Українська література

Микола Хвильовий

Поет розстріляного відродження, що заслуговує на розголошення.

Книга присвячена життю та творчості Миколи Хвильового – видатного українського письменника, публіциста та громадського діяча початку ХХ століття. У ній розкривається складний шлях митця, його боротьба за духовне відродження української нації, формування нової літератури й культури. Особливу увагу приділено його ідейним пошукам, літературним полемікам та впливу на становлення українського модернізму. Видання допоможе краще зрозуміти постать Хвильового як символа незламності українського духу.

Хвильовий Микола

Микола Хвильовий (справжнє ім’я Микола Григорович Фітільов) народився 13 грудня 1893 року в селі Тростянець на Харківщині, у родині вчителів. 13 травня 1933 року помер у Харкові. Батько із дворян, мати вчителька; здобув середню освіту в Богодухівській гімназії, але багато чого вивчив самостійно. Учасник Першої світової війни, згодом брав участь у літературних, культурних і політичних рухах 1920-х років, був членом літературних об’єднань («Гарт», ВАПЛІТЕ тощо), активно писав прозу, публіцистику, поезію. Його творчість поєднання експерименту, психологізму, журналістської гостроти й прагнення утвердити українську культуру та літературу як самостійну. Центральною для Хвильового полеміста та публіциста була проблема історичного буття України, української культури. Заперечуючи москвофільські тенденції частини тогочасних літераторів, Хвильовий проголошував орієнтацію на Європу, на стилі та напрями європейського мистецтва: «Від російської літератури, від її стилів українська поезія мусить якомога швидше тікати. Поляки ніколи б не дали Міцкевича, коли б вони не покинули орієнтуватись на московське мистецтво. Річ у тім, що російська література тяжить над нами в віках як господар становища, який привчав нашу психіку до рабського наслідування… Наша орієнтація на західноєвропейське мистецтво, на його стиль, на його прийоми.

Я(Романтика)

Психологічна новела «Я (Романтика)» була написана Миколою Хвильовим 1924 року. Цей твір піднімає питання постулатів, що «світ врятує любов» та ідеологію революційного фанатизму. Давайте познайомимося ближче з цим неперевершеним шедевром української літератури початку минулого століття та прочитаємо скорочено сюжет новели.

Герої новели «Я (Романтика)»

Голова «чорного трибуналу», «Я» – фанатик-революціонер з роздвоєнням душі;

Мати – втілення доброти.

Доктор Тагабат – садист-революціонер.

Дегенерат – страж революції, вірний пес.

Андрюша – комунар, котрий постійно бореться зі своєю совістю.

За переконаннями філософа Мирослава Поповича, усі герої новели Миколи Хвильового являються частиною свідомості однієї людини.

Сюжет твору «Я (Романтика)», читаємо скорочено

Твір починається лірично. Спочатку опис матері, котру автор порівнює з образом Діви Марії. А далі, все різко міняється, сюжет переноситься в похмурий кабінет убитого шляхтича, де засідає убивче «чека». Чорний трибунал працює цілодобово, вирок за вироком «Розстрілять!» проходять без суду та слідства. Важко голові трибуналу, і він вирішує прогулятися містом. Далі потрапляє додому, де його обнімає рідна мати, голубить, жаліє. Герою наче легше.

В наступній главі все проходить ще швидше. Кавалерія рухається «з позиції на позицію» і дуже скоро має прибути до місця дислокації чорного трибуналу. А там, саме в цей момент, приводять групу черниць, яких звинувачують в розповсюдженні агіток. І серед них «Я» бачить свою матір. Цілу ніч він працює над справою черниць, але це нічого не змінює, він вже знає вердикт. Комунар Андрюша намагається його переконати і марно, черниць готують до розстрілу. Доктор Тагабат теж готовий закрити очі на чорне правосуддя, але і йому «Я» не поступається. Принципи фанатичні давно вже взяли верх і він власноруч розстрілює матір.