенсу життя;
• морально-етичні кризи.

Війна
Це той фактор, який викликає не просто стрес, а пролонгований стан постійного стресу, як свідомого, так і підсвідомого напруження не тільки для дорослих, які розуміють ситуацію, що склалася в державі, але й для дітей.
Відчуття небезпеки, тривоги, переривання звичних рутин, постійні зміни та рух — усе це може злякати дитину, викликати нерозуміння і дискомфорт. Адже діти сприймають небезпеку і світ через призму найближчих та найбільш значущих для них дорослих. А це для них, насамперед, батьки і у другу чергу — вихователі.

Перша психологічна допомога
Це сукупність заходів загальнолюдської підтримки та практичної допомоги ближнім, які відчувають емоційне напруження та страждання. Таку допомогу може надати не лише практичний психолог, а також вчитель(педагог), знайомий з правилами надання першої психологічної допомоги. Її надання не передбачає значної професійної підготовки, достатньо педагогічних знань, отриманих в межах загальноосвітнього психологічного інформування, і природної здатності проявляти співчуття, людяність.
(Лист МОН України від 19.08.2022 №1/9530-22 «Про інструктивно-методичні рекомендації щодо організації освітнього процесу та викладання навчальних предметів/інтегрованих курсів у закладах загальної середньої освіти у 2022/2023 навчальному році» ( Додаток 1).

Тривога
– це реакція центральної нервової системи, яку людина не може контролювати самостійно. Ця психічна реакція є свого роду сигнальною системою, яка спрацьовує, коли мозок та нервова система реагують на загрозу чи небезпеку. Тривога це стан нерозуміння свого майбутнього, неможливості його спрогнозувати, зокрема, під час війни.
Особливо складними та найбільш поширеними у військовий період є депривіаційні кризи (кризи втрати і розлуки).

Депривація
(від лат. deprivatio – втрата, позбавлення) – психічний стан, який виникає у людей, які тривалий час відчувають недостатнє задоволення своїх потреб.
Прикладами деприваційної кризи є розлучення, нещасний випадок, втрата близької людини, домівки (звичного місця проживання та оточення).
П’ять стадій горювання (переживання людиною кризової ситуації) виділено Е.Кюблер-Росс (1969, 2005): заперечення, гнів, торг, депресія, прийняття.

Травматичні кризи (психотравма)
Це реакція психіки людини на ситуацію, в якій є загроза її життю або здоров’ю. Психологічні травми порушують нормативну організацію психіки і можуть зумовити межові (тимчасове відчуття дискомфорту) або клінічні стани (зниження імунітету, втрата працездатності, порушення когнітивних процесів).

Найчастіші причини психотравми:
• фізична травма, що призвела до інвалідизації;
• хронічна невиліковна хвороба, раптова смерть близької людини;
• розрив значущих стосунків;
• приниження або глибоке розчарування в людях.
Психологічні симптоми психотравми: шок, заперечення, невіра, гнів, дратівливість, перепади настрою, почуття провини, сорому, самозвинувачення, сум, відчуття безнадійності, труднощі із концентрацією уваги, занепокоєння, страх, відокремлення від інших.

Посттравматичний стресовий розлад (ПТСР)
Він виникає як відстрочена або тривала відповідь на стресову подію (коротку або тривалу) виключно загрозливого або катастрофічного характеру, яке може викликати глибокий стрес майже у кожної людини. Типові ознаки включають епізоди повторюваних переживань травмуючої події в нав’язливих спогадах («кадрах»), думках або жахах, що з’являються на стійкому тлі почуття заціпеніння, емоційної загальмованості, відчуженості від інших людей, уникнення дій і ситуацій, що нагадують про травму.

Копінг
(від англ. coping — справлятися) — те, що робить людина, щоб справитися (англ. to cope with) зі стресом. Поняття об’єднує когнітивні, емоційні та поведінкові стратегії, які використовуються, щоб впоратися із запитами буденного життя.
У психології копінг можна розуміти як розширення (збільшення) свідомого зусилля задля вирішення особистих та міжособистісних проблем і намагання опанувати, мінімізувати або переносити стрес або конфлікт.
Ефективність копінгових зусиль (копінгу) залежить від типу стресу і/або конфлікту, від індивідуальних особливостей кожної окремої людини, а також від обставин.

Удосконалена К. Glanz транзакційна модель стресу та копінгу Р.Лазаруса:
Поняття моделі
Визначення
Первинна оцінка
Оцінка значущості стресу чи проблемної ситуації.
Вторинна оцінка
Оцінка керованості стресу і ресурсів особистості, необхідних для подолання труднощів.
Копінги
Актуальні стратегії, які використовуються в якості посередника у первинному і вторинному оцінюванні.
Управління проблемами (копінги, фокусовані на проблемі)
Стратегії, спрямовані на зміну стресової ситуації.
Копінг, сфокусований на змісті
Стратегії копінгу, що зумовлюють виникнення позитивних емоцій навіть у найскладніших життєвих ситуаціях та полягають у тому, що попри проблеми, людина знаходить сенс свого існування, ставить перед собою нові життєві
цілі.
Результат копінгу
Емоційне благополуччя, гарний фізичний стан, здоровий спосіб життя.
Диспозиційні копінгові стилі
Узагальнені способи поведінки, які можуть вплинути емоційні та функціональні реакції людини на стресор, відносно стабільні у часі і ситуаціях.
Оптимізм
Схильність очікувати на позитивний перебіг різних ситуацій.
Пошук інформації
Уважність, активне втручання у ситуацію на противагу її уникненню і втечі від проблем.

R. H. Moos, J. A. Schaefer (1986) виділяють три стратегії:
• сфокусована на оцінці (встановлення для себе значення ситуації);
• сфокусована на проблемі (прийняття рішень та здійснення конкретних дій для подолання стресу);
• сфокусована на емоціях (управління почуттями і підтримку емоційної рівноваги).
L.I.Pearlin, C. Schooler (1976) пропонують аналогічну до запропонованої Р.Моосом і Дж. Шеффер класифікацію, виділяючи в ній три наступні стратегії:
• стратегія зміни способу бачення проблеми;
• стратегія зміни проблеми;
• стратегія управління емоційним дистресом.

«Коли світ на межі змін: стратегії адаптації. Психологічна підтримка вчителів та дітей у часи війни» – посібник для педагогів, розроблений Громадською організацією «GoGlobal» спільно з Центром «Розвиток КСВ» та експертною платформою Career Hub у рамках програми «Мріємо та діємо».
Це зручний і доступний ресурс для допомоги педагогам в опануванні інструментами психологічної підтримки та адаптації до нових умов у воєнний час.
Він стане у нагоді для використання в роботі педагога та практичного психолога як загальної, так і дошкільної освіти, зокрема у роботі з дітьми старшого дошкільного віку, вихователями та батьківською аудиторією.

ЗМІСТ
Частина 1.
Управління стресом та складними ситуаціями
Стрес в роботі вчителя
Розуміння дитячого стресу
Інструменти комунікації вчителів та дітей у стресових ситуаціях
Безпечні та відновлюючі форми роботи з дітьми
Менеджмент складних ситуацій: булінг
Менеджмент складних ситуацій: суїцидальна поведінка
Менеджмент складних ситуацій: сексуальне насилля
Частина 2
Вправи для саморегуляції, заземлення та пошуку ресурсу
8. Вправи для саморегуляції та заземлення
Вправи для пошуку ресурсу
Окремим компонентом посібника є Додаток, у якому розміщено інтерактивні ресурси, розроблені експертами ГО «GoGlobal» для таборової програми обміну UKRAINE is the CAPITAL of GREAT PEOPLE.

У розділах ви знайдете:
Правила стресостійкості та протидії емоційному вигоранню вчителів;
Розуміння дитячого стресу (реакція дитини на стрес під час війни);
Особливості переживання стресу війни (дорослим та дитиною);
Правила стресостійкості та протидії емоційному вигоранню вчителів (педагогів);
Iнструменти комунікації педагогів та дітей у стресових ситуаціях, зокрема, спричинених війною;
Алгоритм надання розвивального зворотного зв’язку (фідбек) та шерінгу дитині у проблемній ситуації;
Взнати більше про безпечні та відновлюючі форми роботи з дітьми;
Менеджмент складних ситуацій: булінг, суїцидальну поведінку, сексуальне насилля;
Вправи для саморегуляції, заземлення та пошуку ресурсу.

Мар’яна МАЛІНОВСЬКА

                             вихователь

                                                              Ізяславський ЗДО (ясла-садок)

                                       № 1 «Струмочок»

                                  Ізяславська ТГ

Адаптація дітей внутрішньо переміщених осіб до       закладу дошкільної освіти

Війна на території нашої країни змусила мільйони українців покинути свої домівки. За даними інформаційно-обчислювального центру Міністерства соціальної політики, в Україні зареєстровано 4,9 мільйона внутрішньо переміщених осіб. З них майже 22% – це діти віком до 18 років. Саме у дітей виникають значні труднощі соціального і психоемоційного характеру, пов`язаних зі зміною середовища проживання та звичного кола спілкування. Особливо страждають діти віком від 3-х до 15років, оскільки діти до 3-х років легко розлучаються з попереднім місцем проживання, а людина старше 15 років здатна сприйняти переїзд на нове місце більш раціонально. 

Проблема адаптації внутрішньо переміщених дітей дошкільного віку стала надзвичайно актуальною. Тому що дитинство – це період, коли формується особистість і будь-які травматичні події можуть залишити глибокий слід. Тому саме ми, працівники дошкільної освіти, повинні зробити все можливе, щоб забезпечити таким дітям безпечне, стабільне і підтримувальне  середовище.

Внутрішньо переміщені діти стикаються з великою кількістю труднощів: зміна життєвого укладу,втрата друзів, іноді – розлука з батьками. Адаптація до нового закладу освіти – це важливий і водночас складний етап. Успішна адаптація допомагає дитині відновити відчуття безпеки, стабільності, довіри до дорослих та навколишнього світу. 

Мета нашої роботи – створити умови для комфортної, м`якої адаптації  дітей до умов ЗДО. І тому ми, педагоги, ставимо перед собою такі завдання:

     –  забезпечення емоційного комфорту та підтримки;

     –  соціалізація дітей у новому колективі;

     –  робота з батьками;

     –  підготовка педагогів до взаємодії з дітьми, які пережили психологічну травму.

 Успішність цієї роботи починаєтьсяч з того,  як дитина представлена в новому колективі. Спроба вихователя підкреслити складний досвід, що його пережила дитина, може стати причиною несприйняття новачка. Діти, звісно, повинні знати дещо про нову дитину, але насамперед треба зосередится на включенні дитини у дитячий колектив. На успішність адаптації переселенця впливає й те, як дитина добирається до закладу, в яких умовах проживає, її матеріальний добробут. Підсумовуючи, виділимо такі етапи адаптації:

     –  попередній етап ( знайомство з родиною, діагностика психологічного стану дитини );

  –  початковий ( перші тижні перебування в ЗДО, спостереження за поведінкою дитини, встановлення довіри );

  –  активний етап ( поступова інтеграція в групу, участь у спільних іграх,заходах;

  –  стабілізація ( дитина відчуває себе частинкою колективу, вільно висловлює свої думки ).

Перехід до нового закладу може викликати у дитини почуття страху та розгубленості. Дитина спочатку може почувати себе самотньою. Але поступово варто допомагати їй інтегруватися в дитячий колектив. Залучення до активного життя групи дасть можливість швидше адаптуватися та знайти друзів. Педагог є головним джерелом підтримки для дітей. Важливо не залишати дитину без допомоги. Будь-яка інформація повинна бути подана дитині у відповідності до її віку, індивідуальних особливостей та рівня розвитку.

