Чек-лист методичних порад для педагогічних працівників дошкільної освіти на 2025/2026 навчальний рік

Методичні поради

для дошкільної освіти

на 2025/2026 навчальний рік:

Нові виклики та можливості

Шановні педагогічні працівники дошкільної освіти!

Як методист обласного інституту післядипломної педагогічної освіти, хочу надати вам методичні рекомендації та поради на 2025/2026 навчальний рік, враховуючи актуальні виклики та зміни у нормативно-правовому полі дошкільної освіти України.

Наша спільна мета – забезпечити якісний, безпечний та розвивальний освітній простір для кожної дитини, відповідно до її потреб та можливостей.

Чек-лист методичних порад
для педагогічних працівників ЗДО
на 2025/2026 навчальний рік

Загальні принципи та орієнтири:

✅ Дитиноцентризм: Врахування інтересів, потреб та можливостей кожної дитини.

✅ Інтеграція освітніх напрямів: Забезпечення цілісного розвитку особистості дитини.

✅ Безпека та здоров’я: Створення безпечного та здорового освітнього середовища.

✅ Національно-патріотичне виховання: Формування ціннісного ставлення до Батьківщини.

✅ Інклюзивність: Забезпечення рівного доступу до якісної освіти для всіх дітей.

✅ Цифрова компетентність: Використання ІКТ в освітньому процесі з дотриманням безпеки.

Загальні принципи та орієнтири діяльності

на 2025/2026 навчальний рік

• Дитиноцентризм: Всі освітні процеси мають будуватися навколо інтересів, потреб та можливостей дитини. Згідно з наказом МОН № 407 від 04.03.2025 року «Про затвердження Методичних рекомендацій з питань формування внутрішньої системи забезпечення якості освіти у закладах дошкільної освіти» акцентує на створенні освітнього середовища, що враховує індивідуальні потреби, інтереси, здібності кожної дитини. Педагог має адаптувати методики та форми роботи, забезпечуючи комфортні умови для розвитку особистості дитини. 

• Інтеграція освітніх напрямів:

  Інтеграція освітніх напрямів є ключовою умовою для формування цілісної особистості дитини дошкільного віку, що відповідає сучасним підходам та концепції Нової української школи.
  Це положення системно відображене у Наказі МОН № 45 від 15.01.2025 року, яким затверджено Типову програму підвищення кваліфікації педагогічних працівників щодо різних типів організації освітньої діяльності у сфері дошкільної освіти.

  📌 Суть інтегрованого підходу
  Інтеграція означає об’єднання знань, умінь і навичок з різних освітніх напрямів у межах єдиного освітнього контексту, теми чи діяльності. Завдяки цьому діти не сприймають знання як відірвані фрагменти, а бачать зв’язок між явищами природи, соціального життя, культури, мистецтва тощо.

  Інтеграція:

  забезпечує природний для дитини спосіб пізнання світу — через гру, практичну діяльність, експериментування;

  стимулює розвиток критичного та системного мислення;

  формує вміння застосовувати знання у різних життєвих ситуаціях;

  сприяє одночасному розвитку фізичної, когнітивної, соціально-емоційної та естетичної сфер.

  📌 Освітні напрями, що інтегруються у ЗДО
  мовленнєвий розвиток;

  логіко-математичний розвиток;

  пізнавальний розвиток (природознавчий, соціальний досвід);

  художньо-естетичний розвиток;

  ігрова діяльність;

  фізичний розвиток.

  📌 Нормативна база та методичні основи
  Зміст інтегрованої освіти формується згідно з:

  Державним стандартом дошкільної освіти (Базовим компонентом дошкільної освіти (2021)), який окреслює обов’язкові освітні напрями розвитку;

  Типовою програмою підвищення кваліфікації педагогів (Наказ МОН № 45), яка навчає фахівців ефективно інтегрувати різні типи освітньої діяльності;

  методичними рекомендаціями МОН та розробками Інституту модернізації змісту освіти.

  📌 Практичні аспекти впровадження
  Педагогічним працівникам рекомендовано:

  планувати освітній процес тематичними циклами, які охоплюють декілька освітніх напрямів навколо однієї теми (наприклад, «Вода — джерело життя», «Моє рідне місто»);

  використовувати інтегровані заняття, проєкти, квести, ігри-драматизації, де діти одночасно розвивають мовлення, мислення, творчість, фізичні навички;

  забезпечувати взаємозв’язок між заняттями, самостійною діяльністю, іграми, прогулянками, щоб навчання не обмежувалось формальними освітніми ситуаціями.

  📌 Очікувані результати
  Завдяки інтеграції:

  діти мають можливість формувати цілісну картину світу;

  розвивають гнучкість мислення і здатність до міжпредметних зв’язків;

  отримують досвід комплексного підходу до розв’язання завдань;

  у дітей формуються м’які навички: співпраця, взаєморозуміння, емоційний інтелект.

  Таким чином, інтеграція освітніх напрямів у ЗДО — це не просто методичний прийом, а стратегічний підхід до організації освітнього процесу, що відповідає завданням якісної дошкільної освіти та забезпечує всебічний розвиток дитини як майбутнього громадянина України.

• Безпека та здоров’я: Пріоритетом є створення безпечного та здорового освітнього середовища. Це передбачає не лише фізичну безпеку, а й психологічний комфорт, відповідно до Закону України «Про освіту» (стаття 22, «Безпечне освітнє середовище») та Санітарного регламенту для дошкільних навчальних закладів, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров’я України від 24.03.2016 № 234. 

  Постанова КМУ № 381 від 04.04.2025 року «Про затвердження Порядку утворення та функціонування спеціальних груп вихованців закладів дошкільної освіти» регламентує умови для створення безпечного простору для дітей з особливими потребами.

  Наказ МОН № 1634 від 19.11.2024 року «Про затвердження Типової програми підвищення кваліфікації педагогічних працівників щодо протидії мінній небезпеці» визначає необхідність формування в дітей навичок безпечної поведінки.

  Розпорядження КМУ № 432-р від 02.05.2025 року «Про схвалення Концепції цифрової гігієни дітей дошкільного віку» передбачає формування здорових звичок у використанні гаджетів.

• Національно-патріотичне виховання: Згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 30 липня 2024 р. № 864 Державної цільової соціальної програми з утвердження української національної та громадянської ідентичності на період до 2028 року, важливо формувати у дітей ціннісне ставлення до Батьківщини, рідної мови, культури та традицій. Наказ МОН № 407 від 04.03.2025 року визначає ціннісні орієнтири освіти, серед яких важливе місце займає формування громадянської відповідальності, любові до Батьківщини, поваги до історії, традицій та культури України.

• Інклюзивність: Забезпечення рівного доступу до якісної освіти для дітей з особливими освітніми потребами. Відповідно до  абзацу третього частини п’ятої статті 13 Закону України “Про дошкільну освіту” Кабінет Міністрів України постановив та затвердив порядок утворення та функціонування спеціальних груп вихованців закладів дошкільної освіти (Постанова від 4 квітня 2025 р. № 381). Ця постанова набирає чинності з 1 серпня 2025 року та передбачає чіткий механізм організації освітнього процесу для дітей з особливими освітніми потребами в спеціальних та інклюзивних групах, гарантуючи рівний доступ до якісної освіти.
  Наказ МОН № 46 від 15.01.2025 року встановлює підготовку педагогів до надання психологічної підтримки, зокрема й в інклюзивному середовищі.

• Цифрова компетентність: Використання інформаційно-комунікаційних технологій в освітньому процесі з дотриманням принципів безпеки та доцільності, відповідно до Концепції розвитку цифрової освіти, затвердженої розпорядженням Кабінету Міністрів України, від 29.07.2020 № 972-р.,  яка визначає орієнтири використання ІКТ в освітньому процесі без шкоди для психічного і фізичного здоров’я дитини.

Впровадження освітніх орієнтирів у внутрішній системі забезпечення якості дошкільної освіти через призму загальних принципів та орієнтирів відповідно до Наказу МОН № 407 від 04.03.2025 року

У 2025/2026 навчальному році у роботі закладів дошкільної освіти важливо системно впроваджувати стратегічні освітні орієнтири, що визначають якість освітнього процесу та відповідають державним пріоритетам розвитку дошкілля.

✅ 1. Дитиноцентризм
Організувати освітній процес на засадах поваги до унікальності кожної дитини.

Забезпечити індивідуалізацію освітнього маршруту для кожного вихованця, адаптуючи зміст, методи та форми роботи відповідно до його потреб, інтересів і можливостей.

Використовувати інструменти постійного моніторингу розвитку дітей, залучаючи фахівців-психологів, логопедів, дефектологів.

Сприяти розвитку ініціативності, самостійності та впевненості у дітей через участь у виборі видів діяльності.

✅ 2. Інтеграція освітніх напрямів
Застосовувати інтегрований підхід у плануванні освітньої роботи, формуючи комплексні освітні ситуації, де знання з різних галузей поєднуються навколо спільної тематики.

Створювати умови для цілісного розвитку дитини — одночасного розвитку мовленнєвих, пізнавальних, фізичних, емоційно-соціальних та творчих здібностей.

Використовувати інтегровані форми роботи: проєкти, квести, тематичні дні, ігри-драматизації, експерименти.

Підвищувати професійну компетентність педагогів через участь у програмах з інтеграції освітнього процесу (Наказ МОН № 45 від 15.01.2025 року).

✅ 3. Безпека та здоров’я
Забезпечити створення безпечного фізичного середовища у ЗДО, дотримуючись санітарно-гігієнічних норм.

Виховувати у дітей основи безпечної поведінки вдома, у ЗДО, на вулиці, у цифровому середовищі.

Впроваджувати програми з протимінної безпеки та психологічної стійкості дітей (Наказ МОН № 1634 від 19.11.2024 року).

Формувати у педагогів компетентність із впровадження здоров’язбережувальних технологій у щоденну діяльність.

✅ 4. Національно-патріотичне виховання
Інтегрувати національно-патріотичне виховання у всі види діяльності дітей: заняття, ігри, свята, спостереження, екскурсії.

Формувати у дітей ціннісне ставлення до України, її культури, історії, традицій, державних символів.

Виховувати у дітей громадянську відповідальність, повагу до прав людини та національної ідентичності.

✅ 5. Інклюзивність
Організувати освітній процес так, щоб усі діти, включно з дітьми з особливими освітніми потребами, мали рівний доступ до якісної освіти.

Забезпечити ЗДО необхідними ресурсами, адаптованими програмами, допоміжними засобами навчання.

Сприяти постійному підвищенню кваліфікації педагогів щодо роботи в інклюзивному середовищі та надання психологічної підтримки (Наказ МОН № 46 від 15.01.2025 року).

Впроваджувати принципи партнерської взаємодії з батьками та фахівцями супроводу.

✅ 6. Цифрова компетентність
Поступово формувати у дітей базові навички цифрової грамотності через ігри, навчальні програми, мультимедіа з урахуванням вікових особливостей.

Використовувати у роботі педагогів ІКТ для збагачення освітнього процесу, організації методичної роботи, співпраці з батьками.

Дотримуватись принципів цифрової гігієни, забезпечуючи безпеку дітей під час взаємодії з цифровими пристроями (Розпорядження КМУ № 432-р від 02.05.2025 року).

Проводити просвітницьку роботу серед батьків щодо безпечного використання дітьми гаджетів та Інтернету.

✅ Рекомендації адміністрації ЗДО та методичним службам
Забезпечити системну самооцінку якості освітньої діяльності із врахуванням зазначених орієнтирів.

Формувати внутрішню систему забезпечення якості освіти на основі критеріїв, визначених у Наказі № 407.

Організувати методичну роботу, тренінги, семінари-практикуми для педагогів щодо впровадження дитиноцентризму, інтеграції, інклюзії, безпеки, патріотичного виховання та цифрової компетентності.

Залучати батьків як активних учасників освітнього процесу, інформуючи їх про принципи і зміст дошкільної освіти.

Ці рекомендації є орієнтиром для підвищення якості освітнього процесу та забезпечення сталого розвитку дошкільної освіти у 2025/2026 навчальному році.

Актуальні нормативні документи та їх застосування

1. Закон України «Про дошкільну освіту» (введеного в дію 01.01.2025р.). Зверніть увагу на положення щодо:

   • Організації освітнього процесу: Гнучкі форми здобуття дошкільної освіти, можливість організації дистанційного навчання (у разі потреби та з урахуванням особливостей дошкільного віку). Ці зміни відображають сучасні виклики та потреби суспільства, зокрема в умовах воєнного стану та повоєнного відновлення, а також розширюють можливості для дітей та батьків. Заклади можуть пропонувати не лише традиційне денне перебування, а й короткотривале перебування, групи вихідного дня, групи розвитку, консультативні пункти для батьків. Дистанційне навчання має бути побудоване на ігрових методах, інтерактивних завданнях, що залучають дитину до активної діяльності під керівництвом дорослих. Успішність дистанційного навчання значною мірою залежить від активної участі батьків, тому педагоги мають надавати чіткі інструкції, рекомендації та підтримку.

   • Вимог до педагогічних працівників: Необхідність підвищення кваліфікації, вимоги до професійного розвитку. Наступним важливим аспектом, на який варто звернути увагу, є вимоги до професійної компетентності педагогічних працівників, що, відповідно до Закону України «Про дошкільну освіту», передбачають необхідність постійного підвищення кваліфікації та безперервного професійного розвитку. Кожен педагогічний працівник зобов’язаний підвищувати свою кваліфікацію не рідше одного разу на п’ять років. Це дозволяє вам залишатися ефективними та впевненими у своїй роботі. Під час атестації враховуються реальні здобутки, використання інноваційних методик, участь у житті закладу, співпраця з батьками.

   • Фінансування закладів дошкільної освіти: Зміни у механізмах фінансування, що можуть вплинути на матеріально-технічне забезпечення. Окрім змін у освітньому процесі та вимогах до педагогів, суттєві трансформації відбуваються і в управлінській сфері, зокрема у питаннях фінансування закладів дошкільної освіти. Згідно з оновленим Законом України «Про дошкільну освіту», основним джерелом фінансування закладів дошкільної освіти залишаються кошти місцевих бюджетів. Засновник (органи місцевого самоврядування) несе повну відповідальність за матеріально-технічне забезпечення. Актуальною є можливість залучення додаткових коштів, зокрема міжнародної допомоги, донорських програм, благодійних внесків.

