Осінній калейдоскоп

1. Вступ
   • Коротке привітання маленьких читачів
   • Що таке осінь? Основні характеристики
2. Осінні зміни в природі
   • Як змінюється погода?
   • Чому листя змінює колір і опадає?
   • Осінні явища (дощ, вітер, туман)
3. Осінні дари природи
   • Фрукти та овочі, які дозрівають восени
   • Важливість збору врожаю
   • Лісові багатства: гриби, жолуді, шишки
4. Тварини восени
   • Як готуються до зими (міграція птахів, запасання їжі)
   • Сплячка деяких тварин

1. Осінні свята і традиції
   • День осіннього рівнодення
   • Свята та ярмарки (наприклад, День Подяки, Свято врожаю)
   • Народні прикмети
2. Творчі завдання і ігри
   • Осінні аплікації та поробки
   • Ігри на тему осені
   • Простий експеримент з листям
3. Завдання для розвитку мови і мислення
   • Загадки про осінь
   • Вірші та короткі історії
   • Осінні лічилки і римування
4. Підсумок та запрошення до спостережень

Що таке осінь

Осінь – це чарівна та казкова пора року, коли природа готується до зимового сну. Восени природа стає дуже красивою! Листочки змінюють колір на золотистий, багряний і помаранчевий. Вони кружляють коли вітер їх підіймає. Так осінь приносить золотий листопад. Повітря стає прохолоднішим, а дні коротшим.

Осінь ходить по садочку,

Розфарбовує листочки.

Жовте золоте, руде-

Все навколо чарівне.

Хмарка сонце закриває,
Дощик землю поливає.
Птахи в вирій вже летять,
Осінь каже: “Час поспать!”

Казочка про осіннє листячко

Жив собі на дереві маленький зелений листочок. Він радів сонечку, коли його гойдав вітерець, та слухав веселий спів пташок.

Одного разу листочок помітив, що його друзі почали змінювати колір. Один став жовтим, інший — червоним, а третій — помаранчевим!

— Чому ви такі яскраві? — здивувався зелений листочок.

— Осінь прийшла! — прошепотів вітерець.

— Сонечко світить менше, хлорофіл у листочках зникає, і вони показують свої справжні кольори!

Листочок зацікавлено подивився на себе і раптом помітив — він теж став золотавим!

— Я чарівне! — радісно вигукнув листочок.

А потім разом із друзями плавно полетів вниз, кружляючи в осінньому танці. Він знав, що скоро відпочине на землі та стане частинкою великої природної казки.

                Як берізка листя роздарувала
Позолотила осінь Берізку. Заблищала вона, засяяла. Хто не пройде, кожен Берізкою милується

– Ой, мені таку ковдру, теплу, як сонечко, – сказав Мураха, дивлячись на жовте листя.
– Ось, візьми, – відповіла Берізка і скинула один листочок. Зрадів Мураха, схопив листочок, до мурашника потягнув

– До мого б капелюха отаку золоту пір’їну, – обізвався гриб Підберезник.
– Ось тобі золота пір’їнка, – скинула Берізка ще один листочок. Приліпив його Підберезник до капелюха, стоїть і не дихає від щастя

– І мені б листячка трохи, – попрохав Їжачок.
Гойднула гілками Берізка, аж кілька листочків впало на травичку. Покачався на них Їжачок, начепив листя на колючки і золотою кулькою додому покотився

– А тут Ялинка-чепуруха зітхає.
– Ой, якби по моїй зеленій сукні розкидати твоє золоте листя, не було б на світі дерева, ошатнішого за мене.
– Візьми, сусідко, візьми, мені ж не жаль, – сказала Берізка і все своє листя на Ялинку струсила

Глянь, а сама ні з чим лишилася — все до останнього листочка роздарувала. Засумувала тоді Берізка: «Де моя золота краса?»

Тут Вітер підлетів.
– Не журись, Берізко. Прийде весна, подарує тобі нове вбрання, не журись… не жури-и-ись.
Гойдалася Берізка, слухаючи ласкаві слова та й заснула. На цілу зиму заснула. Відтоді й повелося: як тільки роздарує листя — засне, щоб весни діждатися

Осінні зміни в природі

Дощик стукає у віконце
Іноді восени йде дощик – кап-кап-кап!
Діти одягають курточки, беруть парасольки та весело гуляють по калюжках.

Туман ховає вулиці
Вранці можна побачити туман – наче хмарка спустилася на землю!
А вітер роздуває його, і знову все видно.

Вітерець – пустунець
Восени вітер стає сильнішим. Він ганяє листочки, кружляє їх, а іноді навіть піднімає капюшон!

Невидимий танцюрист 

Листя жовте вгору несе,             
По стежинках швидко йде.
Шепоче, гуде і грає,
Хто це так дерева гойдає?(Вітер)

Хоч не видно — завжди поруч,
Підганяє хмарки вгору,
Листям сипле по доріжці,
Танцюрист в осінній книжці.(Вітер)

Листя з дерева зриває,
По доріжках розсипає.
Дме тихенько, мов грає,
Осінь він зустрічає. Хто це?( Вітер)

                              Водяні перлинки

Парасольку я відкрив,
Бо хтось з неба так залив.
Мокне кіт і мокне кущик —
Йде осінній, теплий…( Дощик)

Малює стежки на шибках,
Тихо співає в дахах.
З неба крапельки летять —
Осінь любить так гулять. (Дощ)

Краплі з неба виступають,
По доріжках все біжать.
Парасольки виростають —
Діти весело гуляють.( Дощик)

                      Повітряна хустинка

Наче дим , а не з вогню ,

пеленає він ріллю.

Сонце сховає за мить –

І навколо все мовчить. ( Туман)

Білий пух на все ліг зранку,
Наче ковдра в нас на ґанку.
Ніч пройшла — і він пропав,
Хто без слів усе сховав? ( Туман)

Ні диму, ні вогню —                                                            А все кругом в білому сну.
Не дим, не хмара, не паркан

—Що це вранці? ( Туман)