Психологічні особливості дітей ВПО:

   –  порушення когнітивних процесів ( погіршення пам`яті, труднощі концентрації уваги, розлади мислення);

   –  невротичні реакції ( стресове виснаження, фобічні реакції, порушення сну й апетиту);

   –  функціональні розлади ( регрес поведінки );

   – емоційні та поведінкові порушення ( реакції протесту, підвищена плаксивість, часті зміни настрою );

   – проблеми пов`язані зі спілкуванням: страх і недовіра або агресія і дратівливість стосовно оточення, можлива надмірна залежність від думок оточуючих ;

    – порушення взаємовідносин в сім`ї ( коли зміна соціальної ситуації та обов`язків у сім`ї часто змушує дітей «включатися» у дорослі проблеми, до яких вони ще не готові ).

Важливо: не карати, не критикувати, а проявляти терпіння.

Проблеми дезаптації дітей-переселенців:

• психологічна інкапсуляція (дитина повністю замикається в собі);
• сімейна, групова ізоляція (замикання в сім`ї або у групі однолітків);
• соціальна дезорієнтація (намагається включитися в життя колективу, але через неадекватне сприйняття соціальних норм не в змозі це зробити). 

Очевидно, що дезаптація призводить до порушень психічного та соматичного здоров`я дітей. Тому проблеми таких дітей потрібно розв`язувати комплексно, звертаючись до психологів, а іноді і до психіатрів.

Практичні методи підтримки: 

• дихальні техніки;
• вправи на зняття психоемоційного, м`язового напруження;
• методи арт-терапії, зокрема терапія творчим самовираженням, танцювальна терапія;
• казкотерапія;
• рухливі ігри, релаксаційні вправи;
• рольові ігри, командні завдання;
• сталий режим: розпорядок дня, повторювані дії, ритуали.

Педагог – ключова фігура в процесі адаптації. Наше завдання створити емоційне тло, спостерігати за станом дитини та вчасно реагувати, бути доброзичливим, терплячим, підтримувати не лише дитину, а родину.

   Батьки також пережиють кризу. Тому важливо проводити з ними бесіди, консультації, надавати поради щодо режиму, ігор, взаємодії вдома, запрошувати до участі в різних заходах, створювати відчуття спільноти.

Приклади з практики:

Хлопчик, який перший тиждень не розмовляв, через два тижні почав активно включатися в ігри завдяки малюванню. Дівчинка боялася відпустити маму, почала самостійно гратися після знайомства з новою подругою. Ці випадки доводять: правильна підтримка – ключ до успіху.

Рекомендації:  Неспокійний стан дитини можна змінити на кращий шляхом введення таких дітей у спеціально змодельовану ситуацію успіху, а саме:

• стимулювати дитячу ініціативу, творчість, прагнення до самостійності;
• надавати дитині право вибору, уникати практики примусу;
• дозволяти відмовлятися від дискомфортної для неї діяльності;
• надавати час для самостійної вільної діяльності;
• давати змогу завершити розпочату справу і побачити кінцевий результат;
• зіставляти успіхи дитини з її попередніми досягненнями, а не з досягненнями інших;
• задовольняти потребу у визнанні шляхом заохочення, схвалення, позитивної оцінки дій та результатів діяльності дитини.

Дотримуючись таких рекомендацій, дитина швидше інтегрується до нового соціального оточення.

   Адаптація – це процес, який вимагає часу, зусиль і великого серця. Педагог має бути поруч із дитиною на кожному кроці, підтримувати, спрямовувати, не квапити. Спільна праця колективу, батьків і громади – основа здорового розвитку дитини в нових умовах. Разом ми можемо зробити багато, головне не бути байдужими.

Ольга СТАВНІЙЧУК, директор Струзького ЗДО «Малятко» Новоушицької селищної ради

Краща практика адаптації дітей  внутрішньо переміщених осіб

в Струзькому закладі дошкільної освіти «Малятко» 

Наша країна сьогодні переживає кризовий період, пов’язаний з воєнними діями. Фактично збройний конфлікт триває вже десять років і не можливо передбачити його завершення. З початком повномасштабного вторгнення велика кількість сімей вимушена була терміново змінити місце проживання з метою захисту, посилилися тривожні настрої в суспільстві, страх, розчарування, невпевненість в завтрашньому дні. Переміщеними виявилися дорослі, діти молодшого шкільного віку, підлітки та діти дошкільного віку.

Процес адаптації дітей переселенців в Струзькому ЗДО «Малятко» проходить в контексті розвитку особистості в цілому і розглядається з урахуванням вікових та індивідуальних особливостей. Надаємо дітям змогу усвідомити ,осмислити та засвоїти загально людські цінності, такі як любов, дружба, прощення, толерантність. У процесі реабілітаційної роботи створюється безпечна атмосфера яка сприяє кращому самовираженню дітей та дає можливість ефективно реалізувати намічені завдання. Для забезпечення комфортного психологічного клімату у групі, ми використовуємо такі прийоми:

– виокремлюємо системи правил в іграх, у праці, в спілкуванні та інших видах діяльності, дотримуючись яких дитина вчиться відрізняти себе від інших, у неї формується почуття індивідуальності, самостійності, впевненості, власної повноцінності, що в сукупності зміцнює «Я» дитини;

– в  режим дня вводимо «час тиші» та «час можна», що сприяє психологічному розвантаженню дітей;

– використовуємо «Ранкове коло», що дає змогу відчути єдність групи дітей і свою причетність до неї;

–  ізольовуємо дитину від групи під час конфліктної ситуації. При
цьому дитину не виводять з групи, а пропонують побути наодинці, посидіти і поспостерігати за іншими дітьми.

У перші дні перебування дітей – переселенців в дитячому садку ми
помітили як їм важко адаптуватися, вони постійно намагаються усамітнитися. Тривалий час не проявляють інтересу до спільної діяльності, колективних ігор,намагаються уникнути контактів з однолітками та вихователем. Тому залучаємо їх до спільної діяльності не примусово  бо це стає великою перешкодою у встановленні довірливих стосунків. Привертаємо  увагу дитини до чеснот, умінь, моральних якостей однолітків, щоб вона сама захотіла спілкуватися з ними. Щоб визначити соціалізованості дітей ВПО, ми звернулися до ігор, казок і дидактичних вправ, бо саме через гру можна вияснити міру соціалізації дітей, засвоєння ними відповідної системи цінностей.

У грі діти набувають соціального досвіду та оволодівають такими вміннями:

– контактувати з однолітками;

– висловлювати свою думку (оцінювати);

– висловлювати згоду (незгоду);

– відповідати на поставлене запитання;

– брати участь у спільній грі з іншими згідно домовленості дітей таку модель поведінки яка б не руйнувала ні навколишній світ, ні душу самої дитини. Свої переживання, емоції і почуття, які не вміють або не можуть розкрити в повсякденному житті , діти висловлюють за допомогою гри.

Гра вільна від тиску та нагляду дорослих. Під час гри діти не лише отримують задоволення, а й мають можливість подолати негативні емоції, засвоїти нові знання та навички. 

Отже наш заклад дошкільної освіти забезпечує педагогічно виважену адаптацію дітей, формує моделі поведінки, її цінності систему стосунків із соціальним довкіллям. Тому ми надаємо кожній дитині ВПО можливості для активного і творчого прояву себе у соціальному довкіллі, створюємо умови для реалізації її потреб, прояву активності, ініціативності та відповідальності.

Виділяємо кілька аспектів у переживанні ситуації вимушених переселенців:

– переживання негативних життєвих подій – втрат, поневірянь, змін, що
відбуваються до і під час переселення;

– переживання змін і культурних відмінностей. Події, які стали причиною вимушеного переселення, а також факт переїзду, ворожості, невизначеності ситуації, всі ці чинники впливають на перебіг та тривалість адаптації до нових умов. Інша культура змушує переселенця змінити звичний ритм життя, прийняти інші соціальні норми,
правила і способи поведінки. Цей процес має назву соціокультурна адаптація. 

Ознайомлюємо переселенців з особливостями нової культури,
допомогаємо виробити відповідні моделі поведінки, все це потрібно для
подолання та попередження виникнення тривожності, апатії. Робота нашого закладу дошкільної освіти з сім`ями вимушених переселенців полягає у встановленні позитивних стосунків між усіма учасниками освітнього процесу, наданні допомоги батькам у відновленні психічного здоров`я дітей та власного здоров`я, пошуку ефективних шляхів вирішення щоденних проблем , залучення батьків до активної участі в процесі адаптації дітей.

Впроваджуємо різні форми роботи ЗДО із сім`ями ВПО:

–  індивідуальні консультації за запитом;

– тренінгові заняття;

– розробка пам`яток та рекомендацій;

– залучення батьків до участі в спільних заходах.

Таким чином, щоб забезпечуючи дитині стабільне та підтримуюче
оточення, яке є необхідним для її нормального розвитку та успішної
адаптації, ми повинні активно співпрацювати з батьками. Адже, навіть
якщо родина переїхала на нове місце в повному складі, дорослі не можуть
приділяти вихованню і проблемам дітей стільки ж уваги, скільки раніше.
Дорослі самі переживають тяжкий стрес та кризу ідентичності, не в
повному обсязі здатні виконувати звичні сімейні ролі. Вони часто не мають
сил щоб допомогти не те що дітям, а навіть самим собі.

Важливо розуміти основні проблеми, з якими стикаються вимушені переселенці, принципи, цілі та завдання допомоги. Це дає змогу обрати відповідні методи та форми  роботи, які будуть сприяти адаптації цих вихованців. Для ефективної роботи потрібні уміння вихователя: 

– створювати сприятливу психологічну атмосферу в групі;

– встановлювати доброзичливе емоційне спілкування між дітьми та
оточуючими їх людьми;

– прихильно ставитися до дитини, щоб вона відчувала любов, турботу, і
захищеність;

– спрямовувати дітей на спільну діяльність, культивувати партнерство;

– бачити можливість і здібності дитини, створювати ситуації, де б вона
могла їх виявити.

Для визначення рівня готовності педагогічних працівників до супроводу
адаптації дітей – переселенців, ми провели опитування вихователів. Щоб визначити соціалізованості дітей ВПО, ми звернулися до ігор і дидактичних вправ, бо саме через гру можна вияснити міру соціалізації дітей, засвоєння ними відповідної системи цінностей.

У грі діти набувають соціального досвіду та оволодівають такими вміннями:
– контактувати з однолітками;

– висловлювати свою думку (оцінювати);

– висловлювати згоду (незгоду);

– відповідати на поставлене запитання;

– брати участь у спільній грі з іншими згідно домовленості.

 На нашу думку, адаптація дітей дошкільного віку має важливе
значення. Адже, це насамперед, найбільш важкий  період розвитку, тому такі несприятливі фактори середовища спричиняють більш згубний вплив на дитину, що розвивається, ніж у будь-які інші періоди життя.

Вступ до розділу: «Цифрові рішення для управління доступністю»: відкриваючи нові горизонти дошкільної освіти

У сучасному світі цифрові технології стрімко проникають у всі сфери нашого життя, не оминаючи й освітню галузь. Особливого значення набуває їхнє застосування для покращення доступності дошкільної освіти – першої та надзвичайно важливої ланки в системі безперервного навчання. Впровадження інноваційних цифрових інструментів відкриває нові можливості для ефективного управління процесами, оптимізації комунікації та забезпечення рівних можливостей для кожної дитини, незалежно від її місця проживання, фізичних особливостей чи соціального статусу.

Розділ «Цифрові рішення для управління доступністю» присвячений дослідженню та аналізу потенціалу цифрових технологій у розширенні доступу до якісної дошкільної освіти. Ми розглянемо широкий спектр цифрових інструментів та платформ, які можуть бути використані для оптимізації адміністративних процесів у закладах дошкільної освіти (ЗДО), покращення комунікації між педагогами, батьками та громадою, а також для надання освітніх послуг у дистанційному або комбінованому форматах.