   • Діяльність закладів дошкільної освіти в умовах воєнного стану та повоєнного відновлення: Продовження роботи з психологічної підтримки учасників освітнього процесу, особливості організації освітньої діяльності в укриттях, створення безпечних умов. Водночас, незважаючи на всі зміни та перспективи розвитку, ми усвідомлюємо, що діяльність закладів дошкільної освіти у 2025/2026 навчальному році, як і раніше, буде проходити в умовах воєнного стану та повоєнного відновлення. Це вимагає від усіх учасників освітнього процесу особливої відповідальності, гнучкості та стійкості. Пріоритетом є психологічна підтримка дітей, батьків та педагогів. Укриття мають бути безпечними, функціональними та відповідати нормам, а діяльність у них має бути короткотривалою, динамічною та побудованою на ігровій формі.

Вебінар за участю заступниці міністра освіти і науки Анастасії Коновалової, яка детально пояснює:

🔹ключові нововведення;

🔹що зміниться для закладів дошкільної освіти та їхніх засновників;

🔹як відбуватиметься оплата праці працівників дошкілля; 🔹як розробляються нормативно-правові акти та проходять громадські обговорення;

🔹відповіді на найпоширеніші запитання щодо впровадження нового закону.

Актуальні нормативні документи та їх застосування

1. Державний стандарт дошкільної освіти 

   • На сьогодні новий Державний стандарт дошкільної освіти не затверджено. Міністерство освіти і науки оприлюднило лише проект стандарту для громадського обговорення 3 липня 2025 року.
     Процедура обговорення завершилась 16 липня 2025 року, після чого мав бути оприлюднений звіт із результатами, але конкретне рішення про затвердження — поки що відсутнє.

     До моменту офіційного затвердження заклади повинні працювати за чинним Базовим компонентом дошкільної освіти, затвердженим Наказом МОН № 33 від 12 січня 2021 року.

     📝 Що було представлено в проєкті стандарту?

     • Чітко сформульовані результати навчання та компетентності дітей, структуровані за освітніми напрямами.

     • Зазначено, що для реалізації нового Закону України «Про дошкільну освіту» від 6 червня 2024 року (чинного з 1 січня 2025) необхідне оновлення стандарту.

     • Зокрема, проект наголошує на демократичних цінностях, гендерній чутливості, національно-патріотичному вихованні, дитинацентризмі, ролі родини тощо.                                                   🔍 Що далі?

       • Після завершення громадського обговорення 16 липня очікується звіт про результати та подальший крок — офіційне затвердження стандарту.

       • Відповідь на петиції, звернення або інші результати обговорення можуть бути оприлюднені на сайті МОН не пізніше ніж через два тижні після прийняття відповідного рішення

       • Після затвердження стандарту заклади матимуть п’ять років для приведення установчих документів у відповідність до вимог нового Закону.

2. Порядок організації інклюзивного навчання у закладах дошкільної освіти, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 15 вересня 2021 р. № 957 (зі змінами).

   • Індивідуальна програма розвитку (ІПР): Оновлені вимоги до розроблення, реалізації та моніторингу ІПР для дітей з ООП.

   • Команда психолого-педагогічного супроводу: Ефективна взаємодія всіх фахівців, батьків та дітей.

   • Корекційно-розвиткові послуги: Організація та надання якісних послуг відповідно до потреб дітей.

3. Санітарний регламент для дошкільних навчальних закладів, затверджений наказом Міністерства охорони здоров’я України від 24.03.2016 № 234 (зі змінами).

   • Особливості організації харчування: Дотримання норм харчування, використання якісних продуктів.

   • Режим дня та гігієнічні вимоги: Забезпечення оптимальних умов для відпочинку та розвитку дітей.

   • Вимоги до приміщень та обладнання: Дотримання санітарно-гігієнічних норм для безпеки та комфорту дітей.

4. Типове положення про атестацію педагогічних працівників, затверджене наказом Міністерства освіти і науки України від 09.09.2022 № 805 (Із змінами, внесеними згідно з Наказами Міністерства освіти і науки № 1169 від 23.12.2022 р. та № 1277 від 10.09.2024 р.).

   • Професійний розвиток: Ознайомлення з новими вимогами до атестації, планування індивідуальної траєкторії професійного зростання.

Актуальні нормативні документи та їх застосування

МОН України продовжує напрацьовувати нормативну основу та рекомендації для закладів дошкільної освіти та органів управління освітою:

12 червня 2025 року Міністерство освіти і науки України затвердило  наказ № 844, яким визначено нові штатні нормативи для ЗДО. Документ передбачає чітку відповідність між тривалістю роботи вихователя з дітьми та кількістю ставок, що має бути передбачено у штатному розписі закладу.

Наказом № 844 встановлено, що нові нормативи вводяться в дію з 1 вересня 2025 року. Тож тепер засновникам закладів дошкільної освіти необхідно здійснити:

• затвердження оновлених штатних розписів,

• перегляд та коригування бюджетів дошкільних закладів відповідно до нових норм.

Цей перехідний період є критично важливим для уникнення фінансових і кадрових збоїв на старті нового навчального року.

Таким чином, наказ № 844 заповнив небезпечну прогалину, яка існувала з січня, і дозволив перейти до реалізації нового закону без порушення прав педагогічних працівників.

Ключові наслідки ухвалення наказу № 844:

• Вихователі зможуть працювати відповідно до нової тривалості педагогічного навантаження.

• Керівники закладів зможуть сформувати актуальні штатні розписи.

• З’явилася юридична визначеність щодо фінансування посад і ставок.

• Засновники мають конкретний строк для ухвалення управлінських рішень.

У підсумку, наказ № 844 — це крок до відновлення балансу між реформою та практичною реалізацією норм закону. Проте важливо, щоб його реалізація була контрольована на місцях — з урахуванням думки працівників, потреб дітей і можливостей місцевих бюджетів.

Важливо:

• Законодавство постійно оновлюється, тому рекомендується перевіряти актуальність документів на офіційних сайтах Верховної Ради України (zakon.rada.gov.ua) та Міністерства освіти і науки України (mon.gov.ua).

• Для зручності відстеження змін у законодавстві можна використовувати спеціалізовані освітні портали та юридичні довідкові системи.

Згідно зі змістом Закону України «Про дошкільну освіту» № 3788-IX, який було введено в дію 01 січня 2025 року. 

У статті 30 Закону України «Про дошкільну освіту» висвітлено питання функціонування закладу дошкільної освіти. 

Заклад дошкільної освіти є юридичною особою. Заклад дошкільної освіти може від свого імені укладати договори, набувати майнові та немайнові права, нести обов’язки, бути стороною у судовому процесі, бути власником і розпорядником коштів та іншого майна, мати власні символіку, бланки, печатки та штампи із своїм найменуванням та символікою. Заклад дошкільної освіти має самостійний баланс.

Заклад дошкільної освіти діє на підставі установчих документів, що затверджуються засновником відповідно до законодавства. Права і обов’язки закладів дошкільної освіти реалізуються їх органами управління відповідно до законодавства та установчих документів.

Заклад дошкільної освіти може бути:

•  державним – заснованим розпорядчим актом органу державної влади;

•  комунальним – заснованим рішенням сільської, селищної, міської, районної ради;

• приватним – заснованим рішенням фізичної (фізичних) та/або юридичної (юридичних) особи (осіб) приватного права;

• корпоративним – заснованим шляхом укладення засновницького договору засновниками різних форм власності.

Державні та комунальні заклади дошкільної освіти є бюджетними установами. Приватні та корпоративні заклади дошкільної освіти можуть бути визначені одержувачами бюджетних коштів відповідно до законодавства. Заклади дошкільної освіти незалежно від організаційно-правового статусу мають рівні права і обов’язки у провадженні освітньої діяльності.

У складі закладу дошкільної освіти можуть функціонувати позашкільний та інші структурні підрозділи, зокрема філія (філії).

Заклад дошкільної освіти має право залучати на договірній основі фізичних та юридичних осіб для організації та реалізації освітнього процесу, забезпечення утримання закладу дошкільної освіти, здійснення процесів, супутніх до освітнього процесу (харчування, медичне обслуговування, господарське утримання, охорона тощо). Відповідальність за залучення таких осіб несе керівник закладу дошкільної освіти.

Заклад дошкільної освіти забезпечує на своєму веб-сайті (а в разі його відсутності – на веб-сайті засновника) відкритий доступ до інформації та документів, передбачених Законом України «Про дошкільну освіту»  і Законом України «Про освіту».

Посилання на текст Закону України «Про дошкільну освіту» № 3788-IX» 👉 https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3788-20#Text

❗УВАГА! Затверджено Методичні рекомендації з питань формування внутрішньої системи забезпечення якості освіти у закладах дошкільної освіти (наказ Міністерства освіти і науки України від 04.03.2025 № 407) 👉 https://sqe.gov.ua/metodrek-zdo-2025/

Джерело: https://znayshov.com/News/Details/seriia_publikatsii_za_zmistom_zakonu_ukrainy_pro_doshkilnu_osvitu_zaklad_doshkilnoi_osvity

У розділі I висвітлено загальні положення Закону та наведено значення термінів, що у ньому вживаються (стаття 1):

✔ дошкільна освіта – процес і результат всебічного розвитку, виховання, навчання, соціалізації дітей та формування у них необхідних життєвих навичок і компетентностей до початку здобуття початкової освіти;

✔ якість освітньої діяльності – відповідність забезпечення, організації та реалізації освітнього процесу вимогам, встановленим законодавством, що забезпечує здобуття вихованцями якісної дошкільної освіти;

✔ якість дошкільної освіти – відповідність результатів навчання і компетентностей вихованців результатам, визначеним державним стандартом;

✔ процесі розвитку, виховання, навчання, які дитина здатна продемонструвати під час або після здобуття дошкільної освіти;

✔ компетентність – динамічна комбінація знань, умінь, навичок, способів мислення, поглядів, цінностей, особистісних якостей, що визначає здатність дитини успішно соціалізуватися і здобувати формальну, неформальну та інформальну освіту.

У Законі відображено тісний і нерозривний взаємозв’язок та залежність якості дошкільної освіти від якості освітньої діяльності. 

Посилання на текст Закону України «Про дошкільну освіту» 👉 https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3788-20#Text

РЕКОМЕНДУЄМО скористатись електронним порадником для директора закладу дошкільної освіти «Як створити та розбудувати внутрішню систему забезпечення якості освіти», розробленим Державною службою якості освіти України в межах державно-приватно-громадського партнерства спільно з Асоціацією працівників дошкільної освіти та Цифровим видавництвом MCFR 👉

https://sqe.gov.ua/poradnik-dlya-direktora-zakladu-doshki/

ДОКЛАДНО про формування внутрішньої системи забезпечення якості освіти в Методичних рекомендаціях з питань формування внутрішньої системи забезпечення якості освіти у закладах дошкільної освіти, розроблених Державною службою якості освіти України 👉

https://sqe.gov.ua/wp-content/uploads/2021/04/Metodichni_rekomendacii_SQE_2020_ZDO.pdf

У статті 8 Закону України «Про дошкільну освіту» зазначено, що в Україні гарантується право на здобуття дошкільної освіти та створюються можливості для його реалізації з урахуванням індивідуальних особливостей, особливих освітніх та інших потреб і можливостей кожної дитини.

Дошкільна освіта здобувається, як правило, до шести років. Діти, яким на початок навчального року виповнилося шість років (дітям з особливими освітніми потребами – сім років) і які не розпочали здобувати початкову освіту, мають право продовжити здобувати дошкільну освіту до їх зарахування до початкової школи відповідно до законів України “Про освіту” і “Про повну загальну середню освіту”.

МОН разом із партнерами розробляє Стратегію розвитку дошкільної освіти, що стане основою для дорожньої карти для уряду та інвестиційного плану партнерів із розвитку. Документ спрямовано на зміцнення якості й стійкості галузі, відновлення України та розвиток людського капіталу в майбутньому.

Проєкт Стратегії було представлено партнерам сьогодні — під час події «Перші кроки вперед» у межах підготовки до Конференції з відновлення України (URC 2025).

Захід, організований МОН за підтримки ЮНІСЕФ, обʼєднав ключових національних і міжнародних партнерів задля узгодження спільного бачення, визначення пріоритетів і фінансових інструментів, потрібних для побудови якісної, інклюзивної та сталої системи дошкільної освіти в Україні.

Альянс партнерів, до якого вже входять Представництво ЄС в Україні, уряд Фінляндії, OECD, ЮНЕСКО, ЮНІСЕФ і Світовий банк, підтримуватиме розроблення та впровадження Стратегії трансформації дошкільної освіти.

Це продовження реалізації нового Закону «Про дошкільну освіту», який набув чинності в січні 2025 року та заклав основу для системної реформи. Розроблення Стратегії об’єднає національних і міжнародних партнерів навколо спільного бачення розвитку дошкілля — з акцентом на інвестиції, кадри, інфраструктуру, інклюзію та емоційний добробут дітей раннього віку.

Базові етапи дошкільної освіти визначаються на основі вікової періодизації розвитку дитини, яка охоплює:

✔ вік немовляти (до одного року);

✔ ранній вік (від одного до трьох років);

✔ дошкільний вік (від трьох до восьми років):

✔ молодший дошкільний вік (від трьох до чотирьох років);

✔ середній дошкільний вік (від чотирьох до п’яти років);

✔ старший дошкільний вік (від п’яти до шести (семи) років (до восьми років – для дітей з особливими освітніми потребами).

Освітні та парціальні програми закладу дошкільної освіти:

Стаття 16 Закону України «Про дошкільну освіту» визначає порядок використання освітніх та парціальних програм у закладі дошкільної освіти 

Заклад дошкільної освіти організовує та здійснює освітній процес за однією або декількома освітніми програмами, що реалізуються для одного або двох базових етапів дошкільної освіти та/або окремих вікових груп вихованців, зокрема для дітей старшого дошкільного віку, різних груп вихованців тощо.

