У світі інтелектуальних ігор

        Видатні психологи і педагоги високо оцінюнюють інтелектуальні ігри в якості одного із активних засобів виховання, різнобічного розвитку людини, зміцнення її впевненості в собі й розвитку пізнавальних здібностей. Вони вважають за необхідне широко використовувати інтелектуальні ігри в системі навчання й виховання.

      Найпростіша інтелектуальна гра, яку рекомендуємо використовувати в освітньому процесі –

           “Вірю – не вірю” (правда чи фейк)

      Технологія гри «Вірю – не вірю» полягає в тому, що ведучий зачитує твердження (деякі з яких правдиві, а деякі ні), а гравці мають визначити, чи вони відповідають дійсності, відповівши «вірю» або «не вірю». Існують варіанти з грою на швидкість, з використанням карток, або ж з письмовим веденням відповідей. Мета гри залежить від варіанту: це може бути як швидке вибування всіх, крім одного гравця, так і набір балів за правильні відповіді. 

      Технологія гри “Ерудит-лото” полягає у тому, що ведучий зачитує запитання з чотирма варіантами відповіді, а гравці мають обрати правильний варіант за певний час.          Це може бути як командна, так і індивідуальна гра.

Існують варіанти з письмовим веденням відповідей.

Гравці читають текст питання і обирають правильний варіант з 3-4 (зазвичай) протягом визначеного часу.

Варіанти гри: “Ерудит-лото” може бути частиною великої інтелектуальної гри, як-от “Ерудит-квартет”, де гравці обирають теми та відповідають на запитання.

Навчальні ігри: можна використовувати для розвитку творчого мислення та навичок роботи з джерелами інформації.

Переваги гри – розвиває логічне мислення, розширює кругозір, тренує пам’ять, формує навички самостійної роботи з інформацією, розвиває інтуїцію та вміння обирати правильний варіант.

                               «Своя гра»

Ця гра стала своєрідним інтелектуальним видом «спорту». Питання “Своєї гри», на відміну від американських аналогів, зберігають кращі традиції питань «брейн-ринга»: є внутрішня логіка питання; часто це питання на кмітливість, а не на «голу ерудицію»

Правила класичної «Своєї гри»:

1. Грають три-чотирі людини, використовуючи спеціальну установку, схожу на кнопки «брейн-ринга».
2. Питання задаються не будь-які, а згруповані по п’ять на певну тему. Хоча часом з темою вони мають лише формальні зв’язки.
3. Питання в темі мають вартість: 10, 20, 30, 40 й 50 очка
4. За той час, поки ведучий зачитує питання. будь-який гравець, здогадавшись, про що мова йде може нажати кнопку відповіді.
5. Якщо відповідь правильна, гравець заробляє бали, рівні вартості цього питання.
6. Якщо відповідь невірна, він ці бали губить ( тобто мінус).
7. Якщо один гравець дав невірну відповідь, ведучий знову продовжує питання, інші гравці одержують можливість відповісти на нього.
8. На відповідь гравцеві дається не більше п’яти секунд.
9. У Кіровоградському обласному ЦДЮТ розроблена онлайн-версія гри.

У грі «Брейн-ринг» головне – швидкість мислення. Ігрова модель містить як елементи «Що? Де? Коли?», так і «Своєї гри». Вчить швидко приймати рішення в екстремальних ситуаціях, коли часу на обмірковування обмаль, правильно оцінювати свої сили і ступінь ризику. Стратегія гри ускладнюється тим, що відповідь на питання необхідно дати якнайшвидше. Можна ризикнути і відповісти на першій секунді, а можна обговорювати питання, ризикуючи бути випередженим суперниками. Для успішної гри необхідна чітка структура команди. У брейн-ринзі особливо гостро виявляється ступінь командної довіри.

Питання гри «Брейн-ринг» відрізняються від питань для гри ”Що? Де? Коли?”. Вони не можуть бути довгими, не повинні містити кілька ходів.

У Кіровоградському обласному ЦДЮТ розроблена онлайн-версія гри.

Правила гри «Що? Де? Коли?»

Всі команди грають одночасно і в одному приміщенні (у випадку заїзду усіх команд молодша вікова група буде грати окремо).

Завдання команд – своєчасно дати правильну відповідь на запитання, яке поставив ведучий. За кожну правильну відповідь команда отримує одне ігрове очко.

Відповіді команди дають у письмовій формі.

Ведучий оголошує номер запитання, задає запитання і каже слово: “Час”, після чого починається відлік часу в 60 секунд. За 10 секунд до закінчення хвилини обговорення подається сигнал. По закінченні хвилини обговорення подається сигнал, після якого починається відлік додаткових 10 секунд, до закінчення яких команда зобов’язана здати карточку з відповіддю.

    Гра «Що? Де? Коли?» розвиває логічне, асоціативне та образне мислення; сприяє збагаченню мовного запасу; прищеплює інтерес до джерел інформації; навчає вмінню відстоювати свою точку зору; вчить працювати в колективі; виховує лідерів.

Кожна команда «Що? Де? Коли?» складається з 6 гравців, однак склад команди може бути  менше ніж 6 гравців.

В «Що? Де? Коли?» не просто питання, а міні – детектив з розгадкою наприкінці. Спочатку преамбула, бажано цікава, у якій повідомляється щось маловідоме. У ній досить часто схована підказка, що може ховатися в назві, імені, часі дії, в окремому, здавалося б і не обов’язковому повідомленні, слові. Прямої підказки може і не бути, тоді потрібно застосувати аналогію, протиставлення, або представити себе в ситуації.  А відповідь – це найчастіше щось багатьом відоме.