У цьому розділі буде представлено приклади успішного впровадження цифрових рішень, які сприяють:

• Покращенню обліку та адміністрування: електронні черги, системи реєстрації та управління даними про дітей.
• Розширенню інформаційної доступності: веб-сайти ЗДО, онлайн-платформи для батьків, мобільні додатки.
• Забезпеченню інклюзивності: спеціалізоване програмне забезпечення, адаптивні навчальні матеріали, засоби комунікації для дітей з особливими освітніми потребами.
• Оптимізації логістики та ресурсів: системи навігації, платформи для обміну інформацією про наявність місць та можливості підвезення.

Метою цього розділу є не лише демонстрація існуючих цифрових інструментів, але й надання практичних рекомендацій щодо їхнього впровадження та ефективного використання для створення більш доступної, гнучкої та орієнтованої на потреби кожної дитини системи дошкільної освіти. Ми віримо, що розумне застосування цифрових технологій є ключем до подолання географічних, соціальних та фізичних бар’єрів на шляху до якісної дошкільної освіти для всіх.

Використання інтернет-платформ у роботі ЗДО для забезпечення доступності дошкільної освіти у період війни та під час дистанційного навчання

Директор Ізяславського ЗДО (ясла-садка) № 1             «Струмочок»  Альона Шаповал,

практичний психолог Ізяславського ЗДО (ясла-садка) 

№ 1 « Струмочок» Наталя БАТЮК

Презентація доступна за покликанням:

https://docs.google.com/presentation/d/1_tm6D5lKXwQ75pU8F9fTxdDLN5q-CStc/edit#slide=id.p1

Актуальність питання забезпечення доступності освіти 

Сьогодні Україна перебуває в умовах війни. Багато сімей змушені покинути свої домівки та рятувати своє життя,змінити місце та умови проживання в Україні, або взагалі покинути все, виїхати за кордони нашої держави.  

       Також актуальними залишаються питання навчання та виховання дітей в умовах карантинних обмежень. Необхідність надавати маленьким українцям державну освіту вимагає від педагогів пошуку нових форм роботи зі здобувачами освіти. 

Законодавство – про забезпечення доступності освіти в Україні (зокрема онлайн):

• Відповідно до статті 3 Закону України «Про дошкільну освіту» Держава надає всебічну допомогу сім’ї у розвитку, вихованні та навчанні дитини; забезпечує доступність і безоплатність дошкільної освіти в державних і комунальних закладах дошкільної освіти у межах державних вимог до змісту, рівня й обсягу дошкільної освіти (Базового компонента дошкільної освіти) та обов’язкову дошкільну освіту дітей старшого дошкільного віку. 

• Статєю 11 Закону України «Про освіту» визначено, що «метою дошкільної освіти є забезпечення цілісного розвитку дитини, її фізичних, інтелектуальних і творчих здібностей шляхом виховання, навчання, соціалізації та формування необхідних життєвих навичок».

• У статті 9 Закону України «Про освіту» відмічено, що однією з форм здобуття освіти є дистанційна форма здобуття освіти. Вона визначається, як «індивідуалізований процес здобуття освіти, який відбувається в основному за опосередкованої взаємодії віддалених один від одного учасників освітнього процесу у спеціалізованому середовищі, що функціонує на базі сучасних психолого-педагогічних та інформаційно-комунікаційних технологій».     

       Використання учасниками освітнього процесу новітніх технологій інтернет-простору та інтернет-платформ у воєнний період – єдина можливість забезпечити належний рівень навчання та виховання. 

         У листах МОНУ від 11.10.2017 № 1/9-546 «Методичні рекомендації щодо організації взаємодії закладів дошкільної освіти з батьками вихованців» та від 27.09.2010 № 1/9-666 «Про організацію роботи з дітьми п’ятирічного віку» зазначено, що «оперативно обмінюватися інформацією з батьками найзручніше в Інтернеті. У пригоді стануть сторінки сайтів закладів дошкільної освіти, електронне листування, онлайн-спілкування у закритій групі в соціальних мережах тощо» та відмічена важливість «розроблення та запровадження медіа-освіти, створення інформаційних дошкільних програм, зокрема “Електронної пошти для батьків” з питань розвитку дітей п’ятирічного віку». Це все стосується взаємодії з батьками та дає змогу навчити їх проводити час з дитиною з користю.

Реакція на кризову ситуацію у дітей дошкільного та молодшого шкільного віку

• тривожність;

• перезбудження, або навпаки – емоційний ступор;

• недовіра до оточення;

• болісні реагування на критичні зауваження;

• емоційна байдужість (як захисна реакція);

• негативізм, спалахи гніву, агресії;

• уникання спілкування, місць, людей та навіть предметів, що нагадують про травмуючи подію;

• зниження уваги та концентрації;

• підвищена активність;

• роздратованість, скарги на самопочуття.

Побудова комплексного підходу до питання психолого-педагогічної допомоги та соціальної підтримки дитини у воєнний період:

• Здійснення патронажу 

• Проведення психодіагностичної роботи

• Організація психологічної просвіти та профілактичної роботи, щоб у доступній і зрозумілій формі надавати дітям інформацію та знання, необхідні для них у воєнний період:

•     з питань профілактики тривожності,

•      з профілактики формування та подолання стресових станів

Співпраця ЗДО з батьками
(онлайн-комунікація):

• Сторінки сайту закладу дошкільної освіти;

•  Електронне листування;

•  Онлайн-спілкування у закритій групі в соціальних мережах;

• Проведення психологічної просвіти та профілактичної роботи у онлайн-форматі (лекції, бесіди, тренінги тощо);

• Проведення онлайн-консультацій (групових та індивідувальних);

•  Проведення онлайн-занять, розваг тощо;

•  Електронна пошта для батьків (з питань розвитку та психолого-педагогічного супроводу дітей). 

Інструменти спілкування при дистанційному навчанні:

Електронна пошта – це стандартний сервіс Інтернету, що забезпечує передавання повідомлень, як у формі звичайних текстів, які в інших формах у відкритому чи зашифрованому вигляді.
Форум – найпоширеніша форма спілкування. Програмне забезпечення форумів дозволяє приєднати різні файли певного розміру. Кілька форумів можна об’єднати в один великий.
Чат – спілкування користувачів мережі в режимі реального часу, засіб оперативного спілкування людей через Інтернет. Є кілька різновидів чатів: текстовий, голосовий, аудіо-, відеочат. Найбільш поширений текстовий чат. Голосовий чат дозволяє спілкуватися за допомогою голосу, що під час за дистанційною формою є важливим моментом
Відеоконференція – це конференція реального часу в on-line режимі. Відеоконференція – один із сучасних способів зв’язку, що дозволяє проводити заняття у «віддалених групах», коли вихованці та вихователь знаходяться на відстані. Отже, обговорення відбувається у режимі реального часу. Вихователь і діти можуть бачити один одного.
Блог. Це форма спілкування, яка нагадує форум, де право на публікацію належить одній особі чи групі людей.
Соціальні мережі Telegram та Viber дозволяють створювати закриті та відкриті канали, групи, чати, обговорення тем, завдань, проблем, інформації.

Дистанційне навчання:

• Найпоширенішою практикою є створення в соціальної мережі Viber групи для батьків та надання рекомендацій щодо здійснення освітньої роботи за окремими темами (фото-, аудіо-, відео-, письмово тощо) та отримання фотозвітів,

• Надсилання посилань на сторінки з розвиваючими завданнями, аудиоказками, піснями, поробками, фізичними вправами в мережі Інтернет,

• Надсилання відео-роликів за темами занять,

• Проведення конкурсів, марафонів, флешмобів,

• Он-лайн спілкування з дітьми,

• Відео-конференції з групою дітей,

• Створення та використання Ютуб-каналів.

• Освітню роботу в умовах дистанційного навчання здійснюють не лише вихователі. До цієї роботи долучаються вчителі-логопеди, інструктори з фізкультури, музичні керівники, практичні психологи тощо.

    Онлайн-платформи для роботи освітян на період військових дій: 

• Google Classroom 
• Moodl

• Edmodo 

• Мій клас

• Classdojo 

      Лист МОН №1/3737-22 від 29.03.22 року «Про забезпечення психологічного супроводу учасників освітнього процесу в умовах воєнного стану в Україні»

Використання інтернет-платформ «Google Meet» та «Zoom»,  дозволяє педагогу не тільки проводити роботу з групою дітей дистанційно у вигляді он-лайн занять, зустрічей та відеоконференцій, але і залучати до їх проведення інших спеціалістів, що проводять роботу з дітьми: працівники бібліотек, будинків творчості та соціальних служб, що на період карантинних обмежень, або обмежень, пов’язаних з військовими діями на території України.

Алгоритм організації дистанційного навчання за допомогою інтернет-платформ:

1. Сплануйте роботу. Визначте навчальний кінцевий результат, якого хочете отримати від здобувачів освіти.
2. Створіть навчальні матеріали. У дитини повинні бути навчальні матеріали та завдання, посильні для його вікової групи. До навчальних матеріалів додавайте інструкції з використання, зазначайте час на виконання, рекомендації та підказки.
3. Розміщуйте мультимедійні матеріали – презентації, відеоролики, посилання, які допоможуть у вивченні зазначеної теми.
4. Надавайтє батькам перелік інтернет-джерел, які сприятимуть легшому засвоєнню матеріалу.
5. Враховуйте, що не всі вихованці однаково активно можуть бути залучені до освітньої діяльності. Потрібен індивідуальний підхід, це спрощує етап підготовки завдань й дозволяє розкрити творчий потенціал малюків.
6. Продумайте отримання зворотнього зв’язку. Для отримання зворотнього зв’язку радимо використовувати електронну пошту, онлайн-сервіси (наприклад освітню платформу Youtube, Viber, Skype, Whats App, Теlegram , ZOOM, тощо).

Зустрічі в режимі реального часу за допомогою гаджетів:

      Особливого значення для психологічного розвантаження та отримання нових знань дитиною, набувають зустрічі в режимі реального часу за допомогою гаджетів. Такі зустрічі доречно проводити 2 рази на тиждень у групах передшкільного віку, а саме: 

• з дітьми молодшого та середнього дошкільного віку (у разі згоди батьків) – не більше 10 хвилин, 

• з дітьми старшого дошкільного віку – до 15 хвилин.      

      Пропонуємо проводити заняття в режимі он-лайн конференції за таким графіком: 

• молодший дошкільний вік – понеділок, середа з 10.00, 

• середній дошкільний вік – вівторок, п’ятниця з 10.00, 

• старший дошкільний вік – вівторок, четвер з 10.30.

Онлайн-зустріч у міській дитячій бібліотеці. Співпраця ЗДО та Ізяславської міської публічної бібліотеки  комунального закладу «Ізяславський центр культурних послуг» Ізяславської міської ради.
Онлайн-заняття «У гості до Книжки»

Освітню роботу з дітьми необхідно здійснювати систематично. Дистанційне навчання доцільно проводити через інтерактивні навчальні матеріали, через соціальні мережі, через освітні платформи, електронні сервіси та додатки тощо.

      Опанування новими джерелами комунікації забезпечить якісний рівень освіти, дасть змогу відкрити нові обрії розвитку держави у майбутньому.

Вступ до розділу: «Креативний підхід до організації освітнього середовища»: натхнення та інновації для комфортного дитинства

Організація освітнього середовища в закладі дошкільної освіти (ЗДО) є не просто облаштуванням приміщення, а потужним інструментом впливу на розвиток, навчання та емоційний стан дитини. Комфортний, натхненний та функціональний простір стимулює допитливість, заохочує до дослідження, сприяє соціальній взаємодії та формує позитивне ставлення до навчання. У пошуках оптимальних рішень педагогічні колективи все частіше звертаються до креативних та інноваційних підходів, що перетворюють звичні групові кімнати та майданчики на осередки дитячої радості та розвитку.

Розділ «Креативний підхід до організації освітнього середовища» присвячений дослідженню нестандартних, сміливих та водночас практичних ідей у створенні комфортного та розвивального простору для дітей дошкільного віку. Ми розглянемо широкий спектр інноваційних рішень, що охоплюють різні аспекти організації освітнього середовища: від трансформації традиційного планування приміщень та використання незвичайних матеріалів до створення багатофункціональних зон та інтерактивних елементів.