Заклад дошкільної освіти може організовувати та здійснювати освітній процес за:

✔ освітніми програмами, що рекомендовані центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки для використання в освітньому процесі;

✔  освітніми програмами, що мають не менше трьох позитивних експертних висновків закладів вищої освіти, які провадять освітню діяльність з підготовки педагогічних працівників для системи дошкільної освіти, та/або наукових установ, які провадять наукову діяльність у сфері дошкільної освіти, та/або закладів післядипломної педагогічної освіти, схвалених колегіальним органом управління відповідного закладу освіти та/або наукової установи.

Кожна освітня програма має бути спрямована на досягнення вихованцями результатів навчання і компетентностей, визначених державним стандартом, повинна відповідати принципам освітньої діяльності, визначеним цим Законом та Законом України “Про освіту”, та має містити:

✔ власну назву;

✔ характеристики вікових особливостей дітей, які можуть здобувати дошкільну освіту за такою програмою, зокрема орієнтовні показники розвитку дитини (фізичного, психічного тощо);

✔ перелік і вміст освітніх напрямів;

✔ очікувані результати навчання і компетентності вихованців за освітніми напрямами та базовими етапами дошкільної освіти, на які розраховано освітню програму.

Освітня програма може містити й інші складники, зокрема корекційно-розвитковий складник для дітей з особливими освітніми потребами, які здобувають дошкільну освіту в інклюзивних та/або спеціальних групах.

Рішення про використання в освітньому процесі конкретної освітньої програми (конкретних освітніх програм) схвалює педагогічна рада закладу дошкільної освіти.

Освітні програми мають бути приведені у відповідність із державним стандартом протягом одного року з дня його затвердження, затвердження його нової редакції чи змін до нього.

❗УВАГА! До затвердження державного стандарту, його нової редакції чи змін до нього не може вимагатися внесення змін до освітньої програми, за умови що освітня програма відповідає вимогам частини третьої цієї статті.

Заклад дошкільної освіти може використовувати в освітньому процесі одну або декілька парціальних програм, що реалізуються на одному або двох базових етапах дошкільної освіти та/або для окремих вікових груп вихованців, зокрема для дітей старшого дошкільного віку, різних груп вихованців тощо.

Заклад дошкільної освіти може використовувати в освітньому процесі:

✔ парціальні програми, рекомендовані центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки для використання в освітньому процесі;

✔ парціальні програми, що мають щонайменше один позитивний експертний висновок закладу вищої освіти, який провадить освітню діяльність з підготовки педагогічних працівників для системи дошкільної освіти, або наукової установи, яка провадить наукову діяльність у сфері дошкільної освіти, або закладу післядипломної педагогічної освіти, схвалений колегіальним органом управління відповідного закладу освіти або наукової установи;

✔ парціальні програми, що схвалюються педагогічною радою закладу дошкільної освіти та використовуються в закладі дошкільної освіти у порядку, визначеному їх розробниками (власниками).

Рішення про використання в освітньому процесі конкретної парціальної програми (конкретних парціальних програм) схвалює педагогічна рада закладу дошкільної освіти.

Перелік освітніх і парціальних програм, рекомендованих центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки для використання в освітньому процесі, оприлюднюється на його офіційному веб-сайті у вільному доступі.

Позитивні експертні висновки щодо освітніх та парціальних програм, визначені абзацом третім частини другої і абзацом третім частини сьомої цієї статті, оприлюднюються на веб-сайті закладу дошкільної освіти, що використовує відповідні освітні та парціальні програми, або його засновника.

З метою найкращого забезпечення інтересів і потреб вихованців та з урахуванням особливостей і специфіки регіону, діяльності закладу дошкільної освіти, фахової підготовки педагогічних працівників, контингенту вихованців тощо заклад дошкільної освіти має право комбінувати, інтегрувати, а також в інший спосіб адаптувати обрані ним освітні та парціальні програми.

Освітні та парціальні програми, спрямовані на забезпечення досягнення вихованцями результатів, визначених державним стандартом, реалізуються державними і комунальними закладами дошкільної освіти виключно за кошти державного бюджету, місцевих бюджетів, інших джерел, не заборонених законодавством, і не можуть реалізовуватися чи забезпечуватися (повністю або частково) за кошти батьків дітей.

Батьки, які обрали сімейну (домашню) форму здобуття освіти для своїх дітей, самостійно обирають освітні та парціальні програми, навчально-методичне та інше ресурсне забезпечення їх реалізації.

Посилання на текст Закону України «Про дошкільну освіту» № 3788-IX» 👉 https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3788-20#Text

❗ УВАГА! Затверджено Методичні рекомендації з питань формування внутрішньої системи забезпечення якості освіти у закладах дошкільної освіти (наказ Міністерства освіти і науки України від 04.03.2025 № 407) https://sqe.gov.ua/metodrek-zdo-2025/

Джерело: https://znayshov.com/News/Details/osvitni_ta_partsialni_prohramy_zakladu_doshkilnoi_osvity

Забезпечення територіальної доступності дошкільної освіти:

Стаття 11 Закону України «Про дошкільну освіту» встановлює норми щодо забезпечення територіальної доступності дошкільної освіти.

Територіальну доступність дошкільної освіти забезпечують у межах повноважень органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування шляхом:

✔ врахування демографічної ситуації, стану мережі та спроможності закладів освіти, результатів обліку дітей для цілей планування та забудови відповідних територій;

✔ формування та утримання мережі комунальних закладів дошкільної освіти відповідно до потреб жителів відповідних територій;

✔ максимальної наближеності місця здобуття дошкільної освіти до місця проживання дитини;

✔ перевезення (за потреби) педагогічних працівників до місця здобуття дошкільної освіти дітьми та у зворотному напрямку (до місця проживання педагогічних працівників);

✔ забезпечення рівних умов для розвитку закладів дошкільної освіти усіх форм власності та створення умов для розвитку інших суб’єктів освітньої діяльності у сфері дошкільної освіти;

✔ планування та закріплення територій обслуговування за комунальними закладами дошкільної освіти;

✔ сприяння запровадженню різних форм здобуття дошкільної освіти з урахуванням потреб дітей та вибору батьків;

✔ створення та забезпечення функціонування мобільних дитячих садків для надання освітніх послуг у сфері дошкільної освіти за місцем проживання дітей на територіях, на яких не забезпечено безоплатне здобуття дошкільної освіти в інший спосіб;

✔ запровадження інших форм (політик) забезпечення територіальної доступності, визначених цим Законом або рішенням відповідного органу місцевого самоврядування.

Посилання на текст Закону України «Про дошкільну освіту» № 3788-IX» 👉 https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3788-20#Text

РЕКОМЕНДУЄМО скористатись електронним порадником для директора закладу дошкільної освіти «Як створити та розбудувати внутрішню систему забезпечення якості освіти», розробленим Державною службою якості освіти України в межах державно-приватно-громадського партнерства спільно з Асоціацією працівників дошкільної освіти та Цифровим видавництвом MCFR 👉 

https://sqe.gov.ua/poradnik-dlya-direktora-zakladu-doshki/

ДОКЛАДНО про формування внутрішньої системи забезпечення якості освіти в Методичних рекомендаціях з питань формування внутрішньої системи забезпечення якості освіти у закладах дошкільної освіти, розроблених Державною службою якості освіти України 👉

https://sqe.gov.ua/wp-content/uploads/2021/04/Metodichni_rekomendacii_SQE_2020_ZDO.pdf

Джерело: https://znayshov.com/News/Details/zabezpechennia_terytorialnoi_dostupnosti_doshkilnoi_osvity

І. Організація освітнього процесу та типи ЗДО

1. Зміни у типах та організації освітньої діяльності ЗДО:

• Постанова КМУ № 818 від 07.07.2025 року «Деякі питання про типи організації освітньої діяльності закладів дошкільної освіти» та Постанова КМУ № 816 від 07.07.2025 року «Деякі питання діяльності закладів дошкільної освіти та пансіонів закладів освіти» вносять уточнення щодо видів та функціонування ЗДО.
  • Рекомендації:
    • Директорам ЗДО: Ретельно вивчіть нові положення щодо типів ЗДО та організації освітньої діяльності. У разі потреби перегляньте та внесіть зміни до статуту закладу, щоб він відповідав чинному законодавству. Ознайомте колектив із цими змінами.
    • Вихователям-методистам: Надайте методичну допомогу педагогам у розумінні специфіки роботи з різними типами організації освітньої діяльності. Розробіть гнучкі освітні програми, що враховують особливості функціонування закладу.
• Постанова КМУ № 381 від 04.04.2025 року «Про затвердження Порядку утворення та функціонування спеціальних груп вихованців закладів дошкільної освіти» та Постанова КМУ № 817 від 07.07.2025 року «Про затвердження Положення про спеціальний дитячий садок» конкретизують організацію освіти для дітей з особливими освітніми потребами.
  • Рекомендації:
    • Директорам ЗДО: Забезпечте створення та функціонування спеціальних груп відповідно до затвердженого Порядку. Спеціальні дитячі садки мають працювати згідно з новим Положенням. Подбайте про належне матеріально-технічне забезпечення та кадрове укомплектування груп фахівцями (корекційними педагогами, психологами, асистентами вихователя).
    • Вихователям-методистам: Розробіть індивідуальні програми розвитку для дітей у спеціальних групах та спеціальних ЗДО, забезпечте методичний супровід педагогів, які працюють з такими дітьми. Проведіть навчання з питань інклюзивного навчання та роботи з дітьми з особливими освітніми потребами.

2. Якість освіти та цифрова гігієна:

• Наказ МОН № 407 від 04.03.2025 року «Про затвердження Методичних рекомендацій з питань формування внутрішньої системи забезпечення якості освіти у закладах дошкільної освіти» визначає єдині підходи до оцінювання освітньої діяльності.
  • Рекомендації:
    • Директорам ЗДО: На основі цих рекомендацій розробіть та впровадьте внутрішню систему забезпечення якості освіти у вашому ЗДО. Створіть прозорі процедури моніторингу та оцінювання освітнього процесу, забезпечте участь усіх учасників освітнього процесу.
    • Вихователям-методистам: Надайте методичну підтримку педагогам у розумінні критеріїв якості освіти. Організуйте взаємонавчання та обмін досвідом щодо впровадження ефективних практик.
• Розпорядження КМУ № 432-р від 02.05.2025 року «Про схвалення Концепції цифрової гігієни дітей дошкільного віку» підкреслює важливість безпечного використання цифрових технологій.
  • Рекомендації:
    • Директорам ЗДО: Розробіть та впровадьте заходи з цифрової гігієни у закладі. Проведіть роз’яснювальну роботу з батьками щодо обмеження екранного часу для дошкільнят та безпечного використання гаджетів.
    • Вихователям-методистам: Включіть елементи цифрової гігієни до освітніх програм, адаптуючи їх до вікових особливостей дітей. Навчайте дітей основам безпеки в цифровому просторі в ігровій формі.

ІІ. Кадрове забезпечення та оплата праці

1. Штатні нормативи та оплата праці:

• Наказ МОН № 844 від 12.06.2025 року «Про затвердження Типових штатних нормативів закладів дошкільної освіти» та Наказ МОН № 943 від 27.06.2025 року «Про внесення змін до наказу Міністерства освіти і науки України від 12 червня 2025 року № 844» оновлюють підходи до формування штатного розпису ЗДО.
  • Рекомендації:
    • Директорам ЗДО: При формуванні штатного розпису на 2025/2026 навчальний рік суворо дотримуйтесь оновлених Типових штатних нормативів. Це дозволить оптимізувати використання бюджетних коштів та забезпечити належний кадровий склад. Враховуйте також Лист МОН № 1/1984-25 від 31.01.25 року «Щодо змін до штатних розписів закладів дошкільної освіти».
• Лист МОН № 1/10474-25 від 21.05.25 року «Щодо деяких питань оплати праці педагогічних працівників закладів дошкільної освіти», Лист МОН № 1/3116-25 від 19.02.25 року «Щодо оплати праці педагогічних працівників закладів дошкільної освіти», Наказ МОН № 100 від 27.01.2025 року «Про внесення змін у додаток 9 до наказу Міністерства освіти і науки України від 26 вересня 2005 року № 557» та Постанова КМУ № 143 від 11.02.2025 року «Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 14 квітня 1997 р. № 346 і від 14 червня 2000 р. № 963» уточнюють питання оплати праці.
  • Рекомендації:
    • Директорам ЗДО: Забезпечте нарахування та виплату заробітної плати педагогічним працівникам відповідно до цих оновлених нормативних документів. Регулярно інформуйте працівників про зміни у законодавстві щодо оплати праці. Зверніть увагу на Лист МОН № 1/416-25 від 08.01.25 року «Про робочий час та педагогічне навантаження працівників закладів дошкільної освіти» для коректного планування робочого часу.
    • Вихователям-методистам: Надайте роз’яснення педагогічним працівникам щодо змін в оплаті праці та робочому часі.

2. Відпустки:

• Лист МОН № 1/10348-25 від 19.05.25 року «Щодо тривалості щорічної основної відпустки педагогічних працівників закладів дошкільної освіти у 2025 році» конкретизує норми тривалості відпусток.
  • Рекомендації:
    • Директорам ЗДО: Плануйте графіки відпусток з урахуванням нових положень, забезпечуючи дотримання прав працівників.

Стратегічне планування внутрішньої системи якості освіти в ЗДО

Стратегічне планування — це довгостроковий, системно-цілеспрямований процес, що охоплює формування, реалізацію, моніторинг і коригування освітньої політики закладу дошкільної освіти з метою досягнення сталих результатів у якості освіти та розвитку дитини. Цей процес має бути заснований на принципах відкритості, дитиноцентризму, інклюзивності, партнерства з родинами та громадою.

1.1. Визначення чіткої політики закладу

Політика ЗДО — це узагальнене бачення місії та мети закладу, яке визначає ціннісні орієнтири, стратегічні пріоритети та напрямки розвитку. Вона має бути погоджена з усіма учасниками освітнього процесу (педагогами, батьками, засновником) та зафіксована у внутрішніх документах закладу (положення про внутрішню систему якості освіти, програма розвитку тощо).

