Чарівну Подовжинку і сильного Подвоєнка

У країні Букволандія жили собі букви й звуки. Всі вони були різні — веселі, тихі, гучні, шиплячі… Та особливими були двоє: чарівна Подовжинка і сильний Подвоєнко.

Подовжинка була ніжною принцесою. Вона приходила у слова, де потрібно було м’яко і мелодійно тягнути приголосний звук. Особливо вона любила слова зілля, життя, узлісся.

— Коли я поруч, слова звучать плавно, — усміхалась Подовжинка. — Я подовжую м’який звук, щоб мовлення стало чарівним!

А Подвоєнко був хоробрим лицарем. Він з’являвся у словах, де потрібно подвоїти літери, щоби слово мало правильне значення: панна, ванна, віддати, тонна.

— Я охороняю порядок у словах! — гордо казав він. — Без мене можна легко переплутати пана і панна, а це — зовсім інші значення!

Одного разу в королівство прилетів Плутанчик — шкідливий вітер, який почав змінювати всі слова! Він написав житя замість життя, ванa замість ванна, обличa замість обличчя.

Усі почали плутатись: книжки стали незрозумілими, а школярі — розгубленими.

— Рятуйте! — закричали букви.

І тоді з’явилися Подовжинка і Подвоєнко. Вони зібрали всі слова, виправили помилки й навчили дітей правило:

Подовження — коли м’який приголосний тягнеться.

Подвоєння — коли пишуться дві однакові літери.

Плутанчик змушений був тікати, а діти запам’ятали казкове правило на все життя.

Після перемоги над Плутанчиком Подовжинка і Подвоєнко стали справжніми героями Букволандії. Діти з радістю вивчали правила, а слова знову звучали правильно й милозвучно.

Та якось увечері до королівства прилетіла схвильована пташка:

— Рятуйте! У старому замку Префіксів з’явився новий ворог — Злий Чаклун Пропусконос. Він змушує всіх забувати, коли треба подвоювати приголосні на межі префікса та кореня!

Подовжинка і Подвоєнко переглянулись і одразу вирушили до замку Префіксів.

— Що відбувається? — запитали вони в охоронця замку.

— Біда! — відповів той. — Чаклун замінив слова “віддати” на “відати”, “беззахисний” на “безахисний”, “роззброїти” на “розброїти”. Ніхто не розуміє, про що тепер йдеться в наших документах!

Герої пробралися до зали, де побачили Пропусконоса — він був схожий на великий фіолетовий знак мінус, який витирав подвоєні літери.

— Стій! — вигукнув Подвоєнко. — Ти порушуєш важливе правило!

— Яке таке правило? — пиргнув Пропусконос.

Подвоєнко гордо випрямився:

— Приголосні подвоюються на межі префікса і кореня, якщо префікс закінчується, а корінь починається однаковою приголосною! Наприклад:

від+дати = віддати,

без+захисний = беззахисний,

роз+зброїти = роззброїти!

Пропусконос спробував утекти, але Подовжинка створила чарівне люстерко, в якому він побачив, як неправильно і безглуздо виглядають слова без подвоєння.

— Ось, подивись, — сказала вона ніжно. — “Безаконня” замість “беззаконня” — зовсім інше значення! У словах “віддаль”, “беззубий”, “роззява” подвоєння обов’язкове.

Пропусконос від сорому зіщулився і зменшився. А Подовжинка з Подвоєнком склали чарівний віршик, яку діти швидко вивчили:

Зустрілись префікс й корінь серед слова,

І звуки їхні злились випадково.

“Віддати”, “наддніпрянський” ти згадай,

“Роззброїти”, “беззвучний” пам’ятай!

Коли ж однаковий звук лунає,

Подвоєння в написанні сяє!

Запам’ятай це правило просте,

І помилок ніколи вже не буде!

Одного дня жителів Букволандії здивував незвичайний гість — Перебіжка-Наголос, який стрибав з одного складу на інший і змінював значення слів:

— Гляньте, яку кумедну плутанину я можу створити! Ось слово “замі́нник”— це той, хто замінює когось. А якщо я перестрибну — вийде “замінни́к“, і це зовсім інше!