У цьому розділі буде представлено приклади успішної реалізації креативних ідей, які сприяють:

• Створенню гнучких та адаптивних просторів: модульні меблі, мобільні перегородки, трансформовані зони для різних видів діяльності.
• Забезпеченню сенсорної інтеграції: використання природних матеріалів, тактильних панелей, світлових та звукових ефектів.
• Стимулюванню пізнавальної активності: тематичне оформлення, дослідницькі центри, куточки експериментування.
• Розвитку творчості та уяви: арт-студії, зони для сюжетно-рольових ігор з нестандартними атрибутами.
• Формуванню екологічної свідомості: зелені куточки, елементи природного дизайну, залучення природних матеріалів.

Метою цього розділу є надихнути педагогів та адміністрації ЗДО на пошук власних, унікальних рішень для організації освітнього середовища, яке б відповідало потребам сучасних дітей, сприяло їхньому гармонійному розвитку та дарувало відчуття радості та комфорту щодня. Ми віримо, що творчий підхід до облаштування простору є ключем до створення по-справжньому сприятливого середовища для щасливого дитинства.

Презентація “Креативний підхід до організації освітнього середовища в ЗДО с. Чепелівка “Сонечко” Красилівської міської ради Хмельницької області” Марія Кубяк

Доброго дня, шановні колеги! Мене звати Марія Кубяк, я директор закладу дошкільної освіти села Чепелівка «Сонечко» Красилівської міської ради. Сьогодні я рада поділитися з вами нашим досвідом та надихнути на впровадження креативного підходу до організації освітнього середовища в закладах дошкільної освіти. Я щиро вірю, що кожен з нас може зробити свій внесок у розвиток творчого потенціалу наших діток, і сьогодні я поділюся з вами конкретними кроками та ідеями, які допоможуть нам у цьому.

Доступ до презентації доступний за покликанням: https://docs.google.com/presentation/d/1GXqoHtBYw-mlJxyhvpkhcRFDgWJm2AEw/edit#slide=id.p1

Слайд 2: Вступ

У сучасному світі, де зміни відбуваються з неймовірною швидкістю, креативність стає однією з ключових компетенцій, необхідних для успішного майбутнього. І саме в закладах дошкільної освіти ми закладаємо фундамент для розвитку цієї важливої якості. Діти – це природжені дослідники та творці, і наше завдання – створити умови, в яких вони зможуть вільно виражати свої ідеї та розвивати свій унікальний потенціал.

Сьогодні ми поговоримо про те, як створити освітнє середовище, яке буде стимулювати уяву, заохочувати до експериментів та підтримувати індивідуальність кожної дитини. Ми розглянемо конкретні приклади, практичні поради та надихаючі ідеї.

Слайд 3: Креативне освітнє середовище

Креативне освітнє середовище – це не просто яскраво оформлена кімната з великою кількістю іграшок. Це, перш за все, простір, де діти відчувають себе вільними виражати свої ідеї, досліджувати світ та вчитися через гру. Це місце, де їхні думки цінуються, де їх заохочують до експериментів та де вони не бояться помилятися.

Слайд 4: Креативність у всьому

Це середовище, яке постійно змінюється та адаптується до потреб дітей, де використовуються різноманітні матеріали та ресурси, де заохочується взаємодія та співпраця. Це простір, де діти можуть вільно вибирати, чим займатися, з ким гратися та як реалізовувати свої ідеї. Важливо пам’ятати, що креативне середовище – це не статична картинка, а динамічний процес, який потребує постійної уваги та підтримки з боку педагогів.

Слайд 5: Наш досвід

У нашому закладі ми активно працюємо над створенням саме такого середовища. Хочемо поділитися кількома прикладами з нашого досвіду, які, я сподіваюся, надихнуть вас на власні творчі рішення.

Сенсорний куточок Ми створили сенсорний куточок, де діти можуть досліджувати різні текстури, запахи та звуки. Тут є і м’які тканини, і шорсткі камінці, і ароматні трави, і різноманітні крупи. Це допомагає розвивати їхні сенсорні відчуття та уяву, а також сприяє заспокоєнню та релаксації.

Слайд 6: Смачно, яскраво, пізнавально

Наш підхід до оформлення робочого простору у закладі дошкільної освіти. Яскраві кольори та ілюстрації створюють по-справжньому затишну атмосферу для дітей, що сприяє не лише залученню їх уваги, але й формуванню позитивного сприйняття обстановки.

Основні елементи:

Інформаційні листівки: Вони не лише інформують про раціон харчування, але і виконані в грі на тему харчування дітей. Це сприяє їхнього зацікавленню.

Декор стін: Модернізація стін з малюнками кухарів і продуктів харчування перетворює звичайний простір у творче середовище, де діти можуть вивчати та навчатися разом.

Сучасні графічні матеріали: Використання дитячих персонажів на листівках і стінах робить отриману інформацію більш доступною для маленьких діток та заохочення дізнаватися більше про здорове харчування.

Візуальна активність: Вибір яскравих кольорів і форм, призначених для дітей, робить простір привабливим і водночас легким для сприйняття.

Також для кухара є інформативне та естетичне меню на кожен день на 4 тижні та норми продуктів харчування на 1 дитину. 

Слайд 7: Навчання грамоти

Зона навчання грамоти демонструє креативний, інтерактивний та дитиноорієнтований підхід до формування початкових мовленнєвих навичок у дошкільнят. 

Абетка з ілюстраціями: кожна літера супроводжується яскравим зображенням предмета чи істоти, що починається на цю букву. Це сприяє: 

асоціативному запам’ятовуванню;

розвитку мовлення через формування звуко-буквених зв’язків;

візуальному сприйняттю як основі грамотності.

Усі літери мають однаковий формат, що формує у дітей розуміння системності.

Групування голосних звуків

Голосні винесені окремо на прапорцях, які з’єднані нитками, що візуально підкреслює їхню групову належність. Це: 

-полегшує запам’ятовування;

-розвиває вміння класифікувати звуки;

-додає інтерактивності через оформлення у вигляді “гірлянд”.

Доповнення веселкою, хмаринкою і гвинтокрилом надає теплоти й казковості оформленню, викликає емоційний відгук.

Тут поєднано освітню ефективність, візуальну привабливість і ігровий підхід, що є ключем до успішного засвоєння знань у дошкільному віці.

Слайд 8-9: Математичні відкриття

Ось такий креативний підхід до формування математичної компетентності у дітей дошкільного віку. 

1. Візуальне насичення та яскравість

Кольори яскраві, насичені, але не надто контрастні, що забезпечує комфортне сприйняття. Вони привертають увагу дітей і роблять навчальний простір привабливим.

2. Інтеграція гри в навчання

Усі представлені матеріали — це поєднання гри та навчання:

Різні за розміром кубики з цифрами та крапками – для активної математики.

Цифри з вагончиками, де «їдуть» діти — викликають емоційний відгук.

Використання долоньок для лічби — активізує моторну пам’ять.

Яблучка з крапками — розвиток зорового сприйняття і кількісного мислення.

3. Креативна подача часу

Це не лише інформативно, але й естетично.

4. Розвиток просторового і логічного мислення

Кольорові кишеньки з картками, в яких розміщенні картки з цифрами та математичними знаками. Дуже зручно мати роздатковий матеріал на занятті  під рукою.

5. Геометричні фігури з емоціями

Різноманітні геометричні фігури (серце, зірка, круг, квадрат, трикутник, овал) із ручками, ніжками та усмішками перетворюють абстрактні поняття на «живих друзів», що розвиває емоційний інтелект і закріплює знання про форми.

Такий підхід робить математику цікавою, доступною й улюбленою дисципліною для малюків.

Слайд 10-11:

Нетрадиційні матеріали Ми активно використовуємо нетрадиційні матеріали, такі як картонні коробки, пластиковий посуд та все, що знайдемо, для створення творчих робіт. Замість того, щоб купувати дорогий декор, ми з дітками самі створюємо їх з підручних матеріалів. Це не тільки екологічно, але й стимулює дітей до пошуку нестандартних рішень та розвиває їхню уяву.

Слайд 12-17: Проектна діяльність

Ми практикуємо проектну діяльність, де діти самостійно обирають тему, досліджують її та представляють результати своєї роботи. Наприклад, один з наших проектів був присвячений дослідженню росту рослин. Діти висіяли насінини, далі спостерігали за розвитком рослин, читали книги про рослини, малювали їх та навіть створили власну виставу – «Квітник». Це розвиває їхні навички критичного мислення, співпраці та самостійності.

Звичайно, на шляху до створення креативного освітнього середовища ми стикалися з різними викликами. Були моменти, коли нам не вистачало ресурсів, коли ми не знали, як реалізувати ту чи іншу ідею. Але завдяки активній участі педагогів та залученню батьків, ми змогли досягти значних успіхів. Важливо пам’ятати, що створення креативного середовища – це командна робота, яка потребує відданості та ентузіазму з боку всіх учасників освітнього процесу.

Слайд 18-19: Креативні ідеї для ЗДО

Які ідеї ми впроваджували у своєму закладі? Ось кілька пропозицій, які, я сподіваюся, надихнуть вас на власні творчі рішення:

Тематичні тижні Організовуємо тематичні тижні, присвячені різним видам мистецтва, наукам або культурам. Наприклад, тиждень безпеки, тиждень науки, тиждень казки. Це допоможе дітям розширити свій кругозір та відкрити для себе нові інтереси.

Слайд 20: Спільні проекти 

Залучайте батьків та громаду до створення освітнього середовища. Організовуйте спільні майстер-класи, виставки, конкурси. Це допоможе зміцнити зв’язки між закладом та родиною, а також збагатити освітній процес новими ідеями та ресурсами.

Слайд 21: Онлайн-ресурси 

Використовуйте онлайн-ресурси та інструменти для підтримки творчості. Існує безліч веб-сайтів, додатків та програм, які можуть допомогти вам у створенні інтерактивних уроків, віртуальних екскурсій та творчих проектів. Головне – не боятися експериментувати та використовувати технології на благо дітей.

Пам’ятайте, що креативність – це не тільки про мистецтво. Це про здатність мислити нестандартно, знаходити нові рішення та адаптуватися до змін. Це про вміння бачити можливості там, де інші бачать проблеми. І саме ці навички допоможуть нашим дітям досягти успіху в майбутньому. Відвідуйте наші сторінки, надихайтесь та ставте вподобайки.

Слайд 22: Висновок 

На завершення, я хочу наголосити, що створення креативного освітнього середовища – це інвестиція в майбутнє наших дітей. Це допоможе їм стати успішними, креативними та щасливими людьми. Це процес, який потребує постійної уваги, підтримки та натхнення. Але я вірю, що разом ми зможемо створити для наших дітей найкращі умови для розвитку їхнього творчого потенціалу.

Слайд 23: 

Дякую за увагу! Я з радістю відповім на ваші запитання та поділюся додатковою інформацією.

“Креативний підхід до організації освітнього середовища в ЗДО с. Чепелівка “Сонечко” Красилівської міської ради Хмельницької області” Марія Кубяк 

Відео креативного підходу до організації освітнього середовища в ЗДО – “День без іграшок в ЗДО” – Дунаєвецька міська ТГ Кам’янець-Подільського району, Дунаєвецький ЗДО № 1 “Ромашка”  ДМР Хмельницької області

Авторка: Наталія Полівода, вихователь-методист ЗДО №9 “Теремок” Славутської міської ради 

Доступ до презентації доступний за покликаннями: https://docs.google.com/presentation/d/1E3xxg-lC5PVRk7a-uI9Nb1yUWB2KylunoTaJNWJVX0o/edit?usp=sharing 
https://docs.google.com/document/d/1ozeqyqoQbIczEgJJ40bI_52azqcddJDF/edit?usp=sharing&ouid=101849309734875677969&rtpof=true&sd=true

Хакатон – інноваційна форма організації освітнього процесу

Вихователь-методист 

закладу дошкільної освіти 

№9 «Теремок» 

Славутської міської ради 

Наталія ПОЛІВОДА

                                       Гра-це величезне світле вікно, через яке в духовний світ дитини

 вливається цілющий потік уявлень, понять про навколишнє.