Основні елементи політики ЗДО:

• Місія закладу (для чого ми працюємо; який образ дитини прагнемо сформувати).

• Цінності, що відображають етику взаємодії, повагу до унікальності кожної дитини, безпеку, співпрацю, сталий розвиток тощо.

• Візія розвитку — уявлення про те, яким має бути заклад через 3–5 років.

• Пріоритети політики якості (наприклад: впровадження інклюзивного середовища, цифрова трансформація, компетентнісний підхід).

Політика має бути дитиноцентричною, прозорою, орієнтованою на результативність та відкритою для оновлення відповідно до викликів часу.

1.2. Окреслення процедур взаємозв’язку елементів системи:

планування → впровадження → моніторинг → коригування

Створення внутрішньої системи якості освіти неможливе без чіткої логіки її дії. Цикл «PDCA» (Plan – Do – Check – Act) має стати основою для впровадження якісних змін.

Усі ці процеси мають бути прописані у локальних документах (Положення про ВСКО, Програма розвитку тощо) і реалізовуватись цикловано та системно.

Важливо: ця модель тісно пов’язана із системою управління якістю, рекомендованою Державною службою якості освіти України та нормативними документами (зокрема, Наказ МОН № 407 від 04.03.2025 року).

1.3. Прописування дефініцій та відповідальностей за реалізацію кожного етапу

Для ефективної реалізації стратегічного планування необхідно:

• Чітко визначити поняття (дефініції), якими оперує заклад, наприклад:

  • якість освіти;

  • освітнє середовище;

  • компетентнісний підхід;

  • внутрішній моніторинг тощо.

• Закріпити ролі та зони відповідальності кожного учасника процесу:

  • Керівник ЗДО – організовує стратегічне планування, затверджує політику, координує реалізацію.

  • Методична служба – відповідає за науково-методичне забезпечення процесу, аналіз результатів.

  • Педагоги – реалізують заходи, здійснюють самооцінювання та вдосконалення практик.

  • Батьківська спільнота – бере участь у плануванні, оцінці задоволеності, партнерстві.

  • Громадськість / Засновник – може долучатися до оцінювання ефективності політик і стратегій.

✅ Підсумок:

Стратегічне планування — це не разовий документ, а постійна управлінська діяльність, що дає змогу створити ефективну внутрішню систему якості освіти. Воно забезпечує:

• цілеспрямованість роботи ЗДО;

• узгодженість дій усіх учасників освітнього процесу;

• неперервне вдосконалення відповідно до сучасних викликів;

• підзвітність та прозорість управлінських рішень

Програма розвитку закладу дошкільної освіти на 2025–2028 роки

(орієнтир)

Повна назва ЗДО: 
Тип ЗДО:

Населений пункт: 
Дата затвердження: «___» ____________ 2025 р.

 1. Вступ

• Підстава для розроблення програми (Закон України «Про дошкільну освіту», нормативно-правові акти МОН, стратегія розвитку освіти тощо).

• Аналіз чинного стану закладу (короткий SWOT-аналіз або результати самооцінювання якості освіти згідно з Наказом МОН № 407 від 04.03.2025 року).

• Потреби та запити учасників освітнього процесу.

 2. Мета і завдання Програми

Мета:

Забезпечення цілісного, якісного та сталого розвитку закладу дошкільної освіти на основі принципів дитиноцентризму, інклюзії, інноваційності та безпеки.

Завдання:

1. Забезпечити цілісний розвиток дітей через інтеграцію освітніх напрямів.

2. Удосконалити внутрішню систему забезпечення якості освіти.

3. Сприяти професійному розвитку педагогів.

4. Створити безпечне, інклюзивне та цифрово-безпечне середовище.

5. Залучати батьківську громаду до розвитку ЗДО.

 3. Основні стратегічні напрями розвитку (2025–2028)

 4. Моніторинг та оцінювання ефективності реалізації

• Річне звітування про результати реалізації.

• Проведення самооцінювання освітньої діяльності.

• Коригування заходів за потреби.

• Інформування педагогічної ради, засновника, батьківської спільноти.

 5. Очікувані результати реалізації Програми

• Поліпшення якості дошкільної освіти.

• Підвищення рівня задоволеності учасників освітнього процесу.

• Стійкий розвиток внутрішньої системи забезпечення якості.

• Зміцнення авторитету закладу в громаді.

 6. Додатки

• Графік реалізації заходів

• Витяг з рішення педагогічної ради щодо затвердження Програми

• Інформація про кадрове забезпечення

• Інструменти самооцінювання

Затверджено рішенням педагогічної ради ЗДО № ___ від «__» __________ 2025 року

Керівник ЗДО: ______________________
М.П.

ІІІ. Професійний розвиток та інновації

1. Підвищення кваліфікації:

• Наказ МОН № 46 від 15.01.2025 року «Про затвердження Типової програми підвищення кваліфікації педагогічних працівників закладів дошкільної освіти щодо надання психологічної підтримки учасникам освітнього процесу» та Наказ МОН № 45 від 15.01.2025 року «Про затвердження Типової програми підвищення кваліфікації педагогічних працівників щодо різних типів організації освітньої діяльності у сфері дошкільної освіти» визначають пріоритетні напрямки професійного зростання.
  • Рекомендації:
    • Директорам ЗДО: Сплануйте підвищення кваліфікації педагогів з урахуванням цих Типових програм. Особливу увагу приділіть навчанню з надання психологічної підтримки, що є вкрай важливим в умовах воєнного стану.
    • Вихователям-методистам: Організуйте внутрішні методичні заходи для поширення знань та навичок, отриманих під час підвищення кваліфікації. Заохочуйте педагогів до самоосвіти та обміну досвідом.

Освітні платформи EdTech-компаній та громадські ініціативи

Prometheus
Опис ресурсу: Prometheus (prometheus.org.ua) [18] є найбільшою
українською платформою масових відкритих онлайн-курсів (МВОК).
Можливості для користувачів:
 педагогічні (науково-педагогічні) працівники: можуть використовувати
доступні курси як додатковий контент для своїх навчальних дисциплін, а
також створювати власні курси на платформі (через співпрацю);
 розробники: мають змогу вивчати методи побудови МВОК, використовуючи
API для можливого інтегрування контенту в інші освітні системи;
 здобувачі освіти: можуть безкоштовно проходити курси, отримувати
сертифікати та формувати власну траєкторію навчання.

EdEra
Опис ресурсу: EdEra (ed-era.com) пропонує якісно структуровані
онлайн-курси, інтерактивні підручники та мультимедійні матеріали для
самостійного навчання.
Можливості для користувачів:
 педагогічні (науково-педагогічні) працівники: можуть інтегрувати елементи
курсів EdEra у свої заняття, створювати колекції власних ресурсів на основі
відкритих матеріалів платформи;
 розробники: мають можливість вивчати мультимедійні підходи до подання
матеріалів, адаптувати ігрові елементи та інтерактивність у власні продукти;
 здобувачі освіти: можуть використовувати курси для опанування складних тем у зручному форматі, брати участь у практичних завданнях та спільнотах за інтересами.

EdEra є одним із найвідоміших українських проєктів, що спеціалізується
на створенні якісних онлайн-курсів, інтерактивних освітніх матеріалів та
методичних рекомендацій для педагогічних (науково-педагогічних) працівників.
Платформа активно працює над адаптацією світових освітніх практик до
українського контексту.
Особливості:
 пропонує безкоштовні та відкриті освітні курси з актуальних тем, зокрема;
для педагогічних (науково-педагогічних) працівників та здобувачів освіти;
 створює мультимедійні ресурси – інтерактивні сторінки, відео, тести,
вбудовані елементи самоперевірки;
 надає педагогічним (науково-педагогічним) працівникам методичні поради та
готові до використання освітні матеріали.
Значення для освітньої екосистеми:
 EdEra формує сучасну культуру створення цифрових ресурсів в Україні та
забезпечує доступ до високоякісних безкоштовних матеріалів.

2. Інноваційні проєкти:

На сьогодні в дошкіллі України реалізується низка важливих проєктів та ініціатив, спрямованих на підвищення якості, доступності та адаптації освітнього процесу до сучасних викликів:

• Наказ МОН № 1758 від 18.12.2024 року «Про реалізацію проекту «Сприяння освіті» у закладах дошкільної освіти» та Наказ МОН № 1759 від 09.12.2024 року «Про реалізацію інноваційного освітнього проекту на всеукраїнському рівні за темою «Забезпечення якості дошкільної освіти в науково-педагогічному проекті «Інтелект України» у січні 2025 – грудні 2029 років» відкривають нові можливості для розвитку ЗДО.

  • Глобальний альянс та інвестиції для трансформації дошкільної освіти України («First Steps Forward»)

    • Опис: Це перша загальнодержавна ініціатива, що пріоритезує дошкілля та залучає міжнародних партнерів для комплексної трансформації галузі.

    • Інвестиції: Початковий внесок у розмірі 30 мільйонів доларів США зробив Світовий банк. До альянсу долучилися понад 20 світових партнерів, серед яких ЮНІСЕФ, ЮНЕСКО, GPE, OECD, Фінляндія, Бельгія, Литва та інші.

    • Напрямки: Інвестиції спрямовані на розширення інклюзивного доступу до дошкільної освіти, поліпшення практик викладання та умов навчання, зміцнення інституційного й місцевого потенціалу управління системою дошкільної освіти, запровадження гнучких форматів (мобільні дитсадки, догляд вдома чи на робочому місці), залучення батьків та громад до розвитку сфери, впровадження цифрових систем для планування й надання послуг.

    • Основні напрями, які МОН планує втілювати разом із партнерами:

      Розширення та адаптація інфраструктури й моделей послуг з урахуванням безпекових і демографічних реалій
      Запровадження гнучких форматів (мобільні дитсадки, домашній чи робочий догляд)
      Розширення доступу для всіх дітей, зокрема дітей з інвалідністю
      Підвищення якості підготовки педагогів і поліпшення умов праці
      Залучення батьків і громад до участі в розвитку сфери
      Запровадження цифрових систем для планування й надання послуг
      Одна зі спільних цілей — до 2030 року забезпечити охоплення дошкільною освітою щонайменше 45–50% дітей віком до 3 років і 96% дітей віком від 3 до 6 років якісними послугами раннього розвитку — згідно з Барселонськими цілями ЄС.

    • Джерела: https://mon.gov.ua/news/hlobalnyi-alians-i-investytsii-v-rozmiri-30-mln-dlia-transformatsii-doshkilnoi-osvity-ukrainy1, https://nus.org.ua/2025/07/11/mizhnarodni-partnery-investuyut-30-mln-u-transformatsiyu-doshkilnoyi-osvity-v-ukrayini/

  • Міжнародний освітній проєкт EDC — «Education for Democratic Citizenship»

    • Опис: Цей проєкт спрямований на розвиток демократичного громадянства.

    • Старт: Розпочався 10 квітня 2025 року.

    • Джерело: https://mon.gov.ua/news/startuvav-mizhnarodnyi-osvitnii-proiekt-edc-education-for-democratic-citizenship

  • Проєкт «Крок за кроком “Думай на рівних”»

    • Опис: Комплексна програма соціально-емоційного розвитку та психосоціальної підтримки дітей дошкільного віку, реалізується Всеукраїнським фондом «Крок за кроком» та «Think Equal».

    • Період реалізації: 2024-2025 роки.

    • Джерела: Думай на рівних: комплексна програма соціально-емоційного розвитку та психосоціальної підтримки дітей дошкільного віку – Всеукраїнський фонд «Крок за Кроком»

  Географія проекту

  Області: Вінницька, Дніпропетровська, Волинська, Житомирська, Запорізька, Івано-Франківська, Київська, Кіровоградська, Львівська, Миколаївська, Одеська, Полтавська, Рівненська, Сумська, Тернопільська, Хмельницька, Черкаська, Чернівецька, Чернігівська, Харківська

  Охоплення програмою: 1133 заклади дошкільної освіти, 2888 груп дітей від 3 до 6 років

  Основні заходи проєкту

  • Презентації проєкту потенційним учасникам у всіх областях (онлайн-зустрічі з метою інформування про цілі, завдання та умови проєкту);

  • Навчання команди з 30 тренерів з різних областей України на платформі THINK EQUAL та майстер-тренерами команди THINK EQUAL («Думай на рівних»);

  • Наставницька підтримка команди тренерів від майстер-тренерів команди THINK EQUAL («Думай на рівних»);

  • Організаційні зустрічі з представниками адміністрації закладів дошкільної освіти з різних областей з метою представлення програми «Думай на рівних» та умов проєкту;

  • Навчання 4040 педагогів з різних областей змісту програми «Думай на рівних» на платформі Think Equal, відповідно освітній програмі підвищення кваліфікації працівників закладів дошкільної освіти «Соціально-емоційне навчання: створення середовища рівності та взаємоповаги» http://www.ussf.kiev.ua/images/2025/Dumai%20na%20rivnyh/TOP%20Dumaj%20na%20rivnih.pdf 

  • Забезпечення комплектами матеріалів THINK EQUAL (19 книжок з розповідями,  один буклет для кожної групи дитячого садка з 90 планами уроків, один буклет для кожної групи дитячого садка з ресурсами);

  • Рекомендації:

    • Директорам ЗДО: Розгляньте можливість участі вашого закладу в цих та інших інноваційних проєктах. Це сприятиме підвищенню якості освітнього процесу та професійному зростанню колективу.

    • Вихователям-методистам: Надайте методичну підтримку педагогам, залученим до реалізації проєктів. Узагальнюйте та поширюйте досвід впровадження інновацій.

