Оптичні явища

Зі світловими явищами ми зустрічаємося щодня протягом усього життя, адже вони є частиною природних умов, у яких ми живемо.
Деякі зі світлових явищ здаються нам справжнім дивом, наприклад міражі в пустелі, полярні сяйва. Проте погодьтеся, що й більш звичні для нас світлові явища: виблиск краплинки роси в сонячному промінні, місячна доріжка на плесі, семибарвний міст веселки після літнього дощу, блискавка у грозових хмарах, мерехтіння зір у нічному небі — теж є дивом, бо вони роблять світ навколо нас чудовим, сповненим чарівної краси та гармоні

Оптичне атмосферні явища — це велика група явищ, які виникають внаслідок заломлення світла в земній атмосфері — дифракція, а також обумовлені розсіюванням світла, заломленням і відбивання сонячного променя в краплинах води і льодяних кристаликах.Є штучні і природні оптичні явища.

Дисперсія світла. Спектральний склад світла. Кольори

Якщо тонкий пучок сонячного світла направити на скляну призму, після заломлення в ній можна спостерігати розкладення білого світла в кольоровий спектр: сім основних кольорів – червоний, оранжевий, жовтий, зелений, блакитний, синій, фіолетовий – плавно переходять один в один. Найменше відхиляються від початкового напрямку падіння червоні промені, найбільше – фіолетові.

Дисперсія – це залежність швидкості світла в речовині від частоти проходження світла. Уперше це явище спостерігав та пояснив англійський фізик І. Ньютон.
Оскільки біле світло є сукупністю різних кольорів, можна пояснити виникнення забарвлення предметів. Наприклад, зелений колір листя рослини обумовлений тим, що листя поглинають промені всіх кольорів, а зелені відбивають. Тому ми бачимо зелений колір листя.

Зір бджіл відрізняється від зору людини. Людина розрізняє близько 60 окремих кольорів видимого світла, а бджоли – тільки шість. Тому квіти, які для людини є білого кольору, бджоли сприймають синьо-зеленими.

Заломлення світла. Закони заломлення

Під час падіння променя світла на межу розділу двох середовищ промінь проникає в друге середовище, змінюючи свій напрям, – це явище називається заломленням світла.

Кут падіння – кут між променем, що падає, та перпендикуляром до поверхні розділу середовищ, опущений у точку падіння променя.

Кут заломлення – кут між заломленим променем та перпендикуляром до поверхні розділу середовищ, опущений у точку падіння променя.

Закони заломлення:

– падаючий і заломлений промені, а також перпендикуляр до поверхні розділу середовищ, опущений у точку падіння променя, лежать в одній площині;

– залежно від того оптична густина якого середовища більша, кут падіння може бути більшим або меншим від кута заломлення.

Хід променів при заломленні світла має властивість оборотності: якщо точковий об’єкт і його зображення поміняти місцями, то хід променів при цьому не зміниться, зміниться лише їхній напрям.

Якщо світло переходить із середовища, оптична густина якого більша, в середовище з меншою оптичною густиною, то можна підібрати такий кут падіння, при якому світло не буде виходити з першого середовища. Це явище називають повним відбиванням. Повне відбивання можна спостерігати при сяєві дорогоцінних каменів.

Складаємо пазли разом!