                                                                                                       В. Сухомлинський

 Освітнє середовище – цілий світ взаємопов’язаних предметів, явищ та людей, які постійно оточують особистість, обумовлюючи її розвиток.

Середовище має стати для дитини розвивальним, тобто сприятливим для особистісного зростання у фізичній, пізнавально-інтелектуальній, соціально-моральній, комунікативно-мовленнєвій, художньо-естетичній, предметно практичній та інших сферах дитячої життєдіяльності.

Невід’ємною складовою в організації освітнього процесу є середовищний підхід. Адже саме предметне оточення є стимулом до різних видів діяльності дитини, де вона може використати набуті знання та збагатити свій досвід. Для забезпечення дитячої життєдіяльності у розвивальному предметному середовищі, необхідні різноманітні матеріальні засоби для повноцінного розвитку особистості. Дуже важливо, перед вступом дитини до школи, грамотно та раціонально облаштувати розвивальне предметне середовище ЗДО. Це дасть змогу також розвивати дитину відповідно до вимог Державного освітнього стандарту. 

  Середовищний підхід до організації освітнього процесу є невід’ємною складовою компетентнісного підходу. Адже саме предметне оточення є тим стимулом, який спонукає дитину в різних видах діяльності застосовувати набуті знання, збагачуючи при цьому особистий досвід. Саме за таких умов формується життєва компетентність дошкільника. А дитина успішно задовольнятиме власні інтереси та потреби, впевнено просуватиметься за індивідуальними траєкторіями розвитку. Середовищний підхід реалізують за принципом функціональності розвивального предметного середовища. Він дає змогу раціонально спроєктувати й облаштувати освітній простір сучасних закладів дошкільної освіти, обґрунтувати та спрогнозувати реальну потребу закладу в оснащенні.
          Креативний підхід до організації освітнього середовища в закладі дошкільної освіти — це не лише про яскравий інтер’єр, а й про створення простору, який розвиває, надихає та відповідає індивідуальним потребам дітей. 

Хакатон – інноваційна форма організації освітнього процесу, що сприяє пошуку нових методів роботи, активізує ефективну комунікацію між учасниками, дозволяє розширювати коло партнерських зав’язків у реалізації заданих проєктів. Сам формат походить від двох слів: hack (зламувати) та marathon (марафон). Отже, хакатон – це захід, під час якого команди розв’язують певну проблему в обмежений проміжок часу.

Хакатони беруть початок з IT-сфери, тому найчастіше асоціюються з марафоном програмування, на якому програмісти, дизайнери, веброзробники та інші IT-фахівці збираються для розв’язання певних задач чи проблем. Цей універсальний метод має широкий спектр можливостей для використання в

освітній діяльності. 

Таким чином в закладі дошкільної освіти №9 «Теремок» Славутської міської ради було проведено семінар-практикум з елементами хакатону «Використання ігор в освітньому процесі».

Мета: збагачення знань педагогів щодо організації ігрової діяльності; сприяння підвищенню рівня професійної майстерності; формування творчого підходу до дитячих ігор та іграшок; підвищення професійної компетентності педагогів шляхом активної групової взаємодії; проведення вправ на розвиток самореалізації та конструктивного творчого вирішення завдань, пов’язаних з професійною діяльністю педагога, прокачати навички публічних презентацій, ефективної роботи в команді.

Запланований проект тривав два тижні, першим етапом було проведено семінар- практикум під час якого педагоги  поглиблено розглядали питання використання ігор у виховному процесі. В ході роботи педагоги виконували різні вправи та завдання, креативно підійшли до вправи «Креативний педагог» де створювали з підручних матеріалів ігри. 

Наступним етапом було створення ігор та посібників з підручних матеріалів, педагогам надавалось два тижні для створення. 

Заключним етапом були презентації власноруч створених ігор, педагоги креативно, незвично та відповідально підійшли до поставленої мети та завдань.

Таким чином в закладі збагатилась матеріальна база різними матеріалами іграми та посібниками, а вихователі ще раз довели, що є творчими педагогами.

Інна Андріївна Гавщук, вихователька структурного підрозділу дошкільної освіти Міцівецької гімназії Новодунаєвецької селищної ради 

Доступ до презентації доступний за покликаннями:

https://www.youtube.com/watch?v=2RH6mggjS0Y

Юлія Кондратюк,

вихователь-методист Ізяславського ЗДО №4 “Казка”

Креативний підхід до організації

освітнього середовища

Доступ до презентації доступний за покликаннями:

https://docs.google.com/presentation/d/1EU7iRZDZdauCVj5-9u6qWff22V2QlqeM/edit?usp=sharing&ouid=100759768535281492005&rtpof=true&sd=true

Ізяславський ЗДО №4 «Казка»

                      вихователь-методист   Юлія КОНДРАТЮК 

Креативний підхід до організації освітнього середовища

Заклад дошкільної освіти сьогодні є ідеальним полем для розгортання особистісно орієнтованих технологій, оскільки, на відміну від школи, не орієнтований на жорстко фіксований результат, отже, за суттю, покликаний бути розвивальним та охоронним із погляду фізичного, психічного, соціального і духовного здоров’я дитини.

Поняття «освітнє середовище» на жаль, зводиться, за часту,  до предметно-просторової організації меблів, обладнання, дидактичних засобів у приміщенні групи, ігноруючи інші аспекти цього феномена (зокрема, можливості особистісного самовизначення дошкільника в різних видах активності попри нав’язування йому діяльності, організованої за ініціативою педагога). 

Проблему створення освітнього середовища розглядали науковці різних галузей, які вбачали в ньому могутній чинник особистісного зростання, набуття соціального досвіду, пізнання, взаємодії з іншими тощо. Досвід роботи закладів дошкільної освіти засвідчує, що є проблема – неготовність переважної більшості педагогів до здійснення освітньої роботи в розвивальному середовищі дошкільного закладу. Шаблонне мислення – розвиток дитини зводиться до навчання, муштри. Робота на миттєвий результат, який хочуть бачити батьки і вчителі перших класів. Відійти від стереотипів сформованих десятиліттями, поки що не вдається. Потрібно переломити свідомість не одного покоління. І переорієнтувати на те, що кожен унікальний і несе свій неповторний колір у цей світ. 

В нашому дошкільному закладі створені гарні умови для перебування дітей. Оскільки приміщення садочка не типове і здане в експлуатацію в 1937р. 

Креативність педагогів і відданість їх своїй професії допомагає створювати гарне розвивальне середовище для сучасних дітей. Хоча дошкільна галузь і сама недофінансована в країні, педагоги своєю винахідливістю в сучасних реаліях, створюють для дітей розвивальні осередки. 

Оскільки наш заклад  санаторного типу пріоритетними напрямками роботи є:

• Впровадження здоров’язберігаючих технологій з метою зміцнення фізичного, психічного і соціального здоров’я дошкільнят в тісній співпраці з батьками .
• Профілактично-оздоровча робота з дітьми з ранніми проявами туберкульозної інфекції та хронічними захворюваннями органів дихання.
• Впровадження педагогічних інновацій у практичну діяльність закладу. 

Робота з оздоровлення проводиться в єдності з природою – адже дитина це часточка природи. У нас в садочку є для цього всі необхідні умови: чудове природне оточення, квітники, ігрові майданчики, сад, неподалік – парк.     

Для розвитку дітей естетично оформлені групові кімнати. В кожній групі створені розвивальне середовище та міні-музеї.

         У садочку функціонує кімната здоров’я де дітки можуть подихати сольовою лампою. 

У нашому дошкільному навчальному закладі у групі стоїть піраміда, виготовлена з екологічно чистої деревини, без жодного цвяха. Діти мають вільний доступ до піраміди, та безпосередньо використовують її під час самостійної ігрової діяльності, не підозрюючи що тим самим отримують лікувальний вплив на свій організм. 

Вихователі дошкільного закладу декілька років поспіль використовують в роботі з дітьми корекційно-розвивальний посібник «Ігровий парашут». 

                 Вихователь, який веде гурток прикладного мистецтва, широко використовує джут для створення декоративних та практичних речей в оформленні розвивальних осередків. Вироби зі шпагату виглядають затишно, допомагають створити теплу атмосферу в будь-якому приміщенні.

           Ми зі своєї сторони робимо все можливе, щоб забезпечити дітям яскраве, безтурботне дитинство, а у відповідь хочемо мати достойне, спокійне життя без війни Вдячно вклоняємось Силам Оборони України за можливість навчати і виховувати найважливіших громадян держави – нинішніх дошкільнят.

Креативний підхід до освітнього
середовища закладу дошкільної освіти-щодо інноваційних
рішень у створенні комфортного простору для дітей.

Підготувала директор Вільховецького
закладу дошкільної освіти «Веселка»
Оксана ХОРЕВИЧ

В умовах реформування сучасної дошкільної освіти одним із найбільш пріоритетних її завдань є формування гармонійно та всебічно розвиненої особистості. Саме це безпосередньо залежить від умов, серед яких провідне місце належить освітньому розвивальному середовищу закладу, яке за належних умов його організації є тим осередком, де дитина вчиться, соціалізується, розвивається творчо і самовдосконалюється.
Роль освітнього розвивального середовища як умови успішного навчання,
виховання та розвитку дитини, охарактеризовано у працях педагогів та
психологів минулого, так і сучасних дослідників: О. Антонової, І. Беха , Т. Гончаренка, Л. Виготського, Н. Менчинської, Г. Люблінської, Л. Занкова,
В. Давидова, Г. Костюка, С. Максименка, А. Щукіної, Г. Шамової та ін.
Яким має бути освітнє середовище…
Безпечне освітнє середовище — сукупність умов у закладі освіти, що унеможливлюють заподіяння учасникам освітнього процесу фізичної, майнової та/або моральної шкоди. Таке визначення знайдете у пункті 1 частини 1 статті 1 Закону України.
Нестандартний підхід до створення освітнього розвивального середовища у сучасному закладі освіти та його значущість для розвитку творчості дітей відзначили такі педагоги, як: А. Богуш, І. Зязюн, Н. Гавриш, А. Леушина, Ю. Мануйлов, В. Ясвін та інші.
Як відомо, середовище є сукупністю умов або обставин, які оточуютьлюдину [1, с. 140]. Ю. Мануйлов, розглядає це поняття не лише як певні
обставини, завдяки яким можуть реалізуватися певні процеси, але і як
«осередок», «проміжну ланку», «засіб досягнення» певної мети, яке може бути
внутрішнім, зовнішнім, пасивним або активним, розвивальним тощо [3, с. 5].
Освітнє розвивальне середовище навчального закладу – це динамічне
утворення, зміни якого зумовлені впливом освітніх реформ та навколишнього
середовища.
На думку В. Ясвіна, освітнє розвивальне середовище слід розуміти як
умову та систему впливів, за допомогою яких розвивається особистість, які
знаходяться у «предметному та просторово-предметному оточенні» [6, с. 27].
Як правило, структура розвивального середовища сучасного закладу освіти
повинна передбачати такі моделі щодо його побудови, як: еколого-особистісна,
соціальна, психологічна, комунікативна.
Наприклад, екологічна модель, яку розробив В. Ясвін, за якою освітнє
середовище розглядають як «систему впливів та умов, які можуть міститися у
соціальних та просторово-предметних умовах, які оточують особистість» [6,
с. 29]. Розвивальне середовище повинно містити такі складові,
як: просторово-предметну, за якою варто передбачити ефективне облаштування
всіх приміщень для проведення занять, а також прилеглу територію, будівлі.
Вчені В. Рубцов, Ю. Мануйлов у питанні організації освітнього
розвивального середовища, окремо виділяють комунікативну модель, за
якою середовище слід розглядати як форму співпраці (комунікативної
взаємодії) між учасниками освітнього процесу.
Дослідник В. Ясвін, розглядаючи особливості до структури освітнього
розвивального середовища відносить: фізичне оточення, яке слід розглядати як
умови облаштування приміщення.
До основних засад, на думку авторів [5; 6] на яких повинно
організовуватися освітнє розвивальне середовище закладу освіти, варто
відносити креативний підхід, адже, як відомо, креативність – запорука
успішного розвитку вихованця, яке сприяє здатності висувати нестандартні ідеї, діяти нестандартно та самостійно, не боятися помилок у процесі пошуку істини. Створення нерегламентованого розвиваючого середовища, яке повинне бути різноманітним, насиченим, неординарним. У нього необхідно включати максимальну кількість предметів дорослого побуту. Повинна бути можливість вільно брати будь-які іграшки і діяти з ними на власний розсуд. Необхідно надавати свободу дослідженням
Таким чином, освітнє розвивальне середовище варто розглядати як умови
соціально-психологічного та матеріального характеру, завдяки яким
реалізується процес навчання на виховання у закладі освіти. У закладі дошкільної освіти освітнє розвивальне середовище – це модель соціокультурного простору, у якому відбувається становлення та розвиток особистості дитини. Адже в цей період найбільш активно розвиваються здібності, вміння та навички дітей. За умов креативного підходу у організації освітньо-розвивального середовища закладу це можна реалізувати найбільш ефективно.
Використана література:
1. Бех І. Д. Особистість у просторі духовного розвитку. Вибрані наукові
праці. Виховання особистості. Том 2. Чернівці: Букрек, 2015. С. 255–480.
2. Зязюн І. Педагогічна психологія чи психологічна педагогіка? Естетика і етика педагогічної дії: збірник наукових праць. Вип. 3. Київ-Полтава, 2012.
С. 20–37.
3. Павленко В. В. Креативність: сутність, структура, закономірності
формування і розвиток. Педагогічна освіта: Теорія і практика. Педагогіка.
Психологія: зб. наук. праць / Київ ун-т ім. Б. Грінченка / редкол.:
Огнев’юк В.О., Хоружа Л. Л. К. : ун-т ім. Б. Грінченка, 2015. Вип. 23. С. 15–21
4. Сьомко Тетяна. Креативний підхід до створення освітнього середовища.