      ІІІ. Гранти для дошкільних закладів

      Гранти для дошкільних закладів можуть бути використані для покращення якості освіти, оновлення матеріально-технічної бази, розширення можливостей для дітей та підтримки педагогічного персоналу. Важливо знати, які гранти доступні, як подати заявку та як правильно звітувати про використання коштів.
      Де шукати гранти:
      • Офіційні сайти державних органів:

        Шукайте на сайтах Міністерства освіти і науки України, обласних та місцевих управлінь освіти. 
      • Міжнародні організації:

        Такі організації, як ЮНІСЕФ, програми ЄС, фонди та інші, часто оголошують гранти для освітніх проектів. 
      • Некомерційні організації та фонди:

        Багато українських та міжнародних фондів надають фінансування освітнім проектам, зокрема, для дошкільної освіти. 
      • Спеціалізовані платформи:

        Існують онлайн-ресурси, що публікують інформацію про грантові конкурси, наприклад, GetGrant Service. 
      Як подавати заявку:
      1. 1. Ретельно вивчіть умови гранту:

         Зрозумійте, хто може брати участь, на що можна витратити кошти, які документи потрібні та які терміни подання.
      2. 2. Підготуйте проектну пропозицію:

         Детально опишіть мету проекту, завдання, очікувані результати, бюджет та план реалізації.
      3. 3. Зберіть необхідні документи:

         Зазвичай це статутні документи, фінансова звітність, документи, що підтверджують статус організації, та інші.
      4. 4. Подайте заявку вчасно:

         Слідкуйте за дедлайнами та подавайте заявку в електронному або паперовому вигляді, як вимагає організатор гранту. 
      Звітність:
      • Зберігайте фінансові документи:

        Зберігайте всі чеки, рахунки, договори та інші документи, що підтверджують витрати.
      • Ведіть облік надходжень та витрат:

        Створіть систему обліку, яка дозволить чітко відстежувати рух коштів.
      • Складіть звіт про виконання проекту:

        Звіт повинен містити інформацію про досягнуті результати, витрачені кошти та зміни, які відбулися завдяки гранту.
      • Подайте звіт вчасно:

        Дотримуйтесь термінів, встановлених грантодавцем. 
      Важливо пам’ятати:
      • Гранти надаються на безповоротній основі, але з чіткими умовами використання.
      • Необхідно чітко розуміти, на що можна витрачати кошти, щоб уникнути порушень.
      • Необхідно звітувати про використання коштів та досягнення результатів. 

ІV. Документообіг та діловодство

• Наказ МОН № 711 від 09.05.2025 року «Про затвердження Примірної інструкції з діловодства у закладах дошкільної освіти» уніфікує ведення документації.
  • Рекомендації:
    • Директорам ЗДО: Впровадьте Примірну інструкцію з діловодства у вашому ЗДО. Організуйте навчання для відповідальних працівників щодо її застосування. Це допоможе оптимізувати документообіг та забезпечити його відповідність вимогам.
    • Вихователям-методистам: Проведіть інструктаж для педагогів щодо ведення необхідної документації (планів, журналів тощо) відповідно до оновлених вимог.

V. Загальні рекомендації для успішного 2025/2026 навчального року

• Постійний моніторинг законодавства: Регулярно відстежуйте оновлення нормативно-правових актів у сфері дошкільної освіти, оскільки законодавство може динамічно змінюватися.
• Тісна співпраця: Забезпечте ефективну взаємодію з органами місцевого самоврядування, ІРЦ, батьками та громадськістю.
• Психологічна підтримка: В умовах воєнного стану продовжуйте приділяти особливу увагу психологічній підтримці всіх учасників освітнього процесу – дітей, батьків та працівників ЗДО.
• Безпека: Пріоритетом залишається створення безпечного освітнього середовища, включаючи належне облаштування укриттів та відпрацювання алгоритмів дій у надзвичайних ситуаціях.

Ці рекомендації є дороговказом для вашої діяльності у 2025/2026 навчальному році. Ваша професіоналізм, відданість справі та здатність до адаптації є запорукою успішної реалізації завдань дошкільної освіти в умовах сучасних викликів.

Всеукраїнський узагальнений моніторинг та оцінка програми «Думай на рівних» 2024-2025

базувалися на чотирьох основних інструментах: прямому оцінюванні дітей, опитувальнику для педагогів, підсумковому опитуванні педагогів та фокус-групах з педагогами.

Станом на липень 2025 року було заповнено

3037 анкет вихователів та проведено 2510 інтерв’ю з дітьми.

Пряме оцінювання дітей (Зміни в емоційній та соціальній грамотності)
Пряме оцінювання проводилось у формі індивідуальних бесід для вимірювання емоційної грамотності, емпатії, гендерної рівності та екологічної свідомості. Нижче наведено схеми та діаграми, які відображають ключові результати.

Емоційна грамотність
Згідно з даними, правильні відповіді щодо розуміння смутку зросли з 32.2% до 42.3%, а неправильні зменшилися з 4.5% до 1.2%. Кількість дітей, які назвали кілька корисних

стратегій подолання смутку, зросла з 25.7% до 37.2%, тоді як неправильні відповіді зменшилися з 4.9% до 1.2%. Розпізнавання радості також покращилося, при цьому правильні відповіді зросли з 39.8% до 50.2%.

Емпатія та доброта
Правильні відповіді щодо:

розуміння емоцій інших (емпатія) зросли з 28.5% до 43.3%. Кількість дітей, які назвали декілька способів виявлення

доброти, зросла з 32.7% до 46.5%.

Гендерна рівність
Відповіді, що вказують на те, що професія підходить для «обох статей», значно зросли:

Кухар: з 28.4% до 58.5%.

Математик: з 38.5% до 64.8%.

Космонавт: з 26.4% до 47.9%.

Вчитель: з 27.3% до 54.7%.

Лікар: з 42.1% до 72.5%.

Турбота про дитину: з 36.0% до 55.7%.

Екологічна свідомість
Кількість відповідей з кількома правильними причинами

важливості дерев зросла з 27.9% до 47.3%, а кількість відповідей «не знаю» зменшилася з 13.7% до 3.7%. Частка дітей, які правильно відповіли, що

пластик шкодить Землі, зросла з 64.5% до 77.1%.

Опитувальник для педагогів (Зміни в поведінці дітей)
Опитувальник для педагогів відображає їх спостереження за соціально-емоційною поведінкою дітей у класі.

Зростання соціально-емоційних навичок

Впевненість у собі: “Дуже часто” зросло з 20.6% до 45.0%.

Наполегливість: “Дуже часто” зросло з 12.4% до 30.7%.

Пошук альтернативних рішень: “Дуже часто” зросло з 9.4% до 27.4%.

Подолання розчарування: “Дуже часто” зросло з 4.3% до 37.9%.

Покращення регульованої поведінки

Дратівливість: “Часто” зменшилось з 18.8% до 5.6%.

Складнощі з заспокоєнням: “Часто” зменшилось з 9.6% до 4.2%.

Гра з іншими: “Часто” зросло з 72.1% до 89.7%.

Очікування своєї черги: “Часто” зросло з 45.5% до 62.8%.

Ввічливе прохання: “Часто” зросло з 49.0% до 74.3%.

Додаткові показники SEL (соціально-емоційного навчання)

Заспокоюється після злості: “Завжди” зросло з 23.8% до 37.4%.

Пропонує допомогу іншим: “Завжди” зросло з 18.8% до 39.9%.

Позитивне ставлення до інших культур: “Часто” зросло з 12.8% до 38.3%.

Підсумкове опитування педагогів
1262 педагоги заповнили анкету. Більше 98% оцінили програму на 7 і більше балів з 10.

Зафіксовані зміни в дітях (погоджуюсь/повністю погоджуюсь):

Уміння керувати емоціями: 98.4%.

Соціальні навички: 98.5%.

Повага одне до одного: 98.4%.

Навички розв’язання проблем: 94.1%.

Вплив на педагогів та атмосферу в групі (погоджуюсь/повністю погоджуюсь):

Краще розуміння емоцій дітей: 90.7%.

Покращені стосунки з дітьми: 95.8%.

Атмосфера у групі стала кращою: 92.3%.

Мої професійні навички зросли: 94.2%.

Фокус-групи та історії змін
Фокус-групи з педагогами та якісні відгуки доповнюють кількісні дані, підкреслюючи, що діти стали

спокійнішими, емпатичнішими та краще керували емоціями. Програма також сприяла тому, що раніше пасивні діти почали долучатися до розмов. Герої книжок програми стали опорними фігурами для дітей, навіть під час тривог.

Приклади з життя

Навчальний центр «Равлик»: Діти стали спокійнішими, краще сплять і менше тривожаться. Один хлопчик з особливими освітніми потребами почав гратися з іншими дітьми.

ДНЗ №1, м. Чорноморськ

: Дитина з Донецька з сильним страхом підвалів стала менш тривожною після занять в укритті садочка та читання книжок вдома.

Залучення батьків і громади

Мета:
Сформувати ефективне партнерство між закладом дошкільної освіти, батьками та місцевою громадою з метою підвищення якості дошкільної освіти, безпеки дітей та формування соціальної відповідальності.

1. Формування системи партнерської взаємодії з батьками

• Створення та розвиток батьківських рад/комітетів як консультативно-дорадчих органів.

• Визначення ролей батьків у реалізації освітніх, виховних і соціальних проєктів.

• Запровадження «днів відкритих дверей», родинних майстерок, участі батьків у підготовці свят, виставок, благодійних акцій.

• Проведення анкетувань, опитувань, фокус-груп для вивчення думки батьків щодо освітнього процесу.

• Розміщення інформації про освітню діяльність, події та рішення ради на офіційному сайті закладу, сторінках у соцмережах, батьківських чатах.

2. Освітньо-просвітницька робота з батьками

• Регулярне проведення інформаційних зустрічей, консультацій, тренінгів, вебінарів для батьків на теми:

  • Цифрова гігієна та безпечна поведінка дітей в інтернеті.

  • Психоемоційне здоров’я дошкільників.

  • Формування індивідуального освітнього маршруту дитини.

  • Розвиток соціальних, мовленнєвих, математичних компетентностей дітей у домашньому середовищі.

• Запрошення фахівців: психолога, логопеда, педагога-організатора, ІТ-спеціаліста.

3. Співпраця з громадою та зовнішніми партнерами

• Укладання меморандумів/угод про співпрацю з:

  • Закладами культури (бібліотеки, музеї, театри).

  • Центрами дозвілля дітей, спортивними школами.

  • Соціальними службами, центрами психологічної підтримки.

  • Волонтерськими та благодійними організаціями.

  • Місцевим самоврядуванням (для участі у громадських ініціативах, грантах).

• Реалізація спільних проєктів громади та ЗДО: облаштування території, екологічні ініціативи, інтегровані культурно-освітні події.

• Організація екскурсій, тематичних подій із залученням батьків і громадськості.

 Очікувані результати:

• Зміцнення довіри між батьками та педагогами.

• Підвищення рівня залучення батьків у життя закладу.

• Розширення ресурсної бази ЗДО через партнерство з громадою.

• Підвищення соціальної відповідальності родин.

• Створення безпечного та інноваційного освітнього простору на засадах співпраці.

Шаблон

Плану взаємодії ЗДО з батьками та громадою

(на навчальний рік)

Назва закладу:
Період реалізації:
Відповідальні особи: директор, вихователь-методист, вихователі груп, батьківський комітет, партнери громади.

✅ 2. Опитувальник для батьків щодо участі у житті ЗДО

Мета: з’ясувати готовність батьків до участі у справах закладу та визначити напрямки співпраці.

Шановні батьки!
Просимо відповісти на декілька запитань, щоб ми могли краще організувати партнерство між родиною та закладом.

📌 1. Як Ви оцінюєте рівень Вашої поінформованості про життя закладу?

• Повністю поінформований(а)

• Частково поінформований(а)

• Маю мало інформації

• Не поінформований(а)

📌 2. У яких формах взаємодії Ви готові брати участь? (можна обрати кілька варіантів)

• Батьківські збори

• Консультації з педагогами

• Майстер-класи/тренінги для батьків

• Спільні заходи з дітьми

• Волонтерство/допомога у проєктах

• Участь у батьківському комітеті

• Інше: ______________________________

📌 3. Які теми Вас цікавлять найбільше?

• Безпека дитини в цифровому середовищі

• Психоемоційний розвиток

• Підготовка до школи

• Харчування та здоров’я

• Особливості вікового розвитку

• Інше: ______________________________

📌 4. Чи маєте Ви можливість ділитися власними знаннями/досвідом/професійними навичками з дітьми чи педагогами?

• Так (вкажіть, у якій сфері): _____________________

• Ні

📌 5. Ваші пропозиції щодо покращення співпраці між ЗДО та батьками:

🔔 За потреби можу надати Word- або Google-форму для зручного використання в онлайн-режимі.
Бажаєте шаблон у форматі .docx або Google Forms?

НОВИНИ ЗАКОНОДАВСТВА

«У мене маленька зарплата, кому я потрібен/на?». Чи доводилося вам чути цю фразу від знайомих або говорити про себе? Упевнені, що доводилося.

А потім трапляються історії на кшталт — хтось «вкрав» мій Instagram-акаунт, зламав пошту, заблокував сайт або отримав доступ до клієнтської бази.

І найгірше, що через дії шахраїв та власну необачність добропорядні люди втрачають не тільки гроші. Нерідко тут може йтися про зіпсовану репутацію, стрес, втрату довіри.

Навіть якщо у вас маленький дохід — вам є що втрачати!

🛡️ Саме для таких випадків ми радимо пройти безкоштовний курс «CS50: Вступ до кібербезпеки» від професора Гарвардського університету, який без перебільшення вже став легендарним.

Девід Малан простою мовою пояснює:

• як не стати жертвою цифрової атаки;

• як захистити свої облікові записи від зламу;

• як зберігати дані, щоб вони не «витекли»;

• як убезпечити пристрої, якими ви користуєтесь щодня;

• як не завантажити вірус разом із «зручною CRM» або новим застосунком.

Навіть якщо вам здається, що вам нічого приховувати, — краще перестрахуватися, ніж потім шкодувати.

Програма курсу розрахована не на айтівців, а на всіх, хто хоча б час від часу буває онлайн. І так, він повністю безкоштовний.*Проєкт впроваджується ЄБРР за фінансування Швейцарії в рамках Фонду сприяння малому бізнесу ЄБРР (донори Фонду: Ірландія, Італія, Корея, Люксембург, Норвегія, США, Швейцарія, Швеція, Японія та ТайваньБізнес – Фонд Технічного Співробітництва ЄБРР).