Подовжинка і Подвоєнко стривожились, бо діти могли заплутатися. Вони влаштували освітню гру “Вгадай подвоєння”, де пояснили нове правило:

— В іменниках подвоюються літери в різних випадках! — розповіла Подовжинка. — Наприклад, у словах зі збігом однакових приголосних:

навчан+ня = навчання,

жит+тя = життя,

стат+тя = стаття.

— А ще в деяких словах іншомовного походження! — додав Подвоєнко. — Ванна, панна, мадонна, тонна.

Перебіжка-Наголос був вражений і запропонував свою допомогу. Разом вони склали карту слів із подвоєнням:

Збіг приголосних:

– знання, читання, змагання

– зілля, Поділля, весілля

– обличчя, безлюддя, роздоріжжя

Іншомовні слова:

– брутто, нетто, вілла

– ванна, манна, тонна

– бонна, панна, мадонна

Подовження в формах слів:

– суддя — судді — суддею

– стаття — статті — статтею

– рілля — ріллі — ріллею

А тоді вони придумали історію, яка допомагала запам’ятати ці правила:

Молода панна купила тонну солодкої манни. Вона хотіла спекти печиво на весілля своєї сестри. Усе навчання кулінарії було не марним, адже знання стали в пригоді. Під час читання рецепта вона усміхалася, бо готувати — це її покликання. Коли суддя прийшов на весілля, він скуштував печиво і похвалив панну за кулінарне вміння.

Наступного дня Подовжинка вирішила пояснити дітям свою особливу роль:

— Пам’ятайте, любі, коли я приходжу, то м’які приголосні звучать особливо — вони подовжуються. Це називається фонетичним явищем подовження!

І вона показала приклади:

– обличчя [облич’:а] — чуємо один довгий м’який звук [ч’:], пишемо “чч”

– зілля [зіл’:а] — чуємо один довгий м’який звук [л’:], пишемо “лл”

– збіжжя [збіж’:а] — чуємо один довгий м’який звук [ж’:], пишемо “жж”

— А тепер цікаві винятки! — додала вона. — Не всі групи приголосних подовжуються. Подовжуються лише приголосні [д’], [т’], [з’], [с’], [ц’], [л’], [н’], [ж’], [ч’], [ш’].

Подвоєнко і Подовженко зібрали дітей і запропонували гру “Знайди помилку”:

— Я називатиму слова, а ви маєте сказати, чи правильно я їх вимовляю:

– Суддя чи судя?

– Беззаконня чи безаконня?

– Ванна чи вана?

– Від‘їзд чи відд‘їзд?

На останньому слові діти розгубились. Тоді Подвоєнко пояснив:

— Увага! Коли перед апострофом стоїть приголосна на кінці префікса і корінь починається цією ж літерою — подвоєння не відбувається! Тому правильно: без’язикий, від’їзд, а не “беззязикий” чи “віддїзд”.

Діти дуже зраділи і попросили ще таких цікавих підказок. Тоді Подвоєнко розповів ще одне важливе правило:

— А знаєте, що в словах іншомовного походження приголосні зазвичай не подвоюються? Наприклад: група, клас, каса, колекція. Але є винятки, які варто запам’ятати: тонна, ванна, манна, панна, вілла, мадонна, нетто, брутто, мотто.

А для надійного запам’ятовування створив історію:

Одного разу панна Мілла купила віллу біля моря. Вага будинку була цілу тонну! Вона встановила там ванну з мармуру і прикрасила стіни картинами Мадонни. Для обіду вона купувала лише продукти з позначкою нетто, а не брутто, щоб знати точну вагу. Її життєве мотто було: “Правильне написання слів — запорука успіху!”

На честь перемог Подовжинки і Подвоєнка в Букволандії влаштували великий фестиваль. Діти склали велику пам’ятку:

Подвоєння приголосних:

• На межі префікса і кореня: віддати, беззахисний, роззброїти.
• У прикметниках із суфіксами -енн-, -анн-: нескінченний, старанний.
• В іменниках іншомовного походження: ванна, тонна, мадонна.

Подовження приголосних:

• В іменниках середнього роду: життя, знання, волосся.
• В орудному відмінку іменників жіночого роду з м’яким знаком: сіллю, тінню.
• У словах суддя, стаття, рілля і їхніх формах.

Так Подовжинка і Подвоєнко допомагали дітям вивчати правила української мови, і відтоді в Букволандії більше ніколи не з’являлися помилки у словах із подвоєними та подовженими приголосними.