Від початку 2024-2025 н.р (що ми з вихователем працюємо на займаних посадах) стараємося створити у нашому закладі комфорт для всіх учасників освітнього процесу.

   Щоб розвинути креативність стараємося бачити речі в новому ракурсі, шукати незвичні способи застосування звичних речей.

  Здібність до творчості дає сильний поштовх для подальшого розвитку креативності. Дитина стає самостійною, ініціативною, розвиває прагнення обирати на власний розсуд шляхи й засоби досягнення цілей, намірів, реалізувати свої власні потреби та інтереси. Художньо-продуктивна діяльність займає особливе місце в розвитку творчих здібностей особистості дошкільника, оскільки практична діяльність, яка лежить в її основі, володіє значним розвивальним потенціалом. Актуалізація і розвиток творчого потенціалу особистості передбачає її включення у творчий процес. Вона активно сприяє розвитку креативності, допитливості, здатності творчо переробляти пережиті життєві враження; допомагає дітям збагачувати індивідуальний досвід, втілювати творчу уяву в реальній дійсності, розв’язувати нескладні життєві проблеми, що народжує у них позитивні емоції та збагачує життя дітей, робить його цікавіше, яскравіше. Дитячий розвиток є складним та багатогранним процесом, який потребує постійної допомоги та підтримки з боку дорослих. Особливо важливим аспектом є розвиток креативності, який дозволяє дитині виразити себе, розкрити свій потенціал та розвинути творчі здібності. 

Розвиток креативності вимагає постійної підтримки та стимулювання і з боку батьків. Важливо зрозуміти, що кожна дитина має свої унікальні таланти та інтереси, тому необхідно створити індивідуальні умови для їх розвитку. Допоможіть своїй дитині виявити її творчий потенціал, надайте їй можливість вибирати та експериментувати, а також підтримуйте її в процесі творчого самовираження.

Творчість є необхідним елементом розвитку особистості, оскільки вона сприяє розвитку уяви, критичного мислення та проблемного мислення. Креативна дитина вміє шукати нетрадиційні рішення, бачити світ по-іншому та впроваджувати свої ідеї у життя. Тому, надання підтримки та розвитку творчого мислення є важливим етапом в становленні особистості дитини.

         Створення сприятливого середовища для розвитку креативності

Одним з ключових елементів створення сприятливого середовища для розвитку креативності є підтримка дитини в її творчих процесах. Важливо вислуховувати її ідеї, заохочувати до експериментів і надавати можливість самостійно вирішувати завдання. Це допомагає дитині відчути свою важливість і цінність, а також розвиває її впевненість у власних здібностях.

  Ще одним важливим аспектом є створення затишної та надихаючої атмосфери. Використання яскравих кольорів, цікавих музичних композицій та різноманітних об’єктів мистецтва може стати джерелом натхнення для дитини і спонукати її до творчих процесів.

   Крім того, важливо пам’ятати про важкість творчого процесу і надавати дитині підтримку та допомогу. Заохочуйте її до розв’язання складних задач, допомагайте знаходити нові шляхи та рішення. Постійна підтримка і віра в успіх сприяють формуванню позитивного ставлення до творчості і розвитку креативності.

  Здібності дитини розвиваються крок за кроком, тож важливо створювати безпечне та сприятливе середовище, де вона може відчути себе впевнено. Це можна зробити шляхом підтримки та визнання її зусиль, надання можливостей для самостійного творчого процесу та вислуховування її ідей та бачень.     

   Уява та творче мислення є важливими компонентами розвитку дитини, які сприяють її творчому потенціалу. Підтримка та допомога в цьому процесі є необхідними, оскільки вони допомагають розкрити творчий потенціал дитини, розвивають її креативність та творчість.

    Творчий розвиток дитини є процесом, який потребує постійної підтримки та стимулювання. Заохочення та підтримка з боку батьків та вихователів дозволяють дитині розкрити свій творчий потенціал, розвинути уяву та творче мислення. Пам’ятайте, що кожна дитина унікальна, тому важливо надавати їй можливість самостійно виражати свої ідеї та думки, стимулювати та підтримувати її креативність та творчість.

   Впровадження інноваційних технологій в інтелектуальний та творчий розвиток дошкільників основне завдання ЗДО, а тому в освітньо-виховній роботі стараємося використовувати такі інноваційні технології:
-елементи авторської методики Л.Шелестової «Розвивальне читання»;
-елементи методики Н.Гавриш з художньо-мовленнєвого розвитку;
-елементи системи музичного виховання К.Орфа;
-елементи системи роботи Л.М.Шульги «Розвиток творчих здібностей на заняттях з малювання»;
– педагогіка ТРВЗ; ( дитину вчать творчо підходити до будь-якого завдання, винаходити креативні, але ефективні рішення, а використовувати такі навички потім можна у будь-якій сфері роботи та життя.)
– універсальний дидактичний матеріал «Палички Кюїзенера» та «Блоки Дьєнеша;
– елементи технології саморозвитку М.Монтессорі (необхідность створення

педагогом сприятливого середовища, у якому дитина могла б найповніше

розкрити свій внутрішній потенціал у процесі вільної самостійної діяльності, система сенсорного розвитку);

Вступ до розділу: «Екологічний та безбар’єрний ЗДО»: створюючи стале майбутнє та рівні можливості

Сучасний заклад дошкільної освіти (ЗДО) – це не лише простір для навчання та розвитку дітей, але й модель відповідального ставлення до навколишнього середовища та створення інклюзивного суспільства. Впровадження принципів екологічності та безбар’єрності стає не просто трендом, а нагальною потребою, що визначає якість освітнього процесу та добробут майбутніх поколінь. Створення екологічно дружнього та фізично доступного середовища сприяє не лише збереженню планети, але й забезпечує рівні можливості для кожної дитини, незалежно від її фізичних особливостей та потреб.

Розділ «Екологічний та безбар’єрний ЗДО» присвячений комплексному розгляду питань впровадження енергоефективних рішень, екологічних ініціатив та принципів безбар’єрності в закладах дошкільної освіти. Ми дослідимо практичні аспекти створення екологічно відповідального простору, починаючи від оптимізації енергоспоживання та використання відновлюваних джерел енергії, і закінчуючи впровадженням сталих практик у повсякденному житті ЗДО. Окрему увагу буде приділено створенню безбар’єрного фізичного середовища, що забезпечує вільний доступ та комфортне перебування у закладі для всіх учасників освітнього процесу, включаючи дітей з особливими освітніми потребами, батьків та співробітників.

У цьому розділі буде представлено успішні приклади реалізації:

• Енергоефективних рішень: утеплення будівель, встановлення енергозберігаючих вікон та освітлення, використання сонячних колекторів.
• Екологічних ініціатив: впровадження роздільного збору відходів, компостування органічних відходів, створення екологічних стежок та городів на території ЗДО.
• Принципів безбар’єрності: облаштування пандусів, ліфтів, тактильних покажчиків, адаптованих туалетних кімнат та ігрових елементів.
• Формування екологічної свідомості: проведення тематичних занять, екологічних акцій та залучення дітей до практичної природоохоронної діяльності.

Метою цього розділу є надати практичні рекомендації та надихнути педагогічні колективи та адміністрації ЗДО на інтеграцію принципів екологічності та безбар’єрності у всі аспекти діяльності закладу. Ми переконані, що створення екологічного та безбар’єрного освітнього простору є важливим кроком на шляху до сталого розвитку та формування інклюзивного суспільства, де кожна дитина має можливість зростати в гармонії з природою та відчувати себе повноцінним членом спільноти.

Презентація “Екологічний та безбар’єрний  заклад дошкільної освіти №4  «Сонечко» Красилівської міської ради: виховуємо майбутнє разом” 

Авторка: директорка, Оксана НАПОРЧУК 

Матеріали презентації доступні за покликанням:
https://docs.google.com/presentation/d/1wszlNWNIkKIxRqW5pgWDAENH6mm8lNoP/edit?usp=drive_link&ouid=112331736172328874890&rtpof=true&sd=true

Вступ до розділу: «Сільський ЗДО: можливості в умовах обмежених ресурсів» – крок за кроком до доступної освіти в малих громадах

Дошкільна освіта відіграє ключову роль у розвитку кожної дитини, незалежно від місця її проживання. Однак, для сільських закладів дошкільної освіти (ЗДО) забезпечення якісної та доступної освіти часто пов’язане зі значними викликами, зумовленими обмеженими фінансовими, матеріально-технічними та кадровими ресурсами. В умовах малих громад питання доступності дошкільної освіти набуває особливої гостроти, вимагаючи нестандартних підходів, творчих рішень та ефективної мобілізації наявних можливостей.

Розділ «Сільський ЗДО: можливості в умовах обмежених ресурсів» присвячений дослідженню успішних стратегій та практик, які дозволяють сільським ЗДО ефективно розв’язувати проблеми доступності освіти, використовуючи наявні ресурси максимально раціонально та залучаючи потенціал місцевих громад. Ми розглянемо широкий спектр питань, починаючи від оптимізації використання наявних приміщень та обладнання, пошуку альтернативних джерел фінансування та залучення волонтерів, і закінчуючи розвитком міжмуніципального співробітництва та використанням інформаційно-комунікаційних технологій для подолання географічної ізольованості.