Як спілкуватися з ветеранами: 9 важливих правил

Ймовірно, ви неодноразово зустрічали наших захисників, які повернулися до мирного життя в містах та селах і зараз адаптуються до нього. У такі моменти виникає питання: як правильно реагувати? Чи вітаєтесь ви, прикладаєте руку до серця, чи відводите погляд?

Дуже важливо зрозуміти, як навчитися спілкуватися з демобілізованими військовими, як налагодити або відновити контакт і розпочати дружнє спілкування. І не менш важливо знати, чого точно не варто робити чи говорити.

«Освіторія» публікує надзвичайно корисні поради з посібника волонтерського проєкту «Як ти, брате». Ці 9 правил спілкування необхідно знати кожному з нас.

Правило 1

Демонструйте дружню поведінку, спілкуйтесь звично

Щоб адаптуватися в умовах цивільного життя, людині, яка повернулася з фронту, потрібно знайти нові способи бути корисною іншим людям, нові способи задоволення і нові способи бути «своєю» для тих, кого вона любить і цінує. Цей процес стресовий і нелегкий, зовсім не схожий на «відпустку».

У ветеранів може виникати сильна реакція на мінімальні розчарування в повсякденному житті, на конфлікти чи прояви недружності. Їм може бути важко концентруватись і запам’ятовувати нове. Також вони можуть відчувати скутість і незручність у спілкуванні. Тож не варто створювати додаткове напруження — спілкуйтесь із ветеранами звично, будьте дружніми. Якщо перетнулись поглядами — не відводьте очей. Проходячи повз, прикладіть долоню до серця, усміхніться, злегка кивніть.

Правило 2

Уникайте дискусій на чутливі теми

Ви не знаєте все про психологічний стан ветерана, з яким спілкуєтесь. Тож утримайтесь від розмов на чутливі теми. Ось перелік найбільш очевидних чутливих тем:

• війна
• політика
• справедливість та несправедливість
• провина

А ось перелік безпечних тем, з якими буде легко підтримати будь-який small-talk із ветераном:

• їжа
• хобі
• минуле до війни
• побут

Ветеран може висловлювати оцінки і версії події, з якими ви не згодні. Не варто з цим сперечатися. Він має право згадувати й оцінювати події так, як йому зручніше. Достатньо сказати: «Я погоджуюсь із тим, що ти можеш так про це згадувати й так це оцінювати». Буває, що після повернення з фронту люди випадають із контексту і можуть не розуміти натяків, жартів, іронії і не знають ваших нових правил, звичок, мемів і домовленостей. Але ви можете їм про них розповісти.

Правило 3

Без претензій

Якщо ви той(та), до кого повертається ветеран — налаштуйтесь на те, що певний час доведеться попрацювати над налагодженням стосунків та комунікації. Якщо ви вважаєте, що ветеран вам щось винен, якщо ви ображені, то ваші стосунки точно будуть погіршуватися. Якщо ви вважаєте, що ви щось винні ветерану, якщо вам перед ним соромно або вам його жаль, — стосунки теж погіршаться.

Якщо відчуваєте провину або вважаєте, що винні вам, слід розібратися з цим заздалегідь. Варто прояснити своє ставлення до людини та її вчинків через листування з нею, проговорити з психологом або другом, або просто про це подумати наодинці. Коли ви будете з цим розбиратися, нагадуйте собі, що в ці часи кожен із нас намагався і намагається зробити все, що можливо, для спільного блага.

Правило 4
«Ні» жалощам та сльозам

Ветеранам дійсно не потрібні ані ваші сльози, ані жаль чи сум. Річ у тім, що вони просто не знають, що з цим робити. Як і не потрібні «загадки». Він не може зрозуміти, чому ви напружені, які емоції ви відчуваєте, і що стало приводом для цих емоцій. Скоріше за все, розшифрувати ваші натяки і до війни було для нього «завданням із зірочкою», а тепер, після довготривалого досвіду дуже простих і сильних емоцій, він (вона) із цим точно не впорається. Натяки, інтонації, підказки жестами або мімікою – це занадто складно. Ви допоможете, якщо спочатку, принаймні перші місяці, будете говорити прямо і чітко про те, що ви відчуваєте і чого від нього чи неї хочете. З часом людина адаптується і стане краще розуміти ваші емоції й натяки, але для цього потрібен час і впевненість у своїй цінності.

Правило 5
Під час спілкування згадуйте власний досвід великих змін

Щоб краще зрозуміти, що саме відчуває ветеран, згадайте свій досвід, коли у вашому житті відбувалися великі зміни. Ви могли через це проходити при переїзді, одруженні, появі дитини, на початку навчання в університеті (особливо, якщо це супроводжувалося переїздом в інше місто і життям у гуртожитку). Як би ви хотіли, щоб вам допомагали в подібних випадках? Скоріше за все, ви б хотіли, щоб на вас не тиснули, не вимагали термінового прийняття рішень, а дали б можливість зорієнтуватися, поділилися інформацією про те, як все влаштовано на новому місці чи при житті в нових обставинах, щоб емоційно підтримали своєю дружністю, а також дали можливість одразу подбати про себе і бути корисним іншим людям, щоб відчувати себе цінним і почуватися серед своїх.

Правило 6
Якщо ветеран — ваша близька людина, не «оберігайте від турбот»

Часто люди вважають, що в перший час ветерана потрібно оберігати від турбот. Проте без дій немає адаптації. Якщо ви робите щось виключно самі, ви залишаєте іншу людину наодинці зі своїми сумнівами, розгубленістю та невпевненістю. Коли оберігаєте її від напруження, то несвідомо показуєте, що вважаєте її слабкою. Якщо ви таким чином «даєте спокій» людині, ви показуєте, що вважаєте, ніби від неї наразі немає користі, ніби вона неспроможна та непричетна. Життя – це дії. Людина на цьому етапі намагається зорієнтуватися і зрозуміти, як тепер жити. І якщо ви будете її «оберігати від турбот», то ви будете показувати їй, що вона тепер буде жити як «хвора людина». Відмежуватися і все робити самотужки завжди простіше, але якщо ви хочете допомогти, треба діяти навпаки. Потрібно займати активну позицію у взаємодії та залучати до спільних справ. Це вимагає зусиль і відповідальності, але це не складно, якщо ви відчуваєте вдячність нашим ветеранам за те, що вони для нас зробили.

Правило 7
Залучайте до спільної справи, уточнюйте очікування
Як же взаємодіяти з тими, хто повертається до цивільного життя?
1. Залучити до спільної справи.

І ось тут варто нагадати, що ПТСР, тобто захворювання, яке потребує фахової допомоги, трапляється не у всіх, а тільки в тих, у кого не вийшло адаптуватися при поверненні. Якщо ми підтримуємо стосунки з ветеранами і залучаємо їх до спільних справ, це їм сильно допомагає і суттєво зменшує вірогідність виникнення ПТСР.
Приклад розмови:

Правило 8

Як брати на роботу ветерана, якщо у нього, можливо, ПТСР?

Роботодавці часто можуть бути збентежені тим, що у ветерана, якого вони приймають у штат, можуть бути спалахи гніву чи інші неадекватні реакції. Постає безліч запитань: як людину потім звільняти, якщо він, як і будь-яка інший співробітник, може виявитись не здатним виконувати потрібну вам роботу? Вихід один: щира і чесна розмова. Спочатку співпраці потрібно спитати, чи знає людина, що від себе очікувати, чи готова вона до наслідків, і як ви можете їй допомогти з такими ситуаціями справлятися.

Ось стандартні запитання, як слід обговорити і узгодити заздалегідь:

• Чи є ситуації, які можуть особливо дратувати, зачіпати? Які саме?
• Чи знає вона, що буде робити, як їй слід діяти у такій ситуації?
•  Чи є у неї якісь побажання, як у такому випадку поводитись керівнику та колегам?

Якщо на якісь запитання ветеран поки що не може відповісти, ви можете подумати над цим разом або просто дати йому час.
Правило 9
Будьте готовими до типових реакцій ветерана: «вибух» і «тремтіння»
Це дві типові реакції, які можуть трапитися з ветераном у публічному місці, тож важливо знати, що варто робити в таких випадках.
«Вибух»: робите крок уперед і чекаєте
Через стрес ветеран внутрішньо напружений й може «вибухати» з приводу, який точно того не вартий. Він може голосно когось звинувачувати, скаржитися на обставини, кричати. У такому випадку не потрібно заспокоювати людину або сперечатися з нею. Важливо нагадати собі, що вибухова реакція виникла не внаслідок ваших дій у поточній ситуації, а як наслідок довготривалої напруги, з якою людина стикалася раніше. Якщо для вас немає безпосередньої загрози, потрібно зробити маленький крок уперед і зупинитися.

Тим самим ви показуєте, що не злякалися, не почали вважати ветерана ворогом, не несете загрози, а готові залишатися поруч і підтримувати. Після цього потрібно тільки чекати. Нічого не говорити і не рухатися. Люди у таких випадках завжди заспокоюються самі за кілька хвилин. Не надавайте значення словам, які ветеран говорить у цьому стані: це результат розпачу, відчаю, втоми і накопиченого роздратування, а не виважена думка.
«Тремтіння»
Часом трапляється навпаки – інша людина зривається на ветерана. Зазвичай після цього він немов застигає і виглядає розгубленим. Подібна реакція трапляється й у випадках невдач, коли ветеран з чимось не справляється і втрачає віру, що може справитися. Це може бути дуже проста річ, наприклад, оплата проїзду в метро. Напад розгубленості – це результат накопиченого досвіду невдач, а остання крапля може бути зовсім незначною.
У такому стані ветеран дезорієнтований, що може бути небезпечно. Коли ви побачили стан «тремтіння» або розгубленості, варто підійти зовсім близько, спитати: «Чи можна до вас торкнутися?», і, якщо не має негативної реакції, взяти людину за руку або торкнутися плеча. Після чого варто трохи стиснути її руку і попросити стиснути у відповідь. Коли встановиться тілесний контакт, варто спитати людину, як її звати, назвати своє ім’я, спитати, що людина тут робила «до того, як це сталося», допомогти закінчити справу і повернутися до близьких.

Загальні правила етикету при взаємодії з ветеранами з інвалідністю.

1. Люди з інвалідністю є споживачами тих же послуг, що і люди без інвалідності.
Зосередьте увагу на людині, а не на її інвалідності.
2. Уникайте слів, які ображають: «жертва», «прикутий», «сліпий», «хворий».
3. Коли вас знайомлять з людиною з інвалідністю, звертайтеся прямо до неї, а не до
того, хто її супроводжує, потисніть руку ветерану.
4. Якщо ви пропонуєте допомогу, почекайте, доки її приймуть.
5. Коли ви зустрічаєтеся з людиною, яка погано або зовсім не бачить, обов’язково
називайте себе і тих, хто прийшов з вами.

6. Пам’ятайте, що в людей із труднощами в пересуванні, як правило, немає проблем
із зором, слухом та нюхом.
7. Крісло колісне – це частина недоторканого простору.
8. Коли говорите з людиною, яка пересувається на кріслі колісному, розташуйтеся
так, щоб ваші та її очі були на одному рівні.
9. Не знічуйтесь, якщо випадково обмовилися («Побачимося», «Ви чули про це?»,«Ходімо»).
10. Якщо в чомусь сумніваєтесь – покладіться на здоровий глузд і співчуття. Будьте спокійними та привітними.

Правила спілкування з ветеранами, які мають ментальні порушення

1. Не всі люди, які мають ментальні порушення, потребують додаткової допомоги та
спеціального поводження. Поводьтесь з ними, як зі звичайними людьми.
2. Толерантне ставлення до ветеранів з ПТСР. Поставтесь з розумінням до ветеранів, які мають ментальні проблеми.
3. Спілкуйтеся з ветеранами, які мають ментальні порушення, як з особистостями.
4. Будьте терплячими і готовими пояснити інформацію більше, ніж один раз.
5. Намагайтесь не використовувати складних речень.
6. Пам’ятайте, що ветерани з ментальними порушеннями віддають перевагу
дотриманню певних правил чи порядку (впорядкуванню у документації, час зустрічі тощо).
7. Не завжди доцільно організовувати і проводити спілкування в офіційному форматі
(приміщення, тематика, зовнішність фахівця). Наприклад, є досвід, коли лікарі психіатричного медичного закладу спілкуються з хворими у звичайному одязі (без білих халатів), щоб зменшити психологічну дистанцію між ними і пацієнтами
лікарні.
8. Не забувайте про ефект посттравматичного зростання (позитивна психологічна зміна у житті людини після боротьби з надзвичайно складними життєвими обставинами), в якості результату реабілітації та ефективного опрацювання
травматичної ситуації.

Правила спілкування з ветеранами, які мають порушення слуху

1. Під час спілкування з людьми з порушенням слуху пам’ятайте, що майже всю інформацію вони сприймають через зір. Ваша поведінка, емоції та жести можуть бути більш красномовними, аніж те, що ви говоритимете.

2. Коли спілкуєтеся з нечуючою людиною, пам’ятайте, що вона може читати по губах. Говоріть повільно, чітко артикулюйте.
3. Розмовляйте зрозумілою мовою, не використовуючи абревіатур, не скорочуючи речення.
4. Навіть якщо людина добре читає по губах, вона «ловить» менше половини сказаного у потоці мовлення. Тому краще також використовувати міміку та
жестикуляцію у спілкуванні. Сказане, можливо, доведеться повторити.
5. Встановлюйте зоровий контакт, дивіться просто на людину. Не відвертайтеся від неї, не затуляйте рукою обличчя.
6. Не забувайте почекати, коли людина на вас подивиться, перш ніж почати спілкуватися із нею. Щоб звернути увагу співрозмовника на себе, потрібно
торкнутися його руки чи плеча та встановити зоровий контакт. Якщо хтось із вас відвернувся, вважайте, що розмова закінчена, адже не видно обличчя
співрозмовника.
7. У спілкуванні переходьте одразу до суті.
8. Якщо спілкуєтеся із людьми з порушеннями слуху регулярно – виділіть трохи часу, аби вивчити кілька фраз жестовою мовою.