У цьому розділі буде представлено конкретні приклади успішної роботи сільських ЗДО, які, незважаючи на обмежені ресурси, знаходять інноваційні шляхи для забезпечення якісної дошкільної освіти, а саме:

• Ефективне використання наявних приміщень: перепрофілювання невикористаних просторів, створення багатофункціональних зон.
• Залучення місцевих ресурсів: співпраця з місцевими підприємствами, фермерськими господарствами, використання природних матеріалів.
• Розвиток волонтерства та громадської ініціативи: залучення батьків, пенсіонерів, представників місцевої інтелігенції до освітнього процесу.
• Впровадження ресурсозберігаючих технологій: оптимізація енергоспоживання, використання місцевих видів палива.
• Використання дистанційних та змішаних форм навчання: для забезпечення доступу до освіти дітей з віддалених населених пунктів.
• Міжмуніципальне співробітництво: обмін досвідом, спільне використання ресурсів, створення опорних ЗДО.

Метою цього розділу є не лише висвітлення проблем, з якими стикаються сільські ЗДО, але й демонстрація їхнього потенціалу та здатності до інноваційного розвитку в умовах обмежених ресурсів. Ми сподіваємося, що представлені кращі практики надихнуть педагогічних працівників, представників місцевої влади та громадськість на пошук ефективних рішень для забезпечення рівного доступу до якісної дошкільної освіти для кожної дитини, яка проживає в сільській місцевості.

АНТОНІВСЬКИЙ ЗДО “СОНЕЧКО”

НОВОУШИЦЬКОЇ СЕЛИЩНОЇ РАДИ

Яців Надія Миколаївна вихователь-методист Судилківського ЗДО “Колосок”
Досвід створення розвивального середовища для дитини з ООП в сільському ЗДО.

Авторка: Гоголь Маріна Василівна – директорка Отроківського ЗДО “Вишенька”

Матеріали презентації доступні за покликанням:

https://docs.google.com/presentation/d/1dsDt5Lg5f1gnYFxU0N9GrwAfkh_hi4oM/edit?usp=drive_link&ouid=116465987299755278927&rtpof=true&sd=true

СІЛЬСЬКИЙ ЗДО: МОЖЛИВОСТІ В УМОВАХ ОБМЕЖЕННЯ РЕСУРСІВ» – ЩОДО ЕФЕКТИВНОГО ВИРІШЕННЯ ПРОБЛЕМ ДОСТУПНОСТІ ОСВІТИ В МАЛИХ ГРОМАДАХ

Дошкільна освіта найважливіша з усіх освіт, тому що тут все починається. Стан освіти у сільській місцевості на сьогодні є однією із найболючіших проблем освітянської галузі. Ні для кого не є секретом, що сьогодні село занепадає.

Тому на даний час, існує безліч проблем в дошкільній освіті в сільській місцевості. Які ж найбільші проблеми сільського дошкілля? Перша — фінансування. Друга —погана матеріальна база. Як не прикро визнавати, але дошкілля сільської місцевості насправді переживає не кращі часи.

У процесі реформування дошкільної освіти потрібно не лише декларувати визнання права малюка на щасливе  дитинство, а й створювати для цього реальні умови. А, саме: 
на державному рівні визнати, що забезпечення якості і доступності дошкільної освіти, має бути пріоритетом в діяльності державної виконавчої влади, регіональних органів та органів місцевого самоврядування;
вважати першочерговим завданням подальший розвиток мережі дошкільних установ, різних форм, систем дошкільної освіти та типів дошкільних навчальних закладів;
пріоритетне питання забезпечення достатнього фінансування дошкілля, поліпшення матеріально-технічного та навчально-методичного забезпечення дошкільної освіти, підняття рівня соціального забезпечення педагога, підвищенню рівня його кваліфікації, тощо.

«Виховання-це багатогранний процес постійного духовного збагачення і оновлення тих, хто виховується, і тих хто виховує» – говорив В. О. Сухомлинський.
У більшості дошкільних навчальних закладів вкрай низький рівень забезпечення необхідними методичним і дидактичними матеріалами, ігровим обладнанням. Наповнюваність якими чи оновлення якого здійснюється в основному за кошти педагогів. Але не дивлячись на все це, наш педагогічний колектив ефективно вирішує проблеми доступності освіти в малих громадах для покращення освіти в ЗДО.

В Сільському ЗДО присутні труднощі з забезпеченням доступу дітей з особливими освітніми потребами до якісних освітніх послуг
Сьогодні продовжує зростати кількість дітей, яким необхідне інклюзивне навчання. Тому сільські ЗДО потребують підтримки у посиленні забезпечення певних ресурсів для дітей з особливими освітніми потребами.
Таким чином, щоб жодна дитина не була виключена, чи то йдеться про дітей, що живуть у віддалених населених пунктах громади, дітей з ООП, дітей ВПО тощо. І це також комплексне завдання, реалізація якого передбачає доступність та якість послуг, і водночас, активну співпрацю – освіти (формальної та неформально), медицини, соціальної сфери, культури.

В Сільському ЗДО присутні труднощі з забезпеченням доступу дітей з особливими освітніми потребами до якісних освітніх послуг.

Сільські ЗДО потребують функціонування консультаційних центрів в населених пунктах, щоб дошкільнята мали можливість відвідувати консультації з педагогами після навчального процесу.

На нашу думку, сільський дошкільний заклад, має бути позитивним, динамічним, просторим, що оптимізує розвивальний потенціал дітей, які отримують якісну, різнобічну підготовку до шкільного навчання .
Наша країна на сучасному етапі історичного розвитку потребує зрілої активної особистості, справжнього громадянина. Удосконалення суспільства здійснюється через систематичну й спрямовану роботу над розвитком і становленням особистості.

Салюк Світлана Іванівна, вихователь дошкільного підрозділу Крачанівської гімназії Грицівської селищної ради, різновікова група .

Матеріали презентації доступні за покликанням:

https://drive.google.com/file/d/1jI9W1X_7EFLpodrwo_2CkPyQfQl3-j6F/view?usp=drivesdk

Леся ЧЕНЧИК-директор Браїлівського ЗДО “Барвінок” Новоушицької ОТГ

Матеріали презентації доступні за покликанням:

https://drive.google.com/file/d/1TQupMce0ptHLsM_3WeQ96LuERN7EXk7u/view?usp=classroom_web&authuser=0&hl=ru 

Сільський ЗДО:

можливості в умовах обмежених ресурсів.
Кейс-опис підготувала директор Браїлівського закладу дошкільної освіти Леся ЧЕНЧИК

Дошкільна освіта – обов`язкова первинна складова системи неперервної освіти в Україні, а дошкільний вік – базовий етап фізичного, психологічного та соціального становлення особистості дитини.

Протягом останніх років спостерігається чітке зниження народжуваності дітей у сільській місцевості. На демографічну кризу впливає багато чинників. Зокрема,старіння населення (молодь виїжджає у міста,за кордон). Війна поглибила цю проблему.
Така проблема змушує шукати можливості для надання якісної дошкільної освіти. Не стало винятком це і для нашого села. Засновником було прийнято рішення об’єднати два заклади у різних селах і перенести об’єднаний заклад у приміщення гімназії. Так у 2021 році утворився заклад дошкільної освіти «Барвінок»,де виховуються дітки від 3 до 6 років. На даний час у нас 14 вихованців.
Це об’єднання позитивно вплинуло на якість наданих освітніх послуг. Покращилися умови для роботи (заклад забезпечений проточною гарячою і холодною водою,опалення від котельні гімназії,каналізацією з внутрішніми туалетами і т.д. ),є укриття,яке забезпечене всім необхідним для безпечного перебування вихованців.
У закладі дошкільної освіти створені умови для організації якісного харчування. Харчоблок забезпечений необхідним технологічним обладнанням,проточною гарячою і холодною водою,каналізацією. Складається і затверджується держпродспоживслужбою чотирьохтижневе сезонне меню. Також засновник прийняв рішення про надання безкоштовного харчування дітям незахищених груп населення (малозабезпечені,діти інваліди,діти АТО-ООС,діти учасників бойових дій та ветеранів війни,діти внутрішньо переміщені та діти сироти ),тощо.
Також це дало змогу забезпечити працівників повним навантаженням. У закладі працює директор,вихователь,помічник вихователя,кухар,підсобний працівник. Кожен працівник знає і виконує свої обов’язки,колектив згуртований,що сприяє позитивному іміджу закладу освіти у селі.
Освітня діяльність закладу дошкільної освіти «Барвінок» направлена на реалізацію основних завдань дошкільної освіти :збереження та зміцнення фізичного та психічного здоров’я дітей ;формування їх особистості,розвиток творчих здібностей та нахилів;забезпечення соціальної адаптації та готовності продовжувати освіту; виховання патріотизму та любові до Батьківщини,повазі до воїнів,толерантному ставленні до людей з інвалідністю.
Першорядне значення для виховання національно-патріотичних почуттів у дошкільнят має приклад дорослих, які повинні працювати під девізом: «Любов до рідного села – передаємо дітям». Аспекти даного спрямування розкриваються в таких явищах: соціальних, морально-етичних, художньо-естетичних та ін.

Сьогодні існує розуміння того, що виховати свідомого громадянина й патріота означає сформувати в дитини комплекс певних знань і умінь, особистісних якостей і рис характеру. Зокрема, йдеться про: повагу до батьків, свого родоводу, традицій та історії рідного народу, усвідомлення своєї належності до нього як його представника, спадкоємця і наступника; працьовитість; високу художньо-естетичну культуру тощо; патріотичну самосвідомість та громадянську відповідальність, готовність працювати для розквіту Батьківщини, захищати її; повагу до Конституції, законів Української держави; досконале знання державної мови. Завдання педагога разом з батьками формувати любов, приязнь до рідного дому, бажання берегти його, робити кращим. Прикладом національно-патріотичного виховання для дошкільнят став колектив. Який не стоїть осторонь вимог часу,який займається волонтерством, готує передачі для військових,донатить,плете захисні сітки, щодня о 9.00 вшановує пам’ять хвилиною мовчання. Адже у кожного працівника закладу є у сім’ї військовий. А діти своїми щирими серцями розуміють важливість мови,традицій,самоідентичності,збереження нашої України.

Працівники гімназії щиро прийняли наш садочок. При потребі надають допомогу у вирішенні проблем побутового характеру. Налагоджено тісну співпрацю з директором та вчителями. Для кращої адаптації ,ефективної підготовки до школи, позитивного ставлення дітей старшого дошкільного віку до навчання проводяться різні види роботи: і спільні заходи,дні відкритих дверей,взаємовідвідування занять та уроків,спортивні свята. Діти хочуть іти в гімназію,вони не бояться,щирі та відверті. Що позитивно впливає на подальше навчання.

Також є така проблема, як застаріла матеріальна база. Для вирішення якої директор плідно працює зі спонсорами та батьками. За чотири роки діяльності закладу дошкільної освіти вдалося поновити кухонне обладнання,іграшки та розвивальний матеріал,фізкультурне обладнання,постільну білизну. Заклад було підключено до мережі «Інтернет». Попри всі випробування колектив намагається створити затишне,безпечне,розвивальне середовище,у яке хочеться повертатися щодня. Хочеться також відмітити працівників відділу освіти,які беруть активну участь у забезпеченні нормального функціонування нашого закладу.

У процесі реформування дошкільної освіти потрібно не лише декларувати визнання права малюка на щасливе дитинство, а й створювати для цього реальні умови. А, саме, на державному рівні визнати, що забезпечення якості і доступності дошкільної освіти, має бути пріоритетом в діяльності державної виконавчої влади, регіональних органів та органів місцевого самоврядування; вважати першочерговим завданням подальший розвиток мережі дошкільних установ, різних форм, систем дошкільної освіти та типів дошкільних навчальних закладів; пріоритетне питання забезпечення достатнього фінансування дошкілля, поліпшення матеріально-технічного та навчально-методичного забезпечення дошкільної освіти, підняття рівня соціального забезпечення педагога, підвищенню рівня його кваліфікації, тощо.

Працювати у колективі, де є багато діток, звичайно важче. Але й цікавіше. Є більше можливостей для реалізації різних задумів та проектів. Адже дитячий садочок постійно вимагає руху, навчання, розвитку. Суспільство покладає на нас дуже важливу місію : зберегти найдорожче,що у нас є. Наше підростаюче покоління,наш генофонд,який буде жити у вільній,незалежній,процвітаючій Україні.

«Виховання-це багатогранний процес постійного духовного збагачення і оновлення тих, хто виховується, і тих хто виховує» – говорив В. О. Сухомлинський.

Дитячий садок – це Країна Дитинства, у якій господарюють найменші мешканці нашої країни – дітки віком від 2 до 6 років. А допомагають їм добрі, щирі люблячі дорослі, які проводять з ними найбільше часу.

На нашу думку, сучасний дошкільний заклад, має бути позитивним, динамічним, просторим, що оптимізує розвивальний потенціал дітей. А професія – вихователя, престижною. Якісну, різнобічну підготовку до шкільного навчання дитина може здобути тільки в дошкільному закладі.

Наша країна на сучасному етапі історичного розвитку потребує зрілої активної особистості, справжнього громадянина, щирого патріота. Удосконалення суспільства здійснюється через систематичну й спрямовану роботу над розвитком і становленням особистості.

Не зважаючи на випробування,які випали на долю нашої України,сільські садочки продовжують працювати і готувати маленьких українців до подальшого життя та навчання. Щиро сподіваємося на Перемогу ! На розквіт нашої прекрасної України ! На мирне і вільне життя на своїй Богом дарованій землі!

Вступ до розділу: «Найкращий досвід розширення мережі ЗДО»: нові можливості для кожної дитини

Забезпечення кожної дитини якісною та доступною дошкільною освітою є пріоритетним завданням освітньої політики. У контексті демографічних змін, зростання усвідомлення важливості раннього розвитку та потреб батьків у якісних послугах з догляду та навчання, питання розширення мережі закладів дошкільної освіти (ЗДО) набуває особливої актуальності. Ефективні підходи до відкриття нових груп, створення альтернативних форм дошкільної освіти та оптимізації існуючої інфраструктури є ключовими факторами у задоволенні зростаючого попиту на дошкільні послуги та забезпеченні рівних можливостей для кожної дитини.

Розділ «Найкращий досвід розширення мережі ЗДО» присвячений вивченню та аналізу успішних стратегій, моделей та практичних кроків, спрямованих на розширення охоплення дітей дошкільною освітою шляхом відкриття нових груп у діючих ЗДО, створення нових закладів різних типів та розвитку альтернативних форм дошкільної освіти. Ми розглянемо різноманітні підходи, що враховують місцеві особливості, демографічну ситуацію, наявні ресурси та потреби громади, з акцентом на ефективність, якість та сталість нових освітніх ініціатив.

У цьому розділі буде представлено приклади успішної реалізації:

• Відкриття додаткових груп у діючих ЗДО: оптимізація використання наявних приміщень, модульне будівництво, ефективне комплектування груп.
• Створення нових закладів дошкільної освіти: проектування сучасних енергоефективних будівель, залучення інвестицій, державно-приватне партнерство.
• Розвиток альтернативних форм дошкільної освіти: створення центрів розвитку дитини, сімейних груп, педагогічного патронажу, мобільних ЗДО для віддалених територій.
• Використання державно-приватного партнерства: залучення приватних інвесторів до створення нових ЗДО, передача в оренду комунальних приміщень.
• Оптимізація нормативно-правової бази: спрощення процедур відкриття нових ЗДО та груп, підтримка інноваційних форм дошкільної освіти.
• Залучення громади та батьківської спільноти: проведення опитувань, громадських обговорень, врахування потреб населення при плануванні розширення мережі.

Метою цього розділу є узагальнення кращого досвіду та надання практичних рекомендацій для органів управління освітою, місцевих громад, керівників ЗДО та всіх зацікавлених сторін у питаннях ефективного розширення мережі дошкільної освіти. Ми віримо, що представлені успішні підходи допоможуть знайти оптимальні рішення для забезпечення кожній дитині можливості отримати якісну дошкільну освіту, незалежно від місця її проживання та соціального статусу.

Авторка: Підгурська Євгена Вікторівна.

Дунаєвецький Центр розвитку
дитини “Пролісок”  Дунаєвецької міської ради

Група короткотривалого перебування дітей «Майбутній школяр» – одна з форм здобуття дошкільної освіти

Анотація: у статті висвітлено питання забезпечення доступної та якісної дошкільної освіти, надання якісних освітніх послуг в умовах оновленого Базового компонента, особливості діяльності  групи короткотривалого перебування дітей «Майбутній школяр», підготовки дітей до навчання в школі, питання наступності.

Ключові слова: державні стандарти освіти, наступність, варіативність, форми, нова українська школа.

 Дошкільна освіта є невід’ємною складовою та важливою самоцінною

ланкою в системі освіти України – стартовою платформою особистісного цілісного розвитку дитини. В Україні дошкільна освіта є обов’язковою частиною у системі безперервного навчання. Нині її зміст органічно пов’язаний з ідеями Нової української школи: він забезпечує наступність між дошкільною та початковою освітою в умовах реформування. Доступна дошкільна освіта, це: мережа закладів освіти різних типів та форм власності, що в повній мірі забезпечує потреби громади; різноманітні форми освіти, сучасне освітнє середовище; доступність та розумне пристосування для осіб з особливими освітніми потребами. Стратегічними цілями державної політики України у сфері дошкільної

освіти є:

• забезпечення доступності дошкільної освіти (наближення до місця проживання дитини);
• подолання черги до закладів дошкільної освіти;
• розширення мережі приватних закладів дошкільної освіти;
• забезпечення безбар’єрного доступу до закладів дошкільної освіти;
• створення розвивального інклюзивного освітнього середовища.

 У червні 2024 року Верховна Рада України ухвалила новий Закон «Про дошкільну освіту», який визначає правові, організаційні та економічні засади функціонування системи дошкільної освіти. Документ спрямований на модернізацію цієї галузі, забезпечення якості освітніх послуг та створення сприятливих умов для розвитку дітей дошкільного віку. Згідно Закону заклад дошкільної освіти самостійно визначає час і розпорядок перебування у ньому вихованців (повний день, короткотривале, сезонне перебування вихованців, у вихідні, святкові та неробочі дні тощо). З метою ефективної організації освітнього процесу можуть формуватися групи вихованців з різним часом і розпорядком їх перебування в закладі дошкільної освіти. З метою належної організації освітнього процесу у закладах дошкільної освіти можуть формуватися групи з з короткотривалим перебуванням.

   Сучасний дошкільник  живе у середовищі, яке постійно змінюється, ускладнюється, розвивається, і адаптуватися дитині до нього мають допомогти дорослі, зокрема педагогічні працівники. Необхідно створити кожній дитині рівні можливості для здобуття дошкільної освіти.  Настала нагальна потреба створити в ЦРД «Пролісок» безкоштовну групу короткотривалого перебування дітей «Майбутній школяр».

З метою забезпечення єдиних вимог і наступності сімейного і суспільного виховання, надання психолого-медико-педагогічної допомоги батькам у розвитку, вихованні та навчанні дітей, які виховуються в умовах сім’ї, відповідно до їх культурних потреб у ЦРД «Пролісок» м. Дунаївці  група створена з метою підготовки до подальшого навчання й успішної адаптації серед однолітків, зокрема: 

  -створити ідеальний інформаційний простір для батьків для гармонійного розвитку дитини.

  – надати рівні стартові можливості у підготовці до шкільного навчання дітям, які відвідують і які не відвідують дошкільний заклад.

  – сформувати у батьків основні психолого-педагогічні знання та практичні навички щодо підготовки дітей до входження в соціум.

  – сприяти соціалізації дітей дошкільного віку, яких виховують в умовах  сім’ї.

    Створюючи групу «Майбутній школяр», ми врахували потреби батьків, їх можливості, необхідність забезпечення психологічного, соціального та інтелектуального розвитку дошкільників, формування  ключових компетентностей інваріантної частини Базового компонента дошкільної освіти : рухова і здоров’язбережувальна, особистісна, ігрова, предметно-практична та технологічна, сенсорно-пізнавальна, логіко-математична та дослідницька, нові: природничо-екологічна з навичками, що орієнтовані на сталий розвиток, соціально-громадянська, комунікативна, мовленнєва, художньо-мовленнєва, мистецько-творча (художньо-продуктивна, музична, театралізована) та варіативної частини: спортивно-ігрова (шахи, футбол, баскетбол), цифрова компетентність (основи цифрової грамотності), соціально-фінансова грамотність, мовленнєва (оволодіння основами грамоти), мовленнєва (оволодіння іноземною мовою), мистецько-творча (хореографія).

Групу «Майбутній школяр»  відвідує 15 вихованців. Робота з дітьми розпочинається з поглибленого медичного огляду,  спілкування з психологом. За результатами розробляється програма корекції стану фізичного та психічного здоров’я дітей. Робота організовується за сталим режимом дня, який передбачає щоденне перебування дитини в ЦРД протягом трьох годин з (9 до 12 годин). Традиційною формою навчальної діяльності є заняття: ознайомлення з соціумом,  формування логіко-математичних уявлень, мовленнєве спілкування, підготовка руки до письма. Введено художньо-естетичний розвиток, музичну діяльність, фізичний розвиток, англійську мову, інформатику. Поряд з традиційними формами роботи в освітній процес впроваджуються інноваційні технології, зокрема використовуються освітня технологія «Persona Dolls» «Лялька як персона» та технологія формування інформаційно-ігрової творчості дітей Н.Гавриш, О.Безсонова (коректурні таблиці).

         Серед методів і прийомів роботи провідна роль належить ігровим. Адже «домашні діти» не відразу навчаються слухати, розуміти, виконувати певні завдання. Помічниками в такому випадку є малі фольклорні жанри, ігри, казки, гумор, цікаві сюрпризи. Щодня на заняттях проводяться фізкультхвилинки, динамічні паузи в перервах, руханки.  Заняття – це лише одна з форм роботи в групі. Час між заняттями та відведений на прогулянки використовується для організації руханок, догляду за квітами, чергування, іншої трудової діяльності та фізкультурно-оздоровчої роботи. 

  Спеціальна роз’яснювальна  робота ведеться з батьками. Важливе значення мають рекомендації щодо змісту і методичних прийомів (ігрових ситуацій, цікавих логічних завдань, зорових диктантів, мовленнєвих вправ), які батьки можуть використовувати в домашніх умовах.

    Своєчасність та успішність розвитку дітей дошкільного віку залежить від усвідомлення батьками важливості правильного вибору доступних форм здобуття дітьми дошкільної освіти та небайдужості, активності, компетентності місцевих органів влади, на які покладається основна відповідальність за охоплення всіх дітей дошкільною освітою. А ми, нова генерація педагогів дошкільної освіти маємо бути готовими до побудови освітнього простору в закладі дошкільної освіти, суголосного з цінностями гуманної філософії та педагогіки. Це передбачає сформованість гуманістичних цінностей у  педагогів, їх особистісної зрілості, широкого світогляду, високого рівня освіченості, а також практичну вмілість створювати відповідне означеним цінностям освітнє середовище, зокрема інклюзивно спрямоване, будувати взаємини з вихованцями на засадах партнерства, здатність до розуміння себе та іншого, розуміння конкретної ситуації буття.

Література

1. Закон України «Про освіту»
2. Закон України «Про дошкільну освіту» 
3. Базовий компонент дошкільної освіти /нова редакція/- https://mon.gov.ua/storage/app/media/rizne/2021/12.01/Pro_novu_redaktsiyu%20Bazovoho%20komponenta%20doshkilnoyi%20osvity.pdf

ГРУПА КОРОТКОТРИВАЛОГО ПЕРЕБУВАННЯ ДІТЕЙ «МАЙБУТНІЙ ШКОЛЯР» – ОДНА З ФОРМ ЗДОБУТТЯ ДОШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ

Підгурська Євгена Вікторівна,

Дунаєвецький Центр розвитку
дитини “Пролісок” Дунаєвецької міської ради