Правила спілкування з ветеранами, які мають порушення зору

1. Скажіть людині з порушенням зору, хто ви, представте інших присутніх осіб.
2. Запитайте людину, чи вона потребує вашого супроводу.
3. Не хапайте людину, щоб супроводжувати її, дозвольте їй взяти вашу руку; спитайте, чи хоче вона бути попередженою про сходи, двері та інші перешкоди.
Якщо так, то коментуйте шлях і маршрут, яким ви йдете. Наприклад, «За декілька кроків ми повернемо ліворуч» чи «Ми підходимо до сходів». Коли ви досягли
необхідного місця, повідомте людину, де вона перебуває.
4. Не треба намагатися силоміць посадити людину, підштовхуючи до стільця. Запропонуйте сісти, опишіть, де в кімнаті стоїть стілець, а потім покладіть її руку на спинку стільця.
5. Чітко скажіть, де її місце, або покладіть її руку на спинку її місця чи на підлокітник.
6. Якщо людина йде з собакою-поводирем, спитайте дозволу на те, щоб доторкнутись до собаки та взаємодіяти з нею. Собаки-поводирі дуже гарно натреновані, тому ви не маєте торкатись до них, пестити, годувати, відволікати собаку, бо вона працює.
7. Цілком нормально вживати слово «дивитися». Для незрячої людини це означає «дивитися руками», тобто відчувати.

8. Якщо ви працюєте з незрячою людиною і маєте передати їй інформацію, з’ясуйте, в якій формі людина хоче її отримати: шрифт Брайля, великий шрифт, аудіо. Якщо у вас немає змоги подати інформацію в потрібному форматі, віддайте її в тому вигляді, в якому вона є, це краще, ніж нічого. Коли незряча людина повинна підписати документ, прочитайте його обов’язково повністю. Інвалідність не звільняє людину від відповідальності, обумовленої документом.

Джерела: https://howareu.com/static-objects/howareu/media/PDF/training-manual.pdf

https://veteranfund.com.ua/wp-content/uploads/2025/03/Komunikatsiia-z-veteranamy-druk.pdf

ВЕТЕРАНИ І ПРАЦІВНИКИ / ПРАЦІВНИЦІ УСТАНОВ

Процес адаптації ветеранів та ветеранок до цивільного життя має багато аспектів. Одним із них є необхідність у комунікації з працівниками різних установ. Ветерани і ветеранки відвідують медичні заклади, соціальні служби, пенсійний фонд, центри зайнятості та інші інституції.
У кожній установі потрібна відповідна комунікація з працівникам / працівницями: звернутися, сформулювати запит чи озвучити проблему, уточнити інформацію тощо. У випадку пошуку нового місця роботи — надати інформацію про себе (освіта, досвід) та дізнатися про
умови роботи (заробітна плата, відпустка, графік).
Для ветеранів і ветеранок така комунікація суттєво відрізняється від спілкування в умовах бойових дій, тому може викликати хвилювання, скутість і незручність, труднощі у формулюванні запитань.
Обізнаність працівників / працівниць установ щодо особливостей спілкування з ветеранами та ветеранками дасть можливість якісно та компетентно надати відповідні послуги, допомогти ветеранам і ветеранкам успішно реінтегруватися в суспільство та пройти адаптацію до цивільного життя.

КОМУНІКАЦІЯ З ВЕТЕРАНАМИ ТА ВЕТЕРАНКАМИ

Дотримуйтесь етичних норм, які передбачені професією.
За винятком бойового досвіду, ветерани і ветеранки — звичайні цивільні люди. Тому працівники установ можуть не одразу ідентифікувати їх саме як захисників та захисниць, але професії «людина-людина» завжди передбачають дотримання певних етичних норм у
спілкуванні. Ці норми включають: ввічливість, увагу, коректність та повагу до особистих кордонів людини, дотримання культури розв’язання конфліктів тощо.
Якщо працівник установи розпочне спілкування з ветераном чи ветеранкою з дотриманням таких загальних етичних норм, то це допоможе налагодити конструктивне і позитивне спілкування.

БАЗОВІ ЕТИЧНІ НОРМИ

Спілкування має бути орієнтоване на вирішення конкретних завдань. Ділове спілкування —
загальноприйнятий і важливий аспект діяльності працівника / працівниці установи, який буде доцільним у взаємодії із ветеранами та ветеранками.
Людина приходить в установу з певним питанням, проблемою чи запитом і саме на цьому
варто зосередити увагу, не виходити за ці рамки.
Відповіді мають бути спокійними і аргументованими. Говоріть прямо, без двозначних формулювань чи вживання порівнянь. Якщо є сумніви щодо етичності вибору терміну, пов’язаного з бойовим досвідом людини, то про це можна запитати ветерана чи ветеранку.
Важливо контролювати власні емоції та бути стриманим / стриманою, а також дотримуватися емоційної нейтральності у словах: не «подвиг», а «бойовий досвід»; не «герой / героїня», а «військовослужбовець / військовослужбовиця».
Запитання мають стосуватися предмета звернення. Питання, що можуть образити людину, знецінити її досвід, принизити гідність, є неприпустимими. Якщо ветеран чи ветеранка не хочуть відповідати на поставлене запитання, поясніть причину такого питання і аргументуйте потребу у відповіді. Ставтеся до ситуації коректно і з розумінням.
Важливим аспектом ділового спілкування є вміння вислухати співрозмовника / співрозмовницю. Особливого значення активне слухання набуває у спілкуванні з ветеранами та ветеранками. Уважне і толерантне слухання означає не перебивати співрозмовника / співрозмовницю і не коментувати сказане, не дискутувати, навіть якщо маєте іншу думку.
Не варто ініціювати розмови, які виходять за межі звернення ветерана чи ветеранки, але бути толерантними, якщо така розмова буде розпочата співрозмовником / співрозмовницею.

Джерела: https://moz.gov.ua/uk/kultura-vzaemodii-jak-spilkuvatisja-z-veteranami-u-civilnomu-zhitti; https://veteranhub.com.ua/wp-content/uploads/2024/09/posibnyk-analitychnoho-tsentru-veteran-hub-_-yak-etychno-vzaiemodiiaty-ta-komunikuvaty-z-voinamy-ta-ikhnimy-blyzkymy-1.pdf

Способи вирішення конфліктів
Конфлікти трапляються в усіх сферах життя, у тому числі й на робочому місці.
Іноді не погоджуватися з колегами – це нормально.
У конфлікті завжди є дві сторони. Конфлікти – це зіткнення інтересів, коли людина намагається відстояти власну позицію. Конфлікт виникає також через те, що люди негнучкі у своїх стратегіях вирішення конфліктів.
Те, як сторони вирішують конфлікти, впливає на стосунки, кар’єру. Наприклад, якщо колеги працюють над подоланням конфліктів, вони можуть визначити спільні цілі і, в підсумку, налагодити більш тісні робочі стосунки. Зрештою, працівники можуть стати продуктивнішими на своєму робочому місці. Нижче наведено кілька кроків, які ви можете зробити, якщо у вас виник конфлікт з колегою:
1. Зробіть крок назад
Витратьте кілька хвилин, щоб подумати про те, що вас турбує, що ви відчуваєте. Коли ви зрозумієте свої почуття, вам буде легше вирішити конфлікт.
2. Зберігайте спокій
Переконайтеся, що ви зосереджені на об’єктивних, а не емоційних аспектах конфлікту. Зберігайте спокій і уникайте дій, які можуть призвести до ескалації конфлікту, таких як суперечки, обзивання або лайка. Зверніть увагу на свій тон голосу, наскільки голосно ви розмовляєте, а також на мову тіла.
3. Сплануйте зустріч з колегою
Визначте час і місце для обговорення проблемного питання з колегою. Скільки часу у вас є для зустрічі? Що ви робитимете, якщо не зможете завершити зустріч вчасно? Попросіть свого керівника бути присутнім на зустрічі та виступити посередником, якщо це необхідно.
4. Проаналізуйте можливі шляхи виходу з конфлікту
Запишіть можливі рішення конфлікту і визначте, які з них найкращі для вас та вашого колеги. Кожна людина повинна написати, чого вона хоче досягти під час зустрічі, і проранжувати свої цілі. Вирішіть, чи хочете ви обмінятися цим списком заздалегідь або на початку зустрічі.
5. Встановіть основні правила під час зустрічі
Можливо вам доведеться встановити деякі основні правила під час зустрічі. Ці правила можуть включати повагу, можливість говорити по черзі, не перебивати співрозмовника і робити перерви, коли це необхідно.
6. Спілкування під час зустрічі
Сформулюйте свої побоювання у вигляді «Я- висловлювання». Наприклад: «Мені важко виконувати свою роботу, коли на фоні грає гучна музика» або «Дякую за вашу пропозицію, але мені було б краще, якби я працював над цим завданням сам».
Намагайтеся зрозуміти погляд іншої людини, так само як ви хотіли б, щоб вона зрозуміла ваш погляд. Використовуйте рефлексивні висловлювання, які дають зрозуміти іншій людині, що ви її почули.
7. Оцінка результатів зустрічі
Проаналізуйте кожне рішення, до якого ви дійшли, за допомогою таких запитань:
• що станеться, якщо ми це зробимо?
• чи отримаємо ми обидва те, що нам потрібно?
• на кого ще можуть вплинути наші рішення?
Медіація
Медіація – метод розв’язання конфліктів / суперечок, за допомогою якого дві або більше сторін конфлікту / суперечок намагаються у межах структурованого процесу за участю посередника / медіатора досягти згоди для його розв’язання
У цьому процесі неупереджена особа, яку називають посередником або медіатором, допомагає налагодити комунікацію між сторонами. Під час сесії медіації медіатор допомагає сторонам обговорити проблему, визначити реальні проблеми та дослідити варіанти для створення добровільного, взаємоприйнятного рішення.
Медіація рекомендується у випадках, коли:
• існує зацікавленість у швидкому вирішенні суперечки;
• існує потреба у приватній обставині для обговорення проблем;
• сторони хочуть залучити когось, хто не причетний до суперечки, щоб полегшити своє спілкування;
• сторони бажають або зберегти стосунки, або розірвати їх у найменш конфліктний спосіб;
• сторони зацікавлені у збереженні контролю над результатом.
Медіація не рекомендується коли:
• сторони хочуть, щоб хтось визначив, хто правий, а хто не має рації;
• спір стосується марнотратства, шахрайства, жорстокого поводження з реципієнтами, злочинної діяльності або звинувачення у сексуальних
домаганнях.
Процес медіації зазвичай складається з п’яти етапів:
1. Підготовка – сторони, які вступають у медіацію, повинні заздалегідь підготуватися, оцінити свої інтереси та очікування перед тим, як сісти за стіл медіації.
2. Вступ – сесія медіації починається зі слова медіатора, який:
• представляє учасників;
• пояснює роль медіатора;
• нагадує сторонам медіації про конфіденційний характер сесії;
• встановлює основні правила проведення сесії.
3. Огляд питань – цей етап процесу дає кожній стороні можливість вислухати та по-справжньому почути думку іншої сторони. Кожна сторона:
• описує фактичну ситуацію зі своєї особистої думки;
• ділиться своїми думками, побоюваннями та почуттями щодо порушених питань.
4. Розв’язування проблеми – на цьому етапі сторони, або разом, або окремо:
• формують спільний інтерес;
• звужують розбіжності між своїми інтересами;
• допомагають одне одному дослідити найбільш перспективні варіанти.
5. Договір – це письмовий документ, який описує:
• хто на що погоджується?
• коли відбудуться узгоджені дії;

• яким чином виконуватиметься угода.
Медіатор допомагає сторонам спілкуватися, але не має права займати чиюсь сторону.
Під час медіації сторони можуть:
• неформально висловити свої думки та занепокоєння;
• виявити та прояснити непорозуміння;
• визнати відмінності у поглядах та думках;
• краще зрозуміти джерела суперечки;
• поділитися своїми інтересами;
• вивчити способи усунення незадоволення та невиправданих очікувань, які могли виникнути;
• розробити способи спільної роботи щодо ситуації;
• співпрацювати над способами управління майбутніми конфліктами та запобігати їх виникненню;
• зберегти за собою право на розв’язання питання за допомогою іншого процесу, такого як процедура переговорів або адміністративна процедура
оскарження, або в судовому порядку, якщо угода не може бути досягнута.
Модель медіації широко використовується за кордоном установами, які надають підтримку ветеранам, зокрема, для вирішення конфліктних ситуацій, керування переговорами та комунікацією.

Ваш особистий ресурс:

10 звичок для педагога-дошкільника

10 простих, але ефективних звичок, які допоможуть педагогу дошкільної освіти зберігати енергію, мотивацію та емоційну стабільність.

«Перезавантаження» на початку дня

Виділіть 5–10 хвилин, перш ніж увійти до групи. Глибоко подихайте, уявіть свій день спокійним і радісним. Це допоможе налаштуватися на позитивну хвилю і залишити за дверима власні переживання.

Створення «зони спокою» для себе

Оберіть тихе місце в кімнаті або навіть куточок у роздягальні, де ви зможете на хвилину побути наодинці. Короткі паузи протягом дня допомагають знизити рівень стресу та відновити сили.

Правило «один позитивний момент»

Наприкінці кожного дня пригадайте та запишіть щось одне хороше, що сталося: щира посмішка дитини, вдала гра, тепле слово від колеги. Це зміцнить вашу віру в себе та допоможе фокусуватися на приємних моментах.

Залучення дітей до рутини

Дайте дітям прості завдання, щоб вони відчували себе відповідальними: прибрати іграшки, розставити стільці, роздати матеріали. Це не тільки розвиває їхню самостійність, але й полегшує ваше навантаження.

«Я — теж людина»

Дозвольте собі іноді помилятися. Не ідеалізуйте себе. Якщо заняття пішло не за планом — це нормально. Головне — зробити висновок і рухатися далі без зайвого самобичування.

Режим «Недоторканний час»

Визначте час після роботи, коли ви повністю відключаєтеся від дитсадка: не читаєте чати батьків, не плануєте заняття, не готуєте матеріали. Цей час належить лише вам.

Сила «ні»

Навчіться відмовляти, коли ви відчуваєте, що не в змозі взяти на себе додаткові обов’язки. Ваш добробут важливіший, ніж будь-яке позапланове завдання.

Створення власного «якоря»

Знайдіть хобі, яке ніяк не пов’язане з роботою: садівництво, малювання, читання, спорт. Це допомагає перемикнути увагу та знайти джерело радості поза професійним життям.

Живі розмови з колегами

Не нехтуйте спілкуванням з колегами. Обмін досвідом, жарти або просто дружній діалог допомагають відчути підтримку та зменшити емоційне вигорання.

Повага до сну

Не забувайте про повноцінний сон. Навіть найгеніальніший план заняття не буде ефективним, якщо ви відчуваєте себе втомленою. Сон — найкращий інструмент для відновлення.

Як допомогти дитині з епілепсією у закладі освіти? Що робити під час нападу? Як запобігти булінгу? Міністерство освіти і науки України, ГО «Епіпросвіта» та EdEra презентували для освітян і батьків вебінар, під час якого розглянули:

➡️ Стратегії створення безпечного та інклюзивного освітнього середовища.

➡️ Методи надання домедичної допомоги під час епілептичних нападів.

➡️ Рекомендації щодо проведення уроків про епілепсію для учнів.

➡️ Поради щодо комунікації з батьками, учнівством та профілактики булінгу.

Матеріали: https://drive.google.com/file/d/1a85U_2W2T4DxhCZ3X4jqTk535PwlhKR1/view?usp=sharing

Чек-лист «Чи загрожує мені синдром емоційного вигорання?»

1. Ви набагато частіше, ніж раніше, почали відчувати втому.
2. На робочому місці ви часто нервуєте, переживаєте, напружуєтесь.
3. Вранці вам дуже не хочеться іти на роботу. Ви тільки й думаєте, як дочекатися вихідних, святкових днів, відпустки, можливості «втекти на лікарняний».
4. Вас пригнічує неможливість надати реальну допомогу всім, хто її потребує.
5. Вам дедалі частіше здається, що життя складається з одних страждань і немає сенсу чекати від нього чогось хорошого.
6. Клієнти вам нецікаві, вам здається, що ви стомилися від людей.
7. Ви стали частіше дратуватися, вас легко розгнівати. Ви імпульсивно й занадто емоційно реагуєте на робочі ситуації.
8. Ви частіше опиняєтесь в центрі конфлікту на робочому місці (з колегами, керівництвом, клієнтами).
9. Вас дратує необхідність посміхатися і демонструвати люб’язність.
10. Ви вважаєте цілком прийнятним у жорсткій манері «поставити клієнта на місце».
11. Вам здається, що ви помилилися з обраним місцем роботи, не тим займаєтесь. Ви не бачите перспектив у своїй роботі.
12. Вам здається, що ви посередній спеціаліст, але рости професійно немає ніякого сенсу.
13. Ви часто заздрите тим, хто «добре влаштувався»; нарікаєте на «втрачені можливості»; шукаєте (і знаходите) винуватців того, що у вас невдало складається кар’єра чи навіть доля.
14. Ви розчарувалися в колегах, стали підозріло до них ставитись; вам здається, що вони вас не люблять, не цінують, намагаються звалити на вас усю роботу.
15. Ви часто автоматично обслуговуєте клієнтів, не звертаючи на них увагу і намагаючись уникнути будь-якого спілкування.
16. Вам здається, що клієнти змінилися на гірше і серед них дедалі більше зустрічається неприємних і неадекватних.

17. Останнім часом вам не щастить; вас переслідують неприємності.
18. Ви стали забудькуватими; вам важче сконцентруватися.
19. Вам хворобливо хочеться, щоб подовжувались моменти перепочинку в роботі.
Кожен клієнт, який прийшов тоді, коли ви сподівалися на перепочинок, вас страшенно дратує.
20. Ви часто погано себе почуваєте, відчуваєте втому і нестачу сил; погано їсте чи переїдаєте; ніяк не можете відпочити по-справжньому; маєте головні болі, розлади травлення, хронічні хвороби, безсоння чи «мертвий» сон без сновидінь.
21. У вас бувають нервові зриви, істерики; ви стали часто плакати чи, навпаки, «розучилися» це робити.
22. Ви часто відсуваєте тривогу, безпідставний страх; переживаєте, чи не припустилися серйозної помилки.
23. У вас часто буває загальмований, сонливий стан.
24. Ви часом відчуваєте байдужість, пасивність, нудьгу, апатію, душевну пустоту.
25. Ви рідко смієтесь, вас складно розсмішити: анекдоти стали дурні, а комедії – не смішні.
26. Ви стали більше їсти (пити, палити, приймати ліків і т.ін).
27. Ви часто відчуваєте образу на колег, керівництво, державу.
28. Ви часто відчуваєте свою самотність, безвихідь, безглуздість свого існування.
29. Майже кожен день думаєте про те, що така важка й складна робота має краще оплачуватись.
30. Ви весь час відчуваєте нестачу часу, вас турбує відчуття, що роботи стає все більше, а сил – все менше.
31. Ви втратили смак до життя: вам дедалі важче вибратися, щоб побачитись із друзями, кудись на природу; найбільше бажання – щоб «ніхто не чіпав».
32. Ви рідко і через силу читаєте спеціальну літературу.
33. Ви надаєте перевагу примітивним фільмам чи серіалам, щоб «відпочити, розвантажити мізки».
34. Ви закинули свої колишні захоплення, хобі.

35. Ви часто буваєте невдоволені собою.
36. Вдома ніяк не можете розслабитись і відключитись від роботи. Сім’я не радує, рідні дратують.
Усі ці симптоми частіше чи рідше відчуває практично кожна людина, де б вона не працювала. Не страшно, якщо вони виникають епізодично у вигляді якоїсь неприємності чи невдалого дня. Регулярність проявів і поєднання декількох симптомів, відчуття пастки, безвиході вже має насторожити. І особливо небезпечно, якщо ваш стан відбивається на оточенні і якості роботи з клієнтами.
Якщо ви запідозрили, що вам загрожує синдром емоційного вигорання, це не страшно. Визнання самого факту загрози СЕВ може бути достатнім, щоб успішно йому протистояти.

Рекомендації для педагогічних працівників ЗДО: як зберегти ресурс під час адаптації дітей до садочка

Адаптація — це складний період не лише для дітей та їхніх батьків, а й для педагогів. На початку навчального року, коли до садочка приходять новачки, а діти, які вже ходили, повертаються після тривалої перерви, навантаження на вихователя зростає в рази. Щоб зберегти сили, спокій і позитивний настрій, скористайтесь цими порадами.

1. Плануйте свій час і ресурси

Не намагайтеся зробити все й одразу. Поступово вводьте нові заняття, ігри та ритуали. Перші дні присвячуйте знайомству, іграм у вільній формі, спільним прогулянкам.

Визначте пріоритети. У перші тижні головне — це емоційний комфорт дітей та налагодження контакту з ними, а не ідеально підготовлені заняття чи аплікації.

Плануйте час для себе. Включіть у свій щоденний графік хоча б 15-20 хвилин на те, що вас наповнює: кава з колегою, прослуховування улюбленої музики, спокійна прогулянка після роботи.

2. Створіть комфортне середовище для себе та дітей

Приділіть увагу ігровому простору. Зробіть його затишним і зрозумілим. Це допоможе дітям швидше адаптуватися, а вам — легше керувати процесом. Наприклад, виділіть окремі куточки для читання, малювання, спокійних та активних ігор.

Створіть ритуали. Коли діти знають, що після сніданку — гра, а після прогулянки — обід, це дає їм відчуття стабільності та безпеки. Ритуали допоможуть вам підтримувати дисципліну без зайвих зусиль.

3. Спілкуйтеся з батьками та колегами

Встановіть довірливий контакт з батьками. Відкрите та чесне спілкування з ними допоможе вам краще зрозуміти дитину та її потреби. Діліться успіхами, навіть невеликими, і пояснюйте, що адаптація потребує часу.

Обговорюйте проблеми з колегами. Обмін досвідом та підтримка — це найцінніший ресурс. Можливо, хтось із колег вже стикався з подібною ситуацією і може підказати ефективне рішення.

4. Слухайте себе та дозвольте собі відпочивати

Слідкуйте за своїм емоційним станом. Нормально відчувати втому чи роздратування в адаптаційний період. Не звинувачуйте себе за ці емоції. Краще зробіть паузу, ніж намагатися бути ідеальним.

Практикуйте усвідомлене дихання. Коли відчуваєте, що напруга зростає, зробіть кілька глибоких вдихів і видихів. Це допоможе заспокоїтися і повернути контроль над ситуацією.

5. Фокусуйтеся на позитивних моментах

Ведіть “щоденник радості” педагога. Щодня записуйте 1-2 приємних моменти: посмішку дитини, її перше самостійно сказане слово, вдало проведена гра. Це допоможе вам не втрачати зв’язок із тим, чому ви обрали цю професію.

Пам’ятайте, що ваша професія — це про любов і терпіння. Коли ви даєте собі час на відновлення, ви можете дати більше любові та терпіння своїм вихованцям.

 Премія Global Teacher Prize Ukraine оголосила імена найкращих педагогів у номінації «Дошкілля», що проходить за підтримки МОН та UNICEF Ukraine.

До списку увійшли:
– Ольга Басанець, м. Шостка
– Людмила Борсук, селище Варва
– Юлія Валь, село Сосонка
– Віта Гончаренко, м. Черкаси
– Світлана Гуліцка, м. Прилуки
– Любов Двигун, селище Покотилівка
– Тетяна Івасюк, м. Миколаїв
– Наталія Калайда, м. Кам’янець-Подільський
– Ганна Кузь, м. Запоріжжя
– Юлія Ласун, м. Хмельницький
– Юлія Литвиненко, м. Прилуки
– Ольга Лучер, м. Запоріжжя
– Лідія Ляшенко, село Святопетрівське
– Христина Микуляк, м. Івано-Франківськ
– Євгенія Мірошніченко, селище Покотилівка
– Раїса Обшарська, м. Чортків
– Олена Околович, м. Запоріжжя
– Сніжана Олексієнко, м. Харків
– Ольга Прохорченко, м. Харків
– Ольга Сторожук, м. Івано-Франківськ
– Катерина Ткачук, м. Хмельницький
– Надія Червак, м. Луцьк
– Оксана Шевченко, м. Хмельницький
– Оксана Шморгуненко, м. Запоріжжя
– Олена Якубова, м. Київ

Ці 25 неймовірних педагогів щодня створюють простір, у якому малюки відкривають перші знання, розвивають творчість та вчаться дружити. Вони справжні натхненники, чия відданість та любов до своєї справи формують освітній фундамент для наймолодших українців.

Хто серед них здобуде перемогу в номінації «Дошкілля», стане відомо 4 жовтня — у Міжнародний день учителя — під час урочистої церемонії нагородження Global Teacher Prize Ukraine 2025.

📘 Глосарій ключових термінів

Адаптація дитини в ЗДО – процес поступового пристосування дитини до умов закладу дошкільної освіти, його розпорядку, вимог та соціального оточення.

Академічна доброчесність – сукупність етичних принципів та визначених законом правил, якими мають керуватися учасники освітнього процесу під час навчання, викладання та наукової діяльності.

Безпекове середовище – організований простір у ЗДО, що забезпечує фізичну, психологічну та цифрову безпеку всіх учасників освітнього процесу.

Внутрішня система забезпечення якості освіти (ВСЗЯО) – комплекс заходів та процедур у закладі дошкільної освіти, спрямованих на постійне підвищення якості освітньої діяльності та управління.

Гендерна чутливість – принцип освітньої роботи, що враховує рівні права, можливості та потреби дітей різної статі.

Громадське партнерство – взаємодія ЗДО з місцевою громадою, органами влади, громадськими організаціями, закладами культури та іншими інституціями для розвитку закладу та підтримки дітей.

Дистанційна освіта в ЗДО – організація освітнього процесу з використанням інформаційно-комунікаційних технологій у випадках, коли очне навчання неможливе.

Індивідуальний освітній маршрут дитини – персоналізована програма розвитку, навчання та виховання, розроблена з урахуванням вікових, психологічних, індивідуальних особливостей та освітніх потреб дитини.

Інклюзивне середовище – освітнє середовище, доступне для всіх дітей, у тому числі з особливими освітніми потребами, яке забезпечує рівні можливості для розвитку та соціалізації.

Критерії якості дошкільної освіти – сукупність показників, що відображають рівень досягнення цілей освітньої програми та ефективність роботи закладу.

Моніторинг освітнього процесу – систематичне спостереження, оцінювання та аналіз результатів освітньої діяльності з метою її вдосконалення.

Освітня програма ЗДО – документ, що визначає зміст, обсяг, організаційні форми освітнього процесу та вимоги до його результатів.

Партнерська взаємодія – співпраця педагогів, батьків та інших стейкхолдерів на засадах взаємоповаги, відкритості та відповідальності.

Психоемоційне здоров’я – стан внутрішнього благополуччя дитини, що визначається позитивними емоціями, умінням справлятися зі стресом та підтримувати соціальні зв’язки.

Раннє втручання – комплексна допомога дітям раннього віку, які мають ризик затримки розвитку або особливі освітні потреби, та їхнім сім’ям.

Ризик-менеджмент у ЗДО – процес виявлення, аналізу, запобігання та реагування на ризики, що можуть впливати на безпеку дітей та якість освіти.

Система стратегічного планування – управлінський інструмент, який визначає довгострокові цілі закладу, шляхи їх досягнення та ресурси.

Стейкхолдери – усі зацікавлені сторони, які впливають або зазнають впливу від діяльності закладу (діти, батьки, педагоги, громада, органи влади).

Цифрова компетентність педагога – здатність ефективно та безпечно використовувати цифрові технології в освітньому процесі.

Якість дошкільної освіти – відповідність результатів освітнього процесу державним стандартам, освітнім програмам та потребам дитини і